Якість атмосферного повітря в місті Києві та на території НУБіП станом на 23 серпня 2022 року

   Згідно Постанови КМУ №827 при оцінці стану атмосферного повітря необхідно враховувати також верхній і нижній пороги оцінювання. Особливо жорсткі вимоги встановлені до твердих часток (розміром до 10 мкм – ТЧ₁₀ і до 2,5 мкм – ТЧ_2,5) і озону, які у США і ЄС вважаються найбільш небезпечними забруднюючими речовинами.

   Станом на 23.08.2022 у м. Києві індекс якості повітря в середньому був на рівні 70 -75 балів (задовільний), а біля 3 корпусу НУБіП взагалі на рівні добре AGI = 17 (рис. 1а) і AGI = 23 (рис. 1б). Радіаційний фон знаходився у межах норми.

 

а)                                                     б)

 

   До цього ж, тільки концентрація озону була на небезпечному рівні для чутливих груп населення (майже 182 мкг/м³). Рік назад ситуація з якістю повітря у Києві була значно кращою (рис. 2).

 

 

   Для захисту здоров’я людини згідно з вимогами Постанови КМУ (і Директиви 2008/50/ЄС) визначені концентрації оксиду вуглецю (СО) і озону (О₃), які регламентують середні значення концентрацій за 8-годинний період. Якщо впродовж року наша автоматична станція моніторингу атмосферного повітря (місце розташування: НУБіП України, адміністративний корпус 3) практично жодного разу не фіксувала перевищень верхніх рівнів порогових значень для СО, NO₂, SO₂ та дрібнодисперсного пилу, то концентрації приземного озону перевищують верхній поріг практично кожну добу (рис. 3).

 

 

   Озон (О₃) є вторинною забруднюючою речовиною, яка утворюється в атмосфері в результаті фотохімічних реакцій летких органічних сполук, NOx та СО і короткохвильового сонячного випромінювання (озон може також мігрувати зі стратосфери за певних погодних умов).

   Озон може проникати в організм людини інгаляційним шляхом, проникаючи безпосередньо в органи дихання. Пікова експозиція за високих концентрацій озону може вплинути на функції легень, викликати запальні процеси в дихальних шляхах та підвищити їх реактивність.

   За даними ВООЗ гігієнічні критерії щодо якості атмосферного повітря перевищено майже у всіх європейських країнах. Як і в інших країнах (ЄС, США) в Україні система моніторингу атмосферного повітря поступово вдосконалюється шляхом імплементації Директив ЄС. Можна виокремити тут дві головні проблеми:

  – повільні та несистемні зміни законодавства (в плані використання інформації для управління якістю атмосферного повітря);

  – нестача фінансування (перехід на автоматичні пости спостережень потребує значних фінансових витрат – одна автоматична сертифікована станція моніторингу атмосферного повітря коштує від 10 до 50 тисяч євро, залежно від комплектації, а таких станцій для України потрібно близько 500).

   Паралельно в Україні активно формується мережа автоматичних станцій системи громадського моніторингу атмосферного повітря вітчизняного виробництва.

 

   Моніторинг атмосферного повітря можна спостерігати та аналізувати в онлайн-режимі на сайті кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності НУБіП України (https://nubip.edu.ua/geneco).