Всесвітній день науки на гуманітарно-педагогічному факультеті

На гуманітарно-педагогічному факультеті відбулася студентська науково-практична конференція, присвячена Всесвітньому дню науки. Організатором конференції виступили науково-педагогічні працівники та студенти кафедри управління та освітніх технологій.

Вступне слово взяла доктор педагогічних наук, професорка Ніна Журавська. Як модератор конференції, вона нагадала великому загалу учасників про значущість Всесвітнього дня науки: «Систематизуючи отримані знання, людство помітило, що ці знання можна не тільки зберігати, передавати з покоління до покоління, але й доповнювати, розвивати та уніфікувати. Так з’явилася наука. Можна подискутувати: яка саме наука першою з’явилася на світ! Однак достеменно відомо, що до цих пір людству так і не вдалося вичерпати всю багатогранність напрямів і потенціалу людського пізнання, для якого ми сміливо визначаємо ту чи іншу гілку наукового напряму. Наука плюс суспільство завжди дорівнювало прогресу. Так, на одній з Всесвітніх наукових конференцій, що проходила в Будапешті у 1999-му році, була висловлена ідея про необхідність в ще більш щільній взаємодії між науковим і суспільним середовищем. У зв’язку з цим, на загальній конференції міжнародної організації ЮНЕСКО, що проходила у 2001-му році, було прийнято рішення – офіційно заснувати «Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку», який щорічно відзначається 10-го листопада».

Отже, лейтмотивом конференції стали слова учасників загальної конференції міжнародної організації ЮНЕСКО (2001 р.) «Відзначення Всесвітнього дня науки – це не тільки фактор популяризації тих чи інших наукових напрямків і технологій, але і багато в чому позбавлення суспільства від деструктивного непорозуміння, зміцнюючи довіру і сприяючи позитивному прогресу всього нашого суспільства».

Професор Ніна Журавська побажала учасникам конференції дізнатися щось нове, тільки світлих почуттів, наснаги, прагнення творчо підходити до наукового пізнання й успішного завершення студентської наукової конференції!

Першою до виступу була запрошена Ірина Горбачова, магістерка 1 р.н., освітньої програми «Управління персоналом» з темою доповіді: «Розвиток системи освіти в сільській місцевості» (керівник: професор Сергій Кубіцький). Студентка поділилася з учасниками конференції  змінами в ОНЗ «Путрівський НВК», показала зміни, що відбулися до непізнаваності після започаткування проекту (2016)  (актова зала, хореографічна зала,  тренажерна, система безпеки, багатофункціональний спортивний майданчик, озеленення та благоустрій території, Інклюзивно-ресурсний центр тощо). Кількість учнів зросла з 202 до745. Ці зміни вплинули і на територіальну громаду, освітня мережа якої (Калинівської територіальної громади) зросла і становить 2328 учнів та 640 вихованців. Варто зазначити, що Ірина Горбачова назвала слабкі та сильні сторони освітньої децентралізації. Виступ студентки викликав жвавий інтерес та запитання.

Далі до виступу було запрошено Оксану Володимирівну Кузнєцову, директорку Коростенського навчально-виховного комплексу «Школа-гімназія №2 імені Володимира Сингаївського» Житомирської області  з темою наукової доповіді «Вплив стилю управління на соціально-психологічний клімат педагогічного колективу закладу загальної середньої освіти» (керівник професор Ніна Журавська). Доповідачка поділилася із слухачами результатами проведених наукових досліджень і запропонованих шляхів підвищення «ефективності кадрового потенціалу освітнього закладу»: «позитивного руху» кадрів; надання «консультаційних послуг закладу освіти»;  підвищення «кваліфікаційного рівня працівників унаслідок участі у курсах підвищення кваліфікації» та тематичних навчаннях, застосування обміну досвідом;  підвищення «освітнього рівня працівників, сприяння навчанню працівників»;  формування «позитивної атмосфери в колективі, скорочення кількості конфліктних ситуацій»; розкриття «здібностей працівників, стимулювання працівників для розроблення нових ідей та раціоналізаторських пропозицій»;  проведення «ефективної мотиваційної політики з урахуванням побажань працівників» з метою підвищення їхньої продуктивності праці та активності;  сприяння «збереженню і покращенню здоров’я персоналу та створення відповідних умов для праці», що зможе ліквідувати або ж значно «зменшити негативний вплив роботи на здоров’я.

Третьою виступила Наталія Овдій, магістерка 2 р.н., освітньої програми «Управління навчальним закладом» з темою доповіді: «STEM – освіта: проблеми та напрями впровадження в освітній процес» (керівник: професор Сергій Кубіцький). Доповідачка зауважила, що працюючи вчителем фізики і маючи великий педагогічний досвід, вважає, що одним із напрямків інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM, завдяки якій діти розвивають логічне мислення та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками. Овдій Н.М. наголосила: «STEM-навчання дозволить зміцнити та вирішити найбільш актуальні проблеми майбутнього. STEM (S – science, T – technology, Е – engineering, М – mathematics). Акронім STEM вживається для позначення популярного напряму в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics). STEM-освіта – це спосіб допомогти сьогоднішнім дітям завтра стати новаторами, цілеспрямованими, творчими і надійними ланками команди, суспільства, країни. Така система освіти вчить жити в реальному швидкозмінному світі, вміти реагувати на зміни, критично мислити, бути творчою особистістю». Виступ досвідченого педагога не пройшов поза увагу учасників конференції і Наталія Миколаївна жваво ділилася досвідом, відповідаючи на запитання колег!

Далі з результатами наукових досліджень про проблеми дистанційного навчання ділилася Людмила Рассохіна, магістерка 2 р.н., освітньої програми «Управління навчальним закладом». Тема доповіді: «Проблеми дистанційного навчання в ЗЗСО» (керівник: професор Кубіцький С.О.). Людмила Ростиславівна, як заступник директора ЗЗСО, висвітлила учасникам конференції надбання і слабкі сторони у застосуванні дистанційної форми навчання. Вона зупинилася і на основних проблемах впровадження дистанційної освіти в Житомирському обласному ліцеї:

• недостатність кваліфікованих кадрів з проблеми дослідження;
• відсутність очного спілкування вчителя і ліцеїста (відсутня безпосередня можливість здійснювати контроль за діями слухачів);
• якість навчання за допомогою дистанційних технологій напряму залежить від рівня технічної оснащеності;
• дотримання академічної доброчесності;
• складність в організації групової роботи;
• недостатнє організаційно-методичне забезпечення самостійної роботи слухачі;
• недостатньо розвинене вміння здійснювати комунікацію на відстані як в учнів, так і в педагогів;
• відсутність психологічного комфорту учасників дистанційного навчання; 
• відсутність можливості негайного практичного застосування отриманих знань із наступним обговоренням виниклих питань з викладачем і роз’яснення ситуації на конкретних прикладах;
• учні не завжди забезпечені достатнім технічним обладнанням – комп’ютер та постійний вихід в Інтернет;
• немає навчальних ресурсів, які повноцінно змістовно наповнені, якісно структуровані і потенційно можуть забезпечити формування змісту необхідної програми навчання на замовлення.

Після виступу досвідченого вчителя та керівника, колеги із київських шкіл запросили її та викладачів ліцею до співпраці.

Проблеми дошкільної освіти представляла Тетяна Невар, магістерка 2 року навчання, освітньої програми «Управління навчальним закладом». Тема доповіді: «Моніторинг впливу діяльності закладу дошкільної освіти на розвиток дитини» (керівник: доцентка Тамара Ковальчук). Тетяна Юріївна у своєму виступі акцентувала увагу, на проблемі побудови індивідуального освітнього  шляху для кожної дитини. Магістерка  зупинилася на одному із інструментів моніторингу – кваліметрії. Учасники конференції були вражені глибиною наукового дослідження у довкіллі та його важливістю. Метою моніторингу в дошкільному закладі освіти було виявлення ступеня відповідності результатів діяльності закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Сучасна якісна модель дошкільної освіти передбачає побудову індивідуального освітнього  шляху для кожної дитини,  створення оптимальних умов для її гармонійного  розвитку. Моніторинг у закладі дошкільної освіти дає змогу адміністрації на ранніх етапах з'ясовувати причини, які знижують якість освітнього процесу й оперативно розв'язувати виявлені  проблеми. Тетяна Юріївна працює в інклюзивній групі № 6 закладу дошкільної освіти  № 641.

Цифрові технології у ЗЗСО, їх роль в розвитку ефективного навчального-виховного процесу обґрунтовувала  Ольга Гребченко, магістерка 2 р.н., освітньої програми «Управління навчальним закладом». Тема доповіді «Проєктна діяльність у школі засобами цифрових технологій» (керівник:  доцент Василь Базелюк). Виступ Ольги учасники конференції сприйняли з увагою та зацікавленістю, адже тема дocлiдження ґрунтується на концепції проектної діяльності з використанням цифрових технологій. Магістрантка зазначила, що цифрові технології у сучасному світі – це не лише інструмент, а й середовище існування, яке відкриває нові можливості: навчання у будь-який зручний час, безперервну освіту, можливість проектувати індивідуальні освітні маршрути, зі споживачів електронних ресурсів стати творцями. Ольга Миколаївна поділилася результатами дослідження, яке проводилося на базі гімназії «Грааль» м. Київ та Поліського ліцею, Житомирської області.

Завершив конференцію виступ Василя Базелюка, доцента кафедри управління та освітніх технологій. Тема доповіді: «Науково-дослідна діяльність майбутнього фахівця». Заключні слова виступу досвідченого педагога, керівника (в минулому директора школи!), науковця як найкраще наголосили на важливості і доцільності студентських науково-практичних конференцій: «Науково-дослідницька діяльність повинна бути організована так, щоб студенти після закінчення закладу освіти прагнули до постійного підвищення свого професійного рівня. Людина має постійно навчатися, співвідносячи свої знання з новими вимогами, своїми потребами, потребами соціуму, ринку праці. Сама особистість і є її професійним інструментарієм».

Відгуки учасників конференції:

Анастасія Білорус: «…Всі доповіді були цікавими, інформація змістовна та актуальна. Почерпнула для себе багато нового, а головне – тепер є ще більше ідей для написання власної магістерської…»

Тетяна Кравець: «…Було дуже цікаво. Презентації – супер, теми гарно розкриті. З’явилося власне бачення алгоритму майбутнього наукового дослідження…»

Алла Кравчук: «…дякую всім доповідачам. Презентацію про STEM-освіту дивилися разом із колегами заступниками директора. Хочемо запросити доповідачку до нас на зустріч з вчителями обмінятися досвідом роботи…»

Ніна Журавська,
професорка кафедри управління та освітніх технологій