На базі ННЛ біотехнології та клітинної інженерії факультету захисту рослин, біотехнологій та екології відкрито Центр молекулярно-генетичних досліджень

2 вересня 2024 року при ННЛ біотехнології та клітинної інженерії пройшло урочисте відкриття Центру молекулярно-генетичних досліджень. Слід зазначити, що Центр молекулярно-генетичних досліджень відкрито в рамках співпраці між кафедрою ботаніки, дендрології та лісової селекції ННІ лісового і садово-паркового господарства й кафедрою екобіотехнології та біорізноманіття факультету захисту рослин, біотехнологій та екології.

На урочистій події були присутні представники університету, зокрема президент НУБіП України Станіслав Ніколаєнко, проректорка з наукової роботи та інноваційної діяльності Оксана Тонха, начальник навчального відділу Ярослав Рудик, директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Роман Василишин, декан факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Юлія Коломієць, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції Юрій Марчук, завідувачка кафедра екобіотехнології та біорізноманіття Олена Кваско, завідувачка кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики Світлана Прилуцька та інші.

На базі Центру молекулярно-генетичних досліджень планується виконання спільних наукових досліджень з вивчення експресії генів деревних та лікарських рослин, а також генів, залучених у відповідь рослинних клітин на інфікування патогенними мікроорганізмами. Актуальним напрямком наукових досліджень навчально-наукової лабораторії біотехнології та клітинної інженерії є ідентифікація найбільш поширених збудників захворювань культурних рослин. Науковці кафедри екобіотехнології та біорізноманіття факультету захисту рослин, біотехнологій та екології вивчають природну антагоністичну активність мікроорганізмів по відношенню до фітопатогенних бактерій та проводять скринінг найбільш перспективних штамів-антагоністів для боротьби з патогенами. Окремим напрямком є використання біотехнологічних підходів для створення рослин, стійких до фітопатогенів. Такими підходами є використання методів генетичної інженерії та маркер-асоційованої селекції. Зокрема, перенесення генів стійкості (R-генів), виділених з диких споріднених видів, до геному культурних рослин суттєво знижує ступінь їхньої ураженості фітопатогенами. Також на сьогодні перспективним є використання маркер-асоційованої селекції, яка є менш часозатратною та більш точною, ніж класична селекція. Маркерами в даному випадку можуть слугувати гени стійкості диких споріднених видів, а також локуси якісних ознак (QTLs).

Окремим напрямком наукової роботи ННЛ біотехнології та клітинної інженерії є підвищення стійкості рослин до фітопатогенів шляхом використання речовин-індукторів стійкості та активізації їхніх власних захисних механізмів. Такими речовинами-індукторами можуть слугувати донори нітроген оксиду (наприклад, нітропрусид натрію). Відомо, що нітроген оксид відіграє ключову роль у процесах росту, розвитку та захисних механізмах рослин. Донори нітроген оксиду, зокрема, нітропрусид натрію, характеризується здатністю індукувати системну стійкість рослин через експресію генів захисних ферментів, накопичення фенольних сполук, синтезу компонентів клітинної стінки та надмірного синтезу сигнальних молекул. Отже, використання донорів нітроген є достатньо перспективним для отримання рослин, стійких до фітопатогенів.

Разом з тим, діяльність Центру молекулярно-генетичних досліджень буде спрямована на надання комерційних послуг з молекулярно-генетичної ідентифікації збудників бактеріозів, детекції вірусів та нерегульованих шкідливих організмів.

Олена Кваско, завідувачка кафедри екобіотехнології та біорізноманіття,
Наталія Батрак