Розпочала роботу ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток національної економіки: глобальні тенденції, можливості України та роль агропродовольчого сектору»

   Організаторами конференції є кафедра виробничого та інвестиційного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України та відділення економіки Національної академії наук України, серед співорганізаторів: кафедра економічної теорії, макро- і мікроекономіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра національної економіки та публічного управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», кафедра міжнародної економіки, політичної економії та управління Національної металургійної академії України (м. Дніпро).

   Модератор конференції – член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Л.В. Шинкарук – урочисто відкрила захід словами Б. Є. Кваснюка: «Поглиблення ринкових реформ в Україні повинно, безумовно, спиратись на концепцію макроекономічної стабілізації, вихідні положення лібералізації господарських відносин та монетарного регулювання. Відмова від перевіреного світового досвіду, з нашої точки зору, неприпустима. Однак тією ж мірою слід враховувати й реальний стан української економіки, її структуру, особливості історичного розвитку, характер поділу праці та зовнішньоекономічних зв’язків, тенденції макроекономічних процесів», які було обрано епіграфом конференції.

   Л.В. Шинкарук представила почесних гостей, серед яких: Томенко М. В., доктор політичних наук, професор, голова наглядової ради НУБіП України, Голова Громадського руху «Рідна країна», знаний громадський і політичний діяч; Князєв С. І., кандидат економічних наук, учений секретар відділення економіки НАН України; Малий І. Й., доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри національної економіки та публічного управління факультету економіки та управління, ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»; Єщенко П. С., доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної соціології, Інститут соціології НАН України. Також на цю зустріч завітали: дружина Бориса Євгеновича Кваснюк – Зоя Олексіївна та його син – Олексій Борисович.

   Із вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з навчальної і виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економіч¬них наук, професор, академік НААН С. М. Кваша, який зауважив, що нинішній захід є продовженням славних ідей минулорічної конференції та закцентував увагу на науковій новизні її теми та проблематики, відзначив вдалу формулу, що поєднує коло гострих актуальних питань розвитку сучасної економіки крізь призму наукової спадщини Бориса Євгеновича Кваснюка, який зробив вагомий внесок в економічну науку, досліджував проблеми макроекономіки, національних заощаджень і відтворення основного капіталу.

   Вітання до учасників конференції продовжив М. В. Томенко, який відзначив актуальність проблем, окреслених темою конференції, і зауважив, що дискусія має базуватися на декларованих в Конституції цінностях справедливості та неупередженості, які ми маємо покласти в основу економічної стратегії розвитку України. Микола Володимирович підкреслив, що демократичну державу можна побудувати, якщо оперувати такими категоріями, як-от: Людина, Особистість, Платник податків.

   С.І. Князєв зауважив, що Кваснюк Борис Євгенович залишив по собі неоціненний науковий спадок, створив потужну наукову школу, представником якої є і Л.В. Шинкарук. Сьогоднішня конференція є найкращим вшануванням пам’яті науковця, адже його школа живе і продовжує свою діяльність.

   Відкрила пленарне засідання модератор заходу Л.В. Шинкарук, яка у своїй доповіді «Наукова спадщина Бориса Євгеновича Кваснюка та сучасні проблеми економічного розвитку України» порушила гострі питання щодо шляху України до динамічного, інклюзивного та сталого розвитку, а саме: «Хто на цьому шляху зробить крок першим – люди, уряд чи бізнесмени? Або всі разом повинні рушити вперед? Де та точка, у напрямку до якої бізнес готовий рухатися вперед разом з іншими зацікавленими сторонами? Як можуть бізнес, уряд та суспільство працювати разом з метою заохочення бажаних змін у цінностях та стилі поведінки? Хто визначить стимули і механізми? Хто фінансує перехідний процес? Як ми можемо досягти необхідного рівня довіри? Як ми можемо запропонувати/створити дієві стимули для керівників компаній та країн, щоб пріоритетними стали довготривалі стабільність і прогрес, а не короткочасний успіх? Як можуть ті, хто приймає політичні рішення, і представники бізнесу проводити необхідну економічну реструктуризацію, дотримуючись одночасно трьох умов: робити це швидко, не втрачати при цьому робочі місця, дотримуватися економічної безпеки?».

   Ці питання окреслили основні напрямки подальшої наукової дискусії, адже пошук відповідей на них є першими кроками на шляху виходу країни з економічної кризи.

   Доктор економічних наук, професор Малий І. Й. у свої доповіді «Інституційні обмеження інклюзивного розвитку економіки України» запропонував підхід, заснований на методології філософського плюралізму, зауваживши, що базові політичні, соціальні та правові норми утворюють основу розміщення виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних благ, навів складові економічної модернізації України, серед яких: політична модернізація, локківська свобода громадян у всіх формах прояву, трудова, а не олігархічна приватна власність, перетворення праці на джерело добробуту та багатства, демократія та розвиток громадянського суспільства, достовірність інформації, прозорість, публічність, відкритість державних рішень на всіх рівнях.

   Доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу економічної соціології Інституту соціології НАН УкраїниЄщенко П. С. також зауважив на актуальності конференції та підкреслив, що саме науковці мають розробити модель соціально-економічного розвитку країни, наголосив на необхідності розвивати економічну науку, чому, зокрема, сприяють і такі заходи, як нинішня конференція, та закцентував увагу на необхідності розроблення економічної стратегії та тактики розвитку країни.

   Доктор економічних наук, професор, заступник завідувача кафедри міжнародної економіки, політичної економії та управління Національної металургійної академії України Завгородня О. О. у своїй доповіді зауважила, що наявність та доступність ресурсів безпосередньо залежать від рівня знань, що визначає радіус ноосфери, реальну доступність для практично-перетворювальної діяльності людини об’єктів навколишнього середовища, ступінь розуміння їх якісних споживчих властивостей, продуктивність та ефективність технологій їх використання. Нові знання – універсальні засоби конструювання бажаного безпечного економічного майбутнього, розширення й удосконалення простору економічної активності економічної системи та подолання ресурсно-технологічних обмежень її руху.

  

   Осецький В.Л., доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка підкреслив, що для економічного розвитку України потрібна нова інноваційна модель, яка базуватиметься на двох чинниках: підприємництво та наукова праця. 

   Крючкова І.В., доктор економічних наук, головний науковий співробітник Інститут економіки та прогнозування НАН України у своїй доповіді запропонувала рекомендації до складових MIP (The Macroeconomic Imbalance Procedure – Процедура макроекономічного дисбалансу) для України. 

   Далі робота конференції тривала у режимі «відкритого мікрофону». Для обговорення учасникам було запропоновано побудувати ланцюжок «споживання – заощадження – довіра», що викликало жваву дискусію, до якої залучилися не лише почесні гості, а й студенти. 

   На підведення підсумків пленарного засідання Л.В. Шинкарук зауважила, що думки, які лунали на конференції, підтверджують: ідеї Бориса Євгеновича Кваснюка живуть і нині. Його ґрунтовні праці («Національні заощадження та економічне зростання», «Суть і особливості кризи економіки в Україні», «Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи)», «Економіка України: підсумки перетворень та перспективи зростання», «Стратегічні виклики XXІ століття суспільству та економіці України») заклали підвалини для вітчизняної економічної наукової думки. Їх цитували, цитують і будуть цитувати. Ми завжди будемо пам’ятати Бориса Євгеновича як Людину з великої літери, непересічну особистість і талановитого науковця.

     Робота конференції триває. Попереду – секційні засідання та ухвалення резолюції.