Від теорії до практики: навчання студентів у польових умовах на кафедрі агробіологічного факультету

Під час очного навчання, 10 травня 2023 року, студенти 1 курсу спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» факультету тваринництва та  водних біоресурсів, доцент кафедри аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води Валентина Галімова і аспірант кафедри Єлизавета Заленська  мали змогу практикуватись у проведенні досліджень якості поверхневих вод водойм щодо вмісту хімічних сполук із застосуванням приладів та хімічних тестів.

Дослідження придатності води для риборозведення проводили в одному із Горіхуватських ставків, що знаходиться по руслі річки Горіхуватки у Голосіївському парку ім. М. Рильського.

Студенти дізнались як за допомогою різних портативних аналітичних приладів: визначити вміст вільного кисню у воді за допомогою оксиметру, як основного показника для життя риб, показник рН-води, вміст солей у воді, здійснювати контроль амонію, нітратів та фосфатів у воді за допомогою якісних хімічних тестів. На основі отриманих результатів встановили кількісні параметри якості води та навчилися їх інтерпретувати.  Саме первинні польові дослідження поверхневих вод водойм дозволяють виявити ті чи інші полютанти, їх можливий токсичний вплив на риб та дати оцінку ступеня забруднення поверхневих вод для ведення рибного господарства.

Цікавою виявилась інформація щодо самої р. Горіхуватки, яка є правою притокою р. Либідь. Довжина річки — близько 4 км., бере свій початок поблизу перехрестя вулиць Васильківської та Ломоносова. Спершу річка тече у колекторі, а на поверхню виходить після перетину з Голосіївським проспектом. Далі тече у бетонних лотках, але невдовзі переходить у природне русло. Це невеликий струмок, що протікає лісом і ширина якого не перевищує 1 метр.

Таким чином, річку Горіхуватку можна вважати малоурбанізованою — більшу частину свого шляху вона протікає природним руслом (окрім початкової та кінцевої ділянок). 

Каскад Горіхуватських ставків, які поєднані між собою річкою Горіхуваткою, розташовані у Голосіївському національному природному парку. Водойми відносяться до типу дренажних та декоративно-рекреаційних. Водне дзеркало ставків частково заростає водною рослинністю (макрофіти). Фітопланктон представлений 154 видами та внутрішньовидовими таксонами. Тут зустрічаються водоплавні птахи качки та чайки.

У 1983 році у північний ставок було запущено однорічного білого товстолобика (Hypophthalmichthys molitrix) та білого амура (Ctenopharyngodon idella), однак внаслідок антропогенного навантаження через вісім років вони зникли, оскільки вода в озері була забруднена хімічними речовинами внаслідок скидів стічних вод. За даними на 2002 рік, у північному ставку трапляється 7 видів риби з кількісним переважанням карася сріблястого, окуня звичайного та бичок-гонець. Тому дуже важливим для життя гідробіонтів є контроль наявності хімічних речовин у водоймах.

Студенти мали змогу самостійно визначити вміст розчиненого кисню та температуру води за допомогою оксиметра SanXinSX816. Заленська Єлизавета пояснила принцип роботи приладу, а Галімова Валентина Михайлівна розповіла про важливість контролю рівня розчиненого кисню для забезпечення збалансованого водного середовища. Адже саме достатній рівень кисню у воді є головною умовою існування гідробіонтів.