Про свою мрію і сподівання з нами поділилася абітурієнтка ветеринарного факультету Єва ГУЛЬЧАК

— Доброго дня! Представтесь, будь ласка.

— Мене звати Єва ГУЛЬЧАК, я навчаюся в Криворізькому ліцеї «КОЛІЯ» Дніпропетровської області в 11 класі.

— Ви мрієте стати ветеринарним лікарем. Що саме вплинуло на вибір майбутньої професії?

— Любов до тварин супроводжувала мене з дитинства, але остаточне рішення я прийняла, коли зрозуміла, що хочу не просто спостерігати за ними, а реально допомагати, коли вони хворіють. Професія ветеринарного лікаря здається мені найбільш благородною та щирою.

— Чому Ви вирішили обрати для навчання факультет ветеринарної медицини НУБіП України?

— Коли я почала шукати заклади, де можна здобути якісну освіту, всі дороги вели саме до НУБіП. Від знайомих студентів і випускників я чула, що цей університет лідер у підготовці лікарів ветеринарної медицини. Але для мене найважливішим стало те, що тут панує атмосфера справжньої професійності. Я дізналася, що навчання побудоване так, щоб ми не просто зубрили анатомію чи фармакологію, а одразу бачили, як це працює на практиці. Я хочу вчитися в клініках, спостерігати за складними операціями, асистувати досвідченим лікарям. Саме це дає НУБіП. Також мене надихає, що тут викладають люди, які не зупиняються у своєму розвитку, постійно підвищують кваліфікацію. Для мене надзвичайно важливо перейняти не просто знання, а їхнє ставлення до пацієнтів, відповідальність і професійну етику.

Тому я впевнена: НУБіП — це той фундамент, на якому я зможу побудувати свою кар’єру та стати лікарем, якому довірятимуть люди зі своїми улюбленцями.

— Чим Ви займаєтесь у вільний від навчання час, які маєте вподобання?

— Зараз мій графік досить напружений, адже я цілеспрямовано готуюся до вступних випробувань у Національний університет біоресурсів і природокористування України. Англійська мова також мій пріоритет: я працюю над граматикою, щодня читаю тексти та дивлюсь відео у оригіналі, щоб покращити сприйняття на слух. Також, обожнюю подорожувати Україною! Для мене це не просто побачити красиві краєвиди, а проникнутися атмосферою місця.

— На Вашу думку, що важливіше в професії ветеринарного лікаря: допомагати тваринам чи працювати з людьми, які їх утримують?

— Звичайно, моє серце належить тваринам, і допомога їм — це головний пріоритет. Проте я розумію, що за кожною твариною стоїть людина, тому навчитися правильно спілкуватися з господарями теж дуже важливо для успішного лікування.

— Які Ваші головні очікування від навчання на ветмедицині: чи це передусім глибока теоретична база, чи максимальна кількість практики з тваринами, або ж можливість долучитися до наукових досліджень?

— Якщо обирати основний акцент, то для мене це, безперечно, практика з тваринами, але з дуже серйозною теоретичною підтримкою.

Я розумію, що ветеринар — це насамперед лікар, а не просто «любитель тварин». Тому я очікую, що теорія буде викладатися на високому рівні, щоб я могла читати діагностичні знімки, розбиратися в аналізах і призначати правильне лікування. Без цього я не зможу нести відповідальність за життя моїх пацієнтів. Проте моя душа — до живої роботи. Я очікую, що ми зможемо якомога більше часу проводити у клініках, на виїздах до господарств, асистувати під час операцій. Про наукові дослідження я ще не думала, про це я думаю ми зможемо поговорити трошки пізніше.

Тож моє головне очікування — це навчитися рятувати життя, і я хочу робити це на найвищому професійному рівні, поєднуючи руки, голову та науковий підхід.

— Якщо заглянути у недалеке майбутнє, які у Вас плани після закінчення навчання?

— Мрію стати кваліфікованим лікарем, який зможе рятувати життя. Можливо, з часом я відкрию власну невелику клініку, де пацієнти та їхні власники почуватимуться спокійно та впевнено.

— Щиро дякую Вам за цікаву розмову! Ви дуже вмотивована й цілеспрямована людина, це одразу відчувається. Мені було приємно поспілкуватися з Вами. Сподіваюсь, що Ваша мрія здійсниться, і ми зустрінемося вже в аудиторіях університету. Успіхів Вам і натхнення!

— Дякую і Вам! Сподіваюся на зустріч у вересні вже як студентка!