Тиждень, що формує майбутнє: синергія інженерії та аграрної справи у Бережанському фаховому коледжі

У ВСП «Бережанський фаховий коледж НУБіП України» відбувся насичений та плідний тиждень циклової комісії інженерних та аграрних дисциплін, який об’єднав здобувачів освіти, викладачів та всіх зацікавлених у розвитку сучасної технічної та аграрної галузей.

27 квітня 2026 року викладач Данило ГАЛАНДЖІЙ провів Workshop із створення опор для рослин «Жива геометрія». Захід об’єднав студентів груп СП-21, СП-21СК та СП-31. Назва Workshop символізувала гармонійне поєднання чітких геометричних форм із природною пластикою рослин. Учасники працювали над створенням конструкцій, які не лише підтримують виткі та високорослі рослини, а й виступають повноцінним елементом ландшафтної композиції. Під час Workshop учасники:

• ознайомилися з видами опор для рослин (арки, шпалери, піраміди);

• вивчили принципи формоутворення у ландшафтному дизайні;

• працювали з матеріалами (дерево, метал, мотузка);

• власноруч створили індивідуальні конструкції.

Створені опори можна використовувати як у приватних садах, так і в міських зелених зонах, додаючи їм індивідуальності та сучасного стилю.

Цього ж дня викладачі Уляна ДИНЯ та Василь ФУРДЕЙ провели виховний квест «Пам’ять Чорнобиля. Віднови втрачені дані. Врятуй історію», який об’єднав студентів спеціальностей Садово-паркове господарство та Агроінженерія. Метою заходу було не просто згадати факти, а зрозуміти масштаби екологічного та технічного виклику, з яким зіткнувся світ у 1986 році.

За сюжетом гри частина архівів про радіаційний стан територій та плани озеленення зони відчуження була «втрачена» через технічний збій. Студенти отримали важливу місію — пройти 5 тематичних локацій, розв'язати складні задачі та «відновити дані», щоб врятувати історію для майбутніх поколінь. Команди агроінженерів та ландшафтних дизайнерів змагалися у кмітливості та професійних знаннях.

«Ми хотіли показати студентам, що їхні професії — це не лише про сучасний дизайн чи ремонт тракторів, а й про відповідальність перед екосистемою. Чорнобиль навчив нас як важливо поєднувати технічну потужність із повагою до природи», — зазначають викладачі.

Боротьба була запеклою, але головним результатом стала не перемога однієї з команд, а спільне розуміння: історія живе доти, доки про неї пам'ятають та роблять висновки.

28 квітня 2026 року викладач Микола ЛЕСЬКІВ та спеціалісти з водіння Михайло ГУК і Віталій ДРАГАН провели відкрите заняття «Навчальна їзда з демонстрацією екзаменаційних вправ з водіння трактора і автомобіля». Мета такого заняття — формування у здобувачів освіти стійких практичних умінь, необхідних для складання іспиту, а також виховання відповідального ставлення до безпеки дорожнього руху. Хлопці мали змогу не лише виконати вправи, а й проаналізувати типові помилки, способи їх уникнення. Акцентувалась увага на правильному користуванні органами керування, дотриманні дистанції, використанні дзеркал заднього виду та сигналів повороту.

А для трактора перелік вправ має свої особливості, пов’язані з габаритами та специфікою керування: плавність руху, правильний вибір передачі і контроль за навісним та причіпним обладнанням.

Цього ж дня викладачка Франя ЧУМАРНА провела в групі СП-31 майстер-клас «Щеплення зерняткових порід плодових культур». Вона зупинилася на двох способах — за кору і в розщеп. Це класичні методи перещеплення дерев, коли потрібно змінити сорт на вже дорослій підщепі або відновити пошкоджену крону. Головна різниця між ними полягає у стані активності дерева та діаметрі гілок.

Щеплення у розщеп (Cleft Grafting) — це один із найбільш ранніх способів весняного щеплення. Він базується на механічній фіксації прищепи у розколі гілки. Проводять його ранньою весною, до початку активного сокоруху (березень — початок квітня), коли бруньки ще сплять. Деревина в цей час ще не «плаче», що дозволяє прищепі міцно триматися в сухому розколі.

Щеплення за кору (Bark Grafting) — більш делікатний метод. Він забезпечує високий відсоток приживлюваності, оскільки травматизація деревини підщепи мінімальна. Проводиться під час активного сокоруху (кінець квітня — травень). Головний індикатор — кора має легко і без зусиль відділятися від деревини («відставати»). Якщо спробувати зробити це занадто рано, кора буде рватися. Найкраще підходить для перещеплення дуже товстих скелетних гілок або пеньків (діаметром від 5 см і більше).

Під час виконання студентами щеплення, викладачка наголосила на підготовці інструментів (вони мають бути гострі), герметизації, довжині живців та фіксації — обв’язування стрічкою після щеплення.

Проведено відкрите лекційне заняття з дисципліни «Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів» на тему «Основи теорії та технології зварювання металів». Викладач Андрій ГЛОВИН організував його із студентами двох груп — АІ-21 та АІ-11Ск. Тут здобувачі освіти та інші запрошені ознайомилися з основами теорії та сучасними технологіями зварювання металів — одним із ключових процесів при виготовленні та ремонті сільськогосподарської техніки.

Обговорили наступні моменти: фізичну суть процесів зварювання та типи зварних з’єднань; технології дугового, контактного та газового зварювання, які широко застосовуються при ремонті тракторів, комбайнів, ґрунтообробної та посівної техніки; вплив режимів зварювання на структуру металу та експлуатаційні властивості деталей; дефекти зварних швів та способи їх попередження; особливості зварювання високоміцних та зносостійких сталей, що використовуються в конструкціях сільськогосподарських машин; сучасні методи відновлення зношених деталей сільгосптехніки за допомогою зварювання.

Викладач активно поєднував теоретичний матеріал з практичними прикладами з реального ремонту та обслуговування агротехніки. Здобувачі освіти мали можливість побачити відеоматеріали зварювальних робіт, а також поставити запитання щодо вибору матеріалів та технологій для конкретних вузлів сільськогосподарських машин.

Відкритий формат заняття дозволив колегам-викладачам оцінити якість викладання та рівень взаємодії зі студентською авдиторією.

У другій половині дня незвичайна екоакція об’єднала студентів спеціальності Садово-паркове господарство та учнів 4-го класу Бережанського ліцею ім. Б. Лепкого Тернопільської обласної ради, які вирішили змінити сенс слова «бомба» на протилежний. Їхня зброя — це глина, ґрунт та насіння, а мета — квітуча планета.

Технологія, яку використали учасники, називається сидбомбінг (seedbombing). Це перевірений метод відновлення екосистем, де насіння квітів або дерев «запечатується» у кульку з поживної суміші. Глина захищає насіння від птахів та гризунів, а перегній дає перший необхідний заряд енергії. Щойно пройде перший дощ — оболонка розмокне і «бомба вибухне» зеленими паростками.

Для здобувачів освіти ця акція стала можливістю випробувати роль менторів. Вони не просто прийшли з готовим матеріалом, а провели для школярів справжній майстер-клас, пояснили чому важливо підтримувати біорізноманіття в місті. Разом із четвертокласниками вони замішували «правильний» ґрунт, дотримуючись пропорцій, щоб насіння почувалося комфортно. Кожна насіннєва кулька стала унікальною. Діти вірили, що саме їхня квітка виросте найвищою.

Спільна праця дала плоди ще до того, як перше насіння проросло. Десятки насіннєвих бомб були «висаджені» на пустирях та в занедбаних зонах, де важко посадити рослини традиційним способом. Студенти навчилися комунікувати з аудиторією, а діти знайшли крутих старших друзів — професіоналів. Всі зрозуміли, що відновлення природи — це весело, просто і надзвичайно важливо.

«Бомби життя» — це не лише про квіти. Це про засівання правильних думок у голови підростаючого покоління. Коли майбутній фахівець садово-паркової справи передає свої знання дитині, ми отримуємо не лише гарний парк у майбутньому, а й суспільство, яке цінує та береже кожен зелений паросток.

29 квітня 2026 року викладачка Франя ЧУМАРНА з групами СП – 31 та СП – 21СК провела практичне заняття на виїзді, в селі Лапшин, у приватному господарстві Наталії МЕЛЬНИК. Тут вивчали тему «Технологія вирощування столових сортів винограду».

Метою даного заняття було поєднання теорії з практикою безпосередньо на винограднику. Для студентів садово-паркового господарства, наголосила Наталія, виноградник — це не просто сільськогосподарський об'єкт, а унікальний елемент ландшафту, де перетинаються ботаніка, архітектура малих форм та інженерія.

Виноград — це, перш за все, потужна дерев’яниста ліана. Щоб закласти виноградник, потрібно прикласти максимум зусиль: вибрати поживну ділянку, придбати посадковий матеріал, підготовити площу та провести посадку. Особливу увагу господиня звернула на формування та обрізку винограду, оскільки цей процес визначає довговічність насаджень, обговорила естетику шпалер, способи розпізнання хвороб оїдіум, мілдью або антракноз за першими плямами на листі, щоб не зіпсувати декоративний вигляд всього саду.

Найкращий спосіб закріпити матеріал, зауважила Наталія, дати студентам секатор, показати «вузол заміщення» на схемі, а потім попросити їх знайти його на живому кущі. Така практика на винограднику закарбовує розуміння того, що будь-яка рослина — це пластичний матеріал у руках майстра.

Співпраця з провідними агрохолдингами країни — це фундамент підготовки сучасного фахівця. У рамках тижня циклової комісії інженерних та аграрних дисциплін для здобувачів освіти спеціальності Агроінженерія викладач Мирослав ЯЦИКІВ організував змістовну та практикоорієнтовану гостьову лекцію на тему «Сівба сільськогосподарських культур. Посівні комплекси для посіву різних культур». Своїм досвідом із студентами ділився професіонал-практик — механік шостого модуля ТОВ «Захід-Агро МХП» Петро ЧАБАН. Акцент було зроблено не лише на біологічних вимогах до посіву, а й на технічній досконалості сучасних машин. Доповідач детально зупинився на наступних ключових аспектах:

які посівні комплекси найкраще підходять для зернових, а які для просапних культур;

особливості роботи з технікою, що використовує системи точного землеробства, автоматичний контроль висіву та GPS-навігацію;

налаштування сошників, систем дозування та добрив безпосередньо в польових умовах.

Заняття перетворилося на жваву дискусію. Здобувачі освіти мали змогу поставити запитання щодо надійності окремих брендів техніки, специфіки технічного обслуговування у пікові періоди та кар'єрних можливостей у структурі МХП. Такі зустрічі дозволяють скоротити дистанцію між авдиторними заняттями та реальним виробництвом.

30 квітня 2026 року студенти спеціальності Автомобільний транспорт разом з викладачем Ігорем БУНЯКОМ із ознайомчою поїздкою відвідали станцію технічного обслуговування ФОП «ГУРКО І. А.». З даним підприємством вже довгий період існує тісна співпраця, де хлопці проходять виробничу практику, а п'ятеро випускників нашого закладу освіти є працівниками СТО. Керівник підприємства, член Ради роботодавців Бережанського фахового коледжу Ігор ГУРКО ознайомив студентів з умовами й особливостями проходження виробничої практики на базі їхнього підприємства. Працівник СТО Михайло СИВАК детально розповів присутнім про будову обладнання і методику роботи на дільницях ремонту ходової частини автомобіля, шиномонтажу, діагностики і ремонту електрообладнання. Особливо цікавою була розповідь про методику роботи на сучасному обладнанні для проведення розвалу та сходження коліс, перевірки системи охолодження, заправки кондиціонерів автомобіля.

01 травня 2026 року Ігор ФЛЬОНЦ провів практичний захід, головною темою якого стала робота системи моніторингу повітря в салоні автомобіля. Під час заняття студенти прослухали інформацію про технічну будову приладу та детально розібрали результати досліджень програми «LANA 23/07». Захід пройшов у форматі активного обміну думками: учасники не лише спостерігали за роботою приладу, а й активно дискутували про практичне застосування таких розробок. Оскільки прилад виготовлений власноруч і вже використовується у навчальному процесі, студенти мали можливість переконатися, що теоретичні знання легко втілюються у реальні технічні рішення.

Сучасний ландшафтний дизайн — це не лише квіти та дерева, а й гармонійне поєднання рослин із декором. Кашпо з ротанга сьогодні є справжнім трендом. На перший погляд заплутані візерунки можуть здатися справжнім викликом для новачка, викликаючи легке побоювання: «Чи впораюся я»? Проте, як виявилося на практиці, головне — це терпіння та правильний алгоритм дій. Крок за кроком, складне плетиво в руках викладачки Уляни ДИНІ перетворювалося на зрозумілу систему, а невпевнені рухи — на чітку техніку. Цей досвід довів: будь-яка майстерність під силу кожному, хто має бажання вчитися. Те, що годину тому здавалося нездійсненним завданням, наприкінці заняття стало приводом для гордості, ще раз підтвердивши, що страх перед новим зникає саме в процесі роботи.

Особливої атмосфери заходу додало те, що до студентів активно долучилися і викладачі. У вирі напружених трудових буднів та підготовки до акредитації спільне плетіння стало справжнім сеансом арт-терапії. Ритмічна праця руками, тактильний контакт із матеріалом та живий діалог поза межами звичних лекцій дозволили кожному «перезавантажитись» і відволіктися від паперової роботи. Таке неформальне спілкування не лише зняло емоційну напругу, а й вкотре довело, що спільна творчість — це найкращий спосіб зміцнити командний дух та знайти натхнення там, де його зазвичай витісняє рутина. Майстер-клас «Плетіння кашпо з ротангу» став вдалим завершенням нашого тижня циклової комісії.

Тиждень циклової комісії інженерних та аграрних дисциплін став яскравим прикладом того, як поєднання теорії, практики та творчого підходу формує компетентного й свідомого фахівця.