Співробітники кафедри фінансів поділилися своїми науковими здобутками на міжнародній науковій конференції «The Impact of Industry 4.0 on Job Creation»
Сформульована в середині минулого століття теорія трьох секторів доводить, що підвищення продуктивності праці зумовлює поступовий перерозподіл виробництва і зайнятості від першого, аграрного, та другого, промислового, секторів економіки на користь третього – сфери послуг.
З останнього в сучасному світі вже виокремлюють четвертий сектор – інформаційні технології, дослідження, торгівля, страхування, операції з нерухомістю, фінансові послуги, та п'ятий – охорона здоров'я, освіта, відпочинок, державне управління. Але проста зміна пропорцій у виробництві ВВП і зайнятості на користь сфери послуг на тлі зменшення аграрного та індустріального секторів, що не супроводжується зростанням продуктивності та якісними змінами зайнятості, як це сьогодні відбувається в Україні, є ознакою негативного процесу деіндустріалізації.
В останні дні листопада місяця на базі Університету Олександра Дубчека в місті Тренчині (Словаччина) факультетом соціально–економічних відносин була проведена міжнародна наукова конференція «The Impact of Industry 4.0 on Job Creation», яка зібрала науковців та практиків з Польщі, Чехії, Німеччини, Росії, Угорщини, Литви, Латвії, Словаччини та України.
Національний університет біоресурсів і природокористування України представили проф. Давиденко Н.М., доц. Буряк А.В. та Тітенко З.М.
Відкриваючи конференцію, ректор університету Jozef HABÁNIK зазначив, що стратегія промислової політики Євросоюзу визнає промисловість наріжним каменем економічного процвітання, оскільки вона забезпечує зайнятість у суміжних сферах, передусім у транспорті та торгівлі. Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) наголошує, що країни із сучасною промисловістю демонструють меншу вразливість до глобальних потрясінь і здатні успішніше долати випробування. Вони зберігатимуть значні можливості для промислового зростання й технологічного прогресу протягом наступних десятиліть. При цьому драйвером економічного зростання, генератором технічного прогресу та інновацій в економіці виступає переробна промисловість, що продукує понад 16% світового ВВП. На завершення він додав, що за даними Європейської комісії, кожне робоче місце в переробній промисловості означає створення ще двох робочих місць в інших секторах.
До вітального слова долучилася також декан факультету соціально – економічних відносин Eva IVANOVÁ, яка у своєму виступі зазначила, що нові технології цього віку широко називають промисловістю 4.0. Швидке зростання оцифровки, роботизації та інтелектуальної автоматизації має великий вплив на ринки, включаючи ринок праці. Технологічні зміни руйнують деякі робочі місця, створюючи нові робочі місця та професії. Заміна робочих місць роботами, розумними транспортними засобами, цифровізовані та пов'язані з цим процеси матимуть великий вплив на ринок праці, що призведе до масового безробіття.
Першу наукову доповідь представив Голова Союзу роботодавців Словаччини Martin HOŠTÁK. Він представив структуру зайнятих в промисловості та на селі. Як з’ясувалося, 43% працездатного населення Словаччини проживає та працює в сільській місцевості. Уряд Словаччини через Міністерства сільського господарства підтримує розвиток сільського господарства країни, дбає про створення нових робочих місць. В той же час, рівень безробіття в Словаччині становить 13,7%, та є п'ятим за величиною в ОЕСР, і включає в себе значне число людей без роботи протягом більше одного року.
Сьогодні в Словаччині гарний розвиток отримали такі галузі промисловості, як автомобілебудування, електроніка, машинобудування, хімічна промисловість, фармацевтика, інформаційні технології, де існує дефіцит робочих місць.
Наступна доповідь була представлена Директором департаменту людських ресурсів компанії VETROPACK Nemšová Eva VANKOVÁ, вона поділилася досвідом повної автоматизації виробничих процесів на своєму підприємстві. Проте наслідки були неочікувані: якщо до модернізації виробництва в компанії працювало на виробництві 1200 осіб, то після повної автоматизації операційної діяльності чисельність персоналу зросла на 200 чоловік. Вона зазначила, що штучного інтелекту не варто боятися, роботи ніколи не зможуть замінити людину, натомість люди повинні мати бажання постійно навчатися і бути відкритими до змін.
Результати своїх напрацювань у науковій доповіді на пленарному засідання представила завідувач кафедри фінансів Надія Давиденко. Тема доповіді була: «THE IMPACT OF THE INDUSTRIAL REVOLUTION ON THE POPULATION EMPLOYMENT STRUCTURE IN THE AGRARIAN ECONOMY SECTOR».
Вона зазначила, промислова революція зміняє характер сільськогосподарського виробництва, а саме: високоефективні технології обробки землі є менш витратними щодо фізичного навантаження і не вимагають значної кількості працюючих. Тому сільське населення втрачає економічну основу свого існування. У той же час, промислова революція дає стимул для швидких реформ, які покликані забезпечити поширення переваг нових технологій і нових можливостей, в тому числі, в аграрному секторі економіки.
Надія Давиденко зазначила, що для поліпшення інвестиційного забезпечення села доцільно проводити заходи, які спрямовані на створення сприятливих умов для інвестицій, в тому числі, зі створення сприятливого соціального клімату в сільській місцевості. При цьому, орієнтуватися на те, що інвестиційно привабливим повинен стати основний стратегічний ресурсу держави - людський і соціальний капітал, сільські території. Доповідач зупинилася на розпочатих в країні реформах децентралізації влади. На завершення Надія Давиденко додала, що створення сприятливих умов для інноваційно-інвестиційного клімату на селі сприятиме збільшили кількість робочих місць і дасть можливість перспективного розвитку аграрного сектора економіки України.
За результатами конференції будуть опубліковані статті у науковому виданні, яке включене до міжнародної наукометричної бази Scopus.
Аліна Буряк,
