Небесна Сотня – в пам’яті назавжди

   20 лютого – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас.
   З метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності куратор Віта Богославець» разом зі студентами 4 курсу спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» провели онлайн-зустріч на тему «Небесна Сотня – в пам’яті назавжди». Головною метою було познайомити студентів з історичним і суспільним значенням Революції Гідності, короткими життєписами деяких героїв Небесної Сотні, розкрити суть подвигу Небесної Сотні, ушанувати героїзм українських захисників.

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.
Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.
Небесна сотня білих журавлів,
Душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.
Сьогодні туга душу розпина,
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?
Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.

(Богдан Пісний)

   Подвиг героїв Небесної Сотні має визначне значення для нашої Батьківщини. Перш за все, вони віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла. Держава визнала цих людей героями. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

   Я Мати-героїня, і я ж Мати Героїв. Скільки вже пережили мої сини і дочки, і страшно уявити скільки ще доведеться їм стерпіти. Але я вірю, що вони вистоять у цьому протистоянні. З дитинства я їх виховувала у дусі патріотизму, любові до рідної землі, повазі до ближнього, навчала жити у гармонії з усім живим. Мої діти ні разу мене не підвели. У мене хотіли їх забрати, моя Сестра навчала їх лихому, налаштовувала проти мене, переманювала на свій бік, а вони залишилися вірні рідній Неньці.

   Я ще молода, мені тільки 30, тому мабуть і охоче ведуть боротьбу за мене, за родючість моїх ґрунтів, за красу Дніпра, за велич Карпат. Найкращі сини і дочки стоять на сторожі мого спокою. Сотня молодих охоронців уже загинула, їх назвали Небесною сотнею, мабуть тому, що не залишили вони нас і після смерті, я знаю, вони спостерігають та дають сил і наснаги іншим боротися далі. Ще тисячі зустрілися з ними там, намалювали страшні картини життя на Сході. Тепер «діти небес» співають колискові пісні, що б нам спалося спокійніше, та не виходить. Щоночі прокидаюся я від звуків пострілів, мені стає страшно, але тут підходить до мене один із синів і заспокоює: «Не бійся, Ненько. Ми будемо вільними!» І я вірю, треба вірити, більше нічого не залишається. Їхні подвиги назавжди залишаться в пам'яті мільйонів людей, та стануть прикладом для наслідування.

   Я закликаю своїх дітей, своїх мужніх та хоробрих дочок та синів, не здавайтесь, якщо ми будемо разом ми вистоїмо. Моя любов, благословення оберігає вас, діти. Прийде час і я стану могутньою, найкращою, нам належить стати справжніми господарями на своїй землі. ви будете мною пишатися так, як я пишаюся вами зараз. Я – Мати. Я – Україна!

Настя Шовкопляс,
студентка 4 курсу 1 групи
спеціальністі 162 «Біотехнології та
біоінженерія»
Віта Богославець,
асистент кафедри екобіотехнолгій та
біорізноманіття