Конституція України – основа розвитку незалежної демократичної держави: в НУБІП України відбувся науково-практичний семінар із вшанування Основного Закону України

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України,
шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Стаття 65 Конституції України.

  Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення і численних злочинів окупантів, усі ми по-новому оцінюємо значення цінностей, закладених у Конституції України, яка є ядром консолідації Українського народу. Саме тому 28 червня 2023 року гуманітарно-педагогічний факультет організував та провів науково-практичний семінар «Конституція України: історія та сучасність».

 

  «Ухвалення Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала нашу Конституцію однією з найдемократичніших у Європі, особливо в частині прав, свобод та обов’язків громадян, які повністю відповідають міжнародним стандартам у галузі конституційного права», ‒ такими словами розпочала декан гуманітарно-педагоігчного факультету Інна Савицька науково-практичний семінар «Конституція України: історія та сучасність». Інна Миколаївна наголосила, що для нас, українців, в умовах повномасштабної війни, коли ми відстоюємо свій суверенітет, Конституція – це про права і свободи, це про гідність, цінності, хребет нації, стійкість та нескореність.

  З вітальним словом до учасників семінару звернувся ректор НУБІП України Станіслав Ніколаєнко, народний депутат ІІ-IV cкликань, що брав безпосередню участь у створенні Конституції України. Він привітав присутніх з 27-ю річницею прийняття Основного закону України та зазначив: «Знати свої права та виконувати свої обов’язки – це головна передумова стабільності держави. Держава – Конституція – Освіта – ось наріжні камені суспільства. Основний закон держави – це ознака демократичної правової держави. Над його створенням працювали фахівці, експерти, високоінтелектуальні юристи, правовики, освітяни, науковці.

  Станіслав Миколайович поділився тими враженнями, емоціями, хвилюванням, які вирували у залі Верховної Ради в ту доленосну ніч. Адже кожен з присутніх, чітко розумів, наскільки важливою та визначною є ця подія. Кожен, по суті, був творцем історії української державності. «В ту ніч, я говорив про освіту, медицину, питання землі. Основним завданням для нас постає неухильне дотримання Конституція, виконувалась, щоб інтереси, права та свободи співробітників університету та студентства були забезпечені» - зазначив Станіслав Ніколаєнко. Ректор зауважив, що нинішня Конституція не вичерпала свого потенціалу і є багато державних механізмів, які ще не використані.

    У своїй доповіді «Як перетворити Конституцію на Основний Закон України?» голова наглядової ради НУБіП України, професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Микола Томенко, зазначив, що Україна пройшла довгий шлях до утвердження суверенітету і незалежності в Конституції – чи не від 1016 року, коли високе покликання Права у суспільстві утвердив у «Правді і Статуті» Ярослав Мудрий, а 1710 року Пилип Орлик уклав “Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького.

 Микола Томенко закцентував увагу на історичному досвіді створення Конституції. Знання-Повага-дотримання Конституції – основні принципи, якими повинен керуватися кожен громадянин України. Микола Володимирович наголосив, що наша Конституція – одна з найкращих, яка потребує лише «точкових» змін, і обов’язок кожного з нас – поважати Конституцію та дотримуватись її приписів. Тільки так ми зможемо забезпечити подальший розвиток України як демократичної та рівноправної зі світовою спільнотою держави.

  Безпосереднім учасником тих урочистих подій був і народний депутат України другого і третього скликання, професор кафедри журналістики та мовної комунікації, Заслужений журналіст України Іван Чиж. У своїй доповіді «Конституція України: людина, право, незалежність» Іван Сергійович визначив уроки, які ми маємо засвоїти: по-перше – Конституція декларує рівність, якої насправді немає, тобто відсутність справедливої рівності, по-друге – постійні посягання на зміни змісту Конституції, по-третє – повага до Конституції і сурове її дотримання, ось ці болючі питання, які заважають стабільності демократичної, правової держави.

  Велику зацікавленість в аудиторії викликав ролик з архівним відео, під час якого глядачі перенеслися у ту історичну ніч з 27 на 28 червня 1996 року, коли очі усіх свідомих громадян України були прикуті до екранів телевізорів, де транслювалося засідання Верховної Ради, з єдиним запитанням: чи звершиться?

  Свою доповідь «Витоки українського конституціоналізму» директор ННІ Неперервної освіти і туризму Іван Гриценко почав з того, що Конституція це згусток філософії ідей, основний закон життя. Як казав Джеймс Макінтош, – «Конституції не пишуться, вони виростають. Конституція – це віковічна боротьба народу за обмеження державної влади, яка втілена у правову форму». Влада має бути поставлена в юридичні межі. В окремих країнах немає Конституції як окремого юридичного акту, але повноваження влади обмежені іншими способами, у тому числі й юридичними. Іван Сергійович, звернувся до аудиторії з практичною порадою «…аби не порушували Ваші права – читайте та знайте Конституцію України!».

  Лілія Макаренко, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, у своїй доповіді «Чого потребує Конституція України: змін чи дотримання?» зазначила, що Конституція — це той документ, з яким мають узгоджуватися усі інші нормативно-правові акти. Це Основний Закон, справжній закон законів. А це, своєю чергою, означає, що не можна її переписувати в залежності від зміни при владі політичних сил. Саме цей документ об’єднує історію незалежної України в одне ціле, стримує радикальність прийнятих владою кроків та узгоджує минуле, теперішнє й майбутнє.

  Конституція України має еволюціонувати, але декларативні зміни в сучасних українських умовах не додасть їй авторитету, адже цей авторитет і повагу створюють сильні демократичні інститути влади і судова система, головним обов’язком яких є утвердження та забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Щоби Конституція стала «біблією правопорядку», державі краще спрямувати зусилля на побудову демократичних інститутів влади і формування до них довіри.

  
  Асистент кафедри філософії та міжнародної комунікації Віра Пироговська виступила з доповіддю «Конституція України в українському правотворенні». Вона зазначила, що увібравши найважливіші досягнення вітчизняної і зарубіжної наукової думки у галузі державотворення, Конституція України визначила стратегію подальшого розвитку української держави.

  Адже Основний закон – це не лише назва, а надзвичайно важливий політико-правовий документ, який зафіксував відповідний стан розвитку нашої держави, суспільства та правову систему в цілому, який містить взаємопов'язані між собою норми, що створюють основу, необхідну для регулювання найважливіших суспільних відносин, забезпечення прав і свобод людини та подальшого розвитку нашої держави.
  Всі доповіді викликали жвавий інтерес та спонукали до дискусії.
 На завершення, організатори заходу побажали всім учасникам Перемоги та Мирного неба, міцного здоров’я й творчого натхнення, добробуту й затишку в родинах, мудрості й далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці й нових звершень заради реалізації принципів Основного закону нашої Батьківщини – народовладдя, гуманізму та законності!

У згусток, спресований мудро і чисто,
Він змістом став наших і діянь, і мрій.
Основа життя і мого, і Вітчизни.
І доля моя – мій Закон Основний.
Тобі, Україно, мій славний народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку,
Й життя я віддам до останнього кроку,
Аби ти щаслива була, Батьківщино,
Свята незалежна, моя Україно!

Олена Лаута, Ірина Матвієнко,
доценти кафедри філософії та міжнародної комунікації