Боротьба з пожежами та вирубкою лісів: “Официальный разговор” із Віталієм Пунем
На початку осені традиційно в Україні фіксують активну фазу лісових пожеж. Один із головних чинників, який їх провокує, — погодні умови. Близько 70 тис. га лісів минулого року було пошкоджено пожежами, тільки в Луганській області — 29 тис. га лісу. Щоб боротися з пожежами, держава закупила нову техніку, встановили спеціальні вежі, впровадили автоматизовану інформаційну систему про пожежі.
Які ще превентивні заходи вводяться і чи чекати на повторення минулорічної ситуації — розповів перший заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Віталій Пунь у програмі “Официальный разговор” телеканалу “Дом”.
Ведуча — Анна Нитченко.
— Початок осені — активна фаза лісових пожеж. Які превентивні заходи для уникнення пожеж здійснюватимуться?
— Дійсно, в минулому році у нас була дуже негативна практика з лісовими пожежами. Це була сукупність різних факторів. Основний із цих факторів — погодні умови.
Ми врахували цей негативний досвід і вжили додаткових заходів для мінімізації можливості поширення лісових пожеж. А якщо говорити про цифри, то, скажімо так, за минулий рік у цілому по Україні було пошкоджено пожежами близько 70 тис. га лісів. Разом із тим, тільки в Луганській області були пошкоджені пожежами близько 29 тис. га лісу. Це була велика катастрофа, були залучені всі сили та засоби. Разом із тим, ми понесли серйозні втрати.
Якщо говорити про цей рік, нам сприяла погода, Крім того, ми застосували низку превентивних заходів, зокрема, нами була додатково закуплена пожежна техніка, були додатково встановлені відповідні вишки спостереження з системою відеоспостереження. За допомогою цих вишок можна на далеких відстанях виявляти вже осередки початку вогню.
Крім того, нами також активно оброблялася і впроваджена в роботу автоматизована інформаційна система пожежі, до неї підключені наші підприємства, а також підприємства, які входять в наше підпорядкування, які є постійними лісокористувачами. Відповідно, за допомогою супутників відбувається моніторинг зміни температури на території. Ці осередки зміни температури відображаються на моніторі в цій системі, і, відповідно, повідомляється інформація лісокористувачеві, в користуванні якого перебувають ці лісові насадження. Це швидке виявлення осередків вогню.
У мене є невелика статистика. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, у нас кількість пожеж зменшилася на 20% у порівнянні з тією кількістю пожеж, які відбувалися в минулому році.
Якщо взяти за площею, то на сьогоднішній день у нас було зафіксовано лише 201 га пожеж. Це дуже низька цифра. Цього вдалося досягти зокрема тому, що на початку пожежонебезпечного періоду з представниками ДСНС було проведено велику кількість навчань з тематики ліквідації пожежі. На мою думку, це також активно сприяло посиленню комунікації між нами і ДСНС, та посилило вміння і навички наших працівників, які залучаються до ліквідації цих пожеж. Тому в нас така гарна цифра. Ну, погодні умови, звичайно, також нам сприяли.
— Ви згадали пожежі в Луганській області в минулому році. Чи вдасться їх уникнути цього року?
— Звісно. На мій погляд, такого роду пожежі цього року не відбудуться, ми в цьому впевнені.
Якщо говорити про цей період, особливо осінній період, нещодавно також була невелика пожежа в Сєвєродонецьку. Разом із тим, ми оперативно спрацювали, залучили як нашу техніку, так і техніку ДСНС, і на площі близько 3,5 га ліквідували і локалізували цю пожежу. Якби не було швидких дій, завдяки поривам вітру ця пожежа могла б значно поширитися.
Але автоматизована система дала інформацію, спостереження на відповідних вишках також дало нам інформацію, що сталося загоряння, і ми на початковому етапі змогли його ліквідувати. Тобто, на мою думку, цього року таких проблем у нас не буде.
— Один із способів запобігання пожежам — це інформаційна робота, зокрема, запуск чатботу. Розкажіть, як ним скористатися?
— Основним завданням чатботу є посилення комунікації з громадянами в низці питань. Перше питання — це протидія незаконній вирубці лісів. Друге питання — це лісові пожежі, третє питання — це браконьєрство. Четверте питання — це невиконання нашими підприємствами певних договірних відносин, і п’яте питання — це певні інформаційні запити від громадян.
Чатбот дуже простий у використанні. На нашому сайті ви можете знайти посилання на чатбот у Telegram. Ви відкриваєте чатбот, вибираєте одне з п’яти питань, за яким у вас є інформація. Можете там прикріплювати як текст, так і фото з відео, і також геолокацію.
Якщо брати незаконну вирубку, можна додати геолокацію місця, де, як ви припускаєте, може бути незаконна вирубка. Плюс відео або фото до цього з описом, що відбувається. Автоматично чатбот розподіляє цю інформацію, в залежності від локації. Наприклад, якщо інформація щодо Київської області, вона заходить до наших місцевих фахівців, якщо Житомирська — в Житомирську. Ця система так побудована, що якщо протягом певного часу вам не відповідають, система повідомляє вищий рівень, наприклад, Держлісагентство, про те, що інформація не надана. Ми вживаємо відповідних заходів реагування до фахівця, який обробляє запити.
— Наскільки в безпеці перебувають люди, які повідомили такі дані через чатбот?
— Дійсно, конфіденційність — важливий момент, тому в нашому Telegram-боті не потрібно залишати особисту інформацію, що стосується конкретної людини, яка заявляє про це. Тільки інформацію, яку ви вважаєте за доцільне повідомити. Необов’язково зазначати геолокацію точно, ви можете орієнтовно в тексті це зазначити. Ідентифікувати людину через чатбот практично неможливо.
— Розкажіть щодо “чорних” лісорубів — наскільки зараз Україна потерпає, яких збитків зазнає, і які регіони найбільше страждають?
— Основне завдання — мінімізувати незаконні вирубки, мінімізувати тіньовий обіг деревини. Є кілька шляхів, як це можна зробити. Зокрема, за допомогою різного роду превентивних заходів, тобто ухвалення якихось нормативних актів, а також — безпосереднє посилення роботи відповідних працівників наших підприємств для охорони цих територій лісового фонду.
Якщо порівняти зі статистичними даними, які у нас є, то протягом першого півріччя 2021 року було зафіксовано 8,8 тис. куб. м незаконної вирубки лісу. МИнулого року було зафіксовано 56 тис. куб. м, а в 2019-му — 112 тис. куб. м. Ми бачимо, що ми працюємо в правильному напрямі, і відбувається мінімізація та зменшення кількості незаконних вирубок.
Якщо говорити про суми збитків, так, дійсно, в 2020 році суми збитків від незаконних вирубок становили 445 млн грн, а в 2021-му ця сума становить 71 млн грн.
У 2020 році найбільше фактів незаконних вирубок виявили в Харківській області — 272 млн грн збитків, в Херсонській області — 24 млн грн, у Вінницькій — 37 млн грн і в Закарпатській — 17 млн грн. Якщо говорити про 2021 рік, в Харківській області — 14,5 млн грн збитків, в Закарпатській — 11,3 млн грн і Херсон — 11 млн грн.
Тобто, як ми бачимо з географії, в принципі, і на заході, і на сході ми маємо такі негативні чинники. Разом із тим, я акцентую, що динаміка позитивна, ми намагаємося поліпшити взаємодію і з правоохоронними органами. Зокрема, проведено низку відповідних міжвідомчих нарад із представниками ДБР щодо посилення взаємодії в цьому напрямі. Я сподіваюся, що це дасть свій результат.
Джерело: Відкритий ліс. https://www.openforest.org.ua/179381/