ГАРЯЧА ВЕСНА: ЧИ ВИСТОЇТЬ ТВАРИННИЦТВО ПІД ТИСКОМ АЧС?

   Березень і квітень цього року виявилися гарячими і насиченими на події, які стосувалися епізоотичної ситуації в Україні. Під егідою Асоціації тваринників України було організовано декілька круглих столів, на які були запрошені всі причетні до вирішення проблеми сторони: наука, влада і бізнес. Наш профільний журнал не міг залишитися осторонь від цих найважливіших питань і взяв активну участь у висвітленні цих подій.

14 березня 2017 року, НААН України

   Бути чи не бути українському свинарству та як подолати АЧС в Україні – з’ясовували у Національній академії агарних наук вчені, урядовці та представники бізнесу.

 14 березня 2017 року відбувся круглий стіл з теми «Проблема профілактики африканської чуми свиней та стан реформування ветеринарної медицини України». Організатори заходу – Національна академія аграрних наук України за підтримки Асоціації тваринників України. Партнер проведення – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

   Учасниками заходу з боку науки стали Ярослав Гадзало, президент НААН, Анатолій Даниленко, академік НААН, ректор Білоцерківського національного аграрного університету (БНАУ), директор Інституту ветеринарної медицини НААН Сергій Ничик, академіки, науковці НААН. Позицію бізнесу щодо проблеми подолання АЧС висловила Ірина Паламар, голова Асоціації тваринників України. Позицію уряду представив Володимир Бондаренко, Державний секретар Кабінету міністрів України Щодо державних заходів із подолання АЧС в Україні доповідали Володимир Лапа, голова Держаної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Борис Кобаль, директор департаменту безпечності харчових продуктів цієї ж установи.

   Загальний тон дискусії виявився доволі жорсткою. Науковці, експерти галузі, представники бізнесу та громадські діячі були єдині в думці, що Держпродспоживслужба з тих чи інших причин не виконує покладені на неї зобов’язання щодо протидії АЧС. Ті ж заходи, що вживаються є недостатніми, часто малоефективними і низькопродуктивними та не можуть зупинити хворобу.

   Як зазначив ректор БНАУ Анатолій Даниленко, одна з причин такої ситуації, що Держпродспоживслужба не дослуховується до думки науковців. На його думку, для подолання цієї гострої держаної проблеми необхідно використовувати усі наявні ресурси на не відвертатися від допомоги фахівців. Представники НААН, експерти та бізнес мають бути залучені до складу Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії. На думку експертів, головне, що втрачено сьогодні – довіра між наукою, експертами та владою, а роз’єднання ще ніколи не давало позитивних результатів.

  Дискусію учасники круглого столу вирішили завершити спільним зверненням до уряду, у якому буде відображено загальний реальний стан розповсюдження АЧС та економічні наслідки хвороби. Фахівці також запропонують конкретні першочергові кроки подолання АЧС. Резолюцію доручено підготувати НААН.

12 квітня 2017 року, НУБіП України

   Круглий стіл -  «Епізоотичний статус благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини, та загрози сьогодення»

  12 квітня 2017 року на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему «Епізоотичний статус благополуччя України, як результат діяльності галузі ветеринарної медицини, та загрози сьогодення». Обговорювали питання фактичного стану справ в Україні щодо механізмів здійснення Державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарного контролю та дотримання зовнішніх зобов’язань перед країнами членами Всесвітньої організації охорони тварин (МЕБ). Учасники круглого столу – а саме народні депутати України - члени Комітету Верховної Ради України аграрної політики та земельних відносин, експерти міжнародних організацій, представники центральних органів виконавчої влади, посольств країн, із якими підписані угоди про створення зони вільної торгівлі, аби обговорити проблеми та встановити причини різкого погіршення епізоотичного стану в державі, напрацювали проект рішення щодо відновлення державного іміджу України, як держави вільної від хвороб обов’язкових до повідомлення. Окремо було обговорено проблематику спалахів та швидкого розповсюдження АЧС по території України. Учасники прийшли до висновку, що в цьому контексті важливим є питання посилення заходів біобезпеки від законодавчого врегулювання до їх впровадження в кожному господарстві та інформаційних заходах. «Наразі, зазначив Володимир Лапа, існує велика прогалина в законодавстві, яка торкається як профілактики, так і боротьби з хворобами, не чітко визначені повноваження органів, які мають це здійснювати».

  В свою чергу Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар в своєму виступі зосередила увагу на кризовій ситуації, яка склалась в Україні у зв’язку з поширенням АЧС. Нагадала, що Асоціація на постійній основі спільно з Інститутом ветеринарної медицини НААН України проводить регіональні тренінги. У 2016 році навчання організовано у Вінницькій, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Київській областях. У 2017 році тренінги були проведені в Черкаській та Херсонській областях.

  Обговорювалось питання необхідності проведення ідентифікації тварин. Разом з тим, наразі селяни не ідентифікують їх лише з однієї причини – побоювання втрати субсидій через начебто додаткове джерело доходів.

   Завідувач кафедри епізоотології та організації ветеринарної справи Віталій Недосєков навів принципи визначення статусу епізоотичного благополуччя держави. «На сьогодні в світі 21 мільярд тварин годує майже 7 мільярдів людей, тому логічним є зростання патогенної мікрофлори, які викликають хвороби, тваринного походження – до 61%. З часом кількість хвороб тільки зростатиме, з’являтимуться нові, як от хендра, ніпа, африканська чума свиней. Україна є членом Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і відповідно до своїх зобов’язань маємо привести законодавчу базу до стандартів Кодексу цієї організації. Серед проблем Віталій Недосєков виділив фінансування державних лікарень з двох джерел – держбюджету і місцевого, відсутність законодавства щодо можливості виконання епізоотичних заходів приватними лікарями, здійснення реформ структури компетентних органів без погодження з МЕБ».

  Учасники круглого столу прийшли до висновку щодо неефективності об’єднання служб, що призвело до погіршення якості виконання функцій, перш за все, ветеринарної. Окрему увагу зосереджено й на стані фінансування науки, якого зовсім недостатньо для здійснення заходів з вивчення, розробки та впровадження вітчизняних вакцин та засобів боротьби з хворобами.

   Напрацьований проект рішення круглого столу направили до профільного Комітету ВРУ для його розгляду на засіданні 18 квітня 2017 року.

  Від редакції: Першим результатом активної діяльності та спільної перемоги всіх зацікавлених у вирішенні проблеми сторін стала нова Інструкція з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней (читайте на сторінці 3 цього номеру).

  Після вступу в дію нової інструкції попередній наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України 05.03.2014 № 81 «Про затвердження Інструкція з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» втрачає чинність.

Наталія Ковальчук,

директор журналу Сучасне птахівництво