Популярне про маловідоме: Замок Любарта

Замок Любарта (Луцький замок)

Луцький замок — одна з найвизначніших історичних пам’яток України, що вражає своєю величчю та багатовіковою історією. Він є символом могутності Волині та нагадує про її ключову роль у політичному й культурному житті регіону. Замок був свідком багатьох важливих подій, приймав князів, королів, імператорів і дипломатів. Його мури пам’ятають як періоди розквіту, так і часи воєнних випробувань. Сьогодні Луцький замок є однією з головних туристичних принад міста та місцем, де оживає історія.
Протягом століть цей край приваблював численних мандрівників, завойовників і високопоставлених гостей. Тут неодноразово побували князі, імператори та сучасні президенти. У різні періоди своєї історії Луцьк (раніше відомий як Лучеськ) був не лише важливим політичним і торговельним центром, а й перебував у володінні правителів Великого князівства Литовського.

В чому ж секрет цієї лісистої території?
Мова йтиме про Верхній замок у Луцьку, також відомий як Замок Любарта. Кожен українець вже бачив його – саме він зображений на двухсотгривневій купюрі.

Історія Луцького замку

З X ст. розпочалась його славетна історія. Луцький замок неодноразово був в облозі та часто змінював своїх власників. Історія цієї споруди насичена різноманітними перипетіями та неочікуваними поворотами. Кам’яний замок у XIV столітті починає активно забудовувати литовський князь Любарт, завдяки чому споруда отримала свою другу назву – замок Любарта. У 1366 році Луцьк стає столицею Галицько-Волинського князівства. В середині ж XV ст. Луцький замок майже 2 місяці був місцем для конференції монархів Центральної Європи з питання відсічі Турецькій експансії. В XX ст. Луцький замок спочатку належав Польщі, а з 1945 р. – УРСР. Сьогодні ж це частина історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».

Легенда замку Любарта

Згідно з переказами, на початковому етапі своєї історії (коли укріплення були тільки з дерева) власник цих земель, князь Любарт, одружився з місцевою княжною Бушею. Саме тоді розпочався активний процес будівництва саме кам’яного замку. З одного боку це був логічний розвиток фортифікаційної споруди, але дехто каже, що це будівництво було своєрідним подарунком коханій дружині Любарта. Так це чи інакше, але Буша не дожила до кінця будівництва. Князь оплакував її, але вирішив справу довести до кінця. Відтоді Луцький замок прикрашають три вежі: В’їзна, Владича і Стирова, хоча людям більше сподобались їх символічні назви: вежі Віри, Надії та Любові. Будівництво мурів та веж ховало в собі невеличкий секрет (особливо неприємний для ворогів) – у розчин бетону додавали курячі яйця, що зміцнювало його структуру. Подейкують, що саме завдяки цьому «рецепту» Луцький замок зберігся в такому хорошому стані.

Архітектура Луцького замку

За планом Замок Любарта являє собою рівносторонній трикутник. Висота стін сягає 12 метрів над валом, а товщина − 3 метри. Стіни і вежі вимурувані у готичній системі кладки. На стінах розташовуються бойові галереї з бійницями. Над входом наявні два портали з арковим завершенням. Це колишні входи у замок, колись вони закривались підйомним мостом.

Луцький замок складався з двох частин: Верхнього і Нижнього. Від Нижнього замку тепер залишилися виключно сліди валів, зате Верхній зберігся дотепер: план побудови був визначений наявністю невисокого пагорба між річками Глушець та Стир, він виконаний у вигляді трикутника з випуклими стінами. Стирова, Владича і В'їзна вежі входять до складу оборонних споруд, вони сполучені мурами довжиною 230 метрів. За легендою, три вежі символізувати Віру, Надію і Любов. Всі оборонні вежі в первісному вигляді були триярусні і завершувалися своєрідними зубцями з вузькими бійницями у вигляді щілин, з яких було зручно стріляти з лука. У XV−XVI ст., коли з'явилася вогнепальна зброя, оборонні споруди були модернізовані − вежі зазнали значного посилення.
В’їзна вежа з самого початку будівництва замку Любарта була трьохярусною, в ХVІ столітті ярусів стало п’ять, а в ХVІІ ст. її було прикрашено аттиком. Зверху знаходяться дві замуровані арки − це колись був вхід до вежі, до якої можна було дістатися за допомогою підвісного моста. Згодом вхід опустили нижче, а підвісний міст змінили на звичайний навісний. При вході до вежі знаходиться напівзруйнований князівський палац. З цієї локації відкривається неймовірний вид на місто.
Стирова вежа − квадратна за планом та височіє над річкою Стир, завдяки чому і отримала таку назву. Після того як її укріпив князь Свидригайло, вежа отримала ще одну назву – Свидригайлова. Її, як і В'їзну, також збільшили на один ярус та увінчали аттиком. Певний час вона містила скарбницю на першому поверсі, на другому – в'язницю, на третьому – бібліотеку.
Владича вежа − така назва сформувалась тому, що за нею доглядав сам владика. Вежа не має оздоблення. З третього ярусу є виходи на бойові майданчики стін. Вежа вкрита шатровим дахом, над яким височіє на ніжці металева фігура «Кликун». На сьогоднішній день у Владичій вежі розміщується єдина та унікальна колекція дзвонів − «Дзвони Волині, історія та сучасність». Тут зібрані експонати з ХVІІ ст. до ХХ ст. 345 років – найбільша різниця між творіннями майстрів.
Не варто оминати увагою і Церкву Іоанна Богослова − хоч вона і в зруйнованому стані, про неї повинен знати кожен поціновувач. Цей храм був першим християнським, що постав у Луцьку. Збудований у 1180 році, він є найстарішою будівлею міста. За припущеннями, саме під руїнами храму знаходиться могила князя Любарта.

Варто зазначити, що Луцький замок має і підземелля. Можливо, від нього є хід в сторону католицького собору, розташованого за 100 метрів від замку. Вважається, що нерівності на Замковій площі підтверджують ці припущення.

Музеї та виставки

Сьогодні Луцький замок – це цілісний музейний комплекс. На другому поверсі В’їзної вежі розташована виставка «Плитниця», де експонуються старовинні будівельні матеріали, знайдені в ході археологічних досліджень.

На нижньому ярусі Владичої вежі можна відвідати середньовічну в’язницю й оглянути відповідну експозицію. Ярусом вище – виставка замкової зброї, де розміщений арсенал XV−XVII століть.На верхніх ярусах вежі розміщений єдиний в Україні музей дзвонів. Тут зібрана чимала колекція дзвонів із України, Польщі, Австрії, Румунії та Росії. Найдавніший з них датується 1647 роком.

Цікаві факти про Луцький замок

- Замок Любарта відомий з вигляду майже всім. Річ в тім, що В'їзна вежа зображена на звороті банкноти номіналом в 200 гривень.
- Луцький замок є одним з найдавніших замків України, який добре зберігся.
- У 2011 році за підсумками голосуванням «Сім чудес України» Верхній замок посів перше місце.
- Унікальний дзвін 1647 року, який розташовується у замку. Він зумів оминути гірку долю своїх побратимів, оскільки дзвони у період Національно-визвольної війни були переплавлені у гармати. Тому він – сучасник самого Богдана Хмельницького. Також це єдиний дзвін, що був вилитий власноручно майстром за унікальною та неповторною технологією.
- Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України понад мільйон документів з її історії. Свого часу в ній працював і майбутній гетьман України Іван Виговський.
- Замок Любарта – це також місце цікавого автографу. На одній із цеглин його мурів можна побачити підпис сестри Лесі Українки, Ольги Косач.

Сичук Анастасія,
бакалавриня групи МВ 24 00 1 б