Якість атмосферного повітря в місті Києві та на території НУБіП станом на 23 серпня 2022 року
Якість атмосферного повітря в місті Києві та на території НУБіП станом на 23 серпня 2022 року
23 серпня 2022 року
22 серпня 2022 року у місті Києві було зафіксовано наближення до гранично-допустимої концентрації зважених часток в атмосферному повітрі, а саме пилу. Підвищення такої концентрації відбулось за рахунок переміщення повітряними масами пилу з південно-східного напряму.
Згідно Постанови КМУ №827 при оцінці стану атмосферного повітря необхідно враховувати також верхній і нижній пороги оцінювання. Особливо жорсткі вимоги встановлені до твердих часток (розміром до 10 мкм – ТЧ10 і до 2,5 мкм – ТЧ2,5) і озону, які у США і ЄС вважаються найбільш небезпечними забруднюючими речовинами.
Станом на 23.08.2022 у м. Києві індекс якості повітря в середньому був на рівні 70 -75 балів (задовільний), а біля 3 корпусу НУБіП взагалі на рівні добре AGI = 17 (рис. 1а) і AGI = 23 (рис. 1б). Радіаційний фон знаходився у межах норми.
а) б)
Рис. 1. Індекси якості повітря в м. Києві (а - 08.30 і б - 9.00, 23 серпня 2022 р.)
До цього ж, тільки концентрація озону була на небезпечному рівні для чутливих груп населення (майже 182 мкг/м3). Рік назад ситуація з якістю повітря у Києві була значно кращою (рис. 2).
Рис. 2. Індекси якості повітря у м. Києві (станом на 23 серпня 2021 р.)
Для захисту здоров’я людини згідно з вимогами Постанови КМУ (і Директиви 2008/50/ЄС) визначені концентрації оксиду вуглецю (СО) і озону (О3), які регламентують середні значення концентрацій за 8-годинний період. Якщо впродовж року наша автоматична станція моніторингу атмосферного повітря (місце розташування: НУБіП України, адміністративний корпус 3) практично жодного разу не фіксувала перевищень верхніх рівнів порогових значень для СО, NO2, SO2 та дрібнодисперсного пилу, то концентрації приземного озону перевищують верхній поріг практично кожну добу (рис. 3).
Рис. 3 Зміни концентрації приземного озону (21 - 23 серпня 2022 р.)
Озон (О3) є вторинною забруднюючою речовиною, яка утворюється в атмосфері в результаті фотохімічних реакцій летких органічних сполук, NOx та СО і короткохвильового сонячного випромінювання (озон може також мігрувати зі стратосфери за певних погодних умов).
Озон може проникати в організм людини інгаляційним шляхом, проникаючи безпосередньо в органи дихання. Пікова експозиція за високих концентрацій озону може вплинути на функції легень, викликати запальні процеси в дихальних шляхах та підвищити їх реактивність.
За даними ВООЗ гігієнічні критерії щодо якості атмосферного повітря перевищено майже у всіх європейських країнах. Як і в інших країнах (ЄС, США) в Україні система моніторингу атмосферного повітря поступово вдосконалюється шляхом імплементації Директив ЄС. Можна виокремити тут дві головні проблеми:
– повільні та несистемні зміни законодавства (в плані використання інформації для управління якістю атмосферного повітря);
– нестача фінансування (перехід на автоматичні пости спостережень потребує значних фінансових витрат – одна автоматична сертифікована станція моніторингу атмосферного повітря коштує від 10 до 50 тисяч євро, залежно від комплектації, а таких станцій для України потрібно близько 500).
Паралельно в Україні активно формується мережа автоматичних станцій системи громадського моніторингу атмосферного повітря вітчизняного виробництва.
Моніторинг атмосферного повітря можна спостерігати та аналізувати в онлайн-режимі на сайті кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності НУБіП України (https://nubip.edu.ua/geneco).
Володимир Боголюбов,
професор кафедри загальної екології,
радіобіології та безпеки життєдіяльності