Не допустити знищення вищої аграрної економічної освіти. В НУБіП обговорили підсумки вступної кампанії-2017 року

Cьогодні на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України під головуванням ректора Станіслава Ніколаєнка пройшов круглий стіл, присвячений підсумкам вступної кампанії-2017 року – по Україні загалом на економічні спеціальності в аграрні виші. Участь у ньому взяли ректори і декани факультетів економічного спрямування аграрних вишів, представники Міністерства освіти та науки, Міністерства аграрної політики України та продовольства.

     Відкриваючи роботу круглого столу, Станіслав Ніколаєнко відзначив актуальність порушеної тематики. Адже не може бути так, щоб аграрна освіта сектора, який формує близько 40% ВВП країни, отримував на потреби підготовки фахівців всього 1% від держзамовлення.

     І це прекрасно обгрунтував декан економічного факультету Анатолій Діброва, який провів детальний аналіз результатів цьогорічної вступної кампанії на економічні спеціальності аграрних вишів України на місця державного замовлення. А вони викликають серйозні занепокоєння – як у сільської молоді та батьків, так академічному та освітянському середовищі. Адже новий порядок розподілу бюджетних місць на основі «широкого конкурсу», запроваджений Міністерством освіти і науки та принципу «гроші йдуть за студентом», принесли неприємні несподіванки як абітурієнтам, так і вищим навчальним закладам. Наприклад, на всі аграрні ВНЗ за спеціальністю «Економіка»при мінімальному прохідному конкурсному балі ЗНО 182,4 на місця державного замовлення вступило… 8 чоловік (не враховуючи Луганський НАУ), в т.ч. один – з сільським коефіцієнтом. А враховуючи те, що на економічні спеціальності аграрних ВНЗ вступають переважно випускники сільських шкіл, це свідчить: сільська молодь (навіть із запровадженням при вступі сільського коефіцієнту, на якому як на суттєвому позитиві наголошує МОН) не може конкурувати з міськими однолітками за місця державного замовлення.

     На підставі детального аналізу вступної кампанії останніх двох років можна стверджувати: в умовах фактичної відмови від планування потреби у фахівцях за певними спеціальностями на державному рівні, зокрема, з урахуванням регіональних та галузевих особливостей, ця система має чисельні вади. По-перше, підготовка фахівців економічного профілю для сільського господарства в аграрних вишах має свою галузеву специфіку і не може бути реалізована в повною мірою класичними університетами. При цьому сільське господарство України – донор національної економіки – наразі відчуває гостру потребу в кваліфікованих кадрах. По-друге, значне зменшення обсягів прийому на місця державного замовлення протягом останніх двох років загрожує подальшому існуванню в аграрних ВНЗ наукових шкіл з економіки, бухгалтерського обліку, фінансів та менеджменту, що складалися протягом десятиліть. Продовження такої тенденції щодо вступу неминуче призведе до скорочення та закриття відповідних кафедр і факультетів, втрати висококваліфікованих викладачів. По-третє, така технологія формування державного замовлення фактично вбиває систему професійної орієнтації абітурієнтів, внаслідок чого до конкретних вищих навчальних закладів будуть приходити випадкові для них випускники шкіл.

     Як зліквідувати наслідки того лиха, що волею Міносвіти буквально звалилося на сільську молодь і ось вже два роки лихоманить вищу аграрну освіту? Наші колеги з Міністерства освіти та науки, Міністерства аграрної політики і продовольства, Академії фінансового управління Мінфіну України, багатьох вишів – Білоцерківського, Вінницького, Миколаївського, Сумського, Харківського національних аграрних університетів, Полтавської державної аграрної академії, Подільського державного аграрно-технічного університету, Таврійського державного агротехнологічного університету, Тернопільського національного економічного університету, Уманського національного університету садівництва, Херсонського державного аграрного університету та інших, НМЦ інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», багатьох громадських організацій зібралися, щоб гуртом обговорити і змусити Міносвіти переглянути свою позицію стосовно формування державного замовлення.

     Як зазначила декан факультету економіки і менеджменту Сумського НАУ Наталія Строченко, виступ Анатолія Діброви – то не просто доповідь, а крик деканської душі будь-якого вишу. Тож позицію керівництва НУБіП повністю підтримали і освітяни-аграрії практично всієї України, і заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова. Так що присутній на круглому столі заступник міністра освіти і науки Юрій Рашкевич, озвучуючи офіційну позицію Міносвіти стосовно держзамовлення та інших нюансів, з ним пов’язаних, залишився наодинці.

     Станіслав Ніколаєнко емоційно підкреслив: завдання державного чиновника – не навчати, а слухати, що люди кажуть, тим більше, що це думка професіоналів і практиків. А коли міністерство не хоче дослухатися, то про що це може свідчити? Підбиваючи підсумки, очільник університету озвучив щорічні потреби бізнесу у кваліфікованих фахівцях, відкинув саму ідею (яку чиновники від освіти вже взялися втілювати) передавати коледжі, що входять до структури вишів, до місцевого бюджету, бо це зруйнує ступеневу освіту, та інші болючі для аграрної освіти питання. І тим самим поставив у розмові не крапку, а знаки оклику (!!!).

      Учасники круглого столу визначили основні проблеми та виклики подальшого розвитку економічних та управлінських спеціальностей в аграрних ВНЗ. Серед них обмеження доступу сільської молоді до набуття вищої освіти внаслідок низького рівня підготовки вступників із сільської місцевості, що є порушенням їх конституційних прав; запровадження принципу «гроші йдуть за студентом» та «широкого конкурсу» створило значні диспропорції у державному фінансуванні ВНЗ та фактично унеможливлює здійснення планування потреби у фахівцях за певними спеціальностями на державному рівні, з урахуванням регіональних та галузевих особливостей; низький рівень впливу сільського, галузевого та регіонального коефіцієнтів на конкурсний бал абітурієнтів, що практично не впливає на конкурсну ситуацію; суттєве зменшення обсягів прийому на місця державного замовлення загрожує подальшому існуванню в аграрних ВНЗ наукових шкіл з економіки, бухгалтерського обліку, фінансів, менеджменту та маркетингу, що складалися протягом десятиліть; загроза кваліфікованого кадрового забезпечення сільського господарства України випускниками економічного профілю аграрних ВНЗ. 

     Як шляхи їх вирішення рекомендовано:

• для забезпечення рівного доступу до вищої освіти необхідно розробити більш дієві інструменти підтримки сільської молоді при вступі до ВНЗ та суттєво підвищити якість загальної середньої освіти у сільських школах;
• удосконалити нормативно – правові акти щодо підтвердження вступниками права користування сільським коефіцієнтом та його коригування в напрямі підвищення;
• потребує перегляд системи розподілу державного замовлення при вступі до ВНЗ з урахуванням реальних потреб економіки у трудових ресурсах та регіональних проблем розвитку;
• запровадити в аграрних вишах нові спеціальності – 057 «Економіка агробізнесу» та 077 «Аграрний менеджмент», що дозволить враховувати галузеві особливості підготовки фахівців.

Валентин Обрамбальський