Бачити серцем: занурення студентів спеціальності «Соціальна робота» в повсякденне середовище людей з вадами зору
Бачити серцем: занурення студентів спеціальності «Соціальна робота» в повсякденне середовище людей з вадами зору
September 15, 2022
У календарі святкових дат є Міжнародний день Білої тростини – день незрячих людей, який припадає на 15 жовтня. Щороку кількість людей з вадами зору у світі зростає на 1-2 мільйони осіб, адже кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину – одна дитина.
70-80 % інформації про оточуючий світ ми отримуємо через зір. Незрячі позбавлені такої можливості. Сліпота вважається найтяжчою формою інвалідності, тож людям з вадами зору дуже важко інтегруватися в сучасне суспільство, самореалізуватися в ньому.
І скільки б влада не розповідала про покращення життя осіб даної категорії, однак на практиці в Україні вирішення проблем незрячих знаходиться в зародковому стані.
Саме проблемам людей з вадами зору було присвячене чергове практичне заняття для студентів третього курсу спеціальності «Соціальна робота». А для того, щоб зрозуміти проблемами і зануритися у внутрішній стан людей з подібною формою інвалідності, практичне заняття було організовано у вигляді тренінгу з символічною назвою «Бачити серцем».
Своїми враженнями від проведеного заняття діляться третьокурсники Єфремова Анна і Рєзнік Олеся. «Сьогодні на практичному занятті з дисципліни «Інноваційні моделі надання соціальних послуг» ми мали змогу познайомитися з темою, яка є дуже актуальною в нашому суспільстві та розкриває проблеми, з якими стикаються люди з вадами зору завдяки тренінгу, який мав назву «Бачити серцем».
Опрацювавши та засвоївши теоретичний матеріал, ми дізналися про видатних людей, які не зважаючи на свій зоровий недолік мають активну життєву позицію та мотивацію, займаються улюбленою справою, яка приносить користь не тільки їм, а й суспільству, та стають лідерами думок серед соціуму.
Кожному із нас, для досягнення поставленої мети доводиться затрачати чимало зусиль. А слабозрячим людям ще більше. Вони кожен день проживають у боротьбі за власне щастя. І нам є в чому у них повчитися, а саме вміти слухати і відчувати. Бо саме, долаючи труднощі, людина розкриває в собі нові внутрішні резерви та можливості.
Практична частина семінару мала на меті створити максимально наближені умови та дала можливість відчути ті емоції і внутрішній стан людей з подібною інвалідністю, які перебувають в незвичному, для нас, середовищі щодня. Було одночасно цікаво та страшно, адже перед нами постало завдання взаємодіяти з іншими студентами в повній темряві. Вдало підібрані ігри та вправи дали стимул до опанування нових професійних вмінь. Надзвичайно вдячні нашому викладачеві з даної дисципліни за емоційно насичений семінар, гарне подання матеріалу та можливість вдосконалювати практичні навички з соціальної роботи».
Єфремова А.А.,Рєзнік О.О.
