Річниці з дня народження автора шедевра світової селекції Василя Ремесла присвятили засідання свого гуртка селекціонери-генетики
25 лютого 2016 року відбулося чергове засідання гуртка «Селекціонер-генетик» кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М. О. Зеленського. Воно було присвячене 109-й річниці від дня народження всесвітньо відомого вченого-селекціонера, професора, доктора сільськогосподарських наук, академіка ВАСГНІЛ; академіка Академії наук СРСР, лауреата Ленінської премії, Національної премії НДР, Державної премії СРСР, двічі Героя Соціалістичної Праці, член-кореспондента Академії сільськогосподарських наук НДР, члена Європейської наукової асоціації з селекції рослин «Еукарпія», директора Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці Василя Миколайовича Ремесла.
На засідання керівник гуртка професор кафедри генетики, селекції і насінництва ім. проф. М. О. Зеленського Ганна Ковалишина та завідувач кафедри Віталій Жемойда запросили відомого селекціонера, автора більше 35 сортів пшениці озимої м’якої, тритікале, учня В.М. Ремесло, випускника агрономічного факультету УСГА 1977 року, а сьогодні керівника напрямку селекції зернових бізнес-групи «Байєр Кроп Сайєнс» (ТОВ «Байєр») Миколу Чебакова та його помічника – випускника спеціальності «Селекція і генетика с.-г. культур» 2012 року Артема Лабутіна.
Співробітники наукової бібліотеки НУБіП України підготували виставку наукових праць, монографій В. М. Ремесла та дисертаційних робіт його учнів. З розповіддю про життєвий та творчий шлях вченого виступив учасник гуртка, студент 4-го курсу агробіологічного факультету Владислав Саєнко.
Микола Чебаков пригадав, як під час навчання в Українській сільськогосподарській академії був направлений на виробничу практику в Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці у відділ селекції під керівництво Василя Миколайовича. Після навчання повернувся до Миронівки на стажування (яке, до речі, теж організував професор Ремесло), а з 1979 року – розпочав свій шлях у селекції пшениці.
За своє життя Василь Миколайович створив більше 20 високоінтенсивних сортів озимої пшениці, які годували 2/3 населення Європи. Лише сорт Миронівська 808 займав посівні площі в 11 млн. га, з яких 8 – в СРСР і 3 – у країнах соціалістичної співдружності. Цей сорт визнаний шедевром вітчизняної і світової селекції та є генетичним джерелом для підвищення продуктивності, зимостійкості, адаптивності і пластичності. З використанням геноплазми цього сорту створено понад 400 сортів пшениці.
Також Микола Чебаков розповів учасникам гуртка про свою роботу в Миронівському інституті пшениці ім. В. М. Ремесла та в бізнес-групі «Байєр Кроп Сайєнс».
Професор Ганна Ковалишина також поділилася спогадами про Василя Миколайовича. Після закінчення у 1981 р. факультету захисту рослин, свою трудову діяльність вона розпочала на кафедрі селекції і насінництва під керівництвом М. О. Зеленського як стажист-дослідник з проходженням дослідної роботи в Миронівському інституті пшениці.
Після закінчення стажування була запрошена на роботу до цього інституту – у відділ захисту рослин. На роботу її приймав Василь Миколайович Ремесло, який і визначив напрям наукових досліджень молодого вченого – створення стійкого селекційного матеріалу пшениці озимої до бурої іржі.
Ганна Миколаївна також поділилася спогадами про спільні дослідження зі створення нових сортів пшениці озимої з Миколою Чебаковим та іншими селекціонерами Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла.
Артем Лабутін розповів про свою роботу в селекції та насінництві пшениці, вимоги та обов’язки, які ставить виробництво до майбутніх селекціонерів, і до яких студенти мають бути готові.
Учасники зібрання переглянули кінофільм про життя В. М. Ремесла. Цікаво, що свій перший сорт – Миронівська 264 – він створював 10 (!) років, а наступний – шедевр світової селекції Миронівська 808 – ще 13 років. Та говорив, що кожен сорт – нова перемога, перемога над голодом.
Юлія Дмитренко,
асистент кафедри генетики, селекції
та насінництва ім. проф. М. О. Зеленського
