Відкрита лекція на факультеті землевпорядкування

На лекційне заняття завітали науково-педагогічні працівники кафедри, зокрема аудиторно – доценти Малюга В.М. і Дударець С.М., в дистанційному режимі – завідувач кафедри Пінчук А.П., а також доценти Кайдик А.Ю., Соваков О.В., Іванюк І.В. та Бойко О.Л.

Майбутнім землевпорядникам було підкреслено роль лісу як невід’ємного компоненту біосфери Землі і на основі системного підхожу дано його дефініцію. Зазначено, що ліс – елемент географічного ландшафту, який являє собою сукупність деревних, чагарникових і трав’янистих рослин, мохів та лишайників, тварин і мікроорганізмів, що в своєму розвитку взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє (зовнішнє) середовище.

Акцентована увага останньої тези про пертинентний вплив лісу як теоретична основа агролісомеліорації, необхідна для еколого-економічного збагачення агроландшафту.

Лектор у системному ключі охарактеризував структуру лісу, головні ознаки, зосереджуючи особливу увагу на практичному використанні класифікації дерев за ступенем росту і розвитку в формуванні високопродуктивних деревостанів.

 

Значна увага приділена взаємозв’язку лісу і природного середовища, що має безпосередній вплив на прилягаючі угіддя в агроландшафтах і захист земель від несприятливих кліматичних явищ.

У цьому контексті опрацьовано типи лісорослинних умов як сукупність однорідних за родючістю і зволоженістю ґрунту умов місцезростань, де успішно зростають тільки їм відповідні деревні види рослин.

 

Лектором чітко охарактеризовано вікові періоди розвитку лісових асоціацій, лісокористування на всіх етапах росту і розвитку, які складають широкий спектр корисності лісу – від заготівлі деревини до побічних користувань і надання численних екосистемних послуг (киснепродукування, депонування вуглецю, рекреаційні, оздоровчі послуги і багато інших.

 

Варто зазначити, що науково-педагогічні працівники та студенти активно приймали участь в обговоренні загальних лекційних питань та долучались до наукової дискусії. Науково-педагогічні працівники зазначали змістовність лекції (тема розкрита повністю), інформативність (у лекції міститься актуальний та європейсько-зорієнтований матеріал), зв'язок з практикою (показано практичне значення представленого матеріалу), логічність, вільне володіння матеріалом (лектор не читає текст, а розмірковує, відповідає на питання), емоційність (відчуття зацікавленості лектора та його особиста думка), контакт з аудиторією, культура мови, доступність та темп викладення, надали позитивну оцінку викладення матеріалу та проведення лекції.