Вивчаємо та примножуємо лісокультурну спадщину «Боярської ЛНДС»

Більш ніж 120 річна наукова спадщина ВП НУБіП України «Боярська ЛДС» налічує загалом понад тисячу об’єктів та має неабияку теоретичну цінність і практичне значення не тільки для підприємства, а й для України у цілому. В науковій спадщині найбільшою (понад 40%) є частка об’єктів лісокультурного спрямування. Вона охоплює всі аспекти відтворення лісів: від насінництва і розсадництва до штучного та природного відновлення сосняків. Наукове значення їх посилюється ще й тим, що ефективність більшості заходів з відтворення лісів об’єктивно можна оцінити тільки з часом, який вимірюється десятками, а інколи і сотнею років.

В останні роки, кафедрою відтворення лісів та лісових меліорацій під час проведення виїзних науково-практичних семінарів, надзвичайно важливе значення приділяється дослідженню об’єктів лісокультурної спадщини станції магістрами програми «Поновлення лісу та лісорозведення». Вони стали системними в процесі опанування теорії та практики з навчальних дисциплін магістерських програм кафедри.

У цьому нема нічого дивного, оскільки об’єкти лісокультурної наукової спадщини в сучасних умовах набувають нового значення. До них передусім належать літні культури сосни проф. В.Е. Шмідта, еколого-географічні культури сосни проф. П.Г. Кального, піднаметові культури проф. М.І. Ониськіва та багато інших.

Предметом останнього науково-практичного семінару магістрів кафедри в рамках дослідження лісокультурної спадщини стали культури сосново-дубові культури в умовах свіжого субору, створені на ділянках з різною підготовкою зрубів, закладені за ініціативи кафедри лісових культур та кафедри механізації лісогосподарських робіт і лісоексплуатації в 1978 році. Прямим учасником їх створення був і лектор дисципліни «Екоадаптиційне відтворення лісів» проф. В.М. Маурер.

Особливістю зазначених дослідних культур сосни є те, що вони характеризують різні підходи підготовки зрубів до закультивування: очищення площі зрубу від пнів і без видалення пнів. Кожний з підходів в культурах представлений двома способами. За першим підходом очищення зрубу від пнів здійснювалося шляхом їх корчування важкою корчувальною машиною ДК-496 та деревовалом ДК-1. Другий підхід характеризували контроль (традиційна технологія) та пониження пнів пеньковорізною машиною МПЦ-1,5. Особливою цінністю даного об’єкту є те, що він свідчить про надзвичайно важливе значення збереження ознак і властивостей лісових екосистем в процесі звалювання лісу та підготовки зрубів. Проведеними магістрами під час семінару дослідженнями було встановлено, що культури на нерозкорчованих зрубах вирізнялися швидшим ростом за діаметром як сосни, так і дуба та суттєво кращим станом.

Зроблені за результатами досліджень висновки переконливо свідчать про важливість збереження ознак і властивостей лісових екосистем в процесі «рубання лісу» (синонім «відтворення лісу») та його відтворення.

У рамках практичної програми семінару, відповідно до існуючих традицій, студенти магістерської програми долучилися до закладання науково-дослідних об’єктів, яким стали плантаційні тестові культури чотирьох, найбільш перспективних клонів тополі вітчизняної (тополя Торопогрицького) і зарубіжної (І – 214, I – 45/51 і Ghoy) селекції, що були створені в кварталі 268 Плесецького лісництва.

Реалізація програми семінару стала можливою завдяки кафедрі відтворення лісів та лісових меліорацій та організаційній і матеріально-технічній допомозі її діяльності з боку директора станції А.І. Карпука, заступника директора з інноваційного лісівництва та сталого розвитку Ю.Ю. Несторяка, начальника наукової частини О.М. Мельника, старшого лісничого Плесецького лісництва В.В. Білеки та лісничого І.Г. Жука.

Без сумніву, проведені наукові дослідження та практична участь у закладанні наукового об’єкту кафедри магістрів у процесі реалізації програми виїзного науково-практичного семінару, додали нам фаховості, якої не можна отримати в аудиторіях і значно підвищили нашу конкурентоспроможність як майбутніх лісівників, яким належить внести свій доробок у подолання сучасних проблем і викликів, що стоять перед лісовою галуззю України.

Бездольний Владислав, староста НСГ
«Поновлення та розведення лісу»