Якість атмосферного повітря в м. Києві та на території НУБіП України станом на 02 вересня 2022 року

2 вересня 2022 року
   У Київській області продовжують горіти торф’яники, тому в м. Києві спостерігається смог та різке погіршення якості атмосферного повітря. Від учора пожежі на торф’яниках тривають у Вишгородському та Бучанському районах, а також с. Стоянка, с. Здвижівка та с. Шибене. 
   На ранок 02 вересня 2022 року ситуація в столиці щодо якості атмосферного повітря залишається критичною. Екологи НУБіП України постійно проводять спостереження за якістю повітря як в м. Києві, так і на території Університету за допомогою двох станцій моніторингу, які розміщені на будівлях 3 та 4 корпусів. Станом на 9:00 у різних районах м. Києва індекс якості повітря (AQI) становив від 27 до 269, (рис. 1а), але в середньому залишався на рівні 95 (помірний) (рис. 1б).
  
Рис. 1. Індекси якості повітря в різних районах м. Києва (а) та в середньому по столиці (б) (02 вересня, 9:00)
 
   Якщо говорити про якість атмосферного повітря на території НУБіП, то індекс AQI становив 9 (добре), тобто забруднення не виявлено.
 
Рис. 2. Індекс якості повітря на території НУБіП України
 
   AQI – air quality index (індекс якості повітря) – ця абревіатура використовується практично в усіх країнах для інформування громадськості про рівень забруднення повітря. При перевищенні індексу якості повітря величини 100, населення отримує попередження про можливий вплив на здоров’я. Обчислення індексу вимагає отримання інформації про рівень забруднення за певний середній період (як правило, за 8, 24 та 48 годин), отриманий з газоаналізаторів системи моніторингу повітря. При цьому враховуються концентрація і час поширенні забруднюючих речовин в атмосфері.
 
   AQI зазвичай формується за рівнями, кожен з яких має свій опис і характеристику, колірний код і стандартизоване інформаційне повідомлення про вплив на здоров’я населення. Так, якщо AQI перебуває в межах:
  • 0-50 (зелений) – забруднення відсутнє.
  • 51-100 (жовтий) – помірне забруднення. Чутливі люди можуть відчувати респіраторні симптоми.
  • 101-150 (помаранчевий) – рівень забруднення підвищений. Нездоровий для чутливих груп населення. Представники з груп ризику можуть зазнати проблем зі здоров’ям. В цілому, звичайні люди наражаються на ризик і можуть отримати подразнення слизових оболонок та загострення респіраторних проблем.
  • 151-200 (червоний) – шкідливе забруднення. Можливі негативні наслідки для здоров’я; представники груп ризику можуть зазнавати більш серйозних наслідків. Потрібно обмежити та уникати тривалого перебування на свіжому повітрі. Підвищена ймовірність несприятливих ефектів та посилення хвороб серця та легенів серед звичайного населення, особливо для чутливих груп.
  • 251-300 (фіолетовий) – дуже шкідливе забруднення. Значний вплив на здоров’я всіх груп населення. Необхідно утриматися від перебування на відкритому повітрі і залишатися у приміщенні.
   Більшість країн контролюють рівень приземного озону, дрібнодисперсних часток розміром 2,5 та 10 мкм, діоксин сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і проводять розрахунки індексу якості повітря на підставі цих вимірювань.
 
   Найбільш поширеними забруднювачами атмосферного повітря є дрібнодисперсні частинки. Зазвичай вони мають абревіатуру PM2,5 та PM10. Це мікроскопічна суміш твердих і рідких часток, яка впродовж тривалого часу знаходиться у важеному стані у повітрі і практично не осідає. Саме ці частинки являють собою найбільший ризик для здоров’я людини, тому що проникають в організм, обходячи його природні фільтри, а саме шкіру та дихальні шляхи. Ці частинки викликають подразнення слизової оболонки, провокують сльозоточивість і чихання. РМ містить хімічні сполуки (сульфати, нітрати, аміак, формальдегід), біологічні складові (алергенний пил, пилок рослин, бактерії), складові речовини тютюнового диму і вихлопних газів. Тобто, простою мовою, РМ – це мікрочастки, які являють собою різні шкідливі речовини, і вони настільки малі, що помітити їх неозброєним оком неможливо.
   Станом на 10:00 концентрація дрібнодисперсних частинок на території університету досягла критичної межі. Так, вміст PM2,5 становив 115 ррм, а вміст РМ10 – 52 ррм. Але згодом ситуація нормалізувалася і на 12:00 вміст дрібнодисперсних частинок РМ10 знаходився в межах норми (16 ррм), а РМ2,5 – 53 ррм.
 
Рис. 3. Вміст дрібнодисперсних частинок PM2,5 та PM10 в атмосферному повітрі на території НУБіП України станом на 02 вересня 2022, 12:00
 
   Вміст озону (О3), аміаку (NH3), діоксиду сірки (SO2) залишалися на низькому рівні. При цьому концентрація діоксиду азоту (NO2), монооксиду вуглецю (CO) була підвищена, але в допустимих межах. Радіаційний фон також не перевищував допустимих рівнів.
 
   Моніторинг атмосферного повітря можна спостерігати та аналізувати в онлайн-режимі на сайті кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності НУБіП України (https://nubip.edu.ua/geneco).
 
 
Алла Клепко, Володимир Боголюбов,
кафедра загальної екології,

радіобіології та безпеки життєдіяльності  

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook