Євроінтеграція та стале відновлення: результати Міжнародної науково-практичної конференції в рамках проєкту Жана Моне з соціальної та економічної інклюзії
21-22 жовтня 2025 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся масштабний захід – кафедрою виробничого та інвестиційного менеджменту була проведена IХ Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору, досвід і співпраця з ЄС». Дана конференція уже стала традиційним майданчиком для щорічної зустрічі освітян, науковців та бізнесменів-практиків з різних країн світу з метою напрацювання інклюзивних підходів до економічного розвитку України.
Міжнародна конференція проводилася в рамках імплементації проєкту Програми Європейського Союзу Еразмус+, модуль Жан Моне «Практики соціальної та економічної інклюзії в ЄС» (Jean Monnet Module 101127466 – EPSEI – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH), який виконується колективом кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту під керівництвом член-кореспондента НАН України, доктора економічних наук, професора Лідії ШИНКАРУК.
Співорганізаторами конференції стали провідні університети світу: Vytautas Magnus University (Литва), WSHIU Academy of Applied Sciences (Польща), Purdue University (США), Fater Academy of India (Індія) та Хайфський університет (Ізраїль).
З вітальним словом до присутніх звернулась професор кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту, доктор економічних наук, член-кореспондент НАН України, професор Лідія ШИНКАРУК, наголосивши на важливості інтеграції принципів сталого та інклюзивного розвитку у стратегії повоєнного відновлення України, підкресливши, що успішна євроінтеграція неможлива без соціальної справедливості та використання європейського досвіду.
Від імені керівництва університету виступив начальник відділу міжнародних зв’язків НУБіП України, доктор філософії Максим КЛИМЕНКО. Він привітав організаторів та учасників конференції від імені ректора НУБіП України доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента НААН України Вадима ТКАЧУКА, побажавши успіхів у роботі.
Від імені керівництва факультету аграрного менеджменту виступила заступник декана факультету, кандидат економічних наук, доцент Людмила ЧОРНЕНЬКА. У своєму вітальному слові вона акцентувала увагу на беззаперечній актуальності порушених тем, особливо викликів та ризиків розвитку економіки в умовах воєнних дій, а також потенціалу інклюзивного зростання агропродовольчого сектору та зміцнення продовольчої безпеки. Вона висловила сподівання на результативність обговорень та підтвердила віру факультету в те, що напрацьовані учасниками конференції ідеї стануть основою для систематизації наукових підходів і розробки практичних рекомендацій для майбутнього інклюзивного розвитку держави.
Міжнародну солідарність і партнерську підтримку висловила запрошена гостя, віце-ректор Вищої Школи Торгівлі і Послуг Академії Прикладних Наук Познані (Польща), д.е.н. Пауліна КОЛІСНІЧЕНКО. Пані Проректор підкреслила глибоку солідарність польської та європейської академічної спільноти з Україною, особливо в умовах воєнного часу. Вона наголосила на вирішальній ролі міжнародної співпраці та обміну досвідом з ЄС для відбудови та стабільного розвитку агропродовольчого сектору України. Пауліна Колісніченко висловила впевненість, що результати конференції стануть основою для посилення партнерських зв'язків та відкриють нові горизонти для спільних проєктів між українськими та польськими університетами.
Особливої ваги заходу надало привітання від Петра КРАЙНІКА, проєктного менеджера Національного Erasmus+ офісу в Україні та куратора програм Жан Моне. У своєму зверненні він високо оцінив зусилля колективу проєкту, наголосивши, що фокус на економічній інклюзії є прогресивним та одним із перших серед вітчизняних університетів. Петро КРАЙНІК підкреслив, що повне усвідомлення інклюзивності, як європейської цінності, є ключовим елементом успішної євроінтеграції України. На завершення він закликав науковців та практиків до розширення активної співпраці у рамках можливостей, які надають програми Erasmus+.
У доповіді професора Лідії ШИНКАРУК «Економічна та соціальна інклюзія: уроки для України», яка розпочала пленарне засідання, мова йшла про стратегічну важливість інтеграції принципів інклюзії в процес розбудови та відновлення української економіки та практичні механізми, які Україна повинна імплементувати для забезпечення стійкості, соціальної справедливості та успішної євроінтеграції в умовах війни та повоєнної відбудови. Доповідь Лідії ШИНКАРУК заклала методологічний фундамент для подальших дискусій на конференції, окреслюючи ключові пріоритети для України.
Особливого резонансу пленарному засіданню надав виступ Артема ОБЕРНЯКА, керівника Центру реабілітації Клінічної лікарні «Феофанія». Він підняв надзвичайно важливу та чутливу тему адаптації ветеранів після складних операцій та ампутацій. Емоційно сколихнувши присутніх, доповідач продемонстрував мотивуючі відеоматеріали, де військовослужбовці, які проходять реабілітацію (зокрема, з протезами рук або ніг), навчаються грати на музичних інструментах і активно займаються спортом. Керівник Центру наголосив, що справжня інклюзія починається з соціального та психологічного відновлення, а також зі створення умов, де фізичні обмеження не стають бар’єром для повноцінного життя, що є життєво необхідним для стійкості та відновлення українського суспільства.
Окрему зацікавленість присутніх викликала доповідь українського підприємця, представника малого та середнього аграрного бізнесу Арама САРГСЯНА «Історія та традиції українців: театр стародавньої їжі». Цей виступ блискуче поєднав культурну спадщину з економічним потенціалом, розкривши механізми відтворення гастрономічної традиції як чинника інклюзивного розвитку регіонів. Арам САРГСЯН продемонстрував, як історична реконструкція автентичних харчових практик може слугувати основою для креативних індустрій, підвищення туристичної привабливості та формування унікального соціокультурного капіталу. Доповідач підкреслив важливість наукового підходу до збереження та популяризації національної кухні як невід'ємної складової української ідентичності та вагомого економічного ресурсу. На завершення виступу доповідач запросив усіх присутніх поринути у світ гастрономічної спадщини, відвідавши його унікальний культурно-економічний проєкт – Театр Стародавньої Їжі.
Пленарне засідання вирізнялося високим рівнем професіоналізму спікерів та міждисциплінарністю представлених тем. Серед ключових доповідачів, чиї виступи формували аналітичний стрижень конференції, слід виділити доктора економічних наук, начальника відділу модернізації механізмів управління економіки Державного НДІ інформатизації та моделювання економіки, ад’юнкт-професора Києво-Могилянської бізнес-школи Віктора ГАЛАСЮКА з доповіддю «Економічна інженерія для сталого соціально-економічного розвитку». Він акцентував увагу на необхідності використання точних, системних інструментів для створення нових механізмів управління, що є критично важливим для переходу до сталого, інклюзивного зростання.
Окрему важливу роль при реалізації європейських цінностей та стратегії інклюзивного розвитку України відіграють гендерно-чутливі підходи у соціальних інноваціях. Саме про це говорила доктор філософських наук, професор Марья НЕСТЕРОВА, яка є керівником Центру Досконалості Жана Монне «Європейські Студії соціальних інновацій в освіті» УДУ імені Михайла Драгоманова та засновником IntegrA Verein für Social Integration, Social Inclusion und Nachhaltige Entwicklung (Австрія). Слід відзначити, що з Марьєю НЕСТЕРОВОЮ ми активно співпрацюємо вже не один рік в рамках інших міжнародних проєктів та наукових заходів.
У контексті стратегічного курсу України на європейську інтеграцію та необхідності соціального відновлення в умовах воєнних викликів, вивчення та імплементація досвіду країн ЄС набуває вирішального значення. Це дозволяє швидко адаптувати перевірені, стійкі моделі для побудови інклюзивного та справедливого суспільства. Яскравим прикладом такої співпраці став виступ професора Habil. Dr. Sigitas DAUKILA (Vytautas Magnus University, Литва) з доповіддю «Methodological-practical approaches to the inclusive education of socially excluded persons». Доповідач надав надзвичайно цінний європейський досвід, детально продемонструвавши практичні методології інклюзивної освіти, орієнтовані на ефективну підтримку та реінтеграцію соціально вразливих осіб.
Доповідь доктора економічних наук, професора, професора кафедри менеджменту і маркетингу Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Тараса СУСА на тему «Ринкотворчі інновації в аграрному секторі» була присвячена пошуку та впровадженню інновацій, які здатні не лише модернізувати, а й створити нові ринки та економічні можливості в агропродовольчому секторі, забезпечуючи його інклюзивний розвиток.
Нагальні питання, пов'язані з психосоціальною адаптацією в умовах кризи, наслідками військової агресії, масовим переміщенням та посиленим стресом, які зараз глибоко турбують українське суспільство, були комплексно розкриті у заключній частині пленарного засідання. Практичний психолог Людмила ШЕПЕЛЄВА (Helping Hand Company, Inc, США) у доповіді «Психологічні та соціальні аспекти інклюзії в умовах воєнних викликів» та директор школи №166, волонтер, фасилітатор, сертифікований коуч ICF Світлана ПАНЬКО (м. Київ, Україна) з доповіддю «Застосування коучингового підходу для професійного зростання» зосередилися на людському капіталі. Вони підкреслили критичну важливість психологічної стійкості, професійної підтримки та використання коучингових методик як ефективних інструментів швидкої соціальної реінтеграції, особистісного розвитку та підвищення адаптивності в умовах високої невизначеності.
Незважаючи на тривожний початок другого дня конференції, спричинений нічною військовою агресією та ранковими повітряними тривогами, рішучість учасників залишилася непохитною. Це стало красномовним свідченням незламності українського «наукового фронту». Учасники, хоч і невиспані, були сповнені рішучості продовжити роботу задля якісних змін в Україні. У рамках секційних засідань розпочалося поглиблене обговорення ключових тем, які безпосередньо стосуються відновлення країни та її інтеграції у європейський простір.
Інтерес учасників конференції привернула доповідь кандидата економічних наук Олександра ЧЕМОДУРОВА, в якій він висвітлив тему «Впровадження ESG-стандартів на шляху реалізації потенціалу критичних мінералів України», підкресливши необхідність екологічної та соціальної відповідальності у стратегічно важливій сировинній галузі для забезпечення сталого розвитку.
Кандидат економічних наук, доцент Віталій ГАВРИЛЮК презентував освітню модель «Від ідеї до успіху» як інструмент інклюзивного економічного розвитку в університетському середовищі», наголосивши на ролі сучасних освітніх підходів у формуванні підприємницької культури та рівних можливостей для студентів.
Проблемні питання підтримки малих форм агробізнесу, вирішення яких є необхідним для забезпечення продовольчої стійкості та регіонального інклюзивного зростання розкрила асистент кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Дарья КЕНДУС в своїй доповіді «Роль малих фермерських господарств у формуванні інклюзивної продовольчої системи».
Особливої уваги заслуговує широке залучення до роботи конференції молодого покоління науковців. Поряд із досвідченими вченими та практиками, активну участь у секційних дискусіях та формуванні рекомендацій взяли здобувачі бакалавратури, магістратури та аспіранти, що підтверджує актуальність порушених на конференції питань та забезпечує наступність у вивченні питань інклюзії.
Окремої уваги заслуговують доповіді Ульяни ГУЛЯЄВОЇ (ОП «Маркетинг») на тему «Маркетингові стратегії як результат ефективного планування маркетингової діяльності» та Катерини СИНЬКО (ОП «Управління інвестиційною діяльністю та міжнародними проектами») на тему «Дошкільна освіта як економічний виклик громад: пошук моделей сталого фінансування в умовах скорочення закладів», в яких магістри розкрили практичні аспекти планування бізнес-процесів, зокрема формування ефективних маркетингових стратегій, а також запропонували інноваційні моделі фінансування соціально значущих сфер, зокрема дошкільної освіти, в умовах обмеженості ресурсів та реформ, підтверджуючи високий рівень підготовки молодих фахівців.
Учасниками конференції серед здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти НУБіП України спеціальності «Менеджмент», стали Богдан ЗВАРУН, Андрій ГРИЩЕНКО, Дмитро ІЄВЛЄВ, Олег МОСКАЛЕНКО, Віктор ПОГНЕРИБКО, Богдан ПРИСЯЖНЮК, Роман СТЕПАНЬКОВ, Владислав ЦИКУНОВ. А Дмитро ПОНОЧОВНИЙ взяв участь в роботі 4-го тематичного напряму міжнародної конференції, де презентував доповідь на тему «Особливості функціонування ринку праці в Україні в умовах війни: основні загрози та можливості розвитку».
Також з доповіддю виступила аспірантка третього року навчання спеціальності «Менеджмент» - Ван Ї з темою «Сучасні цифрові інструменти в ризик-менеджменті підприємств: інклюзивний аспект». Ван Ї зазначила основні програмні продукти, які дозволяють інтегрувати систему ризик-менеджменту в цифровий простір підприємства, а також те, які можливості це надає для підвищення зайнятості населення різних категорій та груп.
Серед здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти НУБіП України спеціальності «Економіка» в конференції прийняли участь Іван САЛІЙ та Юрій КОНДРАТЬЄВ. А Олександр КОВАЛЬЧУК виступив на 1-му тематичному напряму із доповіддю на тему «Системний підхід до організаційно-економічного механізму використання природних ресурсів Бориспільської громади».
Конференція завершилася на високій ноті, підтверджуючи непохитну віру в майбутнє. Навіть в умовах повномасштабної агресії, Україна продовжує відігравати ключову роль у світовій продовольчій безпеці та вже зараз формує засади інклюзивного повоєнного відновлення. IХ Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору, досвід і співпраця з ЄС» в рамках імплементації проєкту Програми Європейського Союзу Еразмус+, модуль Жан Моне «Практики соціальної та економічної інклюзії в ЄС» , стала потужною платформою для розробки саме таких орієнтирів.
Організаційний комітет конференції щиро дякує всім учасникам, спікерам та партнерам, чиї плідні напрацювання слугуватимуть важливими рекомендаціями для формування економічної політики країни у напрямку стійкого та справедливого розвитку.
