Першокурсники спеціальності «Соціальна робота» під час війни волонтерять з душею: пишаємось вами!

30 березня 2022 року

   Україна і наші збройні сили зараз потребують допомоги простих мирних громадян. Студенти виявились одним із найсвідоміших прошарків нашого суспільства. У ці нелегкі часи багато хто з них складає екзамен на патріотизм і громадянськість. І складають на відмінно. Замислюючись над тим, як він може допомогти та чим може бути корисним, хтось записався до лав тероборони, інші займаються волонтерством, ще певна частина стали донорами крові.
Ми пишаємось нашими студентами. Переконані, що й кожний, хто прочитає це інтерв’ю з ними, теж буде сповнений гордістю і впевненістю, що майбутня доля України в надійних руках.
   Проте часи зараз нестабільні, тому як би нам не хотілось назвати імена студентів-волонтерів, порадившись, ми вирішили поки що залишити їх інкогніто. Для їхньої ж безпеки ми замінили прізвища латинськими літерами. Але віримо, що настане час і НУБіП дізнається ці славні імена. Тому не ображайтесь на таку підстраховку своїх наставників, бо знаю, що кожен із вас дав згоду на те, щоб вас назвали в цій статті, але як то кажуть, береженого Бог береже… А друзі вас і так впізнають. Отже, змалюємо, чим зараз займаються майбутні соціальні працівники, які торік тільки-но закінчили школу.
   Тендітна, завжди вимоглива до себе й організована А., вступивши цього літа на спеціальність «Соціальна робота», вже мала за плечима досвід навчання в медичному закладі вищої освіти та працювала на швидкій. Тому зараз, не роздумуючи довго, пішла працювати в лікарню. Адже це теж фронт. Тільки медичний. І тут надзвичайно важко. Щодня А. бачить страждання і кров та намагається на повну використати свої професійні знання й душевні ресурси, щоб максимально допомогти. Добра і надзвичайно скромна вона розмірковує так: «Всі ми чудово розуміємо, що у воєнний час людські недуги та хвороби не зникають, не розчиняються в повітрі, поранених менше не стає, а кількість людей, які потребують допомоги медиків, тільки зростає. Маючи досвід роботи в лікарнях, я чітко знала, як буду допомагати надалі.

 

   На жаль, навіть у мирний час, коли під руками є все необхідне, не завжди вдається врятувати людину, а у воєнний – все набагато складніше, часто доводиться транспортувати потерпілих та оперувати їх в екстремальних умовах.
   Час – це найдорожчий ресурс. Як правило, від оперативності проведення маніпуляцій людині, яка знаходиться в критичному стані, залежить її життя. Інколи дорога кожна хвилина, секунда, мить. Завдяки професіоналізму та згуртованості колективу лікарів, старшого та молодшого медперсоналу, своєчасна медична допомога надається всім потребуючим. Як кажуть в народі, здоров'я та життя – то найбільший скарб. Тож бережіть себе та своїх близьких!»
   Студент В. В перші дні війни В. пішов до тероборони у своєму місті. Дуже вихований, завжди, по-джентельменськи чемний цей студент ніколи не здавався юнаком чи дитиною, якій потрібна допомога чи порада. Всі його вчинки і реакції, навіть під час перших місяців навчання, були сповнені дорослості та гідності. Тому такий чоловічий та мужній крок, як запис до тероборони, чомусь не здивував. Ми просто дуже пишаємось тобою!
   В. дуже стримано відноситься до свого мужнього рішення: «Допомагаю на чергуваннях, доставляти необхідні речі та іноді перевіряти документи на блокпосту. Вірю в нашу перемогу та з нетерпінням цього чекаю! Все буде Україна!»

   Студент С. Завжди скромний і тихий, справжній друг для своїх друзів, С. тепер, під час війни поводиться дуже мужньо, що вповні відповідає його імені. Він допомагає нашим бійцям в усьому і ставиться до завдань із величезним захватом та відповідальністю. Коли я захотіла з ним поговорити вперше після початку війни, він написав мені так: «Я напишу коли звільнюсь. Зараз на пост дрова заготовляємо». І я подумала, який величезний резерв сил і мужності відкрила війна в наших хлопцях! Яких гарні сини підросли в українських сім’ях! Пишаємось разом із вами, дорогі батьки! С. говорить: «Наша компанія з початку війни допомагає нашим бійцям, ми побудували три пости, зварили три буржуйки щоб чоловікам, які захищають наше селище, було тепло, купували і привозили печиво, цигарки, кефір, свіжу випічку (булочки), робили чай і каву в термоси і розвозили на пости. Це все купувалось за свої кошти для допомоги ТРО.

 

   Також допомагали робити бліндаж бійцям ЗСУ, привозили їм кефір, випічку, гарячу воду, заготовляли дрова і доставляли їх на пости. Збирали теплі речі, ковдри, медичні препарати першої допомоги, консервацію і відвозили бійцям. Купували і доставляли бензин для виготовлення Бандера-Смузі (коктейлів Молотова)».

 

   У цього студента-волонтера є багато фото, але не всі ми можемо показати в цьому дописі з міркувань безпеки. Поспілкувавшись з приводу різних нюансів сьогоднішнього свого воєнного життя, С., знаючи, що я збираю матеріал для статті, сказав: «Також хотілось би доповнити. Що ми не збираємось зупинятись на початому, і будемо далі працювати на благо нашої країни. Все буде Україна!»
   Студентка D. Вона вважає, що зараз настав такий час, коли потрібно допомагати нашим захисникам та переселенцям усім, чим можемо. «Наша сім'я з перших днів війни допомагає різати стрічки на маскувальні сітки, збирає продукти, засоби індивідуальної гігієни, допомагає продуктами харчування для переселенців та сімей, які в такий важкий час не мають змоги купити собі харчів. Допомагаємо також і коштами для військових. Хоч у нашій сім'ї на даний час працює тільки мама і бабуся. Ця клята війна забрала роботу в тата. Але ми віримо, що скоро все погане закінчиться і ми на повні груди будемо жити в нашій вільній Україні. Слава Україні!»

 

   Студентка Е.: «Сьогодні волонтером може стати кожен із нас. У моїй громаді до волонтерської діяльності задіяні школярі, студенти і люди похилого віку. Об'єднавшись, ми плетемо сітки, влаштували збір харчів для наших захисників та одягу для переселенців». 

   Студентка I., крім того, що плете маскувальні сітки, в чаті постійно інформує про повітряні тривоги та відбій. Добра, поміркована та водночас наполеглива в своїх цілях, вона не забуває про важливість спілкування з тими, хто найбільше цього потребує у страшні часи. Це літні і немічні люди, біженці: «Оповіщую літніх людей про небезпеку, допомагаю їм спуститися в укриття. Організовуємо збір допомоги, ліків для ЗСУ та ТРО.
   Не забуваю і про літню бабусю, яка знаходиться не поряд, та її сусідів. Купуємо та передаємо їм ліки і продукти. Щоденне неодноразове спілкування та підтримка!».

   Студент F.: «На даний момент я намагаюсь якомога більше допомагати нашим бійцям із харчуванням та амуніцією, і сам також записаний до тероборони. На жаль, фото та відео заборонено, тому не можу їх публікувати, але все чудово, ми вистоїмо! Окупантам нашу величну країну не взяти. Також хлопці наші передають всім величезне дякую. І не хвилюйтесь, ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ».
   Студентка G., дізнавшись, що ми збираємо надихаючі матеріали про волонтерство в наших рядах, теж надіслала докази свого патріотичного ставлення до ситуації – ось ці фото з дописом «Вся моя сім’я допомагає нашим солдатам».

 

  Студентка H. написала про те, що в одне із сховищ Київщини, наданому їхній спільноті для волонтерських робіт, надходить гуманітарна допомога з усіх куточків нашої країни та держав, які не байдужі до складної ситуації під час ворожого вторгнення. Вона повідомила: «Ми комплектуємо та розвозимо допомогу в межах міста. Готуємо та передаємо їжу нашим захисникам на блок-пости. Віримо і знаємо, що перемога за нами! Слава Україні!»

 

 

    Дорогі студенти! Ви прекрасні! Пишаємось вами. За різноманіттям того, що ви робите для перемоги України, ви, першокурсники, мабуть, дасте фору студентам інших груп, курсів і спеціальностей. Галерею портретів тих із вас, хто долучився до волонтерства та захисту своєї країни, можна було б продовжувати і продовжувати. Але формат статті і скромність багатьох із вас не дозволяють це зробити.
З   Залишайтесь живими і неушкодженими! Будьте здорові і бережіть себе. Не втрачайте вашого натхнення. Ви – наша совість і гордість. У нас з вами ще так багато планів, коли на нашу землю прийде довгоочікуваний мир!

Альона Альтанова,
куратор груп першокурсників спеціальності «Соціальна робота»
СР-21001б, СР-21002б, СР-21003б

 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook