Трансформація Чорнобильського лісу: завершився спільно українсько-австрійський проект

 Життя лісових екосистем зони відчуження протягом останніх 35 років переповнене контрастами, зокрема збільшення площі лісів в 1,5 рази за природного заліснення покинутих сільськогосподарських угідь та загибель десятків тисяч гектарів насаджень за порушення пожежами, масовим розмноженням комах і поширенням хвороб.

Спільну ініціативу дослідницької групи НУБіП України (керівник проф. А. Білоус) та Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія, керівник проф. Д. Щепащенко) щодо дослідження динаміки лісових екосистем та їхніх послуг у пост-аварійний період підтримала спільна міжурядова комісія України та Австрії. Додатково, дотичну участь у досягненні очікуваних результатів досліджень відіграла участь групи вчених Віденського університету природних ресурсів і природничих наук (BOKU, Відень, Австрія).

Упродовж 2019-2020 рр. українську сторону представляли вчені ННІ лісового і садово-паркового господарства, УкрНДІ сільськогосподарської радіології та економічного факультету, які здійснили комплексний аналіз динаміки лісів, біофізичних параметрів екосистемних послуг та розпочали дискусію про економічну оцінку корисностей, які продукують насадження.

Фактичний старт проекту розпочався з наукового семінару в НУБіП та польового виїзду до зони відчуження у липні 2019 року. Делегація з Австрії була представлена проф. Анатолієм Швиденком (IIASA) та д-ром Рупертом Зайдлом (Rupert Seidl, BOKU) – провідними європейськими науковцями з вивчення динаміки та продуктивності лісових екосистем.
Найважливішою складовою проекту стала участь аспірантів та молодих вчених. Наукові експедиції до зони відчуження з притаманною їм виснажливістю і романтикою, відбулися за організації УкрНДІ сільськогосподарської радіології й особисто Дмитрія Голяки та участі аспірантів Петра Дячука, Романа Задорожнюка, Максима Мацали та Максима Бур’янчука.
Підготовка звітних матеріалів та остаточне підведення підсумків проекту відбулося у жовтні-листопаді 2021 року на базі IIASA, оскільки австрійська сторона продовжила виконання проекту на 2021 рік за умов пандемії. Українська делегація у складі проф. П. Лакида, проф. Василишин, доц. О. Лабенко та аспірант М. Мацала провела заключні консультації з вченими IIASA та фахівцями OeAD (Österreichs Agentur für Bildung und Internationalisierung). Оцінювання біофізичних і економічних показників екосистемних послуг стало ключовою складовою лісової політики багатьох провідних країн світу в умовах ризиків, які привносять зміни клімату. Екосистемні послуги лісу все ще залишаються малодослідженими та вважаються такими, що не приносять вигоду, окрім безпосередньо деревини. Ця тема і стала предметом обговорення подальшої співпраці науковців.
Окрема увага вчених НУБіП була приділена ознайомленню із проектом RESTORE, основним завданням якого є моніторинг відновлення ландшафтів.
Ключовою у виконанні українсько-австрійського проекту стала наукова робота аспіранта Максима Мацали, який зробив вагомий внесок у дослідження динаміки лісового покриву та розробив картографічні матеріали для вивчення лісистості зони та оцінювання порушень в лісових екосистемах. Для загального доступу і практичного використання ці матеріали розміщені на україномовному (https://arcg.is/1nHDCX) та англомовному (https://arcg.is/1v8yO50) веб-ресурсах, створених паном Максимом.
Велику допомогу дослідній групі зробила дружня наукова комунікація з вченими Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денисом Вишневський і Олександром Борсуком, які професійно супроводжують наукові та освітні процеси на території зони відчуження.
Окрім конференцій, апробація результатів проекту була здійснена на міжнародному вебінарі «Моніторинг лісових систем у Чорнобильській зоні відчуження». Запис вебінару можна переглянути на YouTube каналі кафедри таксації лісу та лісового менеджменту (https://youtu.be/VDXxyGwlP0c ).
Далеко не весь доробок проекту опубліковано, однак для детальнішого аналізу основних результатів і висновків можна ознайомитися зі статтями про депонування стронцію (90Sr) у біомасі лісів (https://doi.org/10.3390/f11030270 ), особливості природного лісовідновлення покинутих сільськогосподарських угідь (https://doi.org/10.1080/02827581.2021.1890816) та динаміку лісового покриву у зоні відчуження за впливу основних порушень (https://www.mdpi.com/1999-4907/12/8/1024 ).
У листопаді-грудні 2021 року очікуються захисти двох дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії, пов’язаних з виконанням проекту.

Андрій Білоус,

завідувач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту