Боярський фаховий коледж: пережити знову… (перегляд фільму «Рік»)
Боярський фаховий коледж: пережити знову… (перегляд фільму «Рік»)
18 березня 2023 року
«…Я не знаю мистецтва війни.
Я знаю трудність війни, жах війни,
ганьбу війни, жорстокість,
мерзенність і розорення війни…»
Олександр Довженко
24 лютого 2023 р. – річниця повномасштабної війни на території України. Дата, яка назавжди увійшла до світової історії як початок другої фази вторгнення росії в Україну. Воєнний стан. Жорсткі зіткнення, запеклі бої та втрати серед оборонців і мирного населення. “Русскій корабль” поблизу Зміїного. ЧАЕС. ЗАЕС. Випалення української землі. Бомбардування пологових будинків, житлових кварталів, об’єктів інфраструктури. Міста-страдники. Міста-Герої України. Волноваха. Гостомель. Маріуполь. Харків. Херсон. Чернігів. Буча. Ірпінь. Миколаїв. Охтирка. Геноцид українського народу. Депортація дітей і дорослих. Масові вбивства. Злочини проти людства, яких світ не бачив з часів Другої світової. Заклики до світу про надання зброї, закриття неба, евакуації людей з окупованих міст. Запеклі бої за Київ. Наступи на всіх фронтах. Знищення крейсеру “Москва”. Це далеко не повний перелік всього, що довелося пережити українському народу.
Україна сильна як ніколи. Нація єдина, як кремінь. 93% українців вірять в нашу Перемогу. Розуміючи важливість історичної пам’яті та справедливості, до річниці повномасштабної війни телеканал "1+1 Україна" анонсував прем’єру авторского документального проєкту Дмитра Комарова "Рік". Проєкт про 365 днів повномасштабної російської агресії, героїчної боротьби за право бути українцем, про віру в перемогу на всіх фронтах.
Під час тижня циклової комісії гуманітарних та суспільних дисциплін 14 березня викладачі історії Людмила Радченко та Ольга Прончук ВСП «Боярський фаховий коледж НУБіП України» організували перегляд фільму «РІК» в онлайн-форматі. Мета заходу – ознайомити здобувачів освіти з трагічними, історичними подіями, які спіткали українців.
Кожен глядач вкотре пережив власну історію тривалістю в один рік жорстокої війни. По-іншому подивився на життя «до» та «після» 24 лютого 2022 року.
Історична справедливість та історична пам’ять для України дійсно є дуже важливою, без неї не може розвиватися нація. Сьогоднішні події вкотре доводять, що подібним трагедіям не місце в ХХІ столітті. В цей надважкий час Україна є країною мужності, стійкості, непохитності, незламності. І це по особливому звучить для нас сьогодні, в час, коли у нашому домі триває війна. І ми зробимо все для того, щоб на нашу землю прийшов мир і наша країна стала цілісною і нероздільною.
Найголовніше з вражень
Мирослава Уляницька, студентка спеціальності «Садово-паркове господарство»:
«Дві частини на одному подиху. Дякую, дуже сильний фільм. Водночас важко дивитись, захоплює неймовірна гордість за наших героїв, тих, що у формі і тих, що за кадром…»
Аліна Семко, студентка спеціальності «Менеджмент»:
«Фільм, який можна переглядати багато разів. На мою думку, його мають побачити мільйони. Події, що відбуваються зараз в Україні, вкотре доводять незламний дух, єдність українців.»
Вікторія Шадура, студентка спеціальності «Комп’ютерні науки»:
«Цікавий та емоційний фільм. Побачила та почула дуже багато подій за цей надважкий рік, як позитивних, так і негативних. Фільм дозволяє відчути ті емоції, які відчували люди при звільнені свого міста, при довгоочікуваній розмові з дорогими людьми, при втраті своїх побратимів.»
Анастасія Юркова, студентка спеціальності «Лісове господарство»:
«Надзвичайно цікавий фільм, живий та емоційний. Сумно і важко було дивитися на кадри та усвідомлювати, що ось воно – наше сьогодення. Фільм вартий перегляду. Щиро сподіваюсь, що його побачить увесь світ.»
Марія Іванченко, студентка спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування»:
«Під час перегляду фільму, не могла стримати сліз, емоції переповнювали. Пишаюся такими людьми нашої країни, які ризикуючи власним життям, показують світу правду про Україну, її трагізм, пекло в Україні, велич українського народу.
Сподобався формат обговорення, де можна почути думки інших студентів та висловити свою. Сподіваюсь, такі заходи будуть проводитися частіше.❤❤»
Людмила Радченко,
голова циклової комісії гуманітарних
та суспільних дисциплін
