Кафедра загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності
Гурток створено згідно Наказу №1004 від 28.09.2021 року «Про оптимізацію роботи студентських наукових гуртків».
Мета діяльності НСТ – створення умов для креативного розвитку студентів шляхом залучення їх до науково-дослідницької діяльності, формування творчого покоління молодих науковців та практиків для різних галузей суспільного життя .
Головне завдання НСТ:
• створення умов для підвищення творчої активності студентів, розвитку їхніх здібностей та нахилів до самостійної дослідницької діяльності;
• поглиблення знань як з профільних дисциплін, так і з точних, природничих та гуманітарних наук;
• удосконалення вміння використовувати наукову, науково-популярну, довідкову та періодичну літературу, словники, як у процесі освіти, так і у своїй майбутній професійній діяльності;
• організація науково-дослідницької роботи та захист наукових робіт на студентських конференціях різних рівнів;
• оволодіння студентами вмінням красномовно й переконливо викладати свої думки та відстоювати свої погляди перед аудиторією.
Принципи діяльності НСТ:
• незалежність роботи НСТ від політичних та релігійних поглядів та переконань;
• демократизм, право участі студентів в організації роботи НСТ, право стати членом НСТ і працювати над науковою темою;
• відкритість товариства для участі в його роботі студентів інших факультетів, навчальних закладів та учнів середніх навчальних закладів;
• систематичність роботи та профорієнтаційна діяльність.
Етапи роботи Н С Т
І.Установче засідання:
· вибір голови та наукових керівників;
· затверження плану роботи НСТ на поточний рік.
ІІ. Поточні засідання:
· затвердження тем науково-дослідних робіт;
· робота над темами;
· підготовка та проведення круглих столів;
· підготовка до участі в олімпіадах з екології;
· експертна оцінка та відбір науково-дослідних робіт на конференцію.
ІІІ. Підготовка та проведення науково-практичної конференції:
· затвердження Програми конференції;
· склад журі конференції;
· відзначення переможців;
· відбір та підготовка студентів для участі в наступних етапах Всеукраїнських студентських науково-практичних конференціях.
ІV. Підготовка та проведення олімпіади з екології:
· підготовка конкурсних завдань;
· оголошення дати проведення олімпіади студентам НАУ;
· склад журі олімпіади;
· відзначення переможців;
· відбір та підготовка студентів для участі в наступних етапах Всеукраїнських студентських олімпіадах з екології.
Експертна оцінка і відбір робіт на конференцію
Студент, який закінчив науково-дослідну роботу повинен оформити її за вимогами відповідно до Додатку № 1 і здати науковому керівникові. Крім наукової роботи, здаються Тези, які друкуються на одному аркуші (з двох сторін) і підписуються учнем та керівником.
Науковий керівник повинен написати рецензію на роботу. На засіданні наукової секції, дату якої призначає керівник, розглядаються наукові роботи і заслуховуються доповіді пошукачів.
Вимоги до доповіді представлені в розділі ”Захист науково-дослідницьких робіт”.
За результатами аналізу наукових робіт та заслуховування доповідей на засіданні НСТ відбираються кращі роботи на студентську науково-практичну конференцію. Ці роботи, тези та рецензії передаються до журі.
Умови проведення конкурсу
Програма роботи конференції передбачає:
1. Експертну оцінку науково-дослідницьких робіт.
2. Захист науково-дослідницьких робіт.
3. Участь в олімпіаді з екології.
Максимальна сумарна оцінка за участь у всіх розділах програми конкурсу-захисту становить 80 балів.
Оцінка науково-дослідницьких робіт
Робота журі конкурсу з оцінки науково-дослідницьких робіт проводиться в лютому місяці поточного року за 100-бальною шкалою.
Під час конкурсу оцінюється:
Øскладність, науковість, повнота розкриття теми та
аргументованість висновків -40 балів;
Øактуальність та елемент творчості -10 балів;
Øстиль, грамотність -10 балів;
Øякість оформлення -10балів;
Øпрезентація досліджень -30 балів
Роботи, що надійшли після встановленого терміну подання, у конкурсі участі не беруть і журі не оцінюються.
Захист науково-дослідницьких робіт
Захист відбувається на конференції. На захисті мають право бути присутніми члени НСТ, гості та всі бажаючі як опоненти.
Для захисту надається до 7 хвилин.
Захист передбачає:
Øаргументоване доведення проблеми з урахування власного
внеску дослідника -5 балів
Øчіткість, логічність, лаконічність викладання матеріалу -5 балів
Øповнота, вичерпність відповідей -5 балів
Øкультура мовлення -5 балів
Øякість наочних матеріалів -5 балів
Øактивна кваліфікована участь у веденні дискусій -5 балів
ØМаксимальна кількість -30 балів
Оцінки за результатами всіх етапів конкурсу виголошуються після його закінчення.
Всі одержані оцінки вважаються остаточними, якщо впродовж 1 години після оголошення результатів не буде подано офіційних апеляцій.
Визначення переможців та нагородження
Конкурс – захист носить особистий характер.
Переможці визначаються за сумою балів, одержаних у всіх розділах програми конкурсу.
Кількість І, ІІ, ІІІ місць може становити до 50 відсотків від загальної кількості учасників з орієнтованим розподілом їх у співвідношенні 1:2:3.
Перше місце не визначається, якщо учасник не набрав 85 балів.
Друге місце не визначається, якщо учасник не набрав 70 балів.
Третє місце не визначається, якщо учасник не набрав 60 балів.
Визначена мінімальна кількість балів для присвоєння призових місць може бути змінена в бік збільшення залежно від рівня захисту науково-дослідницьких робіт.
Переможці та призери І етапу конкурсу - захисту відзначаються дипломами факультету захисту рослин, біотехнологій та екології.
Кращі наукові роботи висуваються на наступні етапи Всеукраїнських студентських науково-практичних конференцій та олімпіад з екології.
ВИМОГИ
до написання, оформлення і подання науково-дослідницьких робіт на Всеукраїнський конкурс-захист
Тематика науково-дослідницьких та експериментальних робіт не обмежується. Робота оформлюється за схемою курсової (дипломної) роботи вищих закладів освіти. Кожна робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі (посилання на відповідну літературу, її перелік) і відображати власну позицію дослідника. Наукова база зазначається в кінці роботи у вигляді списку використаної літератури. Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 20 друкованих сторінок (додатки не враховуються ).
Оригінал друкується на папері формату А-4 через 1,5 інтервали. Відтиски на папері повинні бути чіткими.
Розмірні показники друку:
в одному рядку 60 ± 2 знаки з урахуванням пропусків між словами;
абзацний відступ 1,25 інтервалів;
на одній сторінці суцільного тексту 40 ± 2 рядки;
верхнє поле 20 мм, праве – 10 мм;
ліве та нижнє довільне, але не менше 20 мм;
заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу двома інтервалами.
- закладу освіти, курс.
Роботи пишуться державною мовою.
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБІТ
1. Титульний лист із зазначенням:
- назви загальноосвітнього навчального закладу ;
- факультету;
- теми роботи;
- прізвища, імені по батькові автора;
- курсу;
- адреси та контактного телефону автора;
- наукового звання, прізвища, імені по батькові наукового керівника ;
- На другій сторінці (окремий лист) зазначається тільки назва роботи.
2. Зміст роботи із зазначенням розділів та сторінок роботи.
3. Вступ (зазначається мета і актуальність проблеми; методи дослідження).
4. Основна частина:
4.1. Літературний огляд
- аналіз стану проблеми на момент дослідження.
4.2. Експериментальна частина:
- матеріали та методи дослідження;
- аналіз отриманих результатів.
5. Висновки, яких дійшов автор.
6. Список використаної літератури з зазначенням назви наукового джерела, року видання, назви видавництва відповідно до вимог науково-бібліографічного оформлення.
7. Додатки (схеми, графіки, малюнки, фото за потребою).
Тематика наукових досліджень
членів наукового студентського товариства
на 2021-2022 навчальний рік
1. Антропогенний вплив на процеси кругообігу речовин у біосфері.
2. Вплив абіотичних факторів на життєдіяльність рослинних організмів
(на прикладі рослин роду, виду…).
3. Вплив абіотичних факторів на життєдіяльність тваринних організмів
(на конкретному прикладі).
4. Вплив антропогенного фактору на видову структуру фітоценозів.
5. Вплив антропогенного фактору на життєдіяльність організмів
(на конкретному прикладі).
6. Вплив біотичних факторів на життєдіяльність організмів (на конкретному прикладі).
7. Вплив взаємодії екологічних факторів на життєдіяльність організмів (на конкретному прикладі).
8. Вплив екологічних факторів (біотичних, абіотичних, антропогенних) на стійкість біоти певної території України.
9. Вплив екологічних факторів на етологічну структуру популяцій
(на конкретному прикладі).
10. Вплив екологічних факторів на популяційно-видовий склад зооценозів
(на прикладі біогеоценозів конкретної області)
11. Вплив екологічних факторів на розподіл організмів у популяції
(на конкретному прикладі).
12. Вплив екологічних факторів на стійкість біоти водної екосистеми
(на прикладі долини річки …)
13. Вплив екологічних факторів на стійкість біоти долини річок України
(на прикладі річки...).
14. Вплив особливостей біоценозів річки на якість води (на прикладі конкретної річки).
15. Вплив особливостей біоценозів річки на якість води (на прикладі річки...).
16. Екологічна оцінка зміни фізико-хімічних показників водного середовища.
17. Екологічна оцінка зміни фізико-хімічних показників повітряного середовища.
18. Залежність динамічних показників популяції від екологічної толерантності організмів (на конкретному прикладі).
19. Оцінка впливу ксенобіотиків на адаптивні можливості організмів
20. (на прикладі пестицидів).
21. Оцінка впливу ксенобіотиків на адаптивні можливості організмів
22. (на прикладі радіонуклідів).
23. Оцінка впливу ксенобіотиків на адаптивні можливості організмів
24. (на прикладі важких металів).
25. Оцінка впливу середовища на екосистему (на конкретному прикладі).
26. Оцінка стану природного середовища методом біоіндикації.
27. Практичне застосування законів продуктивності екологічних систем.
28. Реакція лишайників на підвищення техногенного впливу
29. (на конкретному прикладі).
30. Роль живої речовини в забезпеченні стійкості біосфери.
31. Синекологічні наслідки антропогенного впливу на біотоп
(на конкретному прикладі).
32. Синекологічні наслідки антропогенного впливу на біотоп
(на прикладі екосистеми степу).
33. Синекологічні наслідки антропогенного впливу на біотоп
(на прикладі екосистеми лісу).
34. Синекологічні наслідки антропогенного впливу на біотоп
(на прикладі екосистеми болота).
35. Синекологічні наслідки впливу абіотичних факторів на біотоп
(на конкретному прикладі).
36. Синекологічні наслідки впливу біотичних факторів на біотоп
(на конкретному прикладі).
Список членів наукового студентського товариства
на 2021-2022 навчальний рік
Голова НСТ- Анатольєва Юлія
Замісники - Скороходова Дар'я
- Остапюк Уляна
- Сушков Анатолій
1. Анатольєва Юлія, спеціальність «Екологія», 2 курс
2. Бандюкова Марія, спеціальність «Екологія», 2 курс
3. Билим Олександра, спеціальність «Екологія», 2 курс
4. Біленко Владислав, спеціальність «Екологія», 2 курс
5. Горбачевська Наталія, спеціальність «Екологія», 2 курс
6. Грабовенко Яна, спеціальність «Екологія», 2 курс
7. Зіневич Анна, спеціальність «Екологія», 2 курс
8. Клiмова Ангелiна, спеціальність «Екологія», 2 курс
9. Мись Катерина, спеціальність «Екологія», 2 курс
10.Михед Юлія, спеціальність «Екологія», 2 курс
11.Несененко Вадим, спеціальність «Екологія», 2 курс
12.Остапюк Уляна, спеціальність «Екологія», 2 курс
13.Прощенко Анастасія, спеціальність «Екологія», 2 курс
14.Радченко Владислав, спеціальність «Екологія», 2 курс
15.Скороходова Дар'я, спеціальність «Екологія», 2 курс
16.Сурженко Андрій,спеціальність «Екологія», 2 курс
17.Смірнова Каріна, спеціальність «Екологія», 2 курс
18.Тригубчук Іван, спеціальність «Екологія», 2 курс
19.Яцишина Юлія, спеціальність «Екологія», 2 курс
20.Абраменко Богдан,спеціальність «Екологія», 2 курс
21.Брита́нь Софія, спеціальність «Екологія», 2 курс
22.Буца́н Аліна, спеціальність «Екологія», 2 курс
23.Гончаренко Наталія, спеціальність «Екологія», 2 курс
24.Єршова Лілія, спеціальність «Екологія», 2 курс
25.Залозна Владислава, спеціальність «Екологія», 2 курс
26.Кондратюк Руслана,
27.Кравченко Ігор, спеціальність «Екологія», 2 курс
28.Кузнєцов Юрій, спеціальність «Екологія», 2 курс
29.Мартиненко Микита,спеціальність «Екологія», 2 курс
30.Мельник Марія,спеціальність «Екологія», 2 курс
31.Мельничук Аліна, спеціальність «Екологія», 2 курс
32.Певно́ Ольга, спеціальність «Екологія», 2 курс
33.Рубаник Руслана, спеціальність «Екологія», 2 курс
34.Сушков Анатолій, спеціальність «Екологія», 2 курс
35.Хлопчур Олександр, спеціальність «Екологія», 2 курс
Науковий керівник:
доцент кафедри загальної екології,
радіобіології та безпеки життєдіяльності,
кандидат біологічних наук Соломенко Л.І.
План роботи
наукового студентського товариства «Еколог»
на 2021 – 2022 н. р.
№ етапу | Дата | Зміст роботи | Відповідальні |
І | вересень | Закріплення тем науково-дослідних робіт | наукові керівники |
ІІ | Вересень- грудень | Робота над темами: 1. Проведення практичного семінару для пошукачів – початківців на тему: “Робота з науковою літературою: інформаційні методи її обробки”. Основи наукової бібліографії – практична робота в науковій бібліотеці. 2. Експертна оцінка та відбір науково-дослідних робіт на конференцію. | наукові керівники, голова НСТ, бібліотекар наукові керівники, голова НСТ, |
ІІІ | Березень -квітень | Підготовка та проведення науково-практичної конференції: Ø затвердження Програми конференції; Ø склад журі конференції; Ø відзначення переможців; Ø відбір та підготовка студентів для участі в наступних етапах Всеукраїнських студентських науково-практичних конференціях. | Соломенко Л.І. |
ІV | Грудень - лютий | Підготовка та проведення олімпіади з екології: Ø підготовка конкурсних завдань; Ø оголошення дати проведення олімпіади студентам НУБіП; Ø склад журі олімпіади; Ø відзначення переможців; Ø відбір та підготовка студентів для участі в наступних етапах Всеукраїнських студентських олімпіадах з екології. | Соломенко Л.І. Боголюбов В.М. Члени НСТ |
V | Протягом року | Підготовка та проведення круглих столів | члени НСТ |










