Видатні випускники та працівники

Видатні особистості, пов'язані з університетом

Чирвинський Микола Петрович

Перший декан сільськогосподарського відділення (1898-1904 рр.), перший виборний директор КПІ (1905 р.).
Видатний учений-зоотехнік, один із основоположників зоотехнічної науки, організатор сільськогосподарської дослідної справи.
Розробив перше керівництво для курсу загального тваринництва, яке витримало чотири видання і понад 30 років було основним посібником для студентів вищих та середніх сільськогосподарських закладів. Створив зразкову кафедру загальної зоотехнії із кабінетами та лабораторією, зразковим на той час скотарським двором і дослідною вівчарнею. Заслужений професор.

Шіндлер Каміль (Камілл) Гаврилович

Другий декан сільськогосподарського відділення КПІ (1904-1908 рр.), перший завідувач кафедри сільськогосподарських машин.
Визнаний фахівець у галузі сільськогосподарського машинобудування.
Засновник і завідувач станції з випробувань сільськогосподарських машин і знарядь, що до 1916 р. залишалася базою для навчально-практичної роботи студентів інституту, яка майже 10 років була єдиною діючою станцією в країні.
Розробив один із перших навчальних курсів проектування, конструкції та експлуатації сільськогосподарських машин.

Сльозкін Петро Родіонович

Декан сільськогосподарського відділення (1908-1917 рр.). Один із активних організаторів сільськогосподарського відділення КПІ.
Видатний вчений-ґрунтознавець. Перший завідувач кафедри рослинництва, яку очолював протягом 20 років.
Справжнім його відкриттям на ниві світової агрономії став особливий спосіб, застосований при вивченні живлення у рослин: «метод ізоляції». Російський державний аграрний університет МСГА ім. К.А. Тімірязєва називає вченого четвертим після Д.Прянішнікова, В.Вільямса та П.Коссовича найбільш видатним своїм випускником.

Колкунов Володимир Володимирович

Декан сільськогосподарського факультету 1918-1920 рр. Один із засновників і перший директор Наукового інституту селекції (Інститут цукрових буряків НААН).
Організатор селекційно-насіннєзнавчої справи в Україні. Голова Київського агрономічного товариства, член Міжнародного товариства селекціонерів. Відомий ботанік і біолог, завідувач кафедри загального землеробства сільськогосподарського відділення КПІ (з 1912 р.), кафедри хліборобства Київського сільськогосподарського інституту (1922-1930 рр.); один із активних організаторів Київського сільськогосподарського інституту.

Вотчал Євген Пилипович

Займав посаду декана сільськогосподарського факультету у 1920 р. Відомий ботанік та фізіолог, один із основоположників вивчення фізіології сільськогосподарських рослин; створив школу українських ботаніків-фізіологів; академік АН УРСР.
З 1898 р. очолював кафедру фізіології рослин і мікробіології агрономічного факультету КПІ, куди його запросили за рекомендацією К.І. Тимірязєва. На кафедру він запросив відомих вчених, які згодом стали гордістю вітчизняної науки. Свою багаторічну діяльність у навчальному закладі розпочав з організації ботанічної лабораторії, спорудження вегетаційних будиночків та заснування ботанічного саду з оранжереями.
Організував ботанічну лабораторію, спорудив вегетаційні будиночки та заснував ботанічний сад з оранжереями. Створив одну з кращих у Російській імперії ботанічну лабораторію, яка стала підґрунтям відділу фізіології рослин Наукового інститут селекції (Інститут цукрового буряка НААН).

Кащенко Микола Феофанович

Займав деякий час посаду декана сільськогосподарського факультету у 1920 рр. Відомий біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології.
Засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві, один із засновників зоологічного музею і його перший директор. Очолював кафедру зоології на сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту.

Годлін Михайло Михайлович

Відомий ґрунтознавець. Один із організаторів факультету агрохімії та ґрунтознавства, завідувач кафедри ґрунтознавства (1930-1962 рр.).
Викладав у Київському сільськогосподарському інституті, УСГА у 1922-1967 рр.
Під його керівництвом і за безпосередньою участю було здійснене картографування ґрунтів України, розроблено їх класифікацію за механічним складом.

Алексєєв Євген Венедиктович

Перший декан лісогосподарського факультету й завідувач кафедри загального лісівництва Українського лісогосподарського інституту (1930 р.).
Вчений-лісовод. Засновник і перший декан лісового відділення (згодом лісоінженерного факультету) Київського сільськогосподарського інституту (з 1922 р.).
Автор наукових праць з питань класифікації типів лісу, що стали методологічним і методичним посібником вивчення лісів України в наступні роки.

Малюшицький Микола Кирилович

Видатний ботанік, академік АН БРСР.
З 1912 – директор, згодом – керівник відділу Київської крайової сільськогосподарської дослідної станції. З 1920 – професор, з 1921 – завідувач кафедри часткового землеробства КПІ. З 1922 – завідувач кафедри рослинництва Київського сільськогосподарського інституту, одночасно - дійсний член Наукового інституту селекції (тепер Інститут цукрових буряків НААНУ).
З 1922 – завідувач кафедри рослинництва Київського сільськогосподарського інституту, одночасно - дійсний член Наукового інституту селекції (тепер Інститут цукрових буряків НААНУ).
У 1927 працював у складі комісії зі спорудження корпусів КСГІ, визначив місце для будівництва четвертого навчального корпусу (ліворуч від головного входу у стіні фасаду корпусу вмуровано урну з його прахом; нішу з урною закрито білою мармуровою дошкою з написом).

Душечкін Олександр Іванович

Видатний вчений-агрохімік і фізіолог рослин. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН УРСР.
З 1923 – професор Київського сільськогосподарського інституту, де організував кафедру агрохімії, якою завідував до останніх днів життя.
Сьогодні кафедра агрохімії та якості продукції рослинництва НУБіП України носить ім’я О.І. Душечкіна.

Баженов Сергій Васильович

Вчений у галузі ветеринарної медицини. Вважається фундатором ветеринарної токсикології в Радянському Союзі.
Завідувач кафедри токсикології (згодом — фармакології і токсикології, патофізіології і фармакології) КВІ, УСГА (1939-79), згодом - професор-консультант. Засновник наукової школи ветеринарних токсикологів із вивчення токсикології синтетичних сполук нітрогену. Дійсний член Всесвітньої організації історії ветеринарної медицини.

Устьянцев Василь Павлович

Вчений у галузі зоотехнії. Один із засновників ветеринарного факультету КПІ (1920) і створених на його основі КВЗІ (1921), КВІ (1930).
Проректор КВЗІ (1921-22), завідувач кафедри зоотехнії, годівлі сільськогосподарських тварин (1921-30); засновник і декан зоотехнічного факультету, завідувач кафедри скотарства КСГІ (з 1922).
Один із перших організаторів й пропагандистів масового силосування кормів, вивчення загального і мінерального обміну речовин у сільськогосподарських тварин.

Скороходько Антон Каленикович

Перший декан ветеринарного факультету та директор КВЗІ (1924-1926 рр.).
Доктор ветеринарних наук, професор, вчений у галузі зоогігієни.
У 1922 р. ним було створено першу в Україні кафедру зоогігієни в складі Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, нині кафедра гігієни і санітарії ім. А.К. Скроходька. Деякий час завідував кафедрою зоогігієни Вологодського СГІ та відділом зоогігієни Всесоюзного НДІ експериментальної ветеринарної медицини (м. Москва).
Автор ряду наукових праць, які були перекладені на 15 іноземних мов.

Касьяненко Володимир Григорович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Відомий вчений у галузі зрівняльної морфології; зоолог. Всесвітньо відомий порівняльний анатом.
Академік АН УРСР, голова правління республіканського товариства анатомів, гістологів і ембріологів та заступником голови Всесоюзного товариства (1950 р.).
Працював асистентом, доцентом, завідувачем кафедри анатомії сільськогосподарських тварин. Під час Великої Вітчизняної війни працював заступником директора Свердловського сільськогосподарського інституту, завідувачем кафедри анатомії.
У 1946 р. перейшов до Інституту зоології АН УРСР, де керував відділом еволюційної морфології і був директором цього інституту.
У 1950 р. його обрано академіком АН УРСР, головою правління республіканського товариства анатомів, гістологів і ембріологів (1956) та заступником голови Всесоюзного товариства (1958).
Брав активну участь у громадському житті держави — обирався депутатом районної та обласної рад.
Серед нагород орден Леніна та багато медалей.

Гіммельрейх Герман Олександрович

Видатний морфолог–еволюціоніст. Всесвітньо відомий порівняльний анатом Доктор біологічних наук, професор. Заслужений працівник вищої школи УРСР.
Завідував кафедрою анатомії і гістології з 1952 р. до 1987 р., на якій почав працювати з 1931 р. Є фундатором нового напрямку в морфології – становлення і будова переднього відділу (головної кишки) апарату травлення тварин в онто – і філогенезі. Він вперше у світі обґрунтував та описав походження, будову і відділи глотки тварин. Результати своїх досліджень публікував не тільки у вітчизняній літературі, а й у міжнародних морфологічних виданнях. Завдяки цьому його наукові здобутки стали відомими для морфологічної спільноти світу і були високо оцінені нею.
У 1973 р. французька академія наук визначає 20 найвидатніших морфологів світу, як видатних вчених ХХ ст. Серед них – Володимир Григорович Касьяненко та Герман Олександрович Гіммельрейх.

Нестерводський Василь Антонович

Відомий діяч українського бджільництва, з його іменем пов'язані становлення в Україні промислового бджільництва та створення крупних державних пасік.
Творець одного із перших в Україні осередків досліджень з бджільництва – Голосіївської навчально-дослідної пасіки, яка згодом була передана Київському сільськогосподарському інституту.
Талановитий вчений і практик, невтомний організатор освітнього процесу, зусиллями якого бджільництво введено до розряду обов`язкових дисциплін у ряді вищих та середніх сільськогосподарських навчальних закладів. З 1922 р. викладає дисципліну у новостворених Київських сільськогосподарському та ветеринарно-зоотехнічному інститутах.
Організатор та завідувач кафедри бджільництва у Київському сільськогосподарському інституті.

Пшеничний Павло Дмитрович

Перший ректор Української сільськогосподарської академії (1954-1957 рр.). Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УАСГН.
45 років педагогічної діяльності. Відомий вчений в галузі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів. Організатор і перший завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів, яка нині носить його ім’я.
З 1930 р. до 1938 р. працює на Київській зоотехнічній дослідній станції «Терезине», в Оренбурзькому науково-дослідному інституті м’ясо-молочного скотарства, Всесоюзному НДІ гібридизації і акліматизації тварин «Асканія-Нова».
Із 1938 р. по 1943 р. – декан зоотехнічного факультету, проректор, ректор Башкирського сільськогосподарського інституту ( м.Уфа). 1953 р. – завідувач сектору тваринництва АН УРСР, завідувач кафедри загальної зоотехнії Київського сільськогосподарського інституту.
Результати досліджень висвітлені у 284 наукових роботах.

Власюк Петро Антипович

Президент Української академії сільськогосподарських наук (1957-1962). Видатний український вчений в галузі фізіології живлення рослин, агрохімії, ґрунтознавства, біохімії, мікробіології.
Заслужений діяч науки УРСР, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік АН УРСР, Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В.І.Леніна, Української академії сільськогосподарських наук.
З 1931-1956 рр. – завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства. У Член-кореспондент АН УРСР, директор Інституту ботаніки АН УРСР; заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР; завідувач кафедри ґрунтознавства Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.
Один із фундаторів Інституту фізіології рослин АН УРСР. Створив наукову школу ґрунтознавства, агрохімії, фізіології рослин. Професор та завідувач кафедри агрохімії та ґрунтознавства.
Самостійно і в співавторстві опублікував понад 1500 наукових праць. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції та іншими орденами й медалями та нагрудними знаками.

Крамаров Володимир Савович

Факультет механізації та електрифікації сільського господарства Київського інституту механізації та електрифікації сільського господарства (1929 р.)

Доктор технічних наук, професор, академік. З 1956-1959 рр. — ректор навчальної частини УСГА, віце-президент УАСГН.
Викладацьку діяльність розпочав у 1931 р. 1950-1954 рр. — професор, завідувач кафедри ремонту тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин, заступник Київського сільськогосподарського інституту; 1954-1956 рр. — проректор з навчальної роботи Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії, член-кореспондент ВАСГНІЛ. 1959-1971 рр. — директор Українського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства; 1968-1986 рр. — завідувач та професор-консультант кафедри ремонту тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин УСГА.
Опублікував понад 110 наукових праць. Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Грамотою Міністерства сільського господарства УРСР, Почесною Грамотою ЦК ЛКСМУ, медалями «За доблесний труд у період Великої Вітчизняної війни», «За оборону Москви», золотою та срібною медалями ВДНГ.

Василенко Петро Мефодійович

Педагогічне відділення Київського сільськогосподарського інституту (1929 р.)

Видатний вчений у галузі машинобудування та сільськогосподарської механіки. Доктор технічних наук, професор, академік ВАСГНіЛ і НААН. Засновник школи землеробської механіки в Україні.
Зробив значний внесок у розв'язання низки складних і важливих технічних проблем механізації сільського господарства. Це створення перших конструкцій точних сівалок СТСН-12, ССТ-12, СУПН-8, відцентрових тукорозкидачів, ротаційних культиваторів, комплексу бурякозбиральних машин КС-6 і БМ-6, нових ультрамалооб’ємних обприскувачів та ін.
Викладацьку діяльність розпочав з 1923 р. З 1932 р. і до кінця свого життя працював в університеті: зокрема, очолював кафедру сільськогосподарських машин (1935-1962 рр.). Професор-консультант кафедри сільськогосподарських машин Київського сільськогосподарського інституту (Українська сільськогосподарська академія, Національний аграрний університет, Національний університет біоресурсів і природокористування України) (1962-1999 рр.). Також, за сумісництвом, завідував відділом Інституту машинознавства і сільськогосподарської механіки АН УРСР (1944-1956 рр.).
Відомий далеко за межами України фундаментальними дослідженнями. Опублікував понад 200 наукових праць. Його біографія увійшла до збірника “700 біографій найвидатніших людей ХХ століття”, виданого Американським Біографічним інститутом, який нагородив його Золотою медаллю “Людина другого тисячоліття”.
Нагороди: орден “Знак пошани”, Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР, Подяка голови Київської міської державної адміністрації; медалі: “Золота медаль імені В.П. Горячкіна”, знак “Изобретатель СССР”, “В пам’ять 1500-річчя Києва”, “Ветеран праці”, “Почесна Відзнака Президента”.

Лебедєв Сергій Іванович

З 1959-1962 рр. – ректор УСГА. Доктор біологічних наук, професор, академік УАСГН, віце-президент УАСГН, видатний вчений-фізіолог і біохімік рослин, славетний педагог.
Фундатор наукової школи фізіологів і біохіміків рослин. Розробив новітню агротехніку вирощування найпродуктивніших форм коноплі. Заслужений діяч науки УРСР.
Трудову діяльність розпочав у 1926 р. як спеціаліст із рільництва на Полтавській, Носівській, Чемерській і Глухівській зональних сільськогосподарських дослідних станціях. У 1929-1930 рр. - директор Чемерської сільськогосподарської дослідної станції.
Із 1949 р. по 1959 р. очолював відділ фізіології рослин Інституту ботаніки АН УРСР, ректор Одеського державного університету ім. І.Мечникова.
Із 1962 р. по 1985 р. очолював кафедру фізіології та біохімії рослин й одночасно лабораторію фотосинтезу. С.І.Лебедєв у складі першої делегації ректорів університетів СРСР відвідав з офіційним візитом США, внаслідок чого було налагоджено плідне співробітництво. Із 1962 р. по 1985 р. очолював кафедру фізіології та біохімії рослин й одночасно лабораторію фотосинтезу.
Нагороди: ордени Леніна, Трудового Червоного Прапора, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною Грамотою Президії АН УРСР; Диплом Пошани ВДНГ СРСР та медалями.

Пересипкін Володимир Федорович

Агрономічний факультет

Протягом 1962-1968 рр. очолював Українську сільськогосподарську академію. Заслужений діяч науки УРСР. Видатний вчений в галузі фітопатології – доктор біологічних наук, професор, академік Української академії аграрних наук.
У 1945-1946 рр. – начальник підсобного господарства Північно-Кавказького військового округу, заступник директора Уманського СГІ, завідувача кафедри захисту рослин. Із 1961 р. по 1968 р. – заступник міністра сільського господарства України; очолював Українську сільськогосподарську академію.
Член-кореспондент ВАСГНІЛ, головний вчений секретар ВАСГНІЛ, голова Південного відділення ВАСГНІЛ.
Заснував школу фітопатологів. Наукові дослідження відображені в понад 350 працях. Завідувач, згодом професор кафедри фітопатології, яка нині носить його ім’я.
Нагороджений орденом Вітчизняної Війни ІІ ступеня, двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак Пошани», багатьма медалями. 1982 р. – лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, премії Ради Міністрів СРСР, 1984 р. – звання та грант Соросівського професора.

Юрчишин Володимир Васильович

Аспірант Української сільськогосподарської академії

Протягом 1968-1976 рр. очолював Українську сільськогосподарську академію.
Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, академік НААН, член-кореспондент РАСГН, відомий економіст-аграрник.
Пройшов шлях від аспіранта кафедри організації сільського господарства до проректора з наукової роботи і ректора (1968-1976). У 1976 р. переходить на роботу до Інституту аграрної економіки УААН на посаду завідувача відділів: управління сільським господарством, теорії і методології розвитку агарних відносин, аграрної і соціальної політики.
У 2005-2006 рр. – головний науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки УААН».
Автор понад 500 фундаментальних наукових праць. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями. Обирався членом Президії Південного відділення ВАСГНІЛ, депутат двох скликань Київської міської ради народних депутатів, член комісії з питань сільського господарства Комітету по Державних преміях України.

Богданов Григорій Олександрович

Із 1976 р. по 1979 р. очолював Українську сільськогосподарську академію. Заслужений діяч науки і техніки України. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік ВАСГНІЛ, РАСГН, УААН.
Один із національних координаторів міжнародних наукових екологічних і радіоекологічних проектів.
Науковий співробітник відділу годівлі сільськогосподарських тварин, завідувач відділу годівлі тварин, заступник директора НДІ скотарства Лісостепу і Полісся УРСР.
У 1970-1976 рр. обіймає посаду ректора Харківського зооветеринарного інституту, директор НДІ скотарства Лісостепу і Полісся УРСР. Віце-президент ВАСГНІЛ, голова, заступник голови Президії Південного відділення ВАСГНІЛ у 1970-1990 рр.
Із 1990 р. по 1996 р. завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини в Українській сільськогосподарській академії (НАУ).
Автор близько 500 наукових праць, має ряд авторських свідоцтв та патентів на винаходи.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора і Дружби народів, багатьма медалями, а також вчений – Лауреат премії ради міністрів СРСР.

Смирнов Ігор Васильович

Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч в галузі науки і техніки України, Лауреат Державної премії України.
Запровадив на Україні методи штучного осіменіння самок різних видів спермою, яка зберігалася при температурах, близьких до абсолютного нуля. Його теорію вітрифікації клітинного і міжклітинного простору для збереження життєздатності клітин під час заморожування-деконсервації використовують нині в усьому світі, зокрема, і у медицині.
У 1929-1932 рр. працював техніком-птахівником в птахотресті Воронезької області, молодшим науковим співробітником інституту гібридизації і акліматизації тварин «Асканія-Нова». У 1948 р. - уперше в світі одержав кроленят після осіменіння самок спермою, що 32 доби зберігалася в рідкому кисні. Отримав диплом №103 на відкриття здатності гамет зберігати біологічну активність і генетичну інформацію після кріоконсервації і тривалого зберігання при зверх низьких температурах з пріоритетом
У 1953 р. – доцент Харківського зооветеринарного інституту. З 1967 р. і до кінця свого життя працював професором кафедри розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії.
У різні роки стажувався за кордоном у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Угорщині.
Опублікував більше 300 наукових праць, одержав понад 30 патентів і авторських свідоцтв на винаходи.
Нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни 1-го ступеню, орденом «Знак Пошани» і 6 медалями. Лауреат (посмертно) Державної премії України в галузі науки і техніки.

Синьков Віктор Михайлович

Доктор технічних наук, професор. Один із видатних вчених енергетиків СРСР. Автор розробок перших систем автоматики для об’єднаної енергосистеми СРСР.
Брав участь у розробці військової техніки (1941 р.), у т.ч. був співавтором розробки системи автоматики запуску ракет, знаменитих «Катюш». У післявоєнні роки працював над створенням першої в СРСР лінії електропередачі напругою 12 кВ на постійному струмі, яка була споруджена під Москвою у 1947 р.
З 1954 р. по 1962 р. працював завідувачем кафедри електропостачання сільського господарства Української сільськогосподарської академії. З 1962 р. на посаді завідувача відділом автоматики енергосистем виконував розробки аналогових систем управління режимами об’єднаної енергосистеми СРСР, за розробку і впровадження яких став лауреатом державної премії СРСР.
У 1972 р. повернувся на посаду завідувача кафедри електропостачання УСГА, а з 1979 р. по 1985 р. працював професором цієї ж кафедри. Кафедра носить його ім’я.

Колесник Микола Микитович

Завідувач кафедри спеціальної зоотехнії Української сільськогосподарської академії

Займав посаду декана зоотехнічного факультету УСГА. Доктор біологічних наук, професор. У 1965 р. створив кафедру генетики УСГА, яку очолював 20 років. Розробив метод генетичного аналізу кількісних ознак за системою рангів і генетичного аналізу.
Працював співробітником лабораторії генетики АН СРСР поряд з великими вченими світового рівня – М.І. Вавіловим, Ю.О. Філінченко, Я.Я. Лусом. Розробив методику визначення живої маси тварин на основі промірів.
З 1937 р. по 1941 р. – вперше привів характеристику розвитку тваринництва, генетики тварин в СРСР за 20 років, створення нових порід.
1950 р. - завідувач кафедри розведення сільськогосподарських тварин Рязанського сільськогосподарського інституту, а в 1952 р. – завідувач кафедри тваринництва Київського сільськогосподарського інституту та завідувач кафедри спеціальної зоотехнії Української сільськогосподарської академії.
З 1959 р. по 1964 р. – член-кореспондент Української академії сільськогосподарських наук. З 1970 по 1973 рр. вчений завідував відділом генетики тварин в Інституті молекулярної біології .
Вивчаючи тваринництво Киргизії, Дагестану, Карачая, Туркменії, Монголії, проаналізував накопичений матеріал, опублікував ряд наукових статей і монографій, присвячених вивченню генетики і еволюції сільськогосподарських тварин.
У 1965 р. в Українській сільськогосподарській академії з ініціативи науковця була створена кафедра генетики, яку очолював протягом 20 років, аж до виходу на пенсію. Тривалий час був віце-президентом Українського товариства генетиків ім. М.І. Вавілова.

Кравченко Микола Антонович

Завідувач кафедри Української академії сільськогосподарських наук

У 1957 році став першим деканом зоотехнічного факультету Української академії сільськогосподарських наук. Заслужений діяч науки УРСР, доктор сільськогосподарських наук, професор.
Більше 50 років займався удосконаленням симентальської худоби. Він - один з ініціаторів створення української м'ясної породи великої рогатої худоби.
З 1940 р. до 1956 р. очолював кафедру розведення та спеціальної зоотехнії Київського ветеринарного інституту й паралельно – кафедру дарвінізму Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1948-1953 рр.). З 1956 р. до 1981 р. завідував кафедрою розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії, а потім до кінця свого життя працював там на посаді професора.
Деякий час читав лекції з розведення сільськогосподарських тварин в аграрному університеті Угорщини.
Працював радником із сільського господарства Посольства СРСР у Франції. Автор близько 250 друкованих робіт.

Гулий Максим Федотович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України і віце-президент АН УРСР.
Результатом його наукових досліджень стало створення нових ліків, що знайшли застосування у гематологічних, хірургічних та наркологічних клініках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.
У 1932 р. розпочав трудову діяльність в Інституті біохімії НАНУ. З 1950-1988 рр. — завідуючий і директор відділу біосинтезу і біологічних властивостей білків. Був президентом Українського біохімічного товариства (1976-1987 рр.); від 1992 р. — його почесний президент).
Завідував кафедрою органічної та біологічної хімії (1944-1970), обіймав посаду професора кафедри (1970-1982). Сьогодні кафедра біохімії тварин якості і безпеки сільськогосподарської продукції носить його ім’я.
Визнаний український вчений, патріарх і класик вітчизняної біохімії, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України (1972-1977). Автор 500 наукових праць.
Заслуги вченого були відмічені урядовими відзнаками: Заслужений діяч наук УРСР, Сталінська премія, Державні премії УРСР у галузі науки і техніки, премія ім. О.Палладіна АН УРСР, Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня. Герой України.

1911

Тюлєнєв Микола Олександрович

Сільськогосподарське відділення КПІ

Агромеліоратор, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент Академії наук УРСР.
Визнаний авторитет у галузі освоєння осушуваних земель, автор численних робіт з агротехніки зернових і кормових культур на осушуваних землях, розробив методику дослідної справи на торфових ґрунтах, яка знайшла, застосування у всесоюзному масштабі.
Деякий час працював у Департаменті землі, науковий співробітник Радовельської болотної дослідної станції на Житомирщині; в Українському науково-дослідному Інституті гідротехніки і меліорації та в Інституті Фізіології рослин і агрохімії АН УРСР.

1921

Ярослав Семен Юрійович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Вчений у галузі ветеринарної медицини. Перший професор Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту.
У 1912 р. закінчив Юріївський ветеринарний інститут з відзнакою. З 1921 р. викладав у КВЗІ, КВІ, УСГА; 20 років (1930-1937, 1956-1969 рр.) завідував кафедрою фізіології сільськогосподарських тварин; у 1943 р. – директор КВІ.
Професор С.Ю. Ярослав автор понад сотні наукових праць, серед яких монографії, підручники та посібники з фізіології людини та тварин; автор приладу для світлової реєстрації роботи ізольованого серця, що широко використовувались у вузах СРСР.
С.Ю. Ярослав був визначним експериментатором. Беручи активну участь у дослідженні невідомого раніше захворювання коней стахіоботріотоксикозу, здійснив низку дослідів на власному організмі (піддав себе самозараженню з метою установлення етіології невідомого на той час захворювання).
У 1939 р. за відкриття цього захворювання був нагороджений орденом «Знак пошани».

1925

Горегляд Харитон Степанович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Академік Національної академії наук Білорусії, академік Академії сільськогосподарських наук БРСР, доктор ветеринарних наук, професор. Заслужений діяч науки Білоруської РСР.
З 1928 р. працював у галузі практичної ветеринарії в Білорусії. З 1934 р. по 1960 р. — завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи Вітебського ветеринарного інституту і завідувач відділу санітарії і зоогігієни ННІ Академії сільськогосподарських наук БРСР. Брав участь у створенні Інституту тваринництва АН БРСР, директором якого він був до 1954 р. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапору, медалями.

Поваженко Іван Омелянович

Київський ветеринарний інститут

Відомий український ветеринар. З 1925 р. по 1991 р. працював в університеті.
Доктор ветеринарних наук, професор, академік УАСГН. Заслужений діяч науки УРСР.
З 1937 р. до 1977 р. очолював кафедру хірургії ветеринарного факультету, а згодом працював там на посаді професора кафедри, консультанта.
Під час Другої світової війни – підполковник ветеринарної служби, головний хірург ветеринарного відділення фронту, член ради при начальнику ветеринарної служби Збройних Сил СРСР.
За героїзм, проявлений в роки війни, нагороджений багатьма орденами і медалями, в т.ч. орденом Червоної Зірки, орденом Великої Вітчизняної Війни І та ІІ ступеня, після війни нагороджений орденом Леніна та Дружби Народів.
31 травня 1943 р. за видатні заслуги йому, першому з українських вчених, присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР».
З 1993 р. кафедра хірургії факультету ветеринарної медицини носить його ім'я. Його ім'я присвоєно загальноосвітній школі на його батьківщині в с. Боярка Лисянського району Черкаської області.

1926

Любченко Андрій Петрович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Вчений у галузі ветеринарної медицини. Директор Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту (1926-1937 рр.).
Випускник Київського медичного інституту. Працював у Київському військовому госпіталі. Знищений в застінках НКВС, як і його брат Любченко Панас Петрович – голова Ради народних комісарів УРСР.
Любченко А.П. приймав участь у зведенні навчальних корпусів Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, зокрема, корпусу № 3.

Симире́нко Володи́мир Левко́вич

Київський політехнічний інститут

Український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. Професор Київського політехнічного інституту, Уманського і Полтавського сільськогосподарських інститутів.
По Першій світовій війні й революції був реконструктором садівництва в Україні; в його розсадниках було близько 40 000 гібридів овочевих дерев і ягідних кущів (1928 рік). Організував ряд середніх і вищих навчальних закладів і науково-дослідних інститутів садівництва, редагував садівничі журнали.
У 1930–1933 роках — організатор і директор Всесоюзного науково-дослідного інституту південних плодових і ягідних культур у Китаєві (передмістя Києва; нині Український науково-дослідний інститут садівництва).
У 1926-1932 роках спочатку професором, а згодом і завідувачем кафедри плодоовочівництва був В.Л. Симиренко, видатний вчений в галузі садівництва, генетик, помолог, блискучий організатор і педагог.

1929

Старченко Василь Федорович

Факультет організації сільського господарства КСГІ

Був директором і науковим керівником Миронівської дослідно-селекційної станції (1934-1938). У 1938-48 рр. — заступник Голови РНК, з 1946 — Ради Міністрів УРСР, з питань науки і культури. Член-кореспондент АН УРСР.

1931

Пономаренко Федір Михайлович

Київський ветеринарний інститут

Вперше в СРСР описав десять нових захворювань сільськогосподарських тварин.
Завідувач кафедри паталогічної анатомії Київського ветеринарного інституту (1931-1956), вподальшому завідував кафедрою патанатомії і ветсанекспертизи (1957-1973 рр.). Завідував у перші роки існування кафедрою патанатомії Білоцерківського національного аграрного університету.
Вивчав невідоме на той час захворювання коней – стахіоботріотоксикоз.
За відкриття цієї хвороби був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора (1939).

1932

Романенко Ілля Никанорович

Київський зоотехнічний інститут

Доктор економічних наук, професор, член-кореспондент ВАСГНІЛ, дійсний член Української академії сільськогосподарських наук, член Президії, головний вчений секретар та Голова відділення економіки і організації сільського господарства.
З 1937 р. по 1943 р. заступник директора Укрсільгоспвидаву; уповноважений наркомзему СРСР по Краснодарському краю, надалі займався науковою роботою: старший співробітник, потім заввідділом і заступник директора по науковій частині інституту економіки АН УРСР. Протягом 1956-1966 рр. займав посаду директора Українського науково-дослідного інституту економіки та організації сільського господарства, одночасно працював завкафедрою економіки сільського господарства Української сільськогосподарської академії.
У 1965 р. був представником на нараді експертів з питань раціоналізації сільського господарства Європейської Економічної Комісієї ООН у Женеві.
Нагороджено орденом Трудового Червоного прапора, двома орденами «Знак Пошани», медалями «За трудову діяльність», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», срібною медаллю ВДНГ.

1936

Солдатов Анатолій Гаврилович

Київський лісотехнічний інститут

Директор Київського лісогосподарського інституту у 1938-1940 рр., 1945-1946 рр. Міністр лісового господарства України (1949-1953).

1937

Кохненко Григорій Федорович

Лісоінженерний факультет КЛГІ

Працював у 60-х роках міністром меблевої промисловості та теслярських виробів УРСР.

Лутак Іван Кіндратович

Київський сільськогосподарський інститут

Працював заступником директора цукрового комбінату, заступником голови Бородянського райвиконкому другим секретарем Поліського, потім першим секретарем Христинівського райкомів Компартії України.
Із 1951 р. очолював сільськогосподарський відділ Київського обкому. Із 1954 р. – голова виконкому новоствореної Черкаської обласної Ради, а із 1961 р. – перший секретар Кримського обкому ЦК КПУ, із 1966 р. – секретар, із 1967 р. – другий секретар ЦК КПУ, із січня 1976 р.–1988 р. працював першим секретарем Черкаського обкому КПУ.
Нагороджений п’ятьма орденами Леніна, орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни, Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, «За заслуги», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України. Герой Соціалістичної Праці.

1939

Івашура Василь Якимович

Факультет електрифікації сільського господарства Київського сільськогосподарського інституту

У 1949-1963 рр. – головний інженер Букської ГЕС, директор Дибенської ГЕС; головний інженер, згодом керуючий Вінницького обласного енергетичного управління.
З 1963 до виходу в 1986 р. на пенсію працював у Міністерстві енергетики України, з них 20 років – заступником начальника Главку електричних мереж. Нагороджений 7-ма урядовими нагородами. Почесний енергетик СРСР та СНД.

1941

Дідовець Сергій Разумович

Київського ветеринарного інституту

Працював в Українському науково-дослідному ветеринарному інституті.
Протягом 1948–1953 рр. очолював ветеринарну службу Чернігівської області, у 1953–83 рр. – начальник Главку ветеринарії з держветінспекцією Мінсільгоспу УРСР, член колегії міністерства.
Автор понад 40 наукових праць.
У 1953-83 рр. — начальник Главку ветеринарії з держветінспекцією Мінсільгоспу УРСР, член колегії міністерства.
Нагороджений багатьма орденами та медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради, має звання заслуженого ветеринарного лікаря УРСР.

1944

Байтала Василь Дем’янович

Лісогосподарський факультет КЛГІ

Заслужений лісовод Української РСР
Міністр лісового господарства УРСР (1981-1987 рр.). Заслужений лісовод Української РСР(1972).

1945

Демченко Марія Софронівна

Агрономічний факультет КСГІ

У 1945-48 рр. – агроном колгоспу ім. Васильєва Димерського району Київської області.
У 1961 р., після закінчення аспірантури, працювала на дослідних ділянках у колгоспі ім. Васильєва. Із 1965 р. на пенсії.
Депутат ВР СРСР першого скликання (1937-1945). Нагороджена орденом Леніна і великою золотою медаллю ВСГВ.

1946

Лук’янов Борис Миколайович

Лісогосподарський факультет

Призначався головою ДЕК КЛГІ, міністр лісового господарства УРСР (1966-1980).

Олексенко Степан Антонович

Факультет електрифікації сільського господарства Київського сільськогосподарського інституту

Депутат Верховної Ради СРСР. З 1944 р. – перший секретар Херсонського, а потім Дрогобицького обкому КПУ. У 1953-1963 рр. – заступник і перший заступник міністра радгоспів, заступник міністра місцевої і паливної промисловості, начальник головного управління електрифікації сільського господарства Міністерства сільського господарства (м. Київ).
Після створення Міністерства енергетики і електрифікації УРСР був призначений заступником міністра і начальником головного управління сільської електрифікації, де пропрацював до виходу на пенсію у грудні 1971 р.

1950

Улицький Павло Михайлович

Київський лісогосподарський інститут

Працював начальником управління лісового господарства Міністерства лісового господарства УРСР.
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями. Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

1951

Гнатенко Марина Василівна

Агрономічний факультет КСГІ

Кандидат сільськогосподарських наук.
Одна з ініціаторів руху в Україні за одержання 500 ц/га цукрових буряків в 30-х роках. Працювала старшим науковим співробітником ВНДІ цукрового буряку.

Помазан Микола Степанович

Агрономічний факультет КСГІ

Працював директором Запорізького тресту м’ясо-молочних радгоспівю.
Обіймав посади: 1951-1965 – завідувач відділу сільської молоді Київського обкому КПУ, старший агроном Міністерства радгоспів УРСР, старший агроном племрадгоспу «Комсомолець Полісся» Чорнобильського р-ну Київської обл., директор племрадгоспу ім. С.Кірова Токмацького р-ну Запорізької обл. 1965-1983 – директор Запорізького тресту м’ясо-молочних радгоспів. 1983-1999 – голова об’єднання «Запоріжсільгоспздравниця».
Герой Соціалістичної Праці (1966), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1973).
Нагороджений орденами: Леніна (1966), Вітчизняної війни І та ІІ ст., Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», медалями.

Рябошапка Микола Миколайович

Київський лісогосподарський інститут

Заслужений працівник сільського господарства України.
З 1957 р. голова колгоспу ім. Кірова у Вознесенському районі Миколаївської області. Колгосп за роки його правління входить до числа передових господарств.
Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений орденом Леніна.

Сагач Михайло Федорович

Факультет електрифікації сільського господарства Київського сільськогосподарського інституту

Заслужений працівник вищої школи України. Впродовж десяти років (1966-1976 рр.) обіймав посаду проректора з навчальної роботи Української сільськогосподарської академії.
Пройшов шлях від асистента до завідувача. У 1982-1988 рр. старший, а згодом і провідний науковий співробітник науково-виробничого об'єднання “Ферммаш”, доцент.
1991-2001 рр. – професор кафедри електричних машин і експлуатації електрообладнання Національного аграрного університету.
Нагороджений двома орденами "Знак Пошани", орденом "Вітчизняної війни" ІІ ступеня і десятьма медалями.

1954

Романенко Віктор Дмитрович

Ветеринарний факультет

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України.
Директор Інституту гідробіології Академії наук. Президент Гідроекологічного товариства України.
Працював старшим науковим співробітником Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, заступником голови вченого секретаря Президії Академії наук. З 1972-1980 рр. — завідувач відділом екологічної фізіології водяних тварин Інституту гідробіології Академії наук.
Автор понад 300 наукових робіт. Головний редактор міжнародного «Гидробиологического журнала», член редколегії наукових часописів «Морський екологічний журнал», «Химия и технология воды», «Экология моря».
Двічі удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки, премії НАН України ім. В.Я.Юр’єва, премією НАН України ім. І.І. Шмальгаузена.

1955

Бузницький Олександр Григорович

Агрономічний факультет УСГА

Герой Соціалістичної Праці.
Працював головою колгоспу в Київській області, депутат Верховної Ради СРСР.

Мацука Генадій Варлампійович

Київський ветеринарний інститут

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України.
Вчений у галузі молекулярної біології і генетики, працював у галузі сільського господарства.
З 1973 р. по 2003 р. — директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, завідувач відділу структури і функцій нуклеїнових кислот, почесний директор.
У 1988-2003 рр. — академік-секретар Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної та клінічної фізіології НАН України.
Був віце-президентом Українського товариства генетиків і селекціонерів, головою Національного комітету з боротьби із захворюванням на СНІД при Президентові України (1993-1995), членом Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України, членом Національного комітету України з програми ЮНГСКО «Людина та біосфера».
Головний редактор журналу «Біополімери і клітина», членом редакційної колегії журналів «Microbiologia» (Італія), «Ukrainica Bioorganica Acta» та інших.
Лауреат премії ім. О.В.Палладіна УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки, Лауреат п’ятої загальнонаціональної програми «Людина року» в номінації «Вчений року». Відмінник освіти України. Нагороди: Ордени «Знак Пошани», Трудового Червоного прапора, князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Стасенко Степан Іванович

Ветеринарний факультет УСГА

1956

Буркацька Галина Євгенівна

Агрономічний факультет УСГА

Кандидат економічних наук. Двічі Герой Соціалістичної Праці.
Депутат ВР СРСР в 1950—1966 роках. У 1967 році зробила наукову доповідь про удосконалення системи ведення господарства на прикладі приміських колгоспів.
З 1969 – 1978 рр.: старший викладач, доцент кафедри організації сільського господарства УСГА.
Член Президії ВР СРСР в 1958—1966 роках. Нагороджена двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІ ступеня.

Поліщук Віктор Петрович

Українська сільськогосподарська академія

Науковець і педагог, фахівець з бджільництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, Академік Академії наук вищої школи України.
З 1961 р. постійно працює у НУБіП України.
Проводить дослідження з селекції та репродукції бджіл української породи, очолює наукову роботу Голосіївської навчально-дослідної пасіки, експертизу досліджень з бджільництва в Україні.
Член редколегії журналу «Український пасічник», «Пасіка», «Пасічник», один з ініціаторів організації ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича».
Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого. Нагороджений орденом Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня, почесною грамотою ректора «За особливі заслуги перед Національним аграрним університетом», почесною відзнакою "Знак пошани" Міністерства аграрної політики України, подякою від Київського міського голови.

1957

Алексєєвський Євген Євгенович

Агрономічний факультет

Державний і господарський діяч.
Міністр меліорації і водного господарства СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР трьох скликань (1966-1979 рр.).
Очолював народний комісаріат землеробства Таджикської РСР (1940-1941 рр.). Стояв на чолі міністерства бавовництва Української РСР (1950-1953 рр.). Очолював Головне управління водного господарства при Кабінеті Міністрів УРСР (1958-1960 рр.) та Державний комітет Кабінету Міністрів УРСР з водного господарства (1960-1963 рр.).
З 1963 р. до 1965 р. – голова Державного виробничого комітету зі зрошуваного землеробства і водного господарства СРСР. З 1965 р. до 1979 р. обіймав посаду міністра меліорації та водного господарства СРСР.
Має звання Героя Соціалістичної праці. Нагороджений орденами Леніна, Червоного прапора, Богдана Хмельницького 2-го ступеня, «Знак Пошани», а також багатьма медалями.

Балакін Василь Микитович

Лісогосподарський факультет

Працював директором Коростишевського лісгоспу у Житомирській області. Капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.). Герой Радянського Союзу (1945 р.).
Воював на Південно-Західному, Сталінградському, 3-му Українському і 1-му Білоруському фронтах.
Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Червоної Зірки, медалями.

Момотенко Микола Петрович

Факультет механізації сільського господарства

Його ім’я присвоєно кафедрі технічного сервісу та інженерного менеджменту Технічного ННІ НУБіП України, фундамент якої закладено у 1979 р. «Укрсільгосптехнікою».
З 1964 по 1978 р. — заступник голови, перший заступник, голова Українського республіканського об'єднання Ради Міністрів УРСР «Укрсільгосптехніка», голова Державного Комітету Української РСР по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства — «Держкомсільгосптехніка».

1958

Братко Ніна Андріївна

Агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії

Герой Соціалістичної праці.
У 13 років пішла працювати до колгоспу.
У 1945 р. очолила комсомольську ланку по вирощуванню зернових та технічних культур. Працювала агрономом-економістом Черкаської райсільгосптехніки.

Городній Микола Михайлович

Факультет агрохімії і ґрунтознавства

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН. Заслужений працівник вищої школи України. Один із 500 осіб — «Провідні інтелектуали світу».
Працював деканом факультету агрохімії та ґрунтознавства в 1972-1976 рр. та 1985-1988 рр.
Обраний членом АН Нью-Йоркської та Академії технологічної кібернетики України, член агрономічної спілки США. Лауреат премії ім. Д. Прянишникова, Державної премії України в галузі науки і техніки.
Включений до енциклопедії «Хто є хто у світі» і «Хто є хто в Києві». Нагороджений дипломами ВДНГ СРСР, УРСР та 2 золотими й 2 срібними медалями ВДНГ СРСР, орденом «За заслуги» III ступеню, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Знаком Міністерства аграрної політики.

Іноземцев Георгій Борисович

Факультет електрифікації сільського господарства Української сільськогосподарської академії

Доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, академік Лісівничої академії наук України.
Старший, головний науковий співробітник (1958-1970 рр.), завідувач відділу (1970-1992 рр.) Українського науково-дослідного інституту механічної обробки деревини.
З 1992 року – професор кафедри електрифікованих технологій в АПК Національного аграрного університету.
Нагороджений відзнаками «Відмінник СРСР», «Відмінник енергетики», «Знак Пошани» та 4-ма медалями.

Латушко Василь Олексійович

Українська сільськогосподарська академія

Заслужений енергетик України.
Працював інженером в проектному інституті (м. Ташкент), прорабом, начальником ділянкив Рівненській обласній конторі «Сільелектро», головним інженером електромереж Києво-Святошинського району (РЕМ), начальником відділу електрифікації Міністерства меліорації і водного господарства УССР, директором Вінницької обласної контори «Сільелектро» (в даний час мехколона №12), начальником управління комплектації, заступником начальника управління «Укренергокомплект», заступником генерального директора «Київенерго» по електричним мережам, після аварії на Чорнобильській АЕС – заступник генерального директора по наданню допомоги в ліквідації аварії на ЧАЕС.

Погорілий Леонід Володимирович

Факультет механізації сільського господарства

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор.
З 1958 р. по 1976 р. — старший науковий співробітник Української машиновипробувальної станції, керівник лабораторії випробувань бурякових машин, головний інженер, заступник директора з наукової роботи УкрМВС.
Академік ВАСГНІЛ, НААН, Російської академії сільськогосподарських наук, Академії інженерних наук України.
Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, премії Ради Міністрів УРСР, член Асоціації сільськогосподарських інженерів США — ASAE. Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, 3 медалями СРСР і України.

1959

Вінничук Дмитро Тимофійович

Аспірантура при кафедрі розведення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії

Член-кореспондент УААН відділення тваринництва. Опублікував понад 500 наукових праць. Автор 5 патентів України і 22 авторських свідоцтв на винаходи.
1971-1973 рр. – старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту тваринництва Лісостепу і Полісся УРСР; 1973-1975 рр. – старший науковий співробітник Науково-дослідного сектору Української сільськогосподарської академії; у 1975-1981 рр. – завідувач лабораторії, заступник директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту розведення та штучного осіменіння великої рогатої худоби (м. Бровари).
1981-1992 рр. – завідувач кафедри розведення та відтворення сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії; директор Українського науково-дослідного інституту з племінної справи у тваринництві; завідувач відділу Інституту агроекології та біотехнології УААН.
Член редколегій низки наукових збірників і журналів, експертної ради ВАК України (1998-2003 рр.).
Нагороджений медаллю. Лауреат Премії УААН «За видатні досягнення в аграрній науці».

Стафійчук Володимир Григорович

Факультет електрифікації сільського господарства

Брав участь в оновлені Правил улаштування електроустановок, Правила охорони електромереж, Нормативи тривалості проектування і будівництва електромереж, Правила прийняття в експлуатацію побудованих об’єктів електромереж та ін.
Трудова діяльність пов’язана з інститутом «Укрсільенергопроект»: автоматизація малих ГЕС, начальник науково-дослідного відділу, заступник директора з наукової роботи, головний інженер інституту, головний спеціаліст-електрик.
У 1992 р. брав участь у розробленні й затвердженні «Концепції розвитку електричних мереж у сільській місцевості України».
З 1993 року - редагував збірник «Розподільчі електромережі», у 80-90-х роках був членом редколегії журналу «Энергетика и электрификация», президії Київської науково-технічної спілки енергетиків, секцій науково-технічних рад Міненерго СРСР та України.
Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, автор (або співавтор) більше 100 наукових друкованих робіт.
Нагороджений знаками «Відмінник енергетики України» та «Почесний енергетик України».

Швиденко Анатолій Зіновійович

Лісогосподарський факультет

Доктор с.-г. наук, професор, провідний науковий співробітник Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (м. Лаксенбург), академік Міжнародної академії інформатизації.
Директор Всесоюзного науково-дослідного і інформаційного центру з лісових ресурсів Державного комітету СРСР з лісу, м. Москва (1988-1992), віце-президент Міжнародної асоціації досліджувачів бореальних лісів (з 2002).
Працював у лісовпорядкувальних та лісогосподарських підприємствах Далекого Сходу (1959-1965), працював асистентом, доцентом, професором, завідувачем кафедри лісової таксації.
З 1988 р. працював директором Всесоюзного науково-дослідного інформаційного центру лісових ресурсів СРСР (м. Москва). З 1993 р. — провідний науковий співробітник Проекту лісових ресурсів Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (Австрія).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, почесний професор НАУ. Нагороджений почесним знаком «Ветеран лесоустройства», орденом «Знак пошани», Дипломом II-го ступеня Організації Об’єднаних націй за наукові і технологічні досягнення в охороні зовнішнього середовища.

Хмельницький Григорій Олександрович

Ветеринарний факультет

Доктор наук, професор, академік НААН, Заслужений діяч науки і техніки України. Член Фармакологічного комітету МОЗ України.
У 1986-1991 рр. працював проректором УСГА з питань підвищення кваліфікації спеціалістів, у 1991-1996 рр. — академіком-секретарем Відділення тваринництва ветеринарної медицини НААН.
Член науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України, очолював експертну раду ВАК України.

1960

Вірний Володимир Миколайович

Агрономічний факультет

Знатний каучуковод-новатор.
Працював головою колгоспу у Волинській області. Працював ланковим у колгоспі ім. Молотова, що на Волині, де вперше взявся за вирощування кок-сагизу – нової сільськогосподарської культури, з якої виготовлявся каучук. Застосовуючи уже набутий досвід та наукові знання, його ланці вдалося досягти гарних результатів у роботі.
Відзначився організаторськими здібностями. Очолював колгосп ім. Енгельса у Волинській області (з 1963 р.).
Був делегатом цілого ряду районних та обласних конференцій; депутатом Доросинівської сільської ради – дбав про добробут і благоустрій села.
Герой Соціалістичної Праці. Нагороджений почесними грамотами та дипломами.

Завірюха Анатолій Іванович

Ветеринарний факультет

Доктор ветеринарних наук, завідувач лабораторії бактеріології Інституту ветеринарної медицини НААН.
У 1991 р. працював членом комісії зі створення Української академії аграрних наук. У 1995 р. обраний дійсним членом УААН (НААН).

Кирик Микола Миколайович

Протягом 1979-1986 рр. – декан факультету захисту рослин УСГА, а з 1986-1996 рр. - проректор з наукової роботи УСГА.
Заслужений діяч науки і техніки України, член товариства фітопатологів США.
Доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААН, дійсний член НААН, АН Вищої школи.
Трудовий та науковий шлях пов'язаний з НУБіП України: від головного агронома навчально-дослідного господарства Української сільськогосподарської академії (УСГА) «Митниця» до професора та завідувача кафедри фітопатології.
Неодноразово працював за кордоном, на Всесвітній (Канада) та міжнародних (США, Угорщина, Німеччина) виставках; проходив стажування у Айовському державному університеті (США), Гогенхайському університеті (Німеччина); був у складі делегації фахівців сільського господарства для ознайомлення з технологіями вирощування сільськогосподарських культур у Франції. Член товариства фітопатологів США (1999).
За успіхи у науково-дослідній, навчальній і виховній роботі нагороджений орденом Дружби народів (1986 р.) золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР, знаком «Изобретатель СССР».

Лінник Микола Кіндратович

Факультет механізації сільського господарства

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН.
1971-1977 рр. — завідувач лабораторії, завідувач відділу механізації приготування і внесення добрив Українського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства.
1980-2001 рр. — заступник директора з наукової роботи УНДІМЕСГ з одночасним виконанням обов’язків завідувача відділу, академік-секретар Відділення механізації і електрифікації НААН.
З 2001 р. — заступник академіка-секретаря цього відділення.
Нагороджений премією НААН «За видатні досягнення в аграрній науці».

1961

Бородай Віталій Петрович

Зоотехнічний факультет УСГА

Директор навчально-наукового центру технологій у птахівництві, стандартизації і сертифікації, професор кафедри, доктор сільськогосподарських наук.
Головний редактор журналу “Сучасне птахівництво”, очолює роботу навчально-дорадчого центру з підвищення кваліфікації спеціалістів галузі птахівництва.
Старший зоотехнік колгоспу “Всесвітній Жовтень”, директор Київської обласної держплемстанції (1961-1977 рр.), кандидат біологічних наук, директор радгоспу-комбінату “Калитянський” (1977-1981 рр.), генеральний директор тресту “Київтваринпром” (1981-1984 рр.), генеральний директор ДППЗ “Поліський”, (1984-1998 рр.), генеральний директор ЗАТ “Комплекс Агромарс” (1998-2002 рр.). З 2002 року – директор Київського філіалу ІП УААН селекційно генетичного центру «Оріана».
З 1970 р. – за сумісництвом викладач Немішаївського технікуму, старший науковий співробітник Полтавського інституту свинарства, доцент Української сільськогосподарської академії, з 1995 року – завідувач кафедри птахівництва.
Автор 178 наукових і методичних робіт.
Нагороджений орденами «Дружба народів», «Трудового Червоного Прапора», «Знак Пошани», медалями, академік Академії наук Вищої освіти України.

Буркат Валерій Петрович

Зоотехнічний факультет

Заслужений діяч науки і техніки України. Керівник науково-технічної програми «Збереження генофонду сільськогосподарських тварин». Доктор сільськогосподарських наук, академік НААН, віце-президент НААН, академік - секретар відділення зоотехнії НААН.
Директор Інституту розведення і генетики тварин. Ініціював розробку і реалізацію Генеральної схеми розміщення та раціонального використання племінних ресурсів країни.
Протягом 1980-1997 рр. — заступник директора Інституту розведення та генетики тварин НААН, директор; 1993-1996 рр. — генеральний директор Національного об’єднання по племінній справі у тваринництві.
Науковий доробок вченого – 900 наукових праць, 24 авторські свідоцтва і патенти, 6 науково-популярних фільмів тощо.
Упродовж 1962-1971 років працює зоотехніком, а потім головним зоотехніком-селекціонером Республіканського тресту племзаводів і племрадгоспів УРСР; очолював відділ з племінної роботи Міністерства радгоспів УРСР.
У 1971 р. займає посаду інструктора, завідувача сектору тваринництва сільгоспвідділу ЦК Компартії України.
З 1980 р. упродовж десяти років працював заступником директора з наукової роботи.
У 1990 р. виконував обов`язки вченого секретаря секції тваринництва і ветеринарії Південного відділення ВАСГНІЛ. Наступні три роки був виконавчим директором, головою президії виробничо-наукової асоціації з тваринництва «Україна».
Член-кореспондент , а згодом академік та віце-президент Української академії аграрних наук.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії НААН «За видатні досягнення в аграрній науці», нагороджений Почесною відзнакою Президента України, відзначений премією В.Я. Юр’єва Національної академії наук України

Кірейцев Григорій Герасимович

Українська академія сільськогосподарських наук

Заслужений працівник освіти і науки України. Доктор економічних наук, професор, член академії природничих наук Російської Федерації, член-кореспондент Міжнародної академії аграрної освіти, Заслужений працівник освіти України.
Автор понад 200 наукових праць. Член-кореспондент Міжнародної академії аграрної освіти та академік Академії природничих наук Російської Федерації.
Основну увагу професор концентрував на актуальних питаннях теоретико-методологічних засад розвитку бухгалтерського обліку та проблемах підготовки облікових кадрів у системі вищої агроекономічної освіти.
Нагороди: медалі «За трудову доблесть», «Ветеран труда», «В память 1500-летия Киева», «Захиснику Вітчизни», «60 лет Победы в Великой Отечественной Войне 1941-1945 гг.», «65 лет Победы в Великой Отечественной Войне 1941-1945 гг.».

Кіртбая Ігор Олександрович

Факультет електрифікації сільського господарства

Працював у Казахстані, на Уралі, Україні, але більшу частину свого трудового життя — у Сибіру на посадах начальника механізованої колони № 14 «Уралэнергострой», керуючого трестами «Запсибэлектросетьстрой» та «Надымэлектросетьстрой» (1979-1981), останній ним був і заснований.
Все, що пов’язано з освоєнням у Західному Сибіру нафтових і газових родовищ, в першу чергу пов’язано із прізвищем І. Кіртбая. Його ім’я носить одна із вулиць м. Сургута.
ауреат Державної премії СРСР, відзначений премією Тюменського комсомолу ім. Д. Менделєєва.За найвищу в галузі продуктивність праці, ефективне використання матеріальних ресурсів, найвищу рентабельність трест «Запсибэлектросетьстрой» був занесений на Всесоюзну Дошку пошани ВДНГ СРСР. Помер у 1991 р.

Солодкий Микола Олександрович

Українська академія сільськогосподарських наук

Віце-президент Національної асоціації бірж України, член Наглядової ради Аграрної біржі, заступник головного редактора науково-аналітичного журналу «Моніторинг біржового ринку».
Розпочав викладацьку роботу з 1995 року. Фахівець в галузі біржової діяльності.
Кандидат економічних наук, професор кафедри біржової діяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України, заслужений діяч науки і техніки України.

Шкільов Олександр Васильович

Економічний факультет

Доктор економічних наук, професор.
У 1968-1986 рр. працював в Українській сільськогосподарській академії на посадах асистента, ст. викладача, доцента, декана, проректора.
У 1987-1991 рр. – ректор Бєлгородського с.-г. інституту (Росія).
З 1991-2014 рр. – професор кафедри економіки праці та розвитку сільських територій НУБіП України.
Брав участь у роботі Міжвідомчої аналітичної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин та розробці пропозицій Урядові з питань реформування і регламентації робіт і технологій.
За даний період роботи з названих напрямів досліджень ним опубліковано 43 праці.

1962

Дем’яненко Миколи Яковича

Економічний факультет

Доктор економічних наук, професор, академік НААН. Дійсний член Європейського наукового товариства гербологів. Заступником голови Українського гербологічного товариства.
У 1993 р. і 1995 р. брав участь у роботі 8-го і 9-го Європейських симпозіумів гербологів у Брауншвейгу і Будапешті.
З 1994 р. — експерт Укрдержхімкомісії з випробовування та реєстрації хімічних засобів захисту рослин, а з 1998 р. — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Наукова діяльність відзначена медалями ВДНГ колишнього СРСР

Зубець Михайло Васильович

Зоотехнічний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений діяч науки і техніки України. Видатний вчений в галузі розведення сільськогосподарських тварин. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН.
Протягом 1991-1996 рр. — віце-президент НААН, з 1996 р. – президент НААН. Академік Академії аграрних наук Республіки Білорусь, академік Російської академії сільськогосподарських наук.
Заступник Міністра сільського господарства (1980-1987), начальник Головного управління науково-технічного прогресу в галузях АПК Держагропрому УРСР, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН, віце-прем’єр-міністр КМУ, депутат ВР України трьох останніх скликань.
З 1972-1973 рр. – головний зоотехнік відділу з племінної справи, заступник начальника відділу, начальник відділу з племінної справи, заступник начальника Головного управління тваринництва.
З 1978-1984 рр. – начальник управління м'ясного скотарства, начальник Головного управління сільськогосподарської науки, заступник міністра, начальник Головного управління сільськогосподарської науки, пропаганди і впровадження Міністерства сільського господарства УРСР.
З 1986-1987 рр. – начальник Головного управління виробничої перевірки, пропаганди і впровадження науково-технічних досягнень, начальник Головного управління науково-технічного прогресу в галузях агропромислового комплексу Держагропрому УРСР.
З 1991 року – віце-президент Української академії аграрних наук.
З 1996 по 1997 рр. – віце-прем'єр-міністр України з питань агропромислового комплексу, президент Української академії аграрних наук, міністр сільського господарства і продовольства України.
З 2011 р. по 2014 р. – Почесний президент Національної академії аграрних наук України.
Нагороджений двома орденами "Знак Пошани", медалями "За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна", "В пам'ять 1500-річчя Києва", "Ветеран праці", орденом князя Ярослава Мудрого IV та V ступеня, нагородою Російської Федерації "Орден Пошани", орденом рівноапостольного князя Володимира І, ІІ та ІІІ ступеня.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Лауреат премії Української академії аграрних наук, Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат премії імені В. Юр'єва Національної академії наук України. Герой України.

Савченко Юрій Іванович

Зоотехнічний факультет

Заслужений працівник сільського господарства України. Вчений з годівлі тварин, технології виробництва продуктів тваринництва та радіоекології, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, директор Інституту сільського господарства.
З 1964-1971 рр. — завідувач лабораторії годівлі сільськогосподарських тварин, завідувач відділу тваринництва, заступник директора з наукової роботи цієї станції.
Із 1977 р. наукова робота вченого пов'язана з Науково-дослідним інститутом сільського господарства Нечорноземної зони України: спочатку працював завідувачем відділу технології виробництва продуктів тваринництва, з 1980 року — заступником директора з наукової роботи, а з 1982 року і дотепер — директором Інституту.
З 1998 року — керівник регіонального Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Житомирської області. З 1994 року, за сумісництвом з основною роботою, очолює кафедру в Житомирському національному агроекологічному університеті. Засновник наукової школи.Нагороджений медаллю «За доблестный труд», «За трудовое отличие», Орденом «Трудового Красного Знамени».

1963

Мазур Генріх Адольфович

Факультет агрохімсервісу і ґрунтознавства

Завідувач відділення систем землеробства і родючості ґрунтів ННЦ «Інститут землеробства НААН», заступник академіка-секретаря відділення землеробства, меліорації та агроекології НААН, зарубіжний член Нью-Йоркської академії наук, член Європейської спілки ґрунтознавців, член Бюро академії наук.
Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН.
Нагороджений медалями колишнього СРСР, Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, срібною медаллю і двома дипломами І ступеня ВДНГ СРСР, орденом України «За заслуги» III ступеня, Почесною Відзнакою Президії НААН.

Моргун Володимир Васильович

Агрономічний факультет

Заслужений діяч науки і техніки України. Учений в галузі генетики і селекції рослин, експериментального мутагенезу, генетичної інженерії, біотехнології та фізіологічної генетики. Директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, президент Українського товариства фізіологів рослин, екс-президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавілова. Автор 86 сортів і гібридів різних культур, занесених до Державного реєстру сортів рослин України; створений ним Клуб 100 центнерів є школою новітніх агротехнологій.
Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України.
Головний редактор журналу «Физиология и биохимия культурних растений», член редколегії серії фахових біологічних журналів.
Член бюро Відділення загальної біології НАН України; Міжвідомчої комісії з питань біологічної безпеки при РНБО України; Колегії Мінагрополітики; Експертної ради Державної служби з охорони прав на сорти рослин; заступником голови секції Комітету з Державних премій України.
Автор понад 460 наукових публікацій, 102 авторських свідоцтв і патентів.
Головний редактор серії фундаментальних наукових праць, засновник широковідомої наукової школи з експериментального мутагенезу та теоретичних основ селекції рослин.
Почесний професор НУБІП України та Подільського державного аграрно-технічного університету, почесний доктор Ужгородського національного університету, почесний академік Угорської академії наук.
Нагороджено орденами Знак Пошани, «Жовтневої революції», Князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним «Знаком Пошани», почесними грамотами Президента НАН України, багатьма медалями і дипломами.
Присвоєно звання «Лідер України», «Лідер агропромислового комплексу». Радою Американського бібліографічного інституту міжнародних досліджень (АВІ) його визнано «Людиною року 1997».
Двічі лауреат Державної премії УРСР (України) в галузі науки і техніки та Державної премії СРСР, премії НАН України ім. В.Я. Юр'єва, премії президентів академії наук України, Білорусі і Молдови, Герой України.

Саблук Петро Трохимович

Факультет економіки та організації сільського господарства Української академії сільськогосподарських наук

Відомий і визнаний учений-економіст у галузі економіки АПК. Є одним із розробників основ аграрної реформи.
Брав участь у розробці близько 80 прийнятих Верховною Радою України законів та 50 Указів Президента України, 5 Постанов Верховної Ради України, понад 70 Постанов Кабінету Міністрів України з питань розвитку агропромислового виробництва та сільських територій.
Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки НААН». Доктор економічних наук, професор.
За безпосередньої участі та за редакцією вченого опубліковано понад 1000 наукових праць.
Присвоєно вчене звання почесного професора 9 вищих навчальних закладів України та країн СНД; дійсний член 5 громадських академій наук України та Академії сільськогосподарських наук Республіки Білорусь; іноземний член Російської та Казахської академій сільськогосподарських наук; член Європейської та Всесвітньої асоціацій економістів-аграрників.
У 1994-1996 рр. працював на посадах віце-прем’єр-міністра України з питань АПК та першого віце-прем’єр-міністра України. Приймає активну участь в законотворчій діяльності.
Плідно співпрацює з науковими центрами США, Німеччини, Франції, Великобританії та інших країн.
Нагороджений орденом «Знак Пошани», відзнаками Президента України — орденами князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, медалями та почесними грамотами; має почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України, лауреат Премії ім. О.Г.Шліхтера. Герой України.

Тараріко Олександр Григорович

Факультет агрохімії і ґрунтознавства

Заслужений діяч науки і техніки. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН.
Приймав участь в ліквідації Чорнобильської аварії.
Нагороджений Грамотою Президії Верховної ради УССР, дипломами ВДНГ СРСР і УРСР, почесними грамотами Держкомітету УРСР по охороні природи, Міністерства вищого і середнього спеціального навчання СРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Терещенко Віктор Кирилович

Економічний факультет Української сільськогосподарської академії

Професор кафедри економіки праці та розвитку сільських територій, доктор економічних наук, академік НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України.
Під його керівництвом розроблено рекомендації щодо оцінки діяльності органів управління сільськими територіями.
Очолює науково-навчальний центр Асоціації сільських і селищних рад України, є членом редколегій та редакційних рад двох наукових журналів.
У 1963-1969 рр. – директор учбово-дослідного господарства, село Іскрисківщина Білопільського району Сумської області; начальник Головного проектного бюро Укрсільгосптехніки; з 1971-2004 рр. займав посади послідовно: асистента, старшого викладача, доцента кафедри управління виробництвом; старший науковий співробітник; завідувач кафедри аграрної соціології та розвитку села НУБіП України; декан економічного факультету.
Автор 127 наукових та навчально-методичних праць.
Член-кореспондент УААН,академік УААН. Був радником Міністра сільського господарства України, радником Міністра Кабінету Міністрів України з питань агропромислового виробництва.

Хоменко Віталій Іванович

Ветеринарний факультет УСГА

Заслужений працівник сільського господарства України, член НААН.
У 1990 р захистив докторську дисертацію, професор.
Працював на різних державних посадах у Міністерстві радгоспів, Міністерстві заготівель, Кабінеті Міністрів України. Займав посади головного спеціаліста з питань ветеринарного контролю сільськогосподарської екології, якості продукції, секретаря Надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМУ, був членом колегії Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства агропромислового комплексу України.
Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, державний службовець четвертого рангу.
Підготував понад 80 нормативно-технічних документів. Опублікував понад 160 наукових праць. Помер у 2009 р.

1964

Мельничук Дмитро Олексійович

Ветеринарний факультет

Віце-президент Національної академії аграрних наук, член її президії, член колегії Міністерства аграрної політики та продовольства України, член президії Комітету з питань державних премій України у галузі науки і техніки.
Почесний президент Всесвітнього консорціуму установ вищої аграрної освіти та досліджень у сільському господарстві, член вищої Ради при генеральному директорі ФАО ООН, член Нью-Йоркської академії наук, редколегії міжнародного журналу «Archiv of Animal Nutrition» (Берлін), почесний сенатор штату Луїзіана (США).
Доктор біологічних наук, професор, академік НАН України та НААН.
Автор (співавтор) понад 600 наукових праць, 70 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
Член Державної акредитаційної комісії вищих навчальних закладів України, член атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з питань присвоєння вчених звань, член Бюро відділення молекулярної біології, біохімії, клінічної та експериментальної фізіології НАН України; голова наукової ради з питань біохімії при НАН України, президент і перший віце-президент Українського біохімічного товариства, обирався депутатом Київської міської та обласної рад, а також є головним редактором та членом редколегій низки наукових журналів. Генерал-лейтенант Державної служби ветеринарної медицини України.
З 1984 р. по червень 2014 р. - ректор НУБіП України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України та НААН.

1965

Вільчинський Володимир Тадейович

Агрономічний факультет

Заслужений працівник сільського господарства України, Відмінник освіти України.
У 1968 р. поставлено головою колгоспу «Дружба», незмінним керівником якого Вільчинський пропрацював 38 років. З 1971 р. по 1990 р. господарство було постійним учасником виставок досягнень народного господарства в Києві та Москві, неодноразово нагороджувалося перехідними Червоними прапорами ЦК КПРС, Верховної Ради та Ради Міністрів СРСР, а у 1971 р. колгосп отримав орден «Знак Пошани».
Депутат Вінницької обласної ради, почесний громадянин району. Нагороджений трьома орденами Леніна, орденом Дружби народів, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради України.

Козак Григорій Якович

Економічний факультет Української сільськогосподарської академії

Отримав кваліфікацію бухгалтера-економіста. Кандидат економічних наук, доцент. Працював головним бухгалтером колгоспу, головним економістом-фінансистом Українського республіканського об’єднання «Укрсортнасіннєовоч», головою цієї асоціації.
Сьогодні працює доцентом кафедри бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана.
Автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць.
Нагороджений урядовими відзнаками та медалями.

Матвійчук Анатолій Олександрович

Факультет електрифікації сільського господарства Української сільськогосподарської академії

Ініціатор створення сільської енергетичної служби на базі міжгосподарської кооперації на рівні районних, обласних і республіканської ланок.
Закінчив Таращанський технікум механізації сільського господарства за спеціальністю технік-механік. Працював науковим співробітником в Українському науково-дослідному інституті механізації і електрифікації сільського господарства.
З 1967 р. розпочав роботу в апараті Міністерства сільського господарства, де обіймав різні посади, очолював відділ енергетики і електрифікації.
З 1980 р. – головний інженер, згодом начальник республіканського об’єднання „Укрсільгоспенерго”. Після реорганізації енергетичної служби працював генеральним директором Українського об’єднання „Ремтехенергомонтажналадка” (1988-1995 рр.).
Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Нагороджений орденом „Знак Пошани”.

Мороз Олександр Олександрович

Факультет механізації сільського господарства

Народний депутат України 5 скликань, 1994-1998 рр. та 2006-2007 рр. — голова Верховної Ради України, червень 1998 р. — січень 2000 р. — голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин. Співголова Конституційної Комісії України (листопад 1994 р. — серпень 1996 р.), співзасновник Соціалістичної партії України, її голова.
Автор понад двох тисяч публікацій у різних українських та зарубіжних виданнях. Випустив півтора десятка книг художнього та публіцистичного змісту.
Член конгресу літераторів України, лауреат кількох міжнародних літературних премій.
Нагороджений медаллю «За трудову доблесть», від ордена Ярослава Мудрого відмовився.

Пилипенко Іван Ісакович

Українська сільськогосподарська академія

Доктор економічних наук, професор, академік АЕН України, член Аудиторської Палати України, Заслужений економіст України.
Автор понад 100 наукових праць, присвячених актуальним питанням розвитку економіки, статистики, обліку та аудиту.
За вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, впровадження сучасних методів навчання та виховання молоді Указом Президента України йому присвоєно почесне звання Заслужений економіст України.
Очолював 20 років Державну академію статистики, обліку та аудиту. За час його керівництва навчальний заклад здобув академічний статус з найвищим рівнем акредитації.
Нагороджений державними нагородами, серед яких — чотири ордени та чотири медалі і найбільшою відзнакою Києва — нагрудним знаком «Знак пошани».

Пачевський Анатолій Мартинович

Факультет механізації сільського господарства

Академік Національної Академії проблем людини, член Спілки Журналістів України.
З 1969 р. по 1976 р. — голова колгоспу «Більшовик» с. Дружного. З 1976 р. — головний інженер укрупненого колгоспу «Росія» с. Радівки. З 1990 р. — голова колгоспу «Росія». З 1992 р. голова КСП «Росія», з 2000 р. — голова приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Радівське».
За період роботи нагороджений орденом «Дружби народів», орденом «Ярослава Мудрого» V ступеня, орденом Святого Володимира та медалями. «Заслужений раціоналізатор України», «Кращий за професією серед керівників господарств України», Герой України, «Відмінник раціоналізації та винахідництва» як України, так і Радянського Союзу.

Сайко Віктор Федорович

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, зарубіжний член РАСГН, академік Академії наук Вищої школи України, Української екологічної академії наук та Академії інженерних наук України, член Американської Асоціації хіміків зернових культур, Заслужений діяч науки і техніки України.
Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. В.І. Вернадського.
За досягнення у професіональному світі та внесок у суспільство Правлінням Американського біографічного інституту, як визначна особа, вибраний на престижне звання «Людина року — 2003».
Одним із перших отримав нагороду «Людина року» Кембриджської синьої книги (Велика Британія). Відзначений орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома орденами «Знак пошани», орденами «За заслуги» III ступеня, «За наукові досягнення» Міністерства освіти і науки України, «Знаком Пошани» Міністерства аграрної політики України, Почесною відзнакою Президії НААН.

Тимченко Олександр Григорович

Аспірантура при кафедрі годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів Української сільськогосподарської академії

За період роботи на Дослідній станції м'ясного скотарства УСГА вчений вперше в нашій країні провів унікальні досліди з реципрокному схрещуванню ангусів з худобою чорно-рябої, білоголової української і симентальської порід.
Працював головним зоотехніком радгоспу «Ново-Петрівський», завідував станцією штучного осіменіння сільськогосподарських тварин при радгоспі ім. Калініна Сумської області (1958-1959 рр.), був головним зоотехніком радгоспу «Червона Зірка» Київської області (1959-1962 рр.).
У 1965-1968 рр. – старший науковий співробітник, а з 1968 року – завідувач лабораторії розведення великої рогатої худоби при Дослідній станції м'ясного скотарства УСГА (смт. Ворзель).
З 1988 по 1991 р. очолював кафедри зоогігієни і будівництва тваринницьких об'єктів та розведення і відтворення сільськогосподарських тварин.
Опублікував 204 наукові праці. Має 6 авторських свідоцтв.
Нагороджений урядовими відзнаками та медалями.

1966

Зініч Володимир Григорович

Факультет електрифікації сільського господарства Української сільськогосподарській академії

Впродовж 1966-1977 рр. працював виконробом, старшим інженером, начальником виробничого відділу та головним інженером у Хмельницькій механізованій колоні тресту „Львівсільелектромережбуд”.
З 1977 р. і аж до виходу на пенсію в 2001 р. – директор Хмельницького обласного об’єднання „Облагропроменерго”.
Нагороджений медалями „За доблесну працю” та „На ознаменування 100-річчя від дня народження Леніна”, Почесною грамотою Міністерства енергетики і електрифікації України.

Резніченко Тимофій Пилипович

Факультет електрифікації сільського господарства Української сільськогосподарській академії

Академік Нью-Йоркської АН, заслужений працівник народної освіти України, почесний енергетик України.
Впродовж 1966-1977 рр. працював виконробом, старшим інженером, начальником виробничого відділу та головним інженером у Хмельницькій механізованій колоні тресту „Львівсільелектромережбуд”.
З 1977 р. і аж до виходу на пенсію в 2001 р. – директор Хмельницького обласного об’єднання „Облагропроменерго”.
Кандидат технічних наук, доцент, професор.
У 1978-1979 рр. – виконуючий обов’язки декана факультету електрифікації сільського господарства; декан факультету автоматизації сільського господарства; 1988-2004 рр. – декан факультету електрифікації і автоматизації сільського господарства; проректор НАУ з навчальної роботи, завідувач і професор кафедри електропостачання сільського господарства.
З 1977 р. і аж до виходу на пенсію в 2001 р. – директор Хмельницького обласного об’єднання „Облагропроменерго”.
Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, трудовою відзнакою «Знак Пошани», почесним знаком Міноборони СРСР «За дальний поход».

1967

Ковтун Василь Петрович

Факультет електрифікації сільського господарства

У 1978 р. очолив створене Вінницьке обласне міжгосподарське виробниче енергетичне об’єднання «Облміжколгоспенерго», «Облагропроменерго», ТОВ «Вінницяоблагропроменерго».
У 1987 р. закінчив курс навчання у Всесоюзній вищій школі управління АПК у галузі сучасних методів економіки, планування і управління.
Нагороджений медалями «За доблесну працю на ознаменування 100-річчя від дня народження Леніна», «За трудову доблесть», «Ветеран праці» та трудовою відзнакою «Знак пошани».

Плющ Іван Степанович

Українська сільськогосподарська академія

Український державний діяч.
Двічі Голова Верховної Ради України. Депутат Верховної Ради України І, II, III, IV, VI скликань, Секретар Ради національної безпеки і оборони України (2007 р.).
У 1959-75 рр. – бригадир овочівницької бригади радгоспу "Хмільовик", агроном колгоспу імені XXI з'їзду КПРС Баришівського району Київської області; керівник відділку радгоспу "Войківський" і "Войківський"; голова колгоспу ім. Кірова, директор радгоспу ім. Леніна Баришівського району. У 1974-1975 роках – заступник директора Баришівського тресту овочево-молочних радгоспів.
У 1975-1977 роках – заступник завідувача відділу сільського господарства Київського ОК КПУ. У 1981-1982 роках – директор Київського спеціального трест овочево-молочних радгоспів. У 1982-1984 роках – завідуючий відділу сільського господарства і харчової промисловості Київського ОК КПУ. З 1984 року – перший заступник голови Київського облвиконком; голова Ради обласного агропромислового об'єднання; голова Київського облвиконкому. З 1990 року – голова виконкому Київської обласної ради народних депутатів. Член КПРС.
Помер 25 червня 2014 року.
Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», відзнакою Президента України «Орден князя Ярослава Мудрого» V та IV ступеня, Хрест Івана Мазепи, а також багатьма медалями. Герой України.

1968

Куянов Віктор Васильович

Із 1967 р. — начальник головного управління механізації та електрифікації сільського господарства; заступник; перший заступник голови Держкомсільгосптехніка. 1985 — перший заступник голови Держагропрому УРСР по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства. 1986 — заступник міністра сільського господарства, начальник управління забезпечення тваринництва ремісничо-технологічним обладнанням; 1991 — заступник начальника головного управління, нині заступник генерального директора ВО «Агрообладнання».
У 1990 р. - народний депутат. Член Комісії ВР України з питань агропромислового комплексу, перший заступник Голови «Укрсільгосптехніки».
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», чотирма медалями, Почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Кропивко Михайло Федорович

Економічний факультет

Віце-президент Всеукраїнської Спілки інформаційних фахівців АПК, віце-президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України. Організував і здійснює керівництво відділом організації управління у сільському господарстві в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки НААН»
Доктор економічних наук, професор, академік НААН. З 1976 р. по 1992 р. обіймав посади завідувача сектора, головного конструктора проекту, заступника головного інженера, заступника директора «Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту статистичних інформаційних систем Держкомстату СРСР» (Український філіал). Є головним конструктором проектів і типових проектних рішень з автоматизації бухгалтерського обліку для підприємств і об’єднань сільського господарства на різних типах обчислювальної техніки.
З 2000 р. по 2003 р. працював в Національному аграрному університеті на посаді проректора з інформатизації, а потім завідувача кафедри аграрного консалтингу.
Нагороджений медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР.

Маменко Олексій Михайлович

Зоотехнічний факультет

Створив наукову школу технологів-екологів. Приймав участь у здійсненні наукового забезпечення інноваційного розвитку агропромислового виробництва, працював над методикою узгодженої між споживачем і оригінатором вартості інноваційної розробки, узагальнював результати впровадження та залучав матеріали передового досвіду до навчального процесу як за рахунок розробки нових типових (базових) навчальних програм, так і наповнення теоретичного і практичного матеріалу відповідним змістом.
Почесний професор Донського державного аграрного університету і Брянської державної сільськогосподарської академії.
Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, академік-секретар відділення зоотехнії НААН, директор Інституту тваринництва НААН (1995-1999 рр.), з 2000 р. – завідувач кафедри прикладної екології ім. О. Колєсова Харківської державної зооветеринарної академії.
Працював на Дослідній станції м’ясного скотарства УСГА, завідувачем Київською лабораторією НДІТЛіП УРСР, директором Інституту тваринництва УААН, завідувачем лабораторії ІТ УААН.
Основні напрямки наукової діяльності: наукове супроводження інноваційних технологій виробництва екологічно безпечної високоякісної продукції сільського господарства.
Професор, почесний професор ХДЗВА, академік УАН, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Опублікував 589 наукових праць. Автор і співавтор «Відомчих норм технологічного проектування. Скотарські підприємства - ВНТП-СПП - 46.1.94», державного стандарту «Молоко коров’яче незбиране (вимоги при закупівлі) ДСТУ 3662/97».
Вивчав досвід організації наукових досліджень і підготовки спеціалістів у ВНЗ: Університет Британської Колумбії (Канада), Аграрний Університет Пловдив (Болгарія), а також за програмою 159173-Теmpus-De-Tempus-JPCR вищих навчальних закладів Германії, Італії, Португалії і Дніпропетровського, Херсонського і Одеського аграрних університетів України.
Є редактором збірника наукових праць, що занесений до переліку ВАК, «Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини», головним редактором збірника наукових праць «Ефективні технології і менеджмент у тваринництві» і редактором науково-методичного збірника «Методичне удосконалення навчального процесу».
Нагороджений трьома медалями, Почесною відзнакою УААН, прізвище занесено до видання «Хто є хто в Україні», «Імена України», «Україна – це ми».

1969

Шевченко Олександра Федорівна

Зоотехнічний факультет УСГА

Новатор сільськогосподарського виробництва.
Працювала керуючою відділенням радгоспу «Бучанський» Києво-Святошинського району. Герой Соціалістичної праці.

1970

Мартиненко Іван Іванович

Факультет механізації сільського господарства

Фахівець у галузі механізації та електрифікації сільського господарства. Доктор технічних наук, професор Української сільськогосподарської академії з 1970 року, академік ВАСГНІЛ, академік Української академії аграрних наук.
Завідувач відділом електрифікації Українського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства у 1956-1962 роках. Завідувач кафедри застосування електроенергії в сільському господарстві у 1962-1974 роках, з 1974 року завідувач кафедри автоматизації сільськогосподарського виробництва Української сільськогосподарської академії.
Є автором рекомендацій з розрахунку допустимого навантаження асинхронних двигунів при анормальних живленні від сільськогосподарської електромережі; методик проектування систем управління технологічними процесами в тваринництві, енергетичних розрахунків світлонепроникних теплиць; концепції енергозбереження в сільському господарстві. Опублікував близько 200 наукових праць російською та українською мовами, в тому числі 35 книг і брошур, з них 10 монографій, 14 підручників і навчальних посібників. Має 26 авторських свідоцтв і 6 патентів на винаходи.
Заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня, «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня, 14 медалями та 5 нагрудними знаками СРСР, РФ, України, 2 дипломами ВДНГ.

1971

Андрійчук Юрій Андрійович

Економічний факультет

Заслужений енергетик України. Член Національної комісії регулювання електроенергетики.
Кандидат економічних наук. Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Трудову діяльність починав робітником електроцеху Корнинського цукрокомбінату Житомирської області. У 1971—1994 рр. —головний інженер житомирської мехколони № 6; директор Житомирського західного підприємства електромереж.
З 1998 по 2001 р. — голова правління ДАЕК «Житомиробленерго», голова правління ВАТ "Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго»; заступник державного секретаря Міністерства палива та енергетики України.
У 2003 році — директор з питань взаємовідносин з енергогенеруючими компаніями дочірнього підприємства «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
З 2004 по 2006 р. — член Національної комісії регулювання електроенергетики України; голова Житомирської обласної державної адміністрації.
Нагороджений орденом "За заслуги" III ст., Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Галушко Валерій Павлович

Економічний факультет

З 1992 р. по 2011 р. працював на посадах завідувача кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності; декана факультету аграрного менеджменту; директора Навчально-наукового інституту бізнесу НУБіП України.
Член-кореспондент НААН України.
Нагороджений державною відзнакою «Заслужений діяч науки і техніки», трудовою відзнакою «Знак Пошани», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за плідну працю, високий професіоналізм й вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів агропромислового комплексу, розвиток аграрної освіти і науки та нагрудним знаком «За вагомий внесок у розвиток освіти».

Печеров Андрій Васильович

Факультет механізації сільського господарства

1971 р. — перший заступник голови Київського обласного виробничого об'єднання «Сільгосптехніка». 1978 р. — перший заступник голови Київського обласного виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства Держкомсільгосптехніки УРСР. 1979 р. — начальник управління сільського господарства Київського облвиконкому. 1984 р. — заступник завідуючого відділом сільського господарства і харчової промисловості Одеського ОК КПУ. 1985 р. — заступник голови облвиконкому, голова планової комісії, голова виконкому Одеської обласної Ради. 1990 р. — голова республіканського ВО по агрохімічному забезпеченню сільського господарства «Укрсільгоспхімія».
Делегат XXVII з’їзду КПРС, XXVII з’їзду КПУ, XIX Всесоюзної партконференції КПРС, депутат ВР УРСР XI скликання, обласної ради; член ради колгоспів СРСР, народний депутат Верховної ради України першого скликання. Голова Комісії ВР України з питань планування, бюджету, фінансів і цін.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.

Приліпка Олексій Васильович

Вчений-агроном. Ініціатор створення кафедри закритого ґрунту в НАУ. Генеральний директор ДП НДВ Агрокомбінат «Пуща — Водиця»
Із 1974 р. — на адміністративній роботі. З 1990 р. по 1994 р. обіймав посаду заступника голови Державного комітету України з соціального розвитку села, представника Президента України у Києво-Святошинському районі, голови райдержадміністрації та генерального директора державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».
Доктор економічних наук, професор, академік Технологічних наук, академік Української академії оригінальних ідей; ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», генеральний директор; автор 28 наукових праць, в тому числі 7-ти посібників для вищих навчальних закладів та спеціалістів підприємств.
З 1971 — головний агроном управління с. г. Переяслав-Хмельницького райвиконкому, начальник Переяслав-Хмельницької районої станції захисту рослин. З 1990 — голова Києво-Святошинського райвиконкому. 1991-92 рр. — заступник Голови Держкомітету України з соціального розвитку села.
В 2008 — 2010 роках на батьківщині, в селі Богодухівка, спорудив Церкву Святого Олексія. Член «Народної партії».
Нагороди: Звання Герой України, орден князя Ярослава Мудрого V ст., орден «За заслуги» III ст., Заслужений працівник сільського господарства України, Державна премія України в галузі науки і техніки, медалі «За трудову доблесть» і «Ветеран праці», почесна грамота КМ України, орденська відзнака «За трудові досягнення» IV ст. Міжнародного Академічного Рейтингу, Міжнародна нагорода «Золотий Меркурій» (Оксфорд), золоті медалі Асоціації сприяння промисловості (Франція) та «Європейська якість» (Оксфорд), ордени Святого Миколи Чудотворця III ст. і «Нестора Літописця», почесна відзнака Української Православної Церкви, подяка Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва; диплом і почесна нагорода «Лицар Вітчизни», Лауреат рейтингу «Лідер агропромислового комплексу», Почесне звання «Професор міжнародного Віденського університету», Подяка Прем'єр-міністра України, Лауреат премії Української академії аграрних наук «За видатні досягнення в аграрній науці», орден Михайла Ломоносова і орден Української Православної Церкви Рівноапостольного Князя Володимира.

1972

Васильченко Микола Семенович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства України. Директор агрофірми «Маяк», почесний член НААН.
У 1965-67 рр. – ветеринарний фельдшер колгоспу «Маяк» Чорнобаївського району. Із 1972 р. по 1976 р. – головний ветеринарний лікар колгоспу ім. Суворова Устинівського району Кіровоградської області, а з 1979 р. – голова колгоспу «Маяк», з 1980 р. – директор радгоспу «Маяк». З 1996 р. – голова правління КСП «Агрофірма «Маяк», з 2000 р. – директор, засновник СТОВ «Агрофірма «Маяк» (с. Піщане Черкаської області).
Нагороджений Дипломом лауреата загальнонаціонального конкурсу «Вища проба». Нагороджений орденом «За заслуги III та II ступенів. Нагороджений дипломом лауреата загальнонаціонального конкурсу «Вища проба». Герой України.

Лисенко Віталій Пилипович

Факультет електрифікації с.г. Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. акад. І. І. Мартиненка НУБіП України.
Тривалий час працював на посаді начальника навчальної частини Національного аграрного університету, очолюючи при цьому кафедру обчислювальної техніки і інформатики. З 2002 р. — проректор з навчальної та виховної роботи, а з 2010 по 2014 р. — перший проректор з навчальної, наукової і організаційної роботи НУБіП України.
Кафедру автоматизації сільськогосподарського виробництва очолив у 2001 році. За його активної участі оновлені і заново створені 7 навчальних лабораторій, успішно проведена ліцензійна експертиза напрямів підготовки «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології», "Комп'ютерні науки"та акредитаційна експертиза спеціальності «Автоматизоване управління технологічними процесами» для підготовки студентів ОКР «Спеціаліст» і «Магістр». Є керівником наукового напряму «Інтелектуальні системи керування біотехнологічними об'єктами аграрного призначення». Результати наукових досліджень упроваджені в ряді птахофабрик та тепличних комбінатах промислового типу України, а методичні рекомендації щодо розробок енергоефективних систем схвалені і затверджені науково-технічною радою Міністерства аграрної політики України.
Має 263 публікації, із них — 12 підручників і навчальних посібників, 6 монографій, 15 авторських свідоцтв і патентів, понад 100 наукових статей у фахових виданнях.
Заслужений працівник освіти України. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України і знаком «Відмінник освіти України».

Федоренко Віталій Петрович

Факультет захисту рослин

Президент Українського ентомологічного товариства, член правління Міжнародної організації біологічної боротьби із шкідливими організмами.
Доктор біологічних наук, професор, академік НААН. З 2003 р. — директор Інституту захисту рослин НААН.
Учасник багатьох науково-практичних семінарів із питань захисту рослин, оптимізації методів виявлення шкідників і хвороб та складання прогнозу їх розповсюдження, які проводять НААН, Управління державної служби захисту рослин та Міністерство аграрної політики України.

Цяпенко Федір Захарович

Агрономічний факультет УСГА

Працював головою колгоспу у Ямпільському районі Вінницької області.

1973

Анопченко Олександр Михайлович

Один із авторів і розробників Закону України «Про карантин рослин», Статуту державної служби з карантину рослин, Правил фітосанітарного контролю на державному кордоні України. Начальник Державної інспекції з карантину рослин м. Києва.
З 1975 р. — старший агроном Держінспекції з карантину рослин МСГ СРСР в Українській РСР. У 1980 р. брав безпосередню участь у створенні Республіканського фумігаційного загону.
Нагороджений орденом «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики України.

Боровик Олександр Григорович

Агрономічний факультет

Заслужений працівник сільського господарства України.
Голова колгоспу «Авангард» (КСП «Авангард», Агрофірма «Авангард-А»). Був заступником голови Комісії з розробки Національної програми розвитку сільськогосподарського виробництва на 1996-2000 рр.; член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президенті України (1995-1999), член Комісії з питань аграрної політики при Президенті України (1999-2001), позаштатний радник Президента України (1998-2000).
У 1996 р. очолив ініціативну групу зі створення Аграрної партії України, на Установчому з’їзді якої обраний заступником голови.
Депутат Верховної ради СРСР, Верховної ради України, почесний член НААН. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом князя Ярослава Мудрого V от., Герой соціалістичної праці, Герой України.

Кравчук Володимир Іванович

Факультет механізації сільського господарства

Заслужений працівник сільського господарства України. Директор Українського науково-дослідного інституту по прогнозуванню та випробуванню техніки і технології для сільськогосподарського виробництва ім. акад. Л.В. Погорілого. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань АПК, земельних ресурсів та соціального розвитку села; віце-президент Української асоціації аграрних інженерів
Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НААН.
Заступник директора дослідного господарства «Терезине», голова правління колгоспу ім. Ілліча (КСП «Вільнотарасівське») Білоцерківського району Київської області (1985-1994), заступник Міністра машинобудування, ВПК і конверсії Мінпромполітики України — директор Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування (1995-2002), завідувач кафедри сільськогосподарського машинобудування НАУ (2000-2002), заступник начальника Управління координації здійснення аграрної політики, завідувач сектору з питань розвитку технічної політики в аграрній сфері, соціальної інфраструктури та підприємництва у сільській місцевості Секретаріату Кабінету міністрів України (2002-2007).
Депутат Верховної Ради (1994-1998). Двічі лауреат Державної премії України.

Мазуренко Микола Олександрович

Аспірантура при УСГА

Обґрунтував теоретичні і практичні принципи адаптаційних реакцій в організмі сільськогосподарських тварин на особливості їх годівлі, що дозволяє вдосконалювати процес вирощування тварин в напрямку підвищення продуктивності та якості продукції, а також здешевлення її виробництва.
Прикладне значення наукових досліджень пов'язане з розробкою і використанням під час вирощування молодняку сільськогосподарських тварин на м'ясо багатокомпонентних фосформістких, амідо-мінеральних, кормових добавок на основі меляси і природного цеоліту, мультиензимних композицій, пробіотичних препаратів та преміксів.
Основні етапи життєвого шляху пов'язані з роботою на посадах зоотехніка, наукового співробітника Житомирської обласної с.-г. дослідної станції, доцента та професора кафедри ВДАУ (з 1987 р.).
Очолював кафедру технології виробництва продуктів тваринництва до 2002 року. Його наукова діяльність присвячена вивченню використання різних кормових добавок для сільськогосподарських тварин. Має понад 290 публікацій.
За його участю видані монографії: «Використання преміксів у свинарстві» (2001), «Методи оцінки вгодованості м'ясної худоби та визначення якості м'яса (2001)», «Традиційні і нетрадиційні мінерали у тваринництві (1995)», «Вдосконалення технології зберігання і використання зерна (1996)», «Нові ферментні препарати в годівлі сільськогосподарських тварин (2014)».
Нагороджений урядовою відзнакою «Відмінник аграрної освіти та науки»

Полатайло Катерина Олексіївна

Зоотехнічний факультет УСГА

Працювала зоотехніком, а потім десяток років – головою колгоспу «Шлях до комунізму» (с. Новоукраїнка Черкаської області). За роки її головування колгоспу присвоєно звання «Колгосп високої культури землеробства». Він піднявся до рівня передових в районі, а у 1970 р. затверджений учасником виставки досягнень народного господарства СРСР.
Депутат Верховної Ради СРСР.
Нагороджена Орденом Леніна, Орденом Трудового Червоного Прапора, золотою медаллю «Серп і молот», присвоєно звання Герой соціалістичної праці (1977).

1974

Заєць Іван Олександрович

Економічний факультет Української сільськогосподарської академії

Один з фундаторів українознавчого клубу «Спадщина» при Київському будинку вчених, Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка, Народного Руху України (за перебудову).
Депутат Верховної ради України І, ІІ, ІІІ, ІV та VI скликань, Міністр екології та природних ресурсів України (2000-2002 рр.).
Один із засновників Народного Руху України та інших громадсько-політичних об’єднань, зокрема «Спадщина» та «Зелений світ».
У 1974-1978 рр. — головний економіст колгоспу ім. Леніна в селі Горошків; старший економіст та науковий співробітник у київській філії Центрального інституту агрохімічного обслуговування в селищі Чабани.
У 1978–1990 працює на інженерських посадах та посаді молодшого наукового співробітника Інституту економіки АН УРСР.
Ініціатор створення Громадського об'єднання допомоги Литовській Республіці. З 1991 р. до 1999 р. — член Проводу Руху. З 1991 р. до 1992 р. — голова Ради колегій, заступник голови НРУ; голова Київського крайового Руху.
У 2000-і роки член Президії Української всесвітньої координаційної Ради та Президії Товариства «Україна-Світ», член Національної Ради Конгресу української інтелігенції та Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта». Голова Українського благодійного фонду «Трипілля».
З 2000 до 2001 — член Урядового комітету з реформування аграрного сектору та з питань екології; член Ради національної безпеки і оборони України.
Народний депутат України 6 скликання. Заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2007 р.).

Костенко Василь Іванович

УСГА

Ініціатор і один із розробників принципів і алгоритмів проектування (моделювання) технологічних процесів вирощування ремонтного молодняку, виробництва молока та яловичини. Основні наукові дослідження присвячені удосконаленню технологічних рішень виробництва молока та яловичини, вивченню фізіологічних аспектів лактації, техніки машинного доїння корів, розробці сучасних концепцій годівлі великої рогатої худоби та вирощування ремонтного молодняку.
Професор кафедри технологій виробництва молока та м'яса НУБіП України.
Доктор сільськогосподарських наук, професор.
З 1981 року і до сьогодні працює на педагогічній ниві пройшовши шлях від асистента до доцента та професора.
У творчому доробку має понад 120 наукових праць, 2 авторських свідоцтва та 3 патенти. Співавтор перших в Україні (рідною мовою) типової програми і підручника для вузів з дисципліни "Скотарство" – "Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини".

Самоплавський Валерій Іванович

Факультет лісового господарства

Заслужений лісовод Української РСР. Голова Товариства Лісівників України.
Міністр лісового господарства (1987-1997), у 1994 р. перший Віце-прем’єр-міністр України, голова Державного комітету лісового господарства України (1997-2002), член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (1997-1999), народний депутат України (1989-1991 — СРСР, 2002-2005).
Кандидат економічних наук. Нагороджений Почесною відзнакою Президента України, орденом «За заслуги» II ст., орденом «За заслуги» І ст.

Угнівенко Анатолій Миколайович

Українська сільськогосподарська академія

Завідувач кафедри технологій виробництва молока та м'яса. Доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений науковий співробітник НАУ, академік академії наук ВО України.
Результатом досліджень є створення і офіційне визнання Державною комісією з апробації селекційних досягнень – Української м’ясної породи та “Лохвицько-золотоніського” внутрішньопородного заводського типу і шести заводських ліній, що затверджені наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України. У даний час працює над проблемами розробки енергоощадних технологій виробництва високоякісної яловичини та розведення і селекції м’ясної худоби.
У 1975-1997 рр. обіймав посади спеціаліста та старшого спеціаліста у Головному управлінні з племінної справи Міністерства сільського господарства України; працював у Дослідній станції м’ясного скотарства Української сільськогосподарської академії.
У 1997 р. по 2014 р. – науковий співробітник НДЧ Національного аграрного університету; завідувач кафедрою технології виробництва молока та яловичини; директор НДІ технології виробництва продукції тваринництва; в.о. завідувача кафедри технологій виробництва молока та м'яса.
Видав 265 наукових праць. Отримав 8 авторських свідоцтв на селекційні досягнення та 25 патентів на винаходи і корисну модель.
Нагороджений Кабінетом Міністрів України “Почесною грамотою” та Міністерством аграрної політики України, трудовою відзнакою “Знак пошани”, “Золотою медаллю XXII Міжнародної агропромислової виставки “Агро-2010”.

1975

Ібатуллін Ільдус Ібатуллович

Аспірантура при Українській сільськогосподарській академії

Академік НААН України.Академік Академії наук Вищої школи України. Загальний стаж науково-педагогічної роботи 43 роки.
Основні наукові роботи спрямовані на обґрунтування теоретичних та практичних принципів організації годівлі сільськогосподарських тварин; теоретичне обґрунтування впливу оптимізації годівлі на продуктивність тварин та економічність використання кормів.
Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, дійсний член УААр.
З 1975 р. працював старшим науковим співробітником, завідувачем лабораторії хімізації годівлі сільськогосподарських тварин, заступником директора Агрономічної дослідної станції УСГА.
З 1986 р. – доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин Української сільськогосподарської академії, а у 1991 р. – заступник проректора з наукової роботи – начальник науково-дослідної частини.
У 1994 р. - завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин університету, з 1996 р. – проректор з наукової роботи, а з 2000 р. – проректор з організаційної та наукової роботи.
У 2011-2014 рр. - віце-президент Національної академії аграрних наук України.
З 2014 р – перший проректор НУБіП України.
У списку його наукових та науково-методичних праць - 371 робота, 36 патентів та авторських свідоцтв на винаходи.
Нагороджений орденами «За заслуги» ІІ і ІІІ ступеня та «Михайла Ломоносова» РФ, «Знаком пошани» Міністерства аграрної політики України, йому присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Петров Юрій Євгенович

Українська сільськогосподарська академія

Присвятив своє життя вирішенню стратегічних питань розвитку птахівництва в Україні. Генеральний директор асоціації «Птахопром України».
З 1975 р. по 1987 р. працював зоотехніком селекціонером Державного племінного птахівничого заводу «Рудня».
Працював спочатку старшим зоотехніком виробничого відділу Головптахопрому Мінсільгосппроду УРСР, а потім старшим зоотехніком-селекціонером племвідділу Укрплемптахотресту; провідним зоотехніком виробничого відділу Головптахопрому Мінсільгосппроду УРСР, головним зоотехніком ВНО «Украптахопром» (1988-1999 рр.), надалі – першим заступником генерального директора ВНО «Украптахопром» (1999-2009 рр.).
Нагороди: Почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України», медаль «1500 років Києву» і відзнаку Мінагрополітики України «Знак Пошани».

1976

Головчук Андрій Федорович

Педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений діяч науки і техніки України, відмінник технічної служби України.
Ректор Уманського національного університету садівництва (2008-2012 рр.)
Доктор технічних наук, професор, член-кореспондент Української екологічної академії наук, академік Міжнародної академії технічної освіти, відмінник освіти України.

Засуха Юрій Васильович

Зооінженерний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник освіти України. Вивчає питання оптимізації годівлі та використання свиней в умовах промислової технології, виховання молодняку свиней.
Завідувач кафедри з 2014 р., професор, доктор сільськогосподарських наук. Працював старшим оператором ІПС Івашківської птахофабрики Харківської обл.
Заступник декана, декан зооінженерного факультету НАУ (2000-2005 рр.).
Опублікував 167 наукових праць, 15 авторських свідоцтв та патентів України на винаходи.
Нагороджений трудовими відзнаками Міністерства АПК України та київського міського голови, ”Знак Пошани”, золотою і срібними медалями ВДНГ СРСР та РФ.

Сінченко Віктор Миколайович

Агрономічний факультет

Кандидат сільськогосподарських наук. З 1984 р. — голова правління колгоспу «Дружба» (с. Мирівка), а з 1986 р. по 1989 р. — перший заступник голови райради Кагарлицького району, голова Кагарлицького районного агропромислового об’єднання. Працював на посаді голови правління рідного колгоспу «Перемога».
У 1996-2005 рр. – голова Кагарлицької держадміністрації.
Народний депутат України VI скликання. Депутат Кагарлицької районної (1990-1998) та Київської обласної (1998-2009) рад.
Нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого V та IV ступенів, орденом святого рівноапостольного князя Володимира І ступеня. Відзначений медаллю «За трудову доблесть», почесною грамотою ВР України.

Федорейко Валерій Степанович

Українська сільськогосподарська академія

Експерт секції Міністерства освіти і науки України за фаховим напрямом «Енергетика».
Доктор технічних наук, завідувач кафедри машинознавства та комп’ютерної інженерії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка та професор кафедри систем електроспоживання та комп’ютерних технологій в електроенергетиці Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя.
З 1976 по 1989 рр. — науковий співробітник відділу застосування електроенергії УНДІМЕСГ; завідувач кафедри машинознавства та комп’ютерної інженерії ТНПУ ім. В. Гнатюка.
З 1991 року — директор науково-дослідного підприємства "ТЕРРА" (Тернопіль-регіон-автоматика).
З 1998 року — керівник науково-дослідної лабораторії "Енергетичний менеджмент" при ТНПУ ім. В.Гнатюка, яка реалізувала у виробництво понад 50 науково-технічних розробок.
Автор більше 140 наукових праць та винаходів, в т.ч. першої в Україні системної монографії «Енергозбереження в АПК»(2001 р.).
Лауреат Всеукраїнської премії в галузі науки і техніки ім. Івана Пулюя, академік академії економічних наук України.

1977

Горжеєв Володимир Михайлович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства України. Заслужений працівник ветеринарної медицини України.
Ветеринарний лікар радгоспу «Промінь» (м. Бориспіль). З 1980 р. – головний ветлікар радгоспу «Кіровський» Бориспільського району Київської області. З 1983 р. по 1987 р. – старший ветеринарний лікар загальної і прикладної паразитології відділу паразитології Інституту зоології АН УРСР; завідувач відділу паразитології Республіканської ветлабораторії Держагропрому УРСР. З 1987 р. працював у Головному управлінні ветеринарії з держветінспекцією.
1998–2001 рр. – заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини України; перший заступник голови Державного департаменту ветеринарної медицини України.
2007–2012 рр. – перший заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України; перший заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України; голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
Кандидат ветеринарних наук.

Дмитришин Василь Федорович

Педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства України. Позаштатний консультант комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, член «Європейської партії України»
Директор Стрийського аграрного коледжу Львівського Національного аграрного університету, кандидат економічних наук.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Подякою Кабінету Міністрів України, «Знаком пошани» та медаллю «За вагомий внесок у розвиток освіти».
У 1994 р. закінчив інститут сучасної економіки Західної Європи PeWeCo, пройшов стажування в Німеччині (1994 р.), в Канаді (1995 р.).
Викладацьку діяльність розпочав з 1980 р. викладачем спеціальних дисциплін Стрийського технікуму механізації та електрифікації та сільського господарства, а з 2002 р. – директор Стрийськогоколеджу Львівського національного аграрного університету.
2006 рр. – міський голова м. Стрия та директор Стрийського коледжу Львівського національного університету, депутат Львівської обласної ради 3 демократичного скликання.

Козаченко Леонід Петрович

Факультет механізації сільського господарства

Заслужений працівник сільського господарства України. Президент товарної біржі «Українська ф’ючерсна біржа», віце-президент Українського Союзу Промисловців та Підприємців, Член Ради роботодавців і товаровиробників при Президентові України, член Національної ради соціального партнерства.
Генеральний директор АТ «Украгробізнес» (1991), ТОВ «Агроленд»(2000), віце-прем’єр-міністр України з аграрних питань (2001-2002), президент Ліги підприємців АПК (1997-2002), президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» (з 2002 р.), радник Президента України (2005-2006).
Нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Косенко Іван Семенович

Педагогічний факультет Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Заслужений працівник культури України. Директор Національного дендрологічного парку «Софіївка» Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Акредитований член академії архітектури України і Міжнародного комітету історичних парків та місць ICOMOS-IFLA. Автор нових способів посіву насіння деревних культур.
Викладацьку діяльність розпочав з 1968 року Уманському технікумі механізації. З 1980 р. – директор Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України.
Автор 3 одноосібних монографічних праць та 13 у співавторстві, а також, понад 170 наукових та науково-популярних праць, присвячених історії «Софіївки», вивченню рослинних багатств України, теорії інтродукції і акліматизації рослин, збереженню і збагаченню біологічного різноманіття та екології рослин, паркобудівництву та інше.
Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня. Нагороджувався грамотами Облдержадміністрації, Обласної ради, Міської ради та Президії НАН України і дипломом та пам'ятним знаком Центру захисту історичних ландшафтів Польщі. За внесок в економічний і соціальний розвиток провінції Ляонін в Китаї нагороджений почесною грамотою цієї провінції.

Лукач Василь Степанович

Педагогічний факультет Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Директор Відокремленого підрозділу НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут», кандидат педагогічних наук, заслужений працівник народної освіти України. Відмінник аграрної освіти та науки.
Викладацьку діяльність розпочав у 1976 у Ніжинському технікумі механізації сільського господарства.
У 1993 році брав участь у реорганізації технікума в коледж, на базі якого створено Ніжинський агротехнічний інститут.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом», Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, знаком Міністерства освіти і науки України «Відмінник аграрної освіти і науки» ІІ ступеня, знаком Київського міського голови «Знак Пошани», Пам’ятною медаллю Верховної Ради України «10 років незалежності України», орденом Святого Архістратига Михаїла, Почесними грамотами обласної та районної державних адміністрацій.

Томін Євген Фролович

Зооінженерний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства. Директор Благодійного фонду «Голосіївська ініціатива 2020» НУБіП України. Займається виведенням та розведенням вітчизняних порід свиней.
Кандидат сільськогосподарських наук. Академік Української академії національного прогресу.
З 1977 по 1988 роки – старший зоотехнік, начальник цеху, директор радгоспів «Авангард», «Пухівський» та «Великодимерський» Броварського району Київської області.
З 1988 по 2008 рр. – голова виконкому Броварської районної ради; секретар Київської облдержадміністрації; заступник голови Київської обласної ради; заступник, перший заступник голови Київської облдержадміністрації; голова Полтавської облдержадміністрації; голова Правління НАК «Украгролізинг»; радник Генерального директора ТОВ «Рубі Роус Агрікол Ко ЛТД»; проректор з науково-педагогічної роботи Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, директор благодійного фонду "Голосіївська ініціатива 2020" НУБіП України.
Почесний професор Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, Кременчуцького державного політехнічного університету, Полтавського державного технічного університету ім. Ю.Кондратюка.
Автор понад 30 наукових та методичних робіт.
На кафедрі працює з 2007 року. Державний службовець 1-го рангу.
Нагороджений «Орденом Пошани» та трудовою відзнакою «Знак Пошани».

1978

Ніколаєнко Станіслав Миколайович

Факультет механізації сільського господарства

Міністр освіти і науки України, голова Громадської Ради освітян і науковців України, народний депутат України кількох скликань, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Розробник і автор ряду законів, зокрема щодо запровадження єдиного фіксованого податку у сільському господарстві, меліорації земель, збереження і розвитку профтехосвіти і вищої школи. Багато зробив для соціального захисту вчителя і науковця, студента.
Трудову діяльність розпочав викладачем Кіровоградського сільськогосподарського технікуму і Каховського радгоспа-технікума. Очолював Красноперекопське профтехучилище. У 1991 - 1994 роках — заступник начальника Херсонського обласного управління освіти, доцент кафедри механізації сільського господарства Херсонського сільськогосподарського інституту.
Автор (співавтор) більше 100 наукових публікацій та 11 книг.
З 2009 року працював професором кафедри вищої освіти та права Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України.
29 серпня 2014 року обраний ректором Національного університету біоресурсів і природокористування.
Відзначений почесними званнями «Заслужений працівник освіти», Заслужений працівник народної освіти», нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Іващенко Олександр Олексійович

Педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії

Один із фундаторів в Україні з гербології, нової галузі науки з питань комплексного вивчення видів бур'янів і розробки ефективних систем захисту від них посівів сільськогосподарських культур. Голова науково-методичної ради НААН з питань гербології, член Європейської асоціації гербологів (EWRS), голова Українського наукового товариства гербології. Співпрацював із вченими-гербологами Гогенгеймського університету і (ВВА) – Федеральною службою біологічних досліджень (ФРН), Науково-дослідного інституту сільськогосподарського рослинництва в Цюриху (Швейцарія), Центром аграрних досліджень в університеті м. Вагенінген (Нідерланди).
й
Член редакційної колегії наукових журналів: «Цукрові буряки», «Карантин та захист рослин», «Насінництво», «Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин».
Автор 195 наукових публікацій. Наукові розробки захищено 16 патентами і 1 авторським свідоцтвом.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник сільського господарства, нагороджений Почесною відзнакою НААН. Член-кореспондент УААН. Дійсний член Національної академії аграрних наук України, доктор сільськогосподарських наук.

Кальницький Іван Сергійович

Економічний факультет УСГА

Заслужений працівник сільського господарства України. Новатор сільськогосподарського виробництва.
На посаді голови колгоспу с. Петрашівки працював більше півстоліття. Під час Великої Вітчизняної війни був партизаном.
Згодом господарство почало економічно зростати, прославилося високими врожаями сільськогосподарських культур. Не на державні кредити, а за свої свої власні кошти спорудили Будинок культури з музеєм, правління колгоспу, магазин, 8-річну школу, медпункт з пологовим відділенням і стоматологічним кабінетом та ін.
За всі роки роботи колгосп був одним з перших у Тульчинському районі по показниках виробництва.
Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради України, головою Ради колгоспників області.
Поруч з бойовими нагородами на його грудях з 1972 року сяє зірка Героя Соціалістичної Праці; нагороджений Почесною відзнакою Президента України; орден Богдана Хмельницького III ступеня.

Мовчан Микола Михайлович

Факультет агрохімії і ґрунтознавства

Кандидат сільськогосподарських наук. Заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України (2008-2010).

1979

Власюк Олександр Степанович

Економічний факультет

Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень. Член Державної комісії з питань економічного і соціального розвитку, член експертної ради ВАК України, член-кореспондент НАНУ, член Міжвідомчої комісії з питань фінансової безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.
З 1983–1992 рр. працював в Інституті кібернетики АН УРСР; завідувач відділу, а згодом – заступника, першого заступника, виконувача обов’язків директора Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.
У 2007 р. - директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки та оборони України.
У 2010 році обійняв посаду першого віце-президента ДННУ «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України.
Відзначений почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, нагороджений медаллю «15 років Збройних сил України», нагрудними знаками «Хрест доблесті» II ступеня СБУ та «Почесна відзнака Апарату Ради національної безпеки і оборони України» I ступеня. Має II ранг державного службовця.

Жук Олександр Васильович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Працював на державних посадах, пройшов шлях від головного державного інспектора ветеринарної медицини Бориспільського району (1995–2000 рр.) до заступника голови Державного комітету ветеринарної медицини України, заступника головного інспектора ветеринарної медицини України (2006–2009 рр.).

Журенко Анатолій Якимович

Українська сільськогосподарська академія

Працював головним зоотехніком і заступником голови управління с.-г., начальником управління с.-г., головою Носівської райради, заступником голови і начальником управління АПР Носівської РДА. У даний час – виконуючий обов’язки голови Носівської РДА.
Депутат Носівської районної ради.

Наумчук Василь Васильович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Заступник начальника управління ветеринарної медицини у Київській області з 1994 р. по 2014 р. Помер у 2014 р.

Українець Сергій Якович

Факультет автоматизації сільськогосподарського виробництва Української сільськогосподарської академії

Заступник голови Федерації профспілок України.
Розпочав трудову діяльність за фахом у 1979 році електромеханіком, згодом - інженером Кучаківського держплемптахозаводу, головний технологом, завідувач відділу наукової організації праці в Центрі НОП та управління виробництвом Міністерства хлібопродуктів України.
У 1987-2000 рр. – Українська республіканська рада профспілок, Федерація профспілок України; завідувач відділу з питань соціально-економічного захисту і трудових відносин;, керівник управління з питань захисту економічних інтересів трудящих; начальник соціально-економічного управління Профспілки робітників морського транспорту України.
З 2003 р. – радник прем’єр-міністра України з питань соціальної, гуманітарної політики та радником уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Державний службовець 3 рангу. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Шовкун Ігор Васильович

Економічний факультет

1979-1985 рр. – працював головним економістом колгоспу «40-річчя Радянської України», директором колгоспу ім. Тімірязєва, Баришівського району; голова райради смт. Іванків.
З 1992 по 2011 рр. працював на посаді заступника голови Подільської райдержадміністрації Києва; заступник голови і начальник головного управління економіки КМДА; заступник голови Київської обласної держадміністрації; директор «ТОВ Інститут регіонального розвитку»; заступник голови КМДА; начальник Головного управління Торгівлі та побутового обслуговування населення КМДА.
Обирався депутатом Київської міської ради IV та VI скликань. Член народної партії.

1980

Дубровін Валерій Олександрович

Українська ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія

Упродовж багаторічної науково-педагогічної діяльності виконував важливі наукові дослідження з проблем ресурсозберігаючих технологій виробництва сільськогосподарської продукції та альтернативної енергетики для сільської місцевості України. Завдяки його фундаментальним розробкам вперше створено нове покоління ґрунтообробних машин, які широко застосовуються в АПК України.
Засновник наукової школи з технічного та технологічного забезпечення біоенергоконверсій та біотехнологій в агропромисловому виробництві.
З 1983 р. – науковий співробітник Українського наукового-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарства УААН.
Упродовж наступних п’яти років обіймав посаду завідувача сектору нової техніки в Українській академії аграрних наук.
Протягом 2001–2005 рр. очолював НДІ техніки і технологій навчально-наукового технічного інституту нашого університету.
Працював над спільними науково-технічними проектами з вченими Австрії, Польщі, Іспанії, Китаю, Росії та інших країн.
Опублікував понад 220 наукових і навчально-методичних робіт; 40 авторських свідоцтв та патентів на винаходи.
В 2005–2007 рр. – голова V Міжнародної конференції інститутів аграрної інженерії країн Центральної та Східної Європи.
Нагороджений грамотами Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» та відзнакою «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Болонського клубу аграрних інженерів, доктор технічних наук, професор, директор технічного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України (до 27.01.2015 р.).

Кваша Сергій Миколайович

Економічний факультет

Заслужений діяч науки і техніки України. Член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.
Працював спершу економістом-математиком обчислювальної лабораторії Української сільськогосподарської академії.
У 1992–1999 роках – доцент кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності НАУ.
З 1999 по 2000 рік керував Інститутом магістратури НАУ, потім рік виконував обов’язки ректора Інституту післядипломної освіти НАУ, у 2001 р. завідував кафедрою економічної теорії та аграрної політики НАУ.
З 2001 по 2008 рік – декан економічного факультету НАУ. Доктор економічних наук, академік НААН.
З 2008 року обраний на посаду академіка-секретаря відділення аграрної економіки та земельних відносин УААН; член Президії академії.
З 2011 р. по 2012 р. – директор департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України; член Колегії Міністерства; голова секції з аграрної економіки.
З 2012 р. по 2013 р. виконував обов’язки віце-президента Національної академії аграрних наук України; перший заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.
З червня 2014 р. працює на посаді проректора з навчальної і виховної роботи НУБіП України.
Нагороджений відзнакою Міністерства аграрної політики «Знак пошани» та Міністерства освіти і науки «Відмінник освіти і науки України»; нагороджений Почесною відзнакою Сенату Варшавського аграрного університету.

Куковальський Володимир Олександрович

Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Заслужений діяч науки і техніки України. генеральний директор ТОВ «Енергопромислова група Югенергопромтранс», першого підприємства в Україні, яке експлуатує теплоелектростанцію на біотопливі та виробляє тепло і електроенергію по «зеленому» тарифу.
З 1980 по 1984 рік працював на посаді старшого інженера-енергетика в Переяслав-Хмельницькому міжколгоспному комбікормовому заводі; директор Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів.
З 1998 року приступив до виконання обов’язків президента корпорації «Енергоімпекс-Україна».
З 2003 р. по 2009 р. – генеральний директор Державного підприємства «Укрпромресурс» Державного управління справами Президента України; президент корпорації «Енергоімпекс –Україна».
Нагороджений також трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики «Знак пошани» (2008 р) та Міністерства освіти і науки «Відмінник освіти і науки України» (2007 р). У 2010 році нагороджений Почесною відзнакою Сенату Варшавського аграрного університету.

1981

Ільчук Микола Максимович

Економічний факультет Української сільськогосподарської академії

Провідний вчений Відділення аграрної економіки і земельних відносин НААН України, член експертної комісії з питань формування та реалізації програм наукових досліджень НААН України.
Завідувач кафедри організації агробізнесу, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України.
З 1981 по 1994 рр. працював на посаді асистента, пізніше доцента кафедри організації сільськогосподарського виробництва УСГА.
З 1995 до 1997 року – заступник декана економічного факультету, у 1998 році – перший заступник начальника управління сільського господарства Київської області.
В 2001 році був призначений на посаду директора НДІ економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного аграрного університету; завідувач кафедри організації агробізнесу.
Автор та співавтор 170 наукових праць.
Нагороди: почесне звання “Відмінник освіти України”, почесна грамота Кабінету Міністрів України, відзнака «Знак пошани» Міністерства аграрної політики України.

Полупан Юрій Павлович

Зооінженерний факультет Української сільськогосподарської академії

Розробив методи зажиттєвої оцінки й прогнозування забійних якостей бугайців. Співавтор українських голштинізованого та жирномолочного внутріпородних типів створюваної червоної молочної породи, чотирьох заводських ліній, низки споріднених груп та заводських родин.
Пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин НААН України.
Коло наукових інтересів ученого включає також обґрунтування використання та співвідношення інструментального й окомірного методів оцінки екстер'єру тварин, його формування, вікової повторюваності, успадковуваності та зв'язку з ознаками продуктивності. Значну увагу у його наукових працях приділено ефективності довічного використання корів, генетичних та паратипових чинників, які її зумовлюють.
Провів дослідження особливостей резистентності, динаміки концентрації тестостерону з погляду на процеси статевого дозрівання та формування статевого диморфізму, інших інтер'єрних ознак тварин у процесі породоутворення, їх вікової динаміки в онтогенезі та зв'язку з продуктивністю і її прогнозуванням.
Автор винаходу, патенту, 140 публікацій.

1982

Айшпур Микола Володимирович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Кандидат ветеринарних наук. Начальник головного управління ветеринарної медицини Хмельницької області з 1999 р.

Власенко Олександр Анатолійович

Ветеринарний факультет

Заступник начальника Південно-Західної регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю і нагляду на державному кордоні і транспорті.
Кандидат ветеринарних наук. З 2003 року – начальник управління ветеринарної медицини в Смілянському районі; заступник начальника; перший заступник начальника управління ветеринарної медицини в Черкаській області.
2004–2010 рр. – начальник управління, головний державний інспектор ветеринарної медицини Сумської області.

Каленська Світлана Михайлівна

Українська сільськогосподарська академія

Одним з напрямів науковою діяльності є стандартизація, сертифікація та оцінка якості сільськогосподарської продукції.
Завідувач кафедри рослинництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор. Член-кореспондент Національної академії аграрних наук України.
Наукову діяльність розпочала в 1988 р. із наукової школи Інституту землеробства УААН, де пройшла шлях від молодшого до головного наукового співробітника.
У 2002 р. розпочала роботу в Національному аграрному університеті на посаді професора та завідувача.
Основними напрямами наукової діяльності є рослинництво та кормовиробництво, фітоенергетика, адаптивний потенціал сільськогосподарських культур і технології їхнього вирощування, насіннєзнавство та методи визначення якості насіння, інноваційні технології в рослинництві. Важливим напрямом досліджень є виявлення особливостей впливу елементів технологій вирощування та їхнього комплексу, у тому числі фізіологічно активних речовин та засобів захисту рослин на стійкість зернових, технічних та кормових культур до біотичних та абіотичних стресових факторів середовища та на рівень їхньої продуктивності.
Наукові та науково-методичні розробки знайшли відображення в більш ніж 230 публікаціях.
З 2002 р. співпрацює з Міністерством освіти та науки і Міністерством АПК.
Нагороджена відзнаками «Відмінник аграрної освіти» ІІ ступеня, знаком Пошани Міністерства АПК, відзнакою НМЦ Міністерства АПК «За вагомий внесок в розвиток освіти», відзначена грамотами, дипломами та подяками Міністерства освіти та науки України, Мініс­терства аграрної політики України, ВАК України та мерії м. Києва.

Чернишенко Євгеній Володимирович

Факультет автоматизації сільськогосподарського виробництва Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії наук

Президент Асоціації «Теплиці України».
Після здобуття фаху інженера-електромеханіка працював інженером цеху в радгоспі-комбінаті «Тепличний».
У 1991 р. був переведений у ВАТ «Акведук». З 1996-1997 рр.– заступник директора радгоспу-комбінату «Тепличний» та заступник голови правління ВАТ «Комбінат «Тепличний», де працює по теперішній час.
Нагороди: відзнака Міністерства аграрної політики «Знак пошани», відзнака президії Всеукраїнського громадського об’єднання «Українська аграрна конфедерація», Почесна грамотою Броварської районної державної адміністрації.

1983

Аранчій Сергій Васильович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Кандидат ветеринарних наук. Нині – начальник головного управління ветеринарної медицини, головний державний ветеринарний інспектор у Полтавській області.

Бардин Ярослав Богданович

Українська сільськогосподарська академія

Член Комітету з питань АПК, земельних ресурсів і соціального розвитку села. Член депутатської фракції АПУ.
1977–1978 — інженер з техніки безпеки, колгоспу «Зоря». 1983 — начальник агрохімцентру колгоспу «Зоря».
Педагогічну діяльність розпочав з 1989 р. на кафедрі фітопатології, кандидат біологічних наук. З 1992 р. — віце-президент спільного агротехнологічного підприємства «Укратек».
2005-2006 — заступник голови Державної служби з охорони прав на сорти рослин, заступник генерального директора НАК «Украгролізинг» (2008-2009 рр.).

Бідзюра Іван Павлович

Українська сільськогосподарська академія

Заслужений працівник сільського господарства України. Український вчений-політолог.
Доктор політичних наук, професор. Академік АН ВШ України..
Працював на різних посадах у колгоспі, економістом-організатором, керівником сільськогосподарського підприємства, державним службовцем, педагогом вищої школи, директором інституту (навчального). У 1996-2005 рр. — заступник голови Київської облдержадміністрації, у 2000-2006 рр. — доцент, професор кафедри політичних наук НПУ ім. М. П. Драгоманова. Нині директор Українсько-Азербайджанського інституту соціальних наук і самоврядування ім. Г. А. Алієва. Автор 46 публікацій.
Нагороджений Почесною грамотою КМУ. Академік Української академії наук, Академії соціальних технологій і місцевого самоуправління (Москва).

Гадзало Ярослав Михайлович

Факультет захисту рослин

Заслужений працівник сільського господарства України. Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри ентомології ім. проф. М.П. Дядечка, академік НААН, заступник Міністра аграрної політики України (2007). Президент Національної академії аграрних наук України, голова Львівської обласної організації.
З 1986 розпочав викладацьку діяльність; заступник декана факультету захисту рослин Української сільськогосподарської академії.
З 1987 — заступник голови колгоспу;перший заступник генерального директора АПК «Городоцький»; начальник Городоцького районного управління сільського господарства; голова Городоцької райради народних депутатів.
Працював головою Городоцької райдержадміністрації; заступником голови з питань агропромислового комплексу, першим заступником голови Львівської облдержадміністрації та депутатом Львівської облради (з 1995).
З 2002 р. по 2010 р. обіймав посади голови Львівської облради, першого заступника Голови Державного комітету України з водного господарства, заступника Міністра аграрної політики України.
Член-кореспондент УААН.
Нагороди: Почесна грамота Кабінету Міністрів України. Орден «За заслуги» III, II ст. Державний службовець 3-го рангу.
Автор (співавтор) понад 40 наукових праць.

Жук Валерій Миколайович

Українська ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія

Заслужений діяч науки і техніки України. Результати наукової та професійної діяльності відзначені почесними грамотами Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів і Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України, віце-президент Національної академії аграрних наук України. Отримав диплом за спеціальністю «Бухгалтерський облік в сільському господарстві». Є фундатором вітчизняних досліджень з питань адаптування в практику господарювання міжнародних стандартів фінансової звітності.
Розроблені під його керівництвом методичні рекомендації і методики є складовими системи національного регулювання бухгалтерського обліку.
Автор і співавтор 200 наукових праць.

Мартиновський Валерій Павлович

Зооінженерний факультет

Заслужений працівник сільського господарства.
Депутат ВРУ (1998-2006), заступник голови комітету Верховної ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, президент ЗАТ «Аграрний союз» (1997), Голова правління заводу Дніпрометалопром (2006-2008), радник Прем’єр-Міністра України (2008).
Кандидат сільськогосподарських наук, Державний службовець 1 рангу.

Пацюк Микола Васильович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

З 1983 р. по 1986 р. – головний ветеринарний лікар колгоспу ім. Горького с. Перевали Волинської області. Працював старшим ветеринарним лікарем лабораторії епізоотології і прогнозування Українського науково-дослідного ветеринарного інституту, асистентом кафедри терапії і клінічної діагностики Української сільськогосподарської академії, викладачем Немішаєвського радгоспу-технікуму Бородянського району Київської області.
У 1989–1993 рр. – головний ветеринарний лікар колгоспу «Шлях Леніна» с. Хобултова Волинської області.
Із 1993 р. працює у Державному департаменті ветеринарної медицини, з лютого 2000 р. займає посаду заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини України.
З 2008 р. по 2011 р. – заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України; заступник директора ДНДІЛДВСЕ з питань гармонізації законодавства до міжнародних вимог.

Сливка Георгій Васильович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Кандидат ветеринарних наук. Начальник управління ветеринарної медицини м. Кременчук з 2003 р.

1985

Бойко Віктор Олексійович

Факультет механізації сільського господарства Української ордена трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства України
Кандидат наук з державного управління. Депутат Верховної Ради України IV скликання, заступник Міністра аграрної політики України (2009), Міністр охорони — навколишнього природного середовища України (2010 р ).
За 1985-1997 роки пройшов шлях від майстра до генерального директора ВО «Агромаш».
У 2001-2002 роках — радник генерального директора та голови правління Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".
Заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи .
Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву (2005).
З 2009 по 2010 — заступник міністра аграрної політики України; міністр охорони навколишнього природного середовища.
Майстер спорту СРСР.

Броварський Валерій Дмитрович

Українська сільськогосподарська академія

Співавтор першого в Україні навчального посібника "Розведення та утримання бджіл" для студентів ІІІ-ІV рівнів акредитації за напрямком "Зооінженерія" та типової програми з цієї дисципліни.
Кандидат сільськогосподарських наук. Доктор сільськогосподарських наук.
Основні етапи наукової і педагогічної діяльності: Українська ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія, Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича НААН України, Національний аграрний університет.
Співавтор трьох підручників, 14 навчальних посібників та 18 навчально-методичних праць. Одержав 11 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Під його редакцією видано дві монографії закордоном.
Нагороджений золотою медаллю ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки «Агро–2010» за виробництво високоефективного устаткування для тваринництва (обладнання та технологія штучного введення сперми бджолиним маткам), подякою від Мінагрополітики /Департамент аграрної освіти, науки та дорадництва/ за активну участь у проведенні ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки «Агро–2010», почесною грамотою ректора «За особливі заслуги перед НАУ», почесною відзнакою "Знак пошани" Міністерства аграрної політики України.

Власюк Володимир Степанович

Економічний факультет

З 1985 р. по 1991 р. працював на посадах економіста, інженера–математика, наукового спеціаліста відділу техніко-економічних досліджень Української філії Центрального інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства.
З 1991 р. по 1995 р. обіймав посаду головного спеціаліста відділу кон'юнктури і цін УГЗТО «Укрімпекс»; заступник директора та директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза».
З 2009 р. – радник Міністра промислової політики України.

Дідківський Володимир Олександрович

Зоотехнічний факультет

Голова постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та розвитку села Житомирської обласної ради, голова ради Союзу сільськогосподарських підприємств Житомирської області.
З 1975-1993 рр. — інженер-механік та головний зоотехнік трудомістких процесів у тваринництві (радгосп «Попільнянський»); голова приватно-колективного підприємства ім. Фрунзе (приватна фірма «Єрчики») Попільнянського району Житомирської області.
Герой України.

Мельник Юрій Федорович

Зоотехнічний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник сільського господарства України. Голова правління "Миронівський хлібопродукт". Доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук, дійсний член Національної академії аграрних наук України.
У 1997-2000 роках – начальник Головного управління виробництва і маркетингу продукції тваринництва з державною племінною інспекцією Мінагропрому України; заступник міністра агропромислового комплексу України.
Віце-Прем’єр-Міністр Кабінету Міністрів України (2003-2004), заступник Міністра аграрної політики України (2003), заступник Державного секретаря Міністерства аграрної політики України (2002-2003), начальник Департаменту ринків продукції тваринництва України з Головдержплемінспекцією (2000-2002), завідувач кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка НАУ (2000-2005), член-кореспондент НААН (2002), начальник Головного управління виробництва і маркетингу продукції тваринництва з державною племінною інспекцією Мінагропрому України (1997-1998), генеральний директор Національного об’єднання по племінній справі у тваринництві (1996-1997), начальник відділу селекції — перший заступник голови Президії виробничо-наукової асоціації «Україна» (1993-1996), старший науковий співробітник відділу селекції виробничо-наукової асоціації «Україна» Міністерства сільського господарства України (1992-1993), завідуючий молочним комплексом великої рогатої худоби учбово-дослідного господарства Білоцерківського сільськогосподарського інституту (1985-1989).
Автор понад 160 наукових праць.Має 3 патенти.
У 2000-2002 роках – начальник Департаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Міністерства аграрної політики України. 2002–2003 р. – заступник державного секретаря Міністерства аграрної політики України. З 2005 р.-2006 р. – радник прем’єр-міністра України; віце-прем’єр-міністр України.
Був Міністром аграрної політики України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня і орденом «Знак пошани» Мінагрополітики України, Герой України.

Оверчук Андрій Іванович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Начальник управління ветеринарної медицини Чернігівської області 2000–2005 рр.

Цвіліховський Микола Іванович

Ветеринарний факультет

Доктор біологічних наук, професор, академік НААН.
Іменний стипендіат Кабінету Міністрів України (2006 р.).

1986

Бісюк Іван Юрійович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

У 1992-1994 роках очолював ветеринарну службу Києво-Святошинського району Київської області; директор радгоспу «Шпитьківський» Києво-Святошинського району.
У 2000-2005 роках — голова Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області.
У 2006-2007 роках — голова Державного департаменту ветеринарної медицини – головний державний інспектор ветеринарної медицини України; перший заступник начальника Управління координації здійснення аграрної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.
У 2008 році – директор представництва Milkiland B.V. в Україні.
У 2010 році – голова Державного комітету ветеринарної медицини України; голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
У 2011 році – перший віце-президент Регіональної Комісії МЕБ по Європі.
З 2012 року – заступник міністра аграрної політики та продовольства України – керівник апарату.

Курило Володимир Іванович

Економічний факультет Української сільськогосподарської академії

Відомий вітчизняний вчений-правознавець. Доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, академік, віце-президент Академії наук вищої освіти України і Міжнародної Кадрової Академії, відмінник освіти України.
2000-2001 рр. – директор департаменту безпеки ЗАТ «Компанія «РАЙЗ», директор юридичного центру ПФ «Ветеран-К».
З 1996 р. пройшов шлях від асистента, старшого викладача і завідувача кафедри, декана юридичного факультету з навчально-виховної роботи НАУ, директора Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства до першого проректора НУБіП України.
З липня 2014 р. – проректор з навчально-наукової роботи, правових та соціальних питань.
З березня по червень 2015 року виконував обов'язки ректора Вінницького національного аграрного університету.
2007-2010 рр. – академік секретар Відділення права Академії наук вищої освіти України, віце-президент Академії наук вищої освіти України, третейський суддя.
Він є автором (співавтором) понад 250 наукових праць; під його науковим керівництвом підготовлено понад 50 кандидатів та 3 доктори юридичних наук.
Має державні та чисельні відомчі нагороди МВС, МО, МОН України, академічні нагороди вітчизняних громадських наукових, міжнародних та зарубіжних військових та правоохоронних організацій. Почесний професор Запорізького національного університету. Лауреат Премії Ярослава Мудрого.

Пащенко Іван Васильович

Факультет ветеринарної медицини Української сільськогосподарської академії

З 2008 р. – начальник Головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації.
Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Шкрабацький Віктор Петрович

Факультет автоматизації сільськогосподарського виробництва Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії

Займається громадською роботою, голова опікунського ради батьківського комітету Калитянської загальноосвітньої школи.
Інженер-електромеханік з автоматизації виробничих процесів.
З 1986 року — в радгоспі–комбінаті «Калитянський» працював на посадах інженера з КВП, начальника АСУ ВП, начальника будівництва цегельного заводу, провідним інженером.
Зараз — заступник голови правління ВАТ «Агрокомбінат «Калита», головний інженер.
Нагороджений нагрудним знаком «За відмінні успіхи в навчанні», «Молодий гвардієць партії», «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Київської області.

1987

Кульбако Віктор Дмитрович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Заслужений працівник ветеринарної медицини України. Начальник управління ветеринарної медицини Чернігівської області з 2005 р.
Має 5-й ранг державного службовця. Депутат Варвинської районної Ради.
Нагороджений Грамотою Чернігівської обласної адміністрації та обласної Ради, відзнакою міністерства аграрної політики „Знак Пошани", Почесною грамотою Кабінету Міністрів України

Москаленко Олександр Іванович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Начальник управління ветеринарної медицини Кіровоградської області з 1998 р.

Саулко Вячеслав Володимирович

Ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії

Директор ПП "Сімекс Зооветсервіс", голова асоціації практикуючих лікарів Київської області.

1988

Бауер Теофіл Йосипович

Економічний факультет

Кандидат економічних наук. З 1998 р. по 2003 р. працював на посаді голови Чернівецької обласної державної адміністрації. З 2004 р. по 2008 р. надзвичайний і повноважний посол України в Румунії.
Нагороджений: орденом «За заслуги» III ступеня, медаллю «За відвагу» (отримав в Афганістані), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Берека Олег Миколайович

Факультет електрифікації та автоматизації сільського господарства Української сільськогосподарської академії

Знаний вчений у галузі використання електричних полів високої напруги для обробки гетерогенних сумішей та рідин. За його участі забезпечено впровадження у виробництво декількох зразків електротехнічних і електротехнологічних засобів; реконструйовано приміщення «Центру з обслуговування та ремонту електрообладнання» в Агрономічній дослідній станції; впроваджено декілька систем електроживлення з поновлюваними джерелами енергії в університеті.
У науковому доробку більше 120 наукових публікацій та 11 патентів на винахід України.
З 2004 по 2010 рр. очолював проектно-конструкторське бюро університету. За одним із проектів бюро побудовано навчальний корпус НУБіП України.
З 2011 по 2014 рр. очолював НДІ електроенергетичних систем. Помер 30.01.2015 р.

Швиденко Микола Миколайович

Економічний факультет

Депутат Верховної Ради України І та IV скликань. 1979-1993 — заступник голови Ржищівського рибколгоспу; голова Переяслав-Хмельницького рибколгоспу «Перемога»; директор Ворошиловгрського облрибкомбінату.
1990—1991 — голова Станично-Луганської райради народних депутатів. 1993—2002 — генеральний директор об'єднання «Укррибгосп»; Міністр рибного господарства України; Голова Державного комітету рибного господарства України; голова Державного департаменту рибного господарства.
2008—2010 — Голова Державного комітету рибного господарства України.
Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, орденом «За заслуги» II ступеня, орденом Святого Володимира та медаллю 300 років Російському флоту.

1990

Щербак Ольга Іванівна

Педагогічний факультет Української сільськогосподарської академії

Досліджує проблеми професійної педагогіки й підготовки педагогічних кадрів для професійної школи, брала участь у розробці Концепції розвитку професійно-технічної освіти в Україні". Під її керівництвом обґрунтовано концептуальні підходи до підготовки педагогічних кадрів у системі багатоступеневої освіти, упроваджено інноваційні технології навчання в практику професійно-технічних навчальних закладів, розроблено й реалізовано концепцію професійно-педагогічного коледжу як вищого навчального закладу II рівня акредитації.
Директор Київського професійно-педагогічного коледжу ім. А.Макаренка, доктор педагогічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, викладач-методист «Відмінник народної освіти УРСР», «Заслужений працівник народної освіти України».
Автор понад 150 публікацій.
Член редакційних колегій журналів "Професійно-технічна освіта", "Освіта: технікуми, коледжі", член Міжгалузевої ради з професійно-технічної освіти, голова Ради Асоціації "Український Національний центр навчально-тренувальних фірм "Централь", голова ради директорів професійно- та індустріально-педагогічних вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, керівник Українського аналітичного центру професійної освіти "Національна обсерваторія".
Нагороди: «Орден Княгині Ольги ІІІ ступеня», «Почесний працівник туризму України», «Знак пошани», медаль «20 років Незалежності України» Міжнародної Академії МАРТІС «Золота Фортуна».

1991

Власенко Юрій Петрович

Українська сільськогосподарська академія

Заслужений енергетик України.
У 2008 р. здобув другу вищу освіту в Навчально-науковому інституті післядипломної освіти Національного аграрного університету. Голова правління ВАТ «Черкасиобленерго».
Трудова діяльність:
1991 – 2003 рр. – головний енергетик колгоспу ім. Леніна та головний інженер колгоспу «Вільна Україна», Катеринопільський РЕМ - заступник начальника з енергонагляду, економіки й комерційних питань; заступник директора.
2003 – 2006 рр. – директор Черкаського міського РЕМ, в.о. голови правління – генерального директора ВАТ Черкасиобленерго».
2006 – 2014 рр. – голова правління ВАТ «Черкасиобленерго», член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Обирався депутатом Катеринопільської районної ради.
Лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», «ТОП-менеджер України» та «Лідер Української економіки». Має орден «За заслуги ІІІ ступеня», орден «Зірка економіки України» І ступеня, знак «Відмінник енергетики України».
Нагороджений Знаком Ордена «Святий Князь Володимир» IV ступеня з присвоєнням титулу: «Лицар Ордена «Святий Князь Володимир»»; Міжнародним Академічним Рейтингом популярності «Золота Фортуна» нагороджений Орденом «Слава на вірність Вітчизні» III ступеня; в рамках загальноукраїнського проекту «Лідер промисловості та підприємництва України — 2007» за вагомий внесок у розвиток економіки отримав диплом та Пам’ятний знак «Лідер».

Онука Володимир Володимирович

Аспірантура Української сільськогосподарської академії

Кандидат сільськогосподарських наук. З 1991-1993 рр. працював асистентом кафедри.
На сьогодні — успішний бізнесмен і керівник потужного агропромислового підприємства ЗАТ «Агрофорт» Кагарлицького району Київської області.

1992

Туринський Василь Михайлович

Аспірантура Українського державного аграрного університету

Заслужений працівник сільського господарства. Один із авторів створених двох вітчизняних порід овець: асканійської м'ясо-вовнової та асканійської каракульської. Удосконалює та розробляє технологічні системи виробництва і переробки продукції вівчарства та козівництва, вивчає мінімізацію енергоспоживання на принципах замкнутих циклів. На кафедрі працює з 2004 року. Професор, доктор сільськогосподарських наук.
З 1976 по 1980 роки працював директором ДТ „Маркєєво”, Інституту тваринництва степових районів ім. М Ф Іванова „Асканія Нова”.
Заступник директора Інституту (1992-1993 р.), з 1993 по 1995 роки - директор Інституту тваринництва степових районів „Асканія Нова” ім. М.Ф. Іванова (1995-2001).
З 2001 по 2004 роки - завідуючий відділом технології виробництва і переробки продукції вівчарства інституту „Асканія - Нова”.
З 2005 по 2006 роки директор НДІ технологій та якості продукції тваринництва і рибництва.
Опублікуванов понад 140 наукових праць.

1994

Скоцик Віталій Євстафійович

Зооінженерний факультет Українського державного аграрного університету

З 1998 р. працює в ТОВ “Американська сервісна компанія”.
1998 року – начальник служби сервісу і запасних частин, у 1999 р. – технічний директор, а з 2002 р. – генеральний директор.
З 2010 р. переведений на посаду голови наглядової ради ТОВ “АМАКО Україна”.
У жовтні 2012 р. очолив кафедру конярства, а в 2015 р. — кафедру конярства та бджільництва НУБіП України.
З вересня 2014 р. — голова Аграрної партії України.

1995

Томіленко Валерій Михайлович

Факультет аграрного менеджменту

Працював економістом у ЗАТ «Укрімпекс», фірма «Ніва»; зернотрейдер ЗАТ «Укрзерноімпекс» та CMD, «АТ Каргілл» (1995-1996 рр.). З 1996 р.–2002 р. був зернотрейдером у «Glencore International AG». З 2002 р. по 2003 р. працював на посаді головного менеджера зовнішньоекономічних зв’язків Підприємства з іноземними інвестиціями «Серна», «Glencore International AG». З 2003 р. по 2011 р. був регіональним менеджером/генеральним директором ПІІ «Віталмар Агро»; заступник директора та член виконавчого комітету на ТОВ «Сільгосппродукт».
2014 р. — Президент ПАТ «Макаронна фабрика», (KMF TM).На даний час виконує обов’язки Голови правління в ПАТ ДПЗКУ.

1996

Андрющенко Антоніна Іванівна

Співробітник НУБіП України

Наукова діяльність спрямована на розробку та вдосконалення методів раціонального використання біоресурсів внутрішніх водойм України, розробку оптимальної полікультури у ставових рибних господарствах на основі біологічно доцільного ресурсозаощадження, відпрацювання екологічно та економічно доцільної системи ведення рибництва з метою підвищення біопродукційного потенціалу внутрішніх водойм України.
З 1996 доцент кафедри аквакультури, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Почесний доктор Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України.
Автор і співавтор близько 200 наукових праць, 7 монографій, 2 підручників, 3 навчальних посібників і довідників.
Має державні нагороди – орден «За заслуги ІІІ ступеня», «Відмінник освіти України» Міністерства освіти і науки України. Державним комітетом рибного господарства України нагороджена Трудовими відзнаками «Ветеран рибного господарства України», «Почесний працівник рибного господарства України».

Мірошниченко Іван Володимирович

Факультет аграрного менеджменту

Віце-президент Української зернової асоціації. Голова спостережної ради «Української ф’ючерсної біржі». Постійний представник ЗАТ "AT Каргілл” та ТОВ "Нобл Ресорсіз Україні" в аграрному комітеті Американської торгової палати
2008–2013 рр. ТОВ "Нобл Ресорсіз Україна”. Генеральний директор по Чорноморському регіону «Нобл Групп». З 1997–2008 – ЗАТ "AT Каргілл”, віце-президент, керівник із закупівлі та зовнішньої торгівлі Європейського відділення, 2003—2008 рр. генеральний директор ЗАТ «Баржова Компанія».
Представник ЗАТ "AT Каргілл” у комітеті Президента України з питань іноземних інвестицій (FIAC), співголова підкомітету з питань аграрної та продовольчої політики в 2003-2008 роках.
Позаштатний радник Міністра Аграрної політики України 2009-2013 рр.
Член Консультативної ради при Президентові України з питань розвитку сільського господарства та сільських територій 2008–2009 рік. Член робочої групи з аграрних ринків при Міністерстві агропромислової політики 2007-2009 рр.
Член координаційної ради при ДПАУ 2008–2010 рр. Член комітету з питань координації ринку зерна при Кабінеті Міністрів України в 2005–2007 роках.
Позаштатний радник Прем’єр-Міністра України (2009–2010 рр.).
Медаль “За заслуги ” Міністерства аграрної політики України. Грамота Прем’єр - Міністра України. Людина року в номінацій «Аграрій року».

1997

Кузіна Наталія Василівна

Національний аграрний університет

Декан факультету землевпорядкування Сумського аграрного університету. Працювала в Інституті землеустрою УААН (1997-2006 рр.). Сфера діяльності в інституті: наукова та адміністративна.
З 2006 року і по теперішній час - завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру Сумського національного аграрного університету. Кандидат економічних наук.
Автор 70 наукових та навчально-методичних праць.
Обрана заступником Голови Громадської ради при Головному управлінні Держкомзему України в Сумській області.
Почесний землевпорядник України, Почесна Грамота Міністерства аграрної політики України.

Яцук Ігор Миколайович

Факультет землевпорядкування Національного аграрного університету

Кандидат наук з державного управління. Генеральний директор ДУ «Інститут охорони грунтів» Міністерства аграрної політики і продовольства України.
Трудову діяльність розпочав з 1996 року. Працював техніком, спеціалістом в земельних ресурсах, а згодом на керівних посадах в земельних ресурсах, радником голови Макарівської районної ради, керуючим справами Макарівської районної ради, заступником Голови Державного комітету України по земельних ресурсах, Головою Державного агентства земельних ресурсів України, заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, радником Міністра аграрної політики та продовольства України.
З 2012 р. – директор ДУ «Центрдержродючість», а з 2013 р. – Генеральний директор державної установи «Інститут охорони ґрунтів України».
Нагороджений нагрудним знаком «Почесна відзнака Апарату РНБО України ІІ ступеня» та нагрудним знаком «Почесна відзнака Апарату РНБО України І ступеня».

1999

Мельничук Максим Дмитрович

Магістратура НАУ України

Доктор біологічних наук, професор, член Президії НААН України, віце-президент IHGC (Всесвітнього конгресу хмелярів)
Професор кафедри екобіотехнології та біорізноманіття НУБіП України; віце-президент і академік НААН України;
З 2001 р. по 2011 р. працював на посадах – завідувач кафедри екобіотехнології та біорізноманіття; декан факультету захисту рослин і біотехнологій; проректора в НУБіП України; начальник управління Безпеки хімічних речовин в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища; паралельно Голова Держхімкомісії України; заступник Міністра аграрної політики України; куратор Департаменту освіти, науки і дорадництва; Департаменту розвитку сільських територій та Департаменту зовнішньоекономічних відносин Мінагрополітики України.

Шевченко Петро Григорович

Працівник Національному університеті біоресурсів і природокористування України

Голова науково-методичної комісії з рибного господарства та аквакультури України, голова робочої групи Міносвіти і науки України з розробки Галузевих стандартів вищої освіти, член Науково-промислової ради Державного агенства рибного господарства України.
З 1981 р. розпочав викладати біологію і хімію. Паралельно закінчив факультет громадських професій вказаного університету та здобув професію журналіста.
У 1978-1997 рр. працював у відділі іхтіології Інституту гідробіології Національної академії наук України. У 1997-1999 рр. – заступник директора з наукової роботи компанії “Акме-Пі”.
Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник з гідробіології.
Нагороджений державними нагородами: «Відмінник освіти України» Міносвіти і науки України, «Знак Пошани» Мінагрополітики України, «Почесний працівник рибного господарства України» Держкомрибгоспу України, «Ветеран рибного господарства України» Держкомрибгоспу України та «За освітні та наукові досягнення» Міносвіти і науки України.

2000

Башинський Віталій Володимирович

Національний аграрний університет

Працював лікарем ветеринарної медицини по санітарії Донецького міського державного підприємства ветеринарної медицини. У жовтні 2000 р. - завідувач Куйбишевської дільничної лікарні, де працював до призначення на посаду заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини.
2007 р. призначений заступником голови Державного комітету ветеринарної медицини України та заступник голови Державного департаменту ветеринарної медицини, заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини України.
З грудня 2007 року по липень 2011 року – заступник голови Державного комітету ветеринарної медицини України.
З жовтня 2011 року – директор Департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
Нині - перший заступник голови Державної та фітосанітарної служби України.

Бондаренко Аліна Володимирівна

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Розпочинала свою діяльність у галузі енергетики в Сарненському РЕМ "ДАЕК Рівнеобленерго" у 2000 році, працюючи контролером, інженером збуту.
З 2001 року — начальник виробничої дільниці Східного регіону ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", а з 2002 року — виробничої дільниці Рівненського міського відділу електромереж.
У 2005 р. обіймала посаду директора з розподілу та продажу електричної енергії Центрального регіону ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго".
З 2005 по 2006 рік – виконавчий директор з комерційних питань Східно-Казахстанської регіональної енергокомпанії, голова правління ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго". З 2009 р. обіймає посаду голови правління ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго".

Євтушенко Микола Юрійович

Співробітник Національного аграрного університету (НУБіП України)

Доктор біологічних наук. Член-кореспондент Національної академії наук України.
Член Національного комітету України з проблеми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”, член експертної ради ВАК України, входить до складу редколегій міжнародного “Гидробиологического журнала”, журналів “Рибне господарство”, “Рыбное хозяйство Украины” “Аграрна наука і освіта” та інших.
З 1976 по 2000 рр. працював в Інституті гідробіології НАН України.
Науковий здобуток складає більше 300 наукових праць.
Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, у 2003 р. нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України та знаком “Відмінник освіти України”.

Зінич Наталія Федорівна

Факультет аграрного менеджменту Національного аграрного університету

Провідний ринковий аналітик країн ЄС, СНД, Північної Африки та Близького Сходу в Європейському офісі компанії “Джон Дір” (John Deere).
У 2002-2005 рр. працювала старшим викладачем кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності, була координатором міжнародної німецькомовної магістерської програми з ділового адміністрування (MBA).
У 2005-2008 рр. активно співпрацювала з Інститутом аграрного розвитку країн Центральної та Східної Європи (ІАМО) у м. Халле (Німеччина).

Лисиця Олексій Миколайович (Алекс Миколайович Ліссітса)

Економічний факультет НАУ України

Був визнаний «Агроекспертом 2010 року» у номінації «Аграрна політика» за версією профільного журналу Agroexpert. Український громадський діяч, провідний фахівець аграрного та харчового секторів економіки, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Член Всесвітньої та Європейської асоціацій аграрних економістів (IAAE та EAAE). Обіймає посаду генерального директора «Індустріальної Молочної Компанії».
У 2006-2007 роках обіймав посаду генерального директора Української аграрної конфедерації. 2007-го очолив новостворену асоціацію «Український клуб аграрного бізнесу».
У 2009-2011 роках обіймав посаду невиконавчого директора групи компаній «Агротон», одного з найбільших агровиробників України.
Був радником Міністра аграрної політики України та комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України.
Регулярно коментує ситуацію на аграрному та харчовому ринках України для провідних вітчизняних та світових ЗМІ.

2001

Краснолуцький Олександр Васильович

Національний аграрний університет

Почесний землевпорядник України, Почесна Грамота Міністерства аграрної політики України, Подяка Київської обласної адміністрації.
Директор Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства України (нині – Держслужба геодезії, картографії та кадастру України).

2002

Жук Андрій Олександрович

Ветеринарний факультет НАУ України

Начальник управління ветеринарної медицини у Київській області з 2010 року і понині.

Коваленко Василь Олександрович

Співробітник Національного аграрного університету

Наукова діяльність спрямована на удосконалення технологій риборозведення.
Член науково-експертної ради і робочої групи з питань племінної справи у рибництві Державного агентства рибного господарства України. Приймає участь у роботі державних комісій з атестації племінних господарств у рибництві та з породовипробування у коропівництві, у розробленні ряду нормативно-технологічних документів і проектів законодавчих актів для рибної галузі України.
Доцент кафедри аквакультури Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат сільськогосподарських наук, доцент (2008).
Пройшов трудовий шлях від майстра ставової рибдільниці до головного рибовода і заступника голови Правління ВАТ «Донрибкомбінат» з виробництва.
З 2002 р. на викладацькій і науковій роботі в Національному аграрному університеті України (з 2008 р. – НУБіП України).
Автор і співавтор 23 навчально-методичних робіт, 50 наукових праць, в т.ч. 3-х технологічних інструкцій з рибництва, 1 рекомендації з селекційно-племінної роботи з коропом українських порід та 1 авторського свідоцтва на винахід.
Нагороджений галузевими відзнаками «Ветеран рибної галузі України», «Почесний працівник рибної галузі України», грамотами.

2003

Диптан Сергій Анатолійович

Факультет землевпорядкування Національного аграрного університету

Начальник відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов Управління державної експертизи та ліцензування Держземагентства України, секретар Кваліфікаційної комісії, член експертно-апеляційної ради при Держпідприємницві України, кандидат економічних наук.

2004

Гагалюк Тарас Васильович

Економічний факультет Національного аграрного університету

Директор агентства УКАБ AgriSurvey.
2006-2010 рр. — науковий співробітник Лейбніц, Інституту з аграрного розвитку в Центральній та Східній Європи, м. Галле, ФРН;
з 2010 по н.в. — директор аналітичного агентства УКАБ AgriSurvey; член Європейської асоціації аграрних економістів (EAAE).
Автор великої кількості публікацій у світових профільних виданнях.

Сахацький Микола Іванович

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор біологічних наук, професор, академік НААН України.
Започаткував створення Українського відділення Всесвітньої наукової асоціації з птахівництва та забезпечив його реєстрацію в 1992 році (м. Амстердам).
З 1975 до 2004 року працював у Інституті птахівництва НААН України, завідувачем кафедри біології тварин НУБіП України.
Член-кореспондент НААН України, академік НААН України.
Створив при Інституті птахівництва НААН колекційне стадо рідкісних порід та низькотемпературний банк генетичних ресурсів птиці України.
Почесний президент УВ ВНАП. Автор 298 наукових праць. Має Подяку Президента України, нагороджений золотою медаллю ВДНГ СРСР, знаком “Винахідник СРСР”, знаком “Відмінник аграрної освіти та науки ІІІ ступеня” Міністерства аграрної політики України, знаком “Почесна відзнака УААН”, медаллю Університету дружби народів ім. Патриса Лумумби, Почесними Грамотами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології України, Президії Національної академії аграрних наук України, Харківської обласної державної адміністрації, тощо.

2007

Катеринчук Микола Дмитрович

Економічний факультет НАУ

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
1992–1995 — юрисконсульт АБ «Інко».
1995–2002 — генеральний директор ТОВ "Адвокатська компанія «Моор і Кросондович» в місті Києві.
2002–2006 рр. — народний депутат України IV скликання, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
2005 р. — перший заступник голови Державної податкової адміністрації України; голова Центрального виконавчого комітету Народного Союзу «Наша Україна».
2006–2007 — народний депутат України V, VI скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
Член політичної партії «Європейська партія України». Голова партії.

2011

Вовк Надія Іллівна

Співробітник Національного університету біоресурсів і природокористування України

Завідувач кафедри аквакультури факультету тваринництва та водних біоресурсів, доктор сільськогосподарських наук, професор, Почесний доктор Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України.
Автор та співавтор понад 160 наукових праць.
Нагороджена Державним комітетом рибного господарства України Трудовою відзнакою «Почесний працівник рибного господарства» та Почесною грамотою Державного комітету рибного господарства України.

Лапа Володимир Іванович

Факультет аграрного менеджменту

Провідний спеціаліст в Україні в галузі регуляторної політики, ринкового регулювання, системи оподаткування та державної підтримки в агропромисловому комплексі.
Один з найбільш впливових експертів області моніторингу і аналізу аграрних ринків сировинних товарів, підвищення ефективності та стратегічному розвитку аграрних компаній.
З 2014 — заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, 2007-2014 — Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
2005–2007, Українська аграрна конфедерація, керівник аналітичного департаменту (м. Київ).
2002-2004, Київ, Українська зернова асоціація, заступник генерального директора.
1997-2002, Інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ, заступник генерального директора. Має державні відзнаки.

Волоха Петро Феодосійович

Факультет механізації

Заслужений працівник сільського господарства.
Колишній директор держплемзаводу "Плосківський", кандидат економічних наук. Почесний громадянин Броварського району.
Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами "Знак пошани". Герой Соціалістичної Праці, Золотої медалі "Серп і молот", нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ та ІІ ступенів.

Денхаківна Світлана Лі

Економічний факультет

Член Конгресу національних громад України, представляє Асоціацію корейців України.
Український політичний і громадський діяч, член Конгресу національних громад України, представляє Асоціацію корейців України.
Сприяє просуванню національних цінностей у засобах масової інформації, надає допомогу Народному Руху України в отриманні інформаційних матеріалів із проблематики європейської та євроатлантичної інформації.
Заступник директора департаменту інформаційної політики Держкомтелерадіо України. Відзнака НРУ «За заслуги перед українським народом».

Долгополов Тихін Сидорович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

З 1938 р. до 1952 р. - директор КСГІ.
Представник факультету механізації сільського господарства, старший викладач кафедри сільськогосподарських машин.

Жадан Анатолій Маркіянович

Заслужений працівник вищої школи України, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, декан зоотехнічного факультету (1964 – 1966), проректор (1968–1979), ректор УСГА (1979–1984).
Опублікував понад 170 наукових праць. Наукову діяльність присвятив вивченню використання відходів переробки сільськогосподарської сировини у годівлі тварин.

Лінчак Михайло Степанович

Агрономічний факультет

Працював головою правління колгоспу «8 Березня» Володарського району Київської області.
Член Соціалістичної партії України. Депутат Верховної Ради України.

Лісовий Михайло Павлович

Професор, академік НААН, Академії технологічних наук України.
Директор Інституту захисту рослин НААН.

Миронівський Іван Степанович

Директор Київського агрохімічного інституту (1931-1934 рр.). Ініціатор об’єднання розрізнених голосіївських інститутів в єдину структуру під назвою Київський сільськогосподарський інститут, за що був репресований.
1934 р. – директор Київського агрохімічного інституту Миронівський І.С. домігся повернення назви «Київський сільськогосподарський інститут», після чого подав у Держкомзем обґрунтування про доцільність об’єднання голосіївських інститутів в єдину структуру. За таку ініціативу був виключений з партії та звільнений з посади, у 1937 р. репресований, а 9 квітня 1938 р. страчений.

Підгорський Валентин Степанович

Ветеринарний факультет

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, професор, академік НАН України.
Вчений у галузі мікробіології, мікробної біотехнології та мікробіологічних методів захисту довкілля. Директор Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ.
Автор понад 330 наукових праць, має 45 авторських свідоцтв на винаходи. Протягом багатьох років викладає у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка.
Президент Товариства мікробіологів України ім. С. Виноградського, головний редактор «Мікробіологічного журналу».
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академічних премій ім. Д.К. Заболотного і І.І. Мечнікова НАН України. Нагороджений почесною грамотою Верховної Ради України.

Погребняк Петро Степанович

Заслужений діяч науки і техніки України,
Український вчений-лісівник та ґрунтознавець. Очолював кафедри загального лісівництва Українського лісотехнічного інституту та лісового ґрунтознавства. З 1944-1954 рр. – очолював Інститут лісівництва (Інститут лісу) Академії наук України.
Дійсний член Академії наук УРСР, а 1948-1952 рр. — її віце-президент. У 1945 р. член делегації від України, в установчій сесії Організації Об’єднаних націй (м. Сан-Франциско).
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академічних премій ім. Д.К. Заболотного і І.І. Мечнікова НАН України. Нагороджений почесною грамотою Верховної Ради України.

Симиренко Володимир Львович

Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут

Український помолог і селекціонер плодових культур в Україні, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва.
Професор, згодом завідувач кафедри плодівництва та овочівництва КСГІ (1926-1932 рр.).
Одночасно — директор Центрального державного плодового розсадника УСРР (1921-1930 рр.), засновник і керівник (з 1930 р.) Всесоюзного НДІ плодово-ягідного господарства (тепер Інститут садівництва НААН).

Хоменко Іван Іванович

Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН.
Директор Городищенського коледжу.

Випускники Української сільськогосподарської академії на сторінках Вікіпедії 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)