Попередній розгляд дисертаційної роботи аспірантки кафедри Маковської Ірини Федорівни

   20 серпня 2021 року на засіданні кафедри на попередній розгляд була представлена дисертаційна робота аспірантки кафедри, здобувача освітнього ступеня доктора філософії Маковської Ірини Федорівни.
   Ірина Федорівна доповіла за результатами наукових досліджень, що викладені у дисертаційній роботі на тему: «Особливості епізоотичного процесу сказу в Україні в період з  1950 по 2020 роки».

   За період навчання Ірина зуміла вирішити усі поставлені перед нею завдання на початку її наукового шляху, а саме:
1.    Було проаналізовано 35 тисяч випадків сказу та встановлено, що впродовж 70 річного періоду в Україні було зафіксовано три значних піки епізоотій сказу. Перший пік у 1951р. (3,724 випадки), другий  - у 1979 р. (1,594 випадки) та третій - у 2007 р. (2,932 випадки).
2.    Встановлено, що джерела вірусу сказу змінювалися тричі: в першому випадку (1950-1969рр.) коли домінуючими в поширенні хвороби  були собаки (58,4%), в другому (1970-1994рр.) – лисиці (38,5%); в третьому (1995р. по наш час.) -   лисиці, коти та собаки одночасно (36,5%, 25,5% і 19,3% відповідно). Водночас нами було визначено основні етапи розвитку епізоотичного процесу сказу: етап «міського» сказу (1950-1959рр.), відносної стабільності ( 1960-1969 рр.), сильватичного сказу (1970-1990 рр.),  відносного благополуччя (1991-1999 рр.),  експансії (2000-2020 рр.). Виявлено, що в ХХ столітті основним джерелом сказу був лише один вид м’ясоїдних тварин (собаки/лисиці), який становив близько 50%, інші 50% становили продуктивні тварини, які не відігравали ролі в епізоотичному ланцюгу, а в ХХІ столітті близько  10% становили продуктивні, а 90% одночасно складали всі три види м’ясоїдних (лисиці, коти, собаки), що є джерелами вірусу сказу і щороку загострюють епізоотичну ситуацію.
3.    Створено електронну базу епізоотологічних даних щодо випадків сказу на території всіх областей України за 2012-2018 роки, що складалась з 10, 717 випадків сказу та включала наступні показники:   адміністративний суб’єкт, район, населений пункт, місто, географічні координати (довготи і широти), вид тварини,  кількість хворих тварин та  дату підтвердження діагнозу. Проведено адаптацію створеної бази даних для роботи в ГІС програмах  та освоєно алгоритм застосування ГІС програм.
4.    Встановлено, що середній географічний центр еліпса сказу у лисиць розташовувався на 143 км далі на південний захід, ніж у домашніх м’ясоїдних тварин. Дослідження еліпсів стандартних відхилень (станадтрна відстань) показало, що  напрямки руху епізоотій щороку зміщувались на відстань від 27,4  км до 48, 9 км. Так, середній центр  еліпса за 2012 рік  змістився на 27,8 км на північ у 2013 році, на 38,8 км на південний захід у 2014 році, на 48,9 км на північ у 2015 році, на 27,4 км на північний захід у 2016 році, на 44,5 км на схід у 2017 році та на 48,3 км на захід у 2018 році.
5.    Було виявлено 10 статистично значущих кластерів випадків сказу у лисиць і 3 у домашніх м’ясоїдних з значенням р <0,05. Для випадків сказу у лисиць десять статистично значучих кластерів з значенням р <0,05: у 2012 р. (три кластери), 2015 р. (один кластер), 2016 р. (три кластери), 2017 (один кластер) та 2018 (два кластери). Удомашніх м'ясоїдних тварин ми виявили три статистично значущих кластери з значенням р <0,05: у 2012 р. (один кластер), 2013 р. (один кластер), та 2018 (один кластер).
6.    Моделювання динаміки поширення сказу показало розподіл хвороби на відстань до 50 км  у 85% випадків та до 150 км у 15 % випадків у літній період та розподіл поширення сказу до 50 км  у 30% випадків, до 100 км  у 65% випадків та до 250 км  у 5 % випадків у осінньо зимовий період серед всіх видів тварин.
7.    Встановлено, що протягом 2009-2018 років власники тварин отримали загальні економічні збитки на суму 81 701 590 грн., з яких 98,7 % належить до збитків від загибелі ВРХ, по-перше, за рахунок найбільшої кількості хворих тварин, по-друге, за рахунок недоотримання від ВРХ крім м’ясної, ще й молочної продукції, по-третє, значних затрат на утилізацію туш (кремацію).
8.     Найбільша частка нападів тварин на людей була зареєстрована з боку собак (77,7%), але найбільша частка нападу тварин, з підтведженим діагнозом сказ зафіксована у котів  (32,9% усіх скажених тварин).  Ризик інфікування людей під час нападів собаками становить 1:124 (із 838,635 нападів собаками 6,747 було скаженими собаками), котів ¬– 1:25 (7,717 з 196,128), диких тварин – 1:7 (4,397 із 32,894), сільськогосподарських тварин – 1: 2 (4,581 з 11,525).

   Науковий керівник доктор ветеринарних наук, професор, Недосєков В. В., відзначив основні наукові здобутки своєї аспірантки, а її дисертаційна робота є завершеною кваліфікаційною науковою працею, у якій вирішено конкретне наукове завдання.
   Завідувач кафедри епізоотології, мікробіології і вірусології к.вет.н., доцент, Мельник В. В.,також підтвердив актуальність виконаного в дисертації конкретного наукового завдання та наукову новизну отриманих результатів, наголосив, що Ірина Федорівна сформований дослідник та може бути взірцем для аспірантів молодших років навчання.

   В обговоренні доповіді здобувача ступеня доктора філософії взяли участь й інші НПП кафедри: д.вет.н., професор Мазур Т. В., д.вет.н., професор Яблонська О. В., д.вет.н., професор Ушкалов В.О., к.вет.н., доцент Сорокіна Н. Г., к.вет.н., доцент Мельник М. В., к.вет.н., доцент Козловська Г. В., к.вет.н., доцент Шевчук В. М., к.вет.н., доцент Ситнік В. А., к.вет.н., доцент Литвиненко В. М., к.вет.н., доцент Мартинюк О. Г., асистент Жуковський М.О., які в цілому позитивно оцінили роботу здобувача.
   Позитивними враженнями від доповіді та представлених результатів досліджень поділилася гарант ОНП «Заразна патологія тварин», д.вет.н., доцент кафедри фармакології, паразитології і тропічної ветеринарії Галат М. В.
   На думку кафедри, дисертація відповідає вимогам наказу Міністерства освіти і науки України № 40 від 12 січня 2017 року «Про затвердження вимог до оформлення дисертації», Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 06 березня 2019 року.

   З урахуванням наукової зрілості, професійних якостей здобувача ступеня доктора філософії Маковської Ірини Федорівни та результатів виконання наукової складової освітньо-наукової програми Заразна патологія спеціальності 211 Ветеринарна медицина дисертація на тему: «Особливості епізоотичного процесу сказу в Україні в період з  1950 по 2020 роки» була рекомендована науково-педагогічним колективом кафедри для подання до розгляду на фаховому семінарі.

Олександр Мартинюк