Наукові орієнтири професора В. ПОЛІЩУКА актуальні на віка

26 лютого 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 95-річчю від дня народження видатного вченого, педагога, організатора галузі бджільництва, доктора сільськогосподарських наук, професора Віктора Петровича ПОЛІЩУКА. Захід став знаковою подією для наукової спільноти та всіх, хто пов’язаний із розвитком українського бджільництва.

Конференція об’єднала науковців, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, представників профільних установ, галузевих громадських організацій та практикуючих пасічників з різних регіонів України, а також гостей з-за кордону. Робота проходила у змішаному форматі в аудиторії університету та з онлайн-підключенням учасників, що забезпечило широку географію представлених доповідей і жваву професійну дискусію.

Захід відкрив декан факультету тваринництва та водних біоресурсів Руслан КОНОНЕНКО. У своєму вітальному слові він підкреслив стратегічне значення бджільництва для аграрного сектору держави, його роль у забезпеченні продовольчої безпеки, підтриманні біорізноманіття та сталого розвитку сільських територій. Особливу увагу було приділено значенню наукових досліджень у збереженні генофонду бджіл, удосконаленні селекційної роботи та впровадженні інноваційних технологій у виробництво. Декан також наголосив на важливості міжнародної співпраці, обміну досвідом і консолідації зусиль науковців і практиків в умовах сучасних викликів, що постають перед галуззю.

Конференція стала не лише майданчиком для представлення актуальних наукових напрацювань, а й гідним вшануванням пам’яті людини, яка присвятила своє життя розвитку українського бджільництва та формуванню наукової школи, що й сьогодні продовжує активно розвиватися.

Після виступу декана слово взяла донька Віктора Петровича — Оксана КОРБУТ. У своєму щирому й зворушливому зверненні вона поділилася теплими спогадами про роки роботи батька на кафедрі бджільництва, його безмежну відданість професії та глибоке вболівання за розвиток бджільництва України. Оксана Вікторівна наголосила на багатогранності діяльності професора як педагога, науковця і громадського діяча, який усе життя присвятив служінню галузі та вихованню нових поколінь фахівців. Її слова стали емоційним і світлим акордом початку конференції, наповнивши зал атмосферою вдячності та пам’яті.

Пленарну частину конференції відкрив Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ, доцент кафедри бджільництва, учень Віктора Петровича, який мав честь працювати поруч із ним понад 20 років. У доповіді «Життєвий і професійний шлях Поліщука В.П. крізь призму учнівської пам’яті» доповідач представив постать видатного науковця й педагога, окреслив основні віхи його професійного становлення та вагомий внесок у розвиток української школи бджільництва, селекційної справи й підготовку висококваліфікованих спеціалістів для галузі. Виступ поєднав наукову ґрунтовність із особистими спогадами, що дозволило глибше відчути масштаб особистості Віктора Петровича та значення його спадщини для сучасного бджільництва.

Про нову стратегію розвитку галузевої спільноти розповів Сергій ГРИНЬОВ, президент Спілки пасічників України. Він окреслив пріоритети організації, спрямовані на консолідацію пасічників та захист їх інтересів.

Тему екологічної безпеки підняв Сергій РАЗАНОВ, доктор с.-г. наук, професор кафедри екології та захисту довкілля Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. У доповіді про використання медоносних бджіл у біомоніторингу техногенного забруднення, спричиненого воєнними діями, він представив результати досліджень щодо оцінки стану агроґрунтів та ролі бджіл як індикаторів екологічних змін.

Міжнародний аспект селекції бджіл висвітлив Олексій ЛОСЄВ, кандидат с.-г. наук, Apiary Technical Coordinator компанії Manuka Health (Нова Зеландія). У доповіді, присвяченій збереженню популяційної стабільності в умовах зростаючого генетичного тиску, він поділився практичним досвідом роботи у висококонкурентному середовищі світового бджільництва. Доповідач наголосив на важливості контрольованої селекції, чіткого обліку племінного матеріалу та системного моніторингу генетичних показників як запоруки довготривалого збереження цінних господарських ознак бджолиних популяцій.

Проблеми української системи селекції розкрив Іван ДОСКОЧ, науковий співробітник ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича». У своєму виступі він проаналізував сучасний стан племінної роботи в Україні, окреслив нормативно-правові та організаційні труднощі, що стримують розвиток галузі, та запропонував конкретні напрями вдосконалення галузевої політики. Особливу увагу було приділено необхідності консолідації зусиль науковців і практиків задля формування ефективної, прозорої та конкурентоспроможної системи селекції бджіл в Україні.

Про біологічні особливості карпатських бджіл доповів Юрій КОВАЛЬСЬКИЙ, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри виробництва і переробки продукції дрібних тварин Львівського НУВМБ імені С.З. Гжицького. Його виступ був присвячений особливостям оогенезу карпатських бджіл та їх значенню для селекційної роботи.

З теплими словами про педагогічну та наукову спадщину Віктора Петровича виступив Микола ПОВОЗНІКОВ, доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри бджільництва НУБіП України. У своєму виступі він охарактеризував постать Поліщука як приклад ученого-наставника, який не лише формував науковий напрям, а й створив потужну професійну школу. Доповідач наголосив на його вмінні поєднувати фундаментальні дослідження з практичними потребами галузі, а також на особливій увазі до виховання молодих фахівців, для яких він був авторитетом і моральним орієнтиром.

Віталій АНДРІЮК, аспірант кафедри бджільництва НУБіП України, порушив актуальне питання гармонізації української системи розведення бджіл із міжнародними стандартами. У своїй доповіді він акцентував на необхідності інтеграції до європейських селекційних програм, впровадженні сучасних методів оцінки племінної цінності та посиленні співпраці з міжнародними науковими центрами. Особливу увагу було приділено перспективам адаптації українських напрацювань до вимог європейського ринку та підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної селекції.

Проблеми зимівлі бджіл розглянув Віталій ОЧЕРЕДЬКО, аспірант кафедри бджільництва, який представив сучасні підходи до підготовки сімей до зимового періоду та інноваційні технологічні рішення.

Назар БІЛЬКО, аспірант кафедри бджільництва, представив результати досліджень щодо особливостей бджолиного воску з різних регіонів України, підкресливши його якісні відмінності.

Апітерапевтичну тематику продовжив Анатолій ОЛЬШАНСЬКИЙ, апіконсультант, який презентував концепцію «апітерапевтичної піраміди» та досвід інтеграції бджолосімей в оздоровчі програми, зокрема американську ініціативу Hives for Heroes.

Практичний досвід США щодо використання інноваційної багатофункціональної кліточки для виведення і транспортування маток представив Олександр ОЛЬШАНСЬКИЙ, бджоляр-матковод із Фрезно (Каліфорнія, США).

Про особливості виведення бджолиних маток в Австралії розповів Олександр МАЗУР, провідний фахівець матковивідної пасіки Australian Rainforest Honey (м. Новра, Австралія), акцентувавши увагу на кліматичних та технологічних аспектах.

Микола ВОЙНАЛОВИЧ у своїй доповіді розглянув сучасні підходи до контролю та лікування варроатозу, що однієї з найпоширеніших хвороб медоносних бджіл. Було представлено порівняльний аналіз хімічних і біологічних методів боротьби з кліщем Varroa destructor, а також рекомендації щодо профілактики і оптимального часу обробки бджолосімей. Особлива увага приділялася інтегрованим підходам, що поєднують хімічні препарати, механічні заходи та природні методи, з мінімальним впливом на якість меду та здоров’я бджіл.

Доповідь підкреслила важливість системного моніторингу рівня зараження, правильного вибору препаратів та дотримання регламентів обробки для ефективного контролю варроатозу та збереження продуктивності пасік.

Роль фітоекстрактів у підвищенні ефективності виведення маток висвітлив Олександр ЯЦЕНКО, аспірант кафедри бджільництва НУБіП України.

Біологічну складову поведінки бджіл розкрив Олександр ВЕЛИЧКО, який дослідив роль феромонів личинок у регуляції поведінки робочих бджіл.

Світові тенденції ринку маточного молочка представила Анастасія ВИДРИК, кандидат с.-г. наук, асистент кафедри бджільництва, окресливши нові можливості для українських пасік.

Міжнародну ветеринарну проблематику висвітлив Іраклій ДЖАНАШІЯ, доктор біол. наук, професор аграрного університету Грузії, з доповіддю про тропілелапсоз у Грузії.

Завершив наукову частину Шералі СУЯРКУЛОВ, кандидат с.-г. наук, викладач Ферганського державного університету (Узбекистан), який розповів про поширення та адаптацію карпатської породи бджіл в Узбекистані.

Під час підбиття підсумків учасники відзначили високий науковий рівень конференції, актуальність представлених досліджень та широку міжнародну географію її учасників. Захід став важливою платформою для професійного діалогу, обміну досвідом, налагодження наукових контактів і формування спільного бачення перспектив розвитку українського та світового бджільництва.

Прослухавши й обговоривши доповіді, учасники наголосили на ґрунтовності представлених результатів, практичній цінності досліджень і своєчасності порушених питань, зокрема у сфері селекції та племінної роботи.

За результатами дискусій було підкреслено, що ідеї, принципи та наукові підходи Поліщука Віктора Петровича залишаються актуальними й сьогодні. Його бачення розвитку галузі, увага до системності селекційного процесу та підготовки фахівців продовжують слугувати методологічною основою для сучасних досліджень і практичної діяльності у бджільництві.

Практично в кожному виступі звучала згадка про постать професора Поліщука та його визначальний вплив на розвиток вітчизняного бджільництва. Доповідачі підкреслювали його роль у формуванні наукової школи, становленні системи селекційної роботи та підготовці поколінь фахівців, які сьогодні продовжують розвивати галузь в Україні й за її межами.

У ході обговорення учасники конференції виступили з ініціативою звернутися до керівництва університету з проханням встановити погруддя Віктору Петровичу за кошти його численних учнів і організацій, з якими він співпрацював. Ця пропозиція була сприйнята як символічний крок вшанування пам’яті видатного науковця та наставника.

На завершення роботи конференції було ухвалено резолюцію звернутися до відповідних державних органів щодо необхідності внесення змін до законодавства у сфері племінної справи в бджільництві. Окремо доручено кафедрі розробити та запропонувати до впровадження дієві протоколи ведення селекційної роботи за аналогією з підходами, про які доповідав Олексій Михайлович, з метою їх поширення на пасіках України.

Крім того, Іван Михайлович ДОСКОЧ запропонував створити на базі кафедри бджільництва Центр розвитку бджільництва. Було наголошено, що саме постать Віктора Петровича, його масштаб мислення та стратегічне бачення надихають на інституційне продовження його справи. Такий Центр міг би надавати освітні послуги, розробляти й поширювати методичні рекомендації, координувати науково-практичні ініціативи та стати осередком консолідації фахівців галузі.

Окрім уже ухвалених рішень, учасники конференції запропонували доповнити резолюцію такими положеннями:

1. Активізувати співпрацю між науковими установами та виробничими пасіками з метою впровадження результатів досліджень у практику, зокрема у сфері селекції, біотехнологічних підходів та оцінки продуктивності бджолиних сімей.

2. Ініціювати створення єдиної національної бази даних племінних бджолиних сімей, що дозволить систематизувати результати селекційної роботи, забезпечити прозорість походження племінного матеріалу та підвищити довіру до української селекції.

3. Рекомендувати розроблення програм підвищення кваліфікації для пасічників і фахівців галузі, з акцентом на сучасні методи селекції, біобезпеку, збереження локальних популяцій та адаптацію до кліматичних змін.

4. Сприяти розширенню міжнародної співпраці, зокрема участі українських науковців і практиків у європейських та світових селекційних програмах, грантових проєктах і професійних мережах.

5. Підтримати збереження аборигенних та локально адаптованих популяцій бджіл України як стратегічного генетичного ресурсу держави, із розробленням окремих програм їх охорони та контрольованого розведення.

Таким чином, ухвалені резолюції мають на меті не лише вшанування наукової спадщини, а й формування конкретних кроків для системного розвитку бджільництва України на сучасному етапі.

У межах конференції також активно працювала студентська секція, на якій було заслухано понад 40 доповідей. Молоді дослідники представили результати власних наукових напрацювань, поділилися спостереженнями та експериментальними даними, продемонструвавши високий рівень підготовки й зацікавленість у розвитку галузі бджільництва.

Робота секції засвідчила, що ідеї та наукові традиції, закладені попередниками, знаходять своє продовження у студентської молоді, яка впевнено формує майбутнє українського бджільництва.

Після завершення роботи конференції співробітники кафедри бджільництва, які багато років працювали поруч із Віктором Петровичем, відвідали його могилу. У знак глибокої поваги, вдячності та світлої пам’яті вони поклали квіти, вшанувавши людину, яка присвятила своє життя розвитку науки, галузі бджільництва та вихованню численних учнів.

Цей тихий і щирий жест став символічним продовженням конференції та свідченням того, що пам’ять про Віктора Петровича живе не лише в наукових працях і професійних здобутках, а й у серцях його колег і послідовників.