Захист дисертації Медвідь Яни Андріївни на тему: «Жуки-сонечка (Coleoptera: Coccinellidae) в агроценозах Правобережного Лісостепу України та їх роль у контролі чисельності фітофагів»
14 червня 2021 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбувся захист дисертації на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 202 «Захист і карантин рослин» галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» згідно нової процедури підготовки здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні. Одним з нових вимог згідно Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії передбачалося утворення разової спеціалізованої вченою ради вузькопрофільних фахівців за темою дисертації.
Разова спеціалізована вчена рада ДФ 26.004.011 прилюдно розглянула дисертацію Медвідь Яни Андріївни на тему: «Жуки-сонечка (Coleoptera: Coccinellidae) в агроценозах Правобережного Лісостепу України та їх роль у контролі чисельності фітофагів».
Родина Coccinellidae Latr. має важливе економічне значення у господарській діяльності людини. Більшість видів є хижаками попелиць, щитівок, червчиків, трипсів, павутинних кліщів, листоблішок, білокрилок, яєць і личинок інших дрібних членистоногих. Кокцинелідам властива висока ненажерливість, багатоїдність, плодючість. Жуки та личинки сонечок відіграють значну роль у регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських, лісових і декоративних рослин. В Україні з 2009 р. велика увага дослідників привертається до виявлення та розповсюдження інвазивного виду сонечка азійського (Harmonia axyridis Pall.). H. axyridis Pall. характеризується широкою екологічною пластичністю й трофічною спеціалізацією, більшою ненажерливістю, плодючістю, кількістю поколінь, що призводить до поступового витіснення місцевих видів кокцинелід.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що полягає в обґрунтуванні критеріїв удосконаленого використання кокцинелід як біоагентів у захисті рослин на основі уточнення їх видового складу, особливостей біології автохтонних видів й алохтонного – H. axyridis Pall., конвеєру нектароносних рослин для приваблення сонечок, застосування інсектициду Кораген 20, КС (хлорантраніліпрол, 200 г/л), що меншою мірою чинить згубний вплив на корисних комах порівняно з іншими пестицидами. У результаті досліджень уточнено кокцинелідофауну типових агроценозів Правобережного Лісостепу України. Виявлено 16 видів кокцинелід, серед них домінантними були сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata L.) і сонечко мінливе (Hippodamia variegata Gz.), субдомінантними – пропілея чотирнадцятикрапкова (Propylea quatuordecimpunctata L.) і сонечко азійське (Harmonia axyridis Pall.).
Вітаємо наукового керівника – доктора біологічних наук, професора, академіка НААН Федоренка Віталія Петровича з успішним захистом його аспірантки
В роботі ради участь брали:
Голова ради – доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Доля Микола Миколайович, в. о. завідувача кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин Національного університету біоресурсів і природокористування України Міністерства освіти і науки України
Рецензенти – доктор сільськогосподарських наук, професор Дрозда Валентин Федорович, завідувач відділу екобіомоніторингу та моделювання біологічної безпеки Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України Міністерства освіти і науки України та доктор сільськогосподарських наук, професор Чайка Володимир Миколайович, завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю Національного університету біоресурсів і природокористування України Міністерства освіти і науки України.
Опоненти – доктор біологічних наук, професор Сухомлін Катерина Борисівна, завідувач кафедри зоології Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України та доктор сільськогосподарських наук, професор Саблук Василь Трохимович, завідувач лабораторії здоров'я рослин Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України.
Більше інформації за посиланням: https://nubip.edu.ua/node/92986
