Шлях до ЄС: майбутнє аграрної політики України
31 березня 2026 р. на факультеті аграрного менеджменту НУБіП України відбулась відкрита лекція керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, доктора економічних наук Олександра СТАРИНЦЯ на тему «Україна в контексті євроінтеграції та спільної аграрної політики Європейського Союзу: виклики та перспективи». Зустріч стала унікальною платформою для обговорення того, як зміняться правила гри для українських фермерів та які виклики стоять перед державою.
Однією з ключових акцентів лекції стало питання адаптація до Спільної аграрної політики (САР) Європейського Союзу. Лектор детально роз’яснив структуру майбутньої державної допомоги, яка включатиме:
-
прямі платежі для аграріїв за кожен гектар обробітку;
-
екосхеми: підтримку фермерів, які використовують методи, що сприяють збереженню клімату та довкілля;
-
спеціальні програми для молодих та дрібних фермерів, а також адресну допомогу конкретним галузям.
Україна готується до впровадження 7-річного планування, що є викликом для вітчизняної бюджетної практики. Це вимагатиме не лише нових підходів від уряду, а й активного залучення громадськості та бізнес-асоціацій до обговорень.
Особливу увагу було приділено Регламенту (ЄС) № 2017/625. Нова редакція Закону про державний контроль має забезпечити повну еквівалентність української системи контролю вимогам ЄС. Це стосується безпечності харчових продуктів, здоров'я тварин та захисту рослин. Очікується, що повний перехідний період триватиме до 2032 року.
Олександр СТАРИНЕЦЬ зазначив, що Україна планує увійти до «Центральної зони» реєстрації засобів захисту рослин (ЗЗР) разом із Польщею, Німеччиною та іншими країнами. Це відкриє нові можливості, але й поставить серйозні виклики: понад 200 діючих речовин, дозволених в Україні, наразі заборонені в ЄС. Це потребуватиме від аграріїв повної заміни технологічних карт захисту культур.
Спікер відверто окреслив труднощі перехідного періоду:
-
необхідність значних інвестицій в ІТ-системи та лабораторну діагностику;
-
потреба у висококваліфікованих кадрах, які володіють новими методами державного контролю;
-
підвищення обізнаності ринку, щоб уникнути спротиву змінам.
«Євроінтеграція — це не лише доступ до нових ринків, а й величезна відповідальність за безпечність та якість продукції», — підсумував Олександр СТАРИНЕЦЬ.
Щиро дякуємо Олександру Георгійовичу за фахову розмову та вичерпні відповіді на запитання студентів і викладачів! Попереду багато роботи, але вектор розвитку зрозумілий — до європейських стандартів та сталого агробізнесу.