Коронавірусна трагедія не повинна стати катастрофою людяності
Коронавірус змінив життя всього світу… Тисячі підприємств та організацій закриті, не чутно гомону на вулицях, порожні кафе та ресторани, а люди в масках, рукавичках, спецодязі стали подібні до персонажів трилерів про страшне майбутнє людства. Але це не фільм – це наша реальність сьогодні. Зараз ми боїмося захворіти, потім прийде усвідомлення результатів економічної рецесії, яка боляче вдарить по всім країнам. Але, попри це, з’являється ще одна небезпека – загроза появи соціальної недовіри, агресії чи байдужості до становища тих, хто поруч. Коронавірус – це ще й тест на ефективність політичних і релігійних систем, на толерантність і гуманізм.
Коронавірус став нічним жахом планетарного соціуму, але одночасно він є і вчителем – жорстоким, проте, можливо, необхідним людству, яке загрузло у трясовині себелюбства і корисливості, екологічних катастрофах та ігноруванні наявних проблем. Ми налякані тим, що не знаємо, як себе захистити. Легко відчути себе безсилим у такий час – адже ще немає щеплення або ліків від COVID-19. Але при нинішньому рівні розвитку медицини сам по собі коронавірус може бути переможений досить скоро. І хоча люди поки що не в змозі зупинити його розповсюдження, є декілька кроків, які ми можемо зробити вже сьогодні, і, насамперед, для допомоги та захисту найуразливіших груп людей… Від регулярного миття рук, носіння масок, обмеження власне пересування і тільки за умов гострої необхідності (це найпростіше, що ми можемо зробити для захисту свого здоров’я та профілактики захворювань) – до моральної підтримки один одного, батьків, підтримки людей похилого віку, які проживають поруч і потребують допомоги. Хоча одним із наслідків боротьби з коронавірусом може бути фізична ізоляція – або через карантин, або через «соціальне дистанціювання», запроваджені посадовими особами для зменшення поширення вірусу, – вчені вважають, що залишатися на зв’язку з іншими сьогодні важливо як ніколи. Професор соціології С. Торрес стверджує: «Ми не повинні ізолювати себе до того, щоб перестати підтримувати інших». Коронавірус став пробним каменем нашої людяності. Допомагаючи іншим, ми повертаємось до нашого справжнього Я.
У багатьох країнах світу започатковано волонтерських рух, представники якого допомагають людям старшого віку з доставкою продуктів харчування, ліків. Долучаються до допомоги і окремі індивіди.
https://www.dw.com/en/coronavirus-in-italy-solidarity-in-the-time-of-disease/a-52823023
https://www.cbsnews.com/news/coronavirus-ohio-siblings-play-cello-elderly-neighbor-self-quarantined/
Подібні історії свідчать про те, що кожен з нас робить свій власний вибір і врешті-решт відповідає на найглибше філософське питання «Хто я? У чому сенс мого життя? Для чого я прийшов на цю планету?».
Дорогі наші студенти, молоді колеги! Нагадуючи про необхідність дотримання правил поведінки в умовах карантину, вживання всіх необхідних засобів захисту, дотримання всіх карантинних обмежень, кафедра філософії гуманітарно-педагогічного факультету пропонує вам приєднатися до акції «Ти не один», яка спрямована на посильну допомогу людям похилого віку, що проживають поруч і не мають можливості сходити до магазину або аптеки. Так само не забувайте і про ваших старших рідних, які можуть бути фізично далеко, але яким зараз дуже потрібна ваша моральна підтримка і душевне тепло.
Навіть не вступаючи у фізичний контакт з людьми старшого віку, які знаходяться вдома, ви можете принести потрібні їм речі, ліки і залишити під дверима їхньої квартири або будинку, можете за їх проханням замовити продукти чи ліки в інтернеті. Якщо у вас є можливість дистанційного контакту з використанням візуальних засобів зв’язку, покажіть ваші усміхнені обличчя вашим рідним, зателефонуйте їм, вислухайте і підтримайте.
Ми віримо у щедрість вашої душі! Адже допомагаючи іншим – ти допомагаєш собі!
Тільки разом ми зробимо світ кращим!
Тетяна Данилова,
доцент кафедри філософії
