Аспірантам факультету ветеринарної медицини створені належні умови для плідної роботи над дисертаціями

Щороку до колективу факультету ветеринарної медицини НУБіП України долучається 17-20 здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії. Це найбільший набір аспірантів серед усіх 16 факультетів нашого ВНЗ. Однак, враховуючи той факт, що і докторів наук у нас найбільше (понад 40), а ліцензія за 4 спеціальностями дозволяє замовляти 42 здобувачі – є хороша перспектива на суттєве збільшення молодих науковців на кафедрах факультету. Іншими словами, за рахунок аспірантів можна йти в ногу з передовою наукою, поповнювати не лише години на кафедрах, а й кількість співробітників. Адже за кожного аспіранта додається керівнику 50 годин педнавантаження. Загалом – це вигідно.
Інша складова цього процесу – здатність кафедр забезпечити пошукачам місце для роботи. На нашому факультеті кожен аспірант має 2 робочі місця: одне – в лабораторії, інше – на кафедрі для роботи над формуванням дисертації, обробки наукових даних, написання статей і тез виступів тощо. Такого всебічного підходу не завжди вдається дотриматися на інших факультетах НУБіП.
Я є керівником двох аспірантів денної форми навчання, третій наразі складає вступні іспити і невдовзі також стане членом наукової спільноти кафедри ветеринарної гігієни ім. проф. А.К. Скороходька. Серед них: Олексій Шевченко – нині аспірант третього року навчання. Досвідчений, виважений, має досвід роботи у сучасних наукових колективах, цілеспрямований і перспективний. Прагне по завершенні навчання впровадити у птахівництво України (і не тільки) новий сучасний дезінфікуючий засіб, який у своєму складі містить йод. Його можна буде застосовувати у пташниках навіть у присутності птиці, препарат вже показав свою ефективність та приваблює керівників господарств ціною. На сьогодні Олексій Борисович опублікував декілька наукових праць, розпочав кропітку роботу над написанням дисертаційної роботи. Все йде по плану.

 До речі, свої наукові дослідження він проводить на території ННВ Клінічного центру «Ветмедсервіс», де керівником є також мій учень – доцент В’ячеслав Соломон. А завідувач новостворених лабораторій доклінічних та клінічних досліджень ветеринарних препаратів Вадим Іщенко надає все необхідне для проведення експерименту на лабораторних тваринах та із знанням фармакологічної і токсикологічної справи консультує молодих науковців. Саме так і повинно відбуватися у відповідальному, фаховому і здоровому колективі. В цьому є й зворотна дія – аспірант Олексій Шевченко надихає усіх впевненістю, вірою у перспективу, людяністю, порядністю і добрим словом, адже він – святий Отець!

Леся Нікітіна, аспірантка кафедри другого року навчання, об’єктом подальших наукових досліджень обрала медоносних бджіл. З цією метою після цілеспрямованих переговорів і доказів доцільності, між НУБіП України і Національним науковим центром «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» підписано Договір про співпрацю №23 від 03.02.2021р.

Нині, враховуючи сучасність обраної теми досліджень «Санітарно-гігієнічне обґрунтування застосування наночастинок церію диоксиду для профілактики вірусних захворювань бджіл», Леся Миколаївна опановує методики та методи досліджень, користуючись обладнанням, устаткуванням, біологічним матеріалом, іншими матеріальними цінностями не тільки ННЦ «Інститут бджільництва», а й «Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного», керівники яких з повагою ставляться до наукових починань молодих науковців. Принагідно дякуємо директорам цих наукових установ, проф. Постоєнко В.О. та проф., академіку НАН України Подгорському В.С. за розуміння та підтримку аспірантів НУБіП України.

За час перебування в аспірантурі Леся Нікітіна проявила себе всебічно розвиненим фахівцем, вона принципова, справедлива, має прогресивні погляди, переживає за поручені справи, комунікабельна, дружелюбна і безкорисна. За цей рік уже декілька разів виступала на представницьких наукових форумах, має публікації.
Таким чином, зазначені аспіранти у повній мірі виконують індивідуальний план, настанови наукового керівника, приймають активну участь у житті кафедри та факультету. Так тримати!
Який лейтмотив даної замітки? Перш за все, звертаю увагу докторів наук на те, що запросивши здобувача до своєї школи, кафедри, треба про це не забувати, регулярно спілкуватися, особливо у перший рік навчання (адже за нинішніх тлумачень, аспірант – це студент третього освітньо-наукового рівня навчання), визначити здобувачу місце для роботи і навчання, допомогти скласти дієвий план проведення наукових досліджень, спільно підготувати перші статті і тези доповідей, і контролювати хід написання дисертаційної роботи в цілому. За таких умов, позитивом буде і заключення сумісних договорів (бюджетних і госпдоговірних) з науковими установами, виробничими підприємствами, окремими акредитованими лабораторіями. Мої аспіранти саме так і зробили.

На жаль, на даний час до кінця не уточнено, хто відповідає за аспірантів та контролює їх роботу на факультеті: чи декан, чи директор НДІ, чи гаранти. Однак, це питання часу.
Робота з молодими людьми завжди цікава. Адже саме вони є носієм сучасності, новизни, прогресивних думок і рішучих дій. Отож, не боячись, залучаймо молодь у свої колективи і будемо мати суттєвий науковий доробок як для кафедр, так і для факультету ветеринарної медицини. До речі, аспірант Олексій Шевченко організував і підписав госпдоговір із виробничою фірмою «Базальт» на 15 тис. грн. Молодець!

Дмитро Засєкін,
професор кафедри ветеринарної гігієни ім. проф. А.К. Скороходька