Кадастрове знімання без помилок: на кафедрі геодезії та картографії факультету землевпорядкування відбулася відкрита лекція Олександра ШЕВЧЕНКА

Як правильно визначити межу земельної ділянки? Чому навіть координати із сантиметровою точністю не гарантують правильного кадастрового результату? І як поєднати геодезичні вимірювання, нормативні вимоги та сучасні цифрові технології, щоб отримані дані були не лише точними, а й юридично обґрунтованими? Ці питання стали основою відкритої лекції, яку 9 листопада 2026 року провів професор кафедри геодезії та картографії, доктор економічних наук, доцент Олександр ШЕВЧЕНКО.


Лекційне заняття відбулося відповідно до Графіка проведення відкритих лекцій у осінньому семестрі 2026–2027 навчального року для студентів третього курсу та другого курсу скороченого терміну навчання, які вивчають дисципліну «Топографо-геодезичне забезпечення земельно-кадастрових робіт». Тема лекції – «Кадастрова зйомка земельних ділянок: організація, етапи та технологія виконання». Захід проходив у дистанційному форматі та об’єднав студентів і численних представників професорсько-викладацького складу факультету.

На початку зустрічі відповідальний від факультету за здійснення контролю за якістю надання освітніх послуг Руслан ТИХЕНКО ознайомив учасників із процедурою оцінювання відкритої лекції та надіслав у чат Zoom посилання на електронну анкету. Її могли заповнити як студенти, так і викладачі, які долучилися до заняття. Такий зворотний зв’язок є важливою складовою університетської системи забезпечення якості освіти.

Лекція була побудована навколо реальних професійних завдань, із якими стикаються фахівці із землеустрою та геодезії. Олександр ШЕВЧЕНКО послідовно розкрив сутність кадастрового знімання, його відмінності від топографічного, нормативні вимоги, організацію підготовчих і польових робіт, вибір методів вимірювання, камеральне опрацювання та контроль отриманих результатів.

Особливу увагу лектор приділив принциповій відмінності між тим, що ми бачимо на місцевості, і тим, що має юридичне значення. Наприклад, огорожа може позначати фактичне користування земельною ділянкою, але не обов’язково збігатися з її юридично встановленою межею. Тому фахівець повинен не просто виміряти видимий об’єкт, а перевірити документи, проаналізувати вихідні матеріали та встановити, що саме він фіксує. Як наголосив лектор, навіть дуже точні координати не гарантують правильного результату, якщо неправильно визначено сам об’єкт знімання або використано некоректну систему координат.

Важливою частиною заняття став розгляд сучасних технологій, які використовують під час кадастрових і топографо-геодезичних робіт. Студенти ознайомилися з можливостями GNSS-вимірювань, електронної тахеометрії, аерофотознімання за допомогою безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та комбінованих методів. Окремо розглянули вимоги нового Порядку топографічної зйомки № 1675, питання використання систем координат УСК-2000 і місцевих систем, значення метаданих та контролю якості на кожному етапі робіт.

Практичну цінність лекції посилили приклади типових виробничих ситуацій: розбіжності між площею в документах і кадастровими відомостями, невідповідність фактичної огорожі документальній межі, втрата межових знаків, накладання суміжних земельних ділянок. На таких прикладах студенти побачили, чому кожне професійне рішення має спиратися на перевірені джерела, правильну методику та належний контроль.

Окремий акцент було зроблено на цифровій складовій сучасного кадастрового знімання. Результатом роботи сьогодні мають бути не просто координати чи графічний план, а структуровані та перевірені геопросторові дані, які містять геометрію об’єктів, їхні характеристики, інформацію про джерела, методи отримання й контроль якості. Саме такі дані стають основою для підготовки кадастрових планів і електронних документів та подальшого використання в Державному земельному кадастрі.



До відкритої лекції долучилися завідувач кафедри геодезії та картографії Тарас ЄВСЮКОВ, професор кафедри Іван ОПЕНЬКО, професор кафедри Іван КОВАЛЬЧУК, завідувач кафедри землевпорядного проєктування Андрій МАРТИН, заступниця декана факультету землевпорядкування з навчальної та виховної роботи Наталія КОЛЕСНІК, а також інші науково-педагогічні працівники факультету, зокрема Євген БУТЕНКО, Ольга ПРОНЬ, Інна АЛЕКСЄЄВА та інші колеги.

Присутні відзначили актуальність теми, логічну побудову матеріалу, його прикладну спрямованість і зв’язок із майбутньою професійною діяльністю студентів. Особливо важливо, що лекція допомогла поєднати знання, здобуті під час вивчення попередніх дисциплін, із новими технологічними та нормативними підходами до виконання кадастрових робіт.

Відкриті лекції – це не лише можливість продемонструвати викладацьку майстерність, а й нагода обмінятися досвідом, оцінити якість освітнього процесу та побачити, наскільки зміст навчання відповідає сучасним потребам професії. Проведене заняття стало прикладом того, як фундаментальні знання з геодезії та землеустрою можна поєднувати з актуальними виробничими завданнями, цифровими інструментами й вимогами сьогодення.

Факультет землевпорядкуванняНУБіП України і надалі приділяє особливу увагу вдосконаленню методики викладання, практичній складовій освітнього процесу та підготовці фахівців, здатних працювати із сучасними геопросторовими даними й відповідально вирішувати складні завдання у сфері земельних відносин.

Усі новини

Катерина ЛУК’ЯНЧУК,
старший викладач кафедри геодезії та картографії