Містобудівний кадастр як архітектура цифрової держави: в НУБіП України відбувся масштабний науково-практичний семінар

22 квітня 2026 року факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація фахівців землеустрою України» та Громадською організацією «Асоціація сертифікованих геодезистів України» провели науково-практичний семінар на тему «Розвиток містобудівного кадастру в Україні: виклики та нові можливості».

Подія, присвячена одному з ключових елементів цифрової трансформації держави, зібрала широку аудиторію представників центральних органів влади, наукових установ, професійних асоціацій, органів місцевого самоврядування, бізнесу та експертного середовища. Захід проходив у змішаному форматі та викликав значний інтерес фахової спільноти: майже 130 учасників долучилися онлайн, активно ставили запитання та брали участь у дискусії через чат-платформу. Трансляція доступна для перегляду на YouTube за покликанням: https://youtu.be/x6ZeRLXzFUM.

Містобудівний кадастр сьогодні — це значно більше, ніж інформаційний ресурс (https://kadastr.gov.ua/). Це система, від якої залежить якість управління територіями, прозорість містобудівних рішень, ефективність інвестиційних процесів і темпи відновлення країни.

Модератором семінару виступив завідувач кафедри геодезії та картографії Тарас ЄВСЮКОВ, який у вступному слові наголосив, що сучасний містобудівний кадастр вже давно перестав бути просто базою даних. Нині це інтегрована інформаційна система, що на державному рівні поєднує сім ключових цифрових реєстрів і платформ. Серед них: реєстр адміністративно-територіального устрою, єдина державна електронна система у сфері будівництва, реєстр містобудівної документації, реєстр адрес, реєстр будівель і споруд, національна база енергетичних характеристик будівель, а також електронна система ціноутворення у будівництві.

З вітальним словом до учасників звернувся декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО. Він відзначив, що містобудівний кадастр має забезпечувати не лише накопичення інформації, а насамперед узгодженість даних, передбачуваність рішень і зручність для громади, держави та бізнесу. За словами декана, сьогодні країна стикається з низкою системних викликів: це якість первинних даних, інтеграція різних реєстрів, нормативна узгодженість, відповідальність за прийняття рішень, а також реальний доступ до інформації та її практичне використання. Він наголосив, що тема семінару є надзвичайно актуальною, особливо в умовах відбудови держави, коли кожне управлінське рішення має базуватися на достовірній просторовій інформації.

Першим до дискусії долучився голова правління ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ. Анатолій Миколайович зазначив, що містобудівний кадастр остаточно перестав бути «цифровим архівом» паперових планів і перетворився на інструмент прозорості та ефективного управління територіями. На його думку, земля та забудова мають розглядатися як єдина система, а тому дані землеустрою та містобудування повинні «говорити однією мовою». Лише в такому випадку цифровізація дасть реальний результат. Окремо він закликав чесно оцінити наявні бар’єри — технічні, нормативні та бюрократичні — і спільно сформувати бачення того, як зробити містобудівний кадастр зручним інструментом для громадян, інвесторів і територіальних громад.

Голова ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло МАТВЄЄВ акцентував увагу на тому, що жодне містобудівне рішення не може бути якісним без актуальної картографічної основи. Він підкреслив потребу уніфікованого підходу до цифрових картографічних матеріалів, які повинні містити достовірні дані про земельні ділянки, інженерні мережі, обмеження використання територій та інші критично важливі параметри. Фактично йшлося про базовий принцип: без точної геодезії не існує якісного кадастру.

Центральною доповіддю заходу став виступ заступника директора з адміністрування ДП «Адміністратор містобудівного кадастру на державному рівні» Олега ПІЛАТА на тему «Інтегрована інформаційна система Містобудівного кадастру на державному рівні». Він повідомив, що з 04 вересня 2025 року систему введено в промислову експлуатацію. Вона забезпечує збирання, зберігання та поширення цифрових даних щодо використання територій, будівництва, екології, інженерних мереж та взаємодії державних реєстрів.

Серед уже діючих електронних кабінетів — кабінети Мінрозвитку, адміністратора системи, обласних військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, розробників містобудівної документації та експертних організацій.

Станом на 15 квітня 2026 року до системи вже завантажено:

• 39 комплексних планів просторового розвитку громад

• 291 генеральний план

• 1831 детальний план території

Окремо доповідач навів фінансові показники: у місцевих бюджетах на 2026 рік передбачено 267 млн грн на розроблення комплексних планів та 127 млн грн на створення картографічної основи для них. Також активно триває верифікація адресних даних: уже підтверджено інформацію про 320 тисяч вулиць (95,7%) та 6,659 млн адрес будівель (63,5%).

В.о. директора Науково-дослідного інституту геодезії і картографії Станіслав ДЬОМІН представив етапи створення системи та її подальші перспективи. Саме ДП «НДІГК» розробило технічне завдання на створення містобудівного кадастру державного рівня, а згодом – ескізний проєкт системи. Він звернув увагу на важливу технологічну перевагу: компоненти містобудівної документації завантажуються один раз і надалі можуть оновлюватися за потреби, що значно спрощує адміністрування. Окремий акцент було зроблено на гармонізації української геопросторової бази даних зі стандартами Європейського Союзу, зокрема відповідно до директиви INSPIRE. Це критично важливо для сумісності українських просторових даних з європейськими інфраструктурами.

Архітекторка, урбаністка та сертифікована експертка Марія МАРКІНА присвятила виступ темі експертизи містобудівної документації. Вона наголосила, що цифровізація не замінює професійної відповідальності, а навпаки — робить її ще більш значущою. Саме експертний аналіз дозволяє виявляти типові помилки, суперечності та ризики ще до затвердження документації. За її словами, із п’яти експертних висновків, уже завантажених у систему, три були підготовлені організацією, у якій вона працює експерткою. Вона також нагадала, що експерти у сфері містобудування зобов’язані регулярно проходити підвищення кваліфікації, щоб працювати відповідно до новацій законодавства.

У відкритій дискусії брали участь провідні фахівці галузі: Тетяна КРИШТОП, Юрій МАНЦЕВИЧ, Людмила БЕГАЛЬ, Федір БАЛАБА, Віра ЯНЧУК, Олена НАДЄЇНА та інші експерти. Учасники порушили низку гострих практичних питань, серед яких:

короткі строки внесення даних до містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру;

• підстави внесення змін до баз геоданих;

• процедура громадських слухань під час розроблення документації;

• доступ до виконавчих топографо-геодезичних знімань завершених об’єктів;

• відображення нових інженерних мереж та охоронних зон;

• методика роботи з інформацією з обмеженим доступом.

Фактично дискусія показала головне: система вже створена, але попереду масштабна робота з її практичного вдосконалення.

За результатами круглого столу учасники дійшли спільного висновку: розвиток містобудівного кадастру має супроводжуватися подальшим удосконаленням законодавства. Зокрема було запропоновано напрацювати професійні пропозиції до Містобудівного кодексу України. Це рішення стало логічним підсумком фахової дискусії, яка засвідчила: майбутнє країни залежить не лише від інвестицій чи технологій, а й від того, наскільки грамотно Україна навчиться управляти своїм простором.

Проведення такого заходу на базі факультету землевпорядкування НУБіП України ще раз підтвердило роль університету як центру формування державницьких рішень, професійного діалогу та підготовки фахівців нового покоління.

Сьогодні, коли Україна відбудовується та інтегрується до Європейського Союзу, саме такі дискусії стають простором, де народжується майбутня архітектура держави.