РАДІОДИКТАНТ ЄДНОСТІ

     Шанувати і плекати рідну мову – обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. І як писав класик української літератури XIX століття Панас Мирний: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

    Тому щороку 9 листопада відзначають День української писемності та мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.

     Цьогоріч XXI радіодиктант національної єдності «Слідом за пам’яттю» читав письменник сучасності Юрій Андрухович. Студенти та викладачі Боярського фахового коледжу за традицією долучилися до флешмобу. Мета диктанту – це не перевірка знань з орфографії та пунтуації, це можливість вкотре продемонструвати світові нашу єдність, в якій наша сила, повагу до надбання предків – мову.Радіодиктант об’єднує українців з усього світу, показує, наскільки важливо пам’ятати своє коріння. Бо втрачаючи мову, ми втрачаємо нашу етнічність. Що без мови є народ?Пустеля, прірва, невідомість.Народ, позбавлений щедротПочути мову, а натомістьВін чує звірячі слова,Слова не віддані, не щирі,Що паморочить голова.Та схаменіться, ми ж не звірі!Це відбувалося у сиву давнину,А наслідки ми бачимо сьогодні,Як люди мову вибрали одну,І нею говорять мільйони.

Т. Гаць, В. Вірко,

викладачі української мови та літератури