Площу українсько-білоруської пожежі занижують у 10 000 разів

April 25, 2019
м. Сарни, Рівненська область, Рівненський природний заповідник
Дійсна площа пожежі на півночі Рівненщини, що триває вже третю добу становить біля 160 квадратних кілометрів, а не 200 гектарів, як повідомляють ЗМІ Білорусі (https://realt.onliner.by/2019/04/24/olmani…), і тим більше не 1,6 гектарів, як повідомляють ЗМІ України (http://rivnelis.gov.ua/news/1045). Загальну площу пожежі екологи ЕПЛ (НО "Екологія-Право-Людина") змогли вирахувати, використовуючи матеріали «теплових» космічних знімків супутників NASA – Terra i Aqua (https://earthdata.nasa.gov/earth-obser…/near-real-time/firms), які кожні три години збирають відомості про загоряння на всій території планети. Без сумніву, за багато років пожежа є найбільшим загорянням у дикій природі України та Білорусі.
 
 
Посилання на відео пожежі: https://www.youtube.com/watch?time_continue=9&v=sO0ieB89xaY
 
Пожежа наразі має щонайменше три самостійних загоряння які вільно поширюються болотними масивами Полісся. Боротьба із вогнем у цьому регіоні є вкрай ускладненою, оскільки йдеться про практично незаселені райони України й Білорусі. Більша частина території загоряння є землями лісового фонду, і майже вся – природоохоронними територіями національного та міжнародного значення. З українського боку це – Рівненський природний заповідник, з білоруського – заказник республіканського значення Ольманські болота, що вважається одним з найцінніших природних боліт в басейні річки Прип’ять. Територія входить до числа водно-болотних угідь міжнародного значення, а також до Смарагдової мережі Європи. 
Саме цей болотний комплекс є одним із ключових місць мешкання глобально загрозливого виду птахів – очеретянки прудкої. Світова популяція виду становить біля 15 тис. особин, що вкрай мало для птахів. Ще 40-50 років тому чисельність виду була в 4-5 разів більшою, ніж тепер. 15-20% світової популяції зосереджено в Україні і ¾ із них – в зоні нинішньої пожежі. Критичними для збереження виду є масиви минулорічного очерету, на стеблах якого птах будує гнізда.
Птах є на стільки відомим і значимим для науки, що на його честь назвали небесне тіло – супутник Юпітера – Палудіколу (https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=1139546). Кожна 12-та очеретянка у світі цього року не матиме домівки.
 
 
За матеріалами: НО "Екологія-Право-Людина"

https://www.facebook.com/185650678123057/posts/2292319060789531/

 

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook