Наш університет 30 років тому: такі різні і такі схожі університетські будні (1991-2021)
Загальна концепція роботи університету формується на основі аналізу щоденних викликів, що постають перед кожним викладачем, кафедрою чи факультетом. Саме відкрите колективне обговорення тих чи інших проблем навчального процесу і є запорукою успішного їх вирішення.
Майданчиків для винесення та обговорення тієї чи іншої проблеми в наш час в університеті є досить багато: ректорати, засідання, сайт університету, соціальні мережі. А як же це було тридцять років тому? Окрім незмінних ректоратів та засідань різних рівнів, був лише один майданчик – наша газета «За сільськогосподарські кадри». Тож, давайте повернемось у далекий 1991 рік та погортаємо сторінки буденного життя університету.
Отже, на шпальтах газети № 3, від 12 лютого 1991 року, М. Яковенко у публікації «У ректораті» вів репортаж з засідання ректорату. Розглядалися актуальні на той час питання вузівського життя, наприклад, створення на базі лісогосподарського факультету кафедри тропічного рослинництва та кафедри озеленення. Далі декан ЗІФ Б. М. Гопка підняв питання про відвідування студентами бібліотеки, лекцій і інших занять: «Ректор, проректори М.М. Кирик, В. Д. Кулик говорили про те, що варто запозичити корисного з організації навчального процесу у вузах Канади, Бельгії, ФРН, Франції, США, Китаю, Польщі та ін. країн, де нашим викладачам у різний час траплялося бути». На завершення засідання декан факультету громадських професій С. А. Семеновський звернувся до присутніх з проханням активізуватися в підготовці до «Голосіївської весни – 1991».
Гортаючи сторінки цієї ж газети натрапляємо на статтю «Шукаючи точку опори (Т.П. Різниченко: пошуки, знахідки, проблеми у навчанні)», в якій кореспондент В. Обрамбальський детально проаналізував зустріч представників ректорату зі студентським активом академічних груп: «Вже один перелік питань, які малися розглядати, викликав цілий резонанс серед студентів. Серед них – концепція відродження вищої школи; нові положення в організації учбового процесу в академії; стипендіальне забезпечення, соціальний захист та побут студентів; рейтингова система оцінки; введення оплати за повторний контроль знань (тобто перескладання заборгованостей) та додаткові види навчання».
Далі автор статті зазначає, що «з інформацією про стан академії сьогодні і в недалекому минулому виступив проректор з учбової роботи Т. Г. Різниченко. Він говорив про підвищення ролі і самостійності факультетів в житті вузу, гуманітаризацію учбового процесу (до 25% годин повинні віддати цим дисциплінам). У вузі на денній формі навчання вчиться 6285 студентів, об’єднаних в 268 академічних груп. З них на державній стипендії знаходиться 3050 чоловік, решта – стипендіати господарств… Результати успішності за минулий рік (на прикладі літньої екзаменаційної сесії), є такими: без «двійок» навчалися 4357 чоловік, на «4» і «5» – 1227, на «відмінно» – 298… Якщо підсумувати загальну кількість академборжників після цієї сесії, то вона складала солідну цифру – 674. Порівняно з минулорічною зимовою екзаменаційною сесією (тоді було 919 академборжників), менша їх кількість – на 245 – обумовлена не тим, що скоротився контингент студентів за рахунок вибуття 5-х курсів, а значною мірою тим, що скасовано умовні переведення.»
Продовжуючи тему боржників, Різниченко зазначив, що: «В ряд вузів ефективно виявила себе система оплати за навчання. Думається, що вона була б придатною і для академії. Причому цей варіант в УСГА виник як один з альтернативних підходів, до того ж – не першого порядку. Він пов'язаний з низькою успішністю, зокрема, під час минулої зимової сесії, коли ідея ця ще тільки витала у повітрі. Нагадуємо, що тоді налічувалося більше 900 академборжників. І оплата за повторний контроль знань – перескладання того чи іншого екзамену – стосується тільки «двієчників», далі він наголосив на тому, що «Кошти, що їх отримують за перескладання, повинні йти тільки – на студентські потреби. До них можна віднести стипендію, гуртожитки, їдальню і т. д. Коли буде введена оплата за окремі види навчання – вона йтиме тільки на дотації»
З усього сказаного проректор підсумував: «Висновки такі. Рейтингова система повинна бути введена з початку нового учбового року, іншого виходу немає, якщо хочемо досягти певних ефективних результатів. Це постійний контроль за станом знань, а отже, і за майбутньою фаховою компетентністю нашого випускника»
Як зазначає автор, «Обговорення було дуже емоційне. В ході зустрічі представникам ректорату було задано багато пропозицій і питань – як в усній, так і в письмовій формі. Вони відображали студентську думку у всьому її розмаїтті».
Проблема успішності і сумлінного ставлення до навчання порушується неодноразово. От і в № 4 від 26 лютого, доцент кафедри фізіології і біотехнології рослин Л. Литвиненко у статті «Без лекцій? І наслідки…» теж виклала своє бачення про позитивні і негативні сторони учбового процесу: «Зараз вільне відвідування лекцій, що розраховано на свідомість студентів і високу майстерність, професіоналізм лектора. Ну, а тепер подивимося, хто ж відвідує лекції? Маю, звичайно, на увазі свою дисципліну - біохімію сільськогосподарських рослин…
В цьому році мені пощастило кожну лекцію на факультеті агрохімії і ґрунтознавства (IV курс) читати двічі: для іноземців і радянських студентів. Іноземці (їх тільки 14) відвідували лекції чудово, як і лабораторні заняття. Читати лекції їм було одне задоволення. Вчасно здавали колоквіуми (їх було три – з основних розділів курсу) і завжди відповідали із знанням справи…Отже, - дисципліна, інтерес до біохімії – і прекрасний результат («5» і «4»)».
Ті ж самі лекції читала я для наших студентів (60 чоловік). На лекції приходили в основному одні і ті ж студенти, приблизно половина курсу. Причому приходили хороші студенти, які навчаються на «4» і «5»…
Але… де ж ті студенти, котрі слабо розбираються, мали «трієчки» з органічної хімії, яким треба багато б працювати, особливо потрібна допомога викладача? В читальному залі? Ні. Таких студентів, як Ігор Гадій, Марко Мазурик, Василь Короленко, в день зі свічкою не знайдеш ні на лекції, ані в читальному залі».
А далі пані Л. Литвиненко продовжує: «От якби (як це роблять в інших регіонах, країнах) з них брали гроші за повторно складений залік, екзамен, тоді… Та й позбавлення від таких, в майбутньому горе-спеціалістів сільське господарство, слово честі тільки б виграло!».
Потім зауважує: «І ще одна закономірність повторюється з року в рік. Студенти, які гарно навчаються на «4» і «5», у вільний від занять час, як правило, займаються корисною, до вподоби справою. Наприклад, Л. Суганяк, Г. Селегейна, Марія Яцинович, Галина Гусар, Марія Мацишин, Ольга Димнич, Руслана Дем’янова, Наталія Герман беруть участь в народному ансамблі пісні і танцю УСГА «Колос»; А. Семиходський – староста групи і учасник студентського громадського життя академії, Олег Панчик і Віталій Фурса грають у футбольній команді. Отже, всі вони поєднують добре навчання із активною позицією в житті…».
У статті «Турботи сесійні» в газеті за 29 січня (№ 2) свої коментарі щодо проходження зимової сесії надають заступник декана лісогосподарського факультету В. Мауер та старший методист факультету захисту рослин Н. Колесник.
Віктор Мауер зазначає, що «на 5-му курсі лісогосподарського факультету маємо 14 відмінників навчання…, Якщо проаналізувати екзаменаційні відомості, видно, що є багато студентів, яким до «планки» відмінника не вистачило якогось балу – проскочила одна четвірка. Таких на курсі 37 осіб. Є, на жаль, двоє академборжників…»
Далі заступник декана продовжує: «На четвертому курсі показникі дещо нижчі. При 124 студентах його складу маємо 12 відмінників, 21 – тих, хто склав екзамени на «4» і «5», та й боржників – 6.»
В. Мауєр зазначає що багато відмінників в навчанні є «також активістами громадського життя: і художня самодіяльність, і КВВ, і студради, багато чого іншого в колі їх інтересів».
Старший методист факультету захисту рослин Н. Колесник розповідає як пройшла сесія на факультеті: «Четвертокурсники склали два екзамени – плодівництво і сільськогосподарську ентомологію. Загалом результати можуть радувати – жодної «двійки». В залікових книжках з’явилися 20 відмінних оцінок, 55 – хороших і лише 29 – «задовільно». З 52 студентів курсу 17 – стипендіати господарств. Щодо п’ятого курсу всього за підсумками сесії тут 59 «п’ятірок», 49 «четвірок», 21 «трійка». Приємно відзначити, що серед відмінників 1991 року п’ятого курсу факультету бачимо прізвища Ярослава Лікаря та Володимира Глим’язного, які зараз є викладачами факультету захисту рослин, біотехнологій та екології.
У газеті № 19 за 24 грудня надрукована інформація начальника учбової частини В. Рябченка «Незабаром сесія», де автор звертається до керівників факультетів щодо складання розкладу екзаменів і зазначає, що «..мають допускати до них лише тих студентів, які виконали весь обсяг необхідних практичних, лабораторних та інших програмних робіт з тієї чи іншої дисципліни. Студентам, які мають менше трьох академічних заборгованостей, виділити для їх ліквідації місяць – починаючи з дня складання останнього екзамену на даному курсі. … Студенти, які мають три і більше академзаборгованості на момент закінчення сесії чи хоча б одну після встановленого строку ліквідації, відраховуються з вузу. Про це варто пам’ятати і сесію складати якомога краще.» Далі В. Рябченко наводить критерії, якими керується викладач для оцінювання відповіді студента. Для контролю за ходом сесії було створено комісію, до якої можна звертатися при виникненні питань, щодо ходу сесії.
На допомогу в навчанні студентам професор Б. Драганов у публікації «Так вести конспект» (№ 5 за 12 березня) дає поради як вести конспект лекцій викладача: «…слухаючи лекцію, слід розібратися, що саме сказано викладачем, і лише потому вести записи в зошиті. Бажано все почуте викладати власне своїми думками, оскільки при цьому можна меншою кількістю слів охопити більше почутої інформації»
Також Борис Харлампієвич надає рекомендації щодо конспектування книги: «…розділіть листок в зошиті на чотири графи. У першій – записуються всі запитання, що виникають; у другій – план конспекту; відповідно в третій і четвертій – тези і коментарі до прочитаного та контрольні питання….Детальніший запис необхідний при конспектуванні математизованих, технічних, природничо-наукових текстів. Формули записуються з вказанням значення величин, що до них входять.»
Хочеться відзначити, що Борис Харлампієвич Драганов в 2020 році відзначив свій 100 літній ювілей! І майже 70 років свого життя він пропрацював в Національному університеті біоресурсів і природокористування. Тому його поради для студентів особливо цінні.
Отже, як бачимо, саме на шпальтах газет «За сільськогосподарські кадри», тридцять років тому піднімалось та обговорювалось багато нагальних проблем у навчальному процесі. З часом змінюються погляди на освітній процес, засоби навчання та багато іншого, але, одне питання не має часових меж – якість освітнього процесу в університеті, і у цьому контексті 2021 рік дуже схожий на 1991 рік.
Лариса Сідько, Людмила Артюх,
співробітниці інформаційно-бібліографічного відділу
наукової бібліотеки НУБіП України