Партнерство банківського сектору та агробізнесу - тема круглого столу на економічному факультеті НУБіП!

22 June 2018, 12:35

Агробізнес останні роки, попри кризові тенденції в економіці, демонструє позитивні зміни і відіграє дедалі більшу роль в макроекономічних показниках нашої держави. Зокрема, питома вага агробізнесу в експорті країни зросла з 20 до 40 %. Агробізнес, на відміну від інших секторів економіки, демонстрував рівень рентабельності в межах 20%.

В той же час, банківський сектор перебував в стані трансформації та стагнації. За період з 2014 року в Україні було визнано неплатоспроможними майже сто банків. До того ж, банківська система останніх чотири роки показувала збитки. Жорстка монетарна політика регулятора не сприяла розширенню кредитування і не стимулювала відновлювальне зростання реального сектору економіки.
Зазначене вище спонукало кафедру банківської справи до організації 20 червня круглого столу «Банківський сектор та агробізнес: виклики сьогодення», де можливо було обговорити питання, пов’язані з проблемами та перспективами фінансуванням агробізнесу з боку банків.
До участі в ньому долучилися як наші науковці, так і відомі практики в сфері банківської діяльності та агробізнесу, а також представники міжнародних організацій, які реалізують проекти в Україні щодо розвитку агрофінансування.

Ідея і тематика розмови круглого столу дає можливість обговорити важливі питання доступу до фінансування агробізнесу, розпочинаючи його роботу, зазначив проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша. Наприклад, агробізнес дуже динамічно розвивається про що свідчать дані про капітальні інвестиції, але фінансуються вони в основному за рахунок власних коштів, що говорить про обмежений доступ до зовнішніх джерел фінансування. Тому цікаво почути думку практиків з банківської сфери про ті виклики, з якими вони стикаються при кредитування аграріїв.


Декан економічного факультету Анатолій Діброва відзначив доцільність практики проведення вузько спеціалізованих круглих столів, а також корисність таких заходів для підготовки фахівців, які долучаються до обговорення актуальних питань з практиками. Такі наукові дискусії дозволяють їм бути в тренді реальних подій агробізнесу та фінансової сфери.

Власне тематичну частину круглого столу розпочала його модератор – завідувач кафедри банківської справи Олена Олійник-Данн. Її виступ був присвячений впливу розвитку фінансової системи на моделі фінансування підприємств аграрного сектору України. В своїй доповіді вона звернула увагу на стрімке падіння рівня розвитку фінансової системи України протягом 2010-2016 рр. В той же час аналіз моделей фінансування аграрних підприємств України засвідчив значне зростання ролі боргового фінансування, зокрема, якщо на кінець 2010 р. на одну гривню власного капіталу припадала 0,93 гривні боргів, то вже в 2016 р. на 1 гривню припадало 2,43 гривні боргів. Статистичні дані показали, що боргові зобов’язання росли не за рахунок кредитів та кредиторської заборгованості, а за рахунок зростання інших поточних зобов’язань, обсяг яких на кінець 2016 р. становив 542 млрд. грн, або 75% від загального обсягу поточних зобов’язань підприємств аграрного сектору. Отже, для практиків було поставлено запитання чому агропідприємства уникають співпраці з банківськими установами, а представникам агробізнесу, що спричинило необхідність пошуку альтернативних нетрадиційних джерел фінансування, які заховані в балансі під назвою «інші поточні зобов’язання».

В своїй доповіді Наталія Зарицька, заступник генерального директора ВГО «Українська аграрна конфедерація», визначила основні перспективні напрямки для інвестицій в агробізнес, серед яких на сьогодні це – зернова логістика, іригаційні системи, органічне виробництво, точне землеробство, будівництво елеваторів, овоче- та фруктосховищ. Також були визначені основні чинники, які стримують іноземних інвесторів, зокрема слабий захист прав власності та кредиторів, корупція, обмеження на рух капіталів та валютні обмеження, складності з податковим адмініструванням, зарегульованість, невирішене питання щодо відкриття ринку землі. На думку, пані Наталі, зовнішніми факторами, які впливають на доступність джерел фінансування є: банки не фінансують start up та інноваційні проекти діючого бізнесу; вітчизняний фондовий ринок мертвий; IPO для українських підприємств – це довгий та надзвичайно дорогий процес; інноваційний і перспективний ринок p2b (person to business) та краудінвестингу в Україні на зародковому рівні.


  Олег Бронін, к.е.н., старший викладач кафедри банківської справи, докладно розповів про тенденції у банківському секторі України. Основними подіями, що сталися в банківському секторі протягом чотирьох останніх років, це так званий «банкопад», націоналізація Приватбанку, що посилило роль державних банків і на сьогодні їх частка в активах банків становить більше 55%, збільшення вкладень банків в державні цінні папери та зменшення питомої ваги майже вдвічі кредитів юридичним особам в кредитному портфелі, зростання питомої ваги непрацюючих кредитів з 15 до 58%, що спричинило необхідність формування резервів під кредитні операції та призвело до збитковості банківського сектору.

  Валерій Прохоренко, член наглядової ради банку «Глобус», комплексно розповів про проблеми та тенденції в банківському секторі, визначив чинники, що спричинили кризу в банківському секторі, а саме: військовий конфлікт, виведення капіталу з України, низька диверсифікація галузевих ринків, корупція, значні вкладення банків в ОВДП, підвищення регулювання банківських ризиків, слабкість роботи інституційних інвесторів (страхових компаній, недержавних пенсійних фондів), «мертвість» фондового ринку України, недостатня увага до підтримки малого і середнього бізнесу, збільшення податкового навантаження через зростання фінансування витрат на оборону та обслуговування державного боргу тощо. Він зазначив, що необхідно розширювати монетарну базу замість її звуження, що призведе до збільшення кредитування, а отже до зменшення ціни кредиту, що є основною перешкодою доступу до фінансування для аграріїв.

  Тетяна Щербак, начальник відділу обслуговування приватних клієнтів, ПАТ «ОТП банк», розповіла про нові конкурентоспроможні продукти ОТП банку для агропідприємств. Зокрема, ОТП банк разом з міжнародною фінансовою корпорацією розробив продукт, який дозволяє подолати перешкоди, які стояли на шляху аграріїв для отримання кредитів, а саме великий пакет документів для отримання фінансування, тривалість процедури прийняття рішення щодо видачі кредиту, відсутність застави. Зараз діє спрощена процедура подачі документів, необхідно тільки один день для прийняття рішення щодо видачі кредиту, та використовуються аграрні розписки в якості застави. Також ОТП банк розробив разом з постачальниками добрив, насіння, засобів захисту рослин тощо ефективні програми кредитування, які дозволяють аграріям отримати кредит під 10-13% річних. І якщо за партнерськими програмами вже видано 300 млн. грн, банк прогнозує, що ця цифра досягне 700 млн. грн. ближчим часом.

  Олена Оксюта, асистент з агрофінансування, проект USAID «Кредитування сільськогосподарських виробників (КЕП)», спочатку зупинилася на розумінні місії USAID як організації, яка надає технічну допомогу (поради, консультування) країнам, що розвиваються. Далі розповіла про проект USAID щодо покращення послуг підтримки бізнесу для мікро- і малих агропідприємств через кредитні спілки. Зокрема, основними цілями проекту є такі: вдосконалити й оновити законодавчу базу відповідно до стандартів Європейського союзу, аби кредитні спілки могли успішно конкурувати з іншими фінансовими установами; посилити інституційну спроможність регулятора ринку кредитної кооперації та національних асоціацій; допомогти подолати обмеження, які заважають кредитним спілкам розширити коло своєї діяльності та надавати високоякісні продукти і послуги сільськогосподарському сектору. На разі, за підтримки проекту у Верховній Раді України вже проходить розгляд змін до Закону України «Про кредитні спілки» в частині розширення кола учасників кредитних спілок (не тільки фізичні особи, а також юридичні особи), що дозволить забезпечити кредитні спілки достатніми фінансовими ресурсами, які можуть залучатися також на умовах цільового фінансування з боку останніх.

  Володимир Синенко, комерційний директор, ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС», зупинився на проблемах фінансування аграрних підприємств, а також розповів про доступні на сьогодні джерела фінансування агропідприємств. Спираючись на свій власний досвід він виокремив такі основні проблеми: висока вартість кредитних ресурсів; небажання банківських установ кредитувати агробізнес на початку його створення; погіршення державної підтримки; сезонний характер сільськогосподарських робіт; несприятливий інвестиційний клімат тощо. За словами Володимира Синенка, найбільш популярним джерелом фінансування поточних витрат (закупівля добрив, насіння, засобів захисту рослин тощо) є на сьогодні товарний кредит, який обходиться підприємству в перерахунку на процентну ставку в 18-20% річних, що майже рівнозначний банківському кредитуванню за ціною, але не вимагає застави.

  Петро Богачевич, експерт з агрофінансуваня Проекту «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії», Міжнародна фінансова корпорація, зупинився на цілях проекту, а саме покращення доступу до фінансування для малих та середніх сільгоспвиробників. У межах даного проекту було проведено опитування банків і малих та середніх сільгоспвиробників для з’ясування причин відсутності жвавої співпраці між обома сторонами. З боку банків основними були названі такі негативні ознаки сільгоспвиробників, що перешкоджають співпраці: неприбуткові, не мають достатньої застави, не мають стабільних зав’язків з покупцями/переробниками, не мають доступу до ланцюгів доданої вартості, не знають своєї собівартості виробництва, не мають надійної та прозорої фінансової звітності, не мають бізнес-плану тощо. Натомість, з боку малих та середніх сільгоспвиробників були зазначені такі причини: банки не розуміють особливостей та проблем сільського господарства; важко, а часом неможливо, отримати кредит; бюрократичні перепони (забагато документів вимагається); значні вимоги до застави; високі ставки по кредиту та комісії; не надають фінансових порад або орієнтирів; дивляться тільки зі своєї власної вигідної точки та можуть вимагати повернути кредит у будь який момент. Також було приділено увагу щодо запровадження за підтримки проекту такого інструменту як аграрні розписки. Було визначено переваги аграрних розписок та зазначено про значні темпи зростання використання аграрних розписок в Україні. З початку 2018 року вже видано 275 аграрних розписок на суму 1,7 млрд. грн., порівняно з 110 розписками на суму 750 млн. грн. в 2017 році.