Людина в філософії та філософія в людині. Круглий стіл пам’яті професора Леоніда Андрійовича Чекаля

12 квітня 2019 року

Згадувати означає не забувати…
Поль Рікер

     11 квітня 2019 року на базі кафедри філософії гуманітарно-педагогічного факультету відбувся круглий стіл «Людина в філософії та філософія в людині», присвячений пам’яті Леоніда Андрійовича Чекаля, професора, заслуженого наукового працівника НУБіП України. На заході були присутні декан гуманітарно-педагогічного факультету професор Василь Шинкарук, заступники декана, завідувачі кафедрами гуманітарно-педагогічного факультету, викладачі та аспіранти кафедри філософії, друзі та колеги Л.А.Чекаля.

     Науковці зібрались, щоб поговорити про феномен людини, про те, що перетворює людину на Людину; про те, як людина пізнає та творить себе через інших, вшанувати пам’ять професора Леоніда Чекаля.

     Засідання Круглого столу розпочалося з виступу декана гуманітарно-педагогічного факультету професора Василя Шинкарука. Він зазначив, що Леонід Андрійович був талановитим філософом, подвижником науки, справжнім патріотом, автором багатьох наукових праць, які відкривали українському читачеві дивовижний світ української філософії й культури. Василь Дмитрович підкреслив, що такі заходи вшанування пам’яті викладачів, науковців, яких вже немає з нами, є важливими та корисними для всіх, насамперед, для молодих науковців, ці заходи повинні стати традицією, бо саме пам'ять є чи не найголовнішим вимірником вічності.

 

     Завідувач кафедри філософії, колишня учениця Леоніда АндрійовичаІнна Савицька, в своєму виступі пригадала яскраві сторінки життя та творчості Вчителя. Зазначила, що Леонід Андрійович був і залишатиметься для багатьох високим моральним авторитетом, взірцем людської гідності, порядності та відданості своїй справі.
     Виступили на заході перша аспірантка професора Чекаля – доцент Валентина Культенко, доцент Тарас Горбатюк, Владислав Дзвідзінський та інші. Вони говорили про те, що кожен буде пам’ятати про Леоніда Андрійовича щось своє: хтось – працелюбність, хтось – наполегливість і безкомпромісність, хтось – цікаві ситуації, пов’язані із його безпосередністю та почуттям гумору… Бо і був він різним: вимогливим і поблажливим, сильним і м’яким, мрійником і реалістом… Але його характеристика завжди була коронована Мудрістю та Людяністю.

     В минулому році ми відзначали 120-ту річницю нашого університету, в позаминулому – 60-ту річницю кафедри філософії. Історія університету творилась діяльністю всіх, хто працював і вчився в ньому протягом цього тривалого часу. Були й особистості, які залишили найбільш помітний слід в історії університету. В їх коло, безсумнівно, входить і професор Леонід Андрійович Чекаль, який сорок років працював в університеті, 18 з яких – очолював кафедру. Молодим, енергійним, покладаючим великі надії асистентом починав він тут в 1978 році свою діяльність, а в 2018 році, на вершині своєї наукової, педагогічної майстерності, обірвалась його біографія…

     «Якщо нічого не можемо забрати з собою туди, треба зуміти хоча б щось залишити тут», – писав волинський поет Анатолій Махонюк. У Леоніда Андрійовича залишилось багато учнів, аспірантів, послідовників. Він створив наукову школу «Актуальні проблеми філософії науки та інноваційного розвитку в системі сучасної освіти», і це не формальний, а творчий колектив науковців, однодумців, дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною метою і стилем роботи. Леонід Андрійович став автором понад двухсот наукових робіт, серед яких підручники, навчальні та навчально-методичні посібники, монографії, статті. Пріоритетними темами дослідника були актуальні проблеми та стратегіі космофізики та нелінійного мислення, світоглядні параметри еволюціонізму та космоцентризму, методологічні проблеми соціальної трансформаціі, філософіі науки та освіти. Під керівництвом професора Чекаля успішно почали свій шлях у науці 14 аспірантів, велика частина яких входить до науково-педагогічного складу кафедри сьогодні. Більшість співробітників кафедри філософії завдячують своєму становленню саме Л.А.Чекалю – нашого незабутнього Вчителя, прекрасної людини з великим, шляхетним, добрим серцем.

     На заході прозвучало багато теплих слів, спогадів минулого, філософських роздумів. Адже наша людяність визначається в тому числі й тим, на скільки ми пам’ятаємо. І люди, які відійшли у вічність, живуть у країні спогадів та залишаються живими доти, поки ми згадуємо про них.
     Леонід Андрійович Чекаль пішов із життя, але назавжди залишиться з нами, з тими, кому він став щирим колегою, відданим другом, мудрим порадником, талановитим наставником…

Валентина Культенко,
доцент кафедри філософії

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook