Навчальна практика з ґрунтознавства – важлива складова у підготовці майбутніх фахівців-землевпорядників

9 серпня 2021, 9:52
НУБіП
У першокурсників факультету землевпорядкування протягом двох тижнів тривала навчальна практика з ґрунтознавства. Безумовно, програмою практики передбачалося закріплення знань, отриманих на теоретичних заняттях і набуття практичних навичок з: детального опису факторів ґрунтоутворення в природних умовах; якісного проведення морфолого-генетичного аналізу ґрунтів; засвоєння методики визначення фізичних властивостей ґрунтів, що є невід’ємною складовою моніторингу ґрунтів; спостереження і дослідження деградаційних процесів ґрунтового укриття (змив, розмив, делювіальні наноси, замулення і заростання водоймищ), оглеєння ґрунтів та ін.

     Вивчення факторів ґрунтоутворення студенти розпочинали із опису рослинності, якщо це в лісі, то визначали дерева І-го ярусу, ІІ-го ярусу та підліску. Окремо фіксувалася лісова підстилка та наземне укриття трав’янистими рослинами. Паралельно вивчався рельєф, як фактор ґрунтоутворення – експозиція, ухил та довжина схилів, для цього використовували компас, екліметр Брандіса, вимірювальну стрічку. Розріз закладали у типовому місці за елементами рельєфу, прив’язка якого здійснювалася за допомогою сучасного GPS-навігатора.

  

     Дослідження материнської породи починалося за умови закладки повнопрофільного розрізу ґрунту, зазвичай на глибину 1,5-2 м. Студентами були визначені дерново-підзолисті ґрунти на водно-льодовикових відкладах і на карбонатній морені. Сірі-лісові ґрунти утворилися на лесових породах, чорнозем опідзолений – на лесовидному суглинку, а лучні ґрунти на оглеєних лесовидних суглинках із хімічними новоутвореннями залізо-карбонатних конкрецій у вигляді журавчиків. Фактор клімату території досліджень брали із літературних джерел.
     Важливим під час практики було якісне освоєння морфолого-генетичного аналізу ґрунтів, що давало можливість віднести їх до того чи іншого типу і виділити їх місце за усіма складовими генетичної класифікації. Також увага студентів зосереджувалася і на умінні проводити моніторингові дослідження стосовно зміни ґрунтового вкриття в різних умовах їх використання та проходження деградаційних процесів.
     Обабіч закладених розрізів студенти також визначали основні фізичні та водні параметри ґрунтів: щільність складення, водопроникність методом трубок за Качинським, температуру різних шарів ґрунтів за допомогою термометрів Савінова.
     Оскільки студенти І-ої групи вивчали дисципліну «Ґрунтознавство з основами агрохімії», то для них керівником практики було зроблено ухил на дослідженнях основних показників еколого-агрохімічного паспорту поля: кислотність, сума обмінних основ, вміст гумусу і елементів живлення азоту, фосфору, калію та мікроелементів в орному шарі, забруднення ґрунтів важкими металами, пестицидами. З такими дослідженнями студенти ознайомилися і прийняли участь у визначенні кислотності ґрунтів, вмісту рухомого фосфору і обмінного калію на сучасних приладах у навчально-науково-виробничій лабораторії моніторингу якості ґрунтів. За ініціативи завідувача Нагорної Ольги одна із студенток освоїла програмне забезпечення систематизації аналітичних даних та їх моніторинг протягом вегетаційного періоду сільськогосподарських культур.

     Для студентів ІІІ-ої і ІV-ї груп акцент було зроблено на детальні дослідження геоботанічного складу рослинності на різних ландшафтах та їх вплив на розвиток ґрунтів.
     Важливими аспектами практичного вивчення деградаційних процесів у ґрунтах було проведення експериментальних досліджень з прояву водно-ерозійних процесів на схилах різної крутизни та визначенні їх негативних наслідків на довкілля (утворення делювіальних наносів, замулення і заростання водойм). Величини проявів ерозії на крутосхилах Голосієва визначали шляхом виміру водорівчаків за методом Соболєва, а кількість делювіальних наносів у підніжжі схилів – обміром їх площі помноженої на товщину винесеного матеріалу.
     В один із днів практики студенти ознайомилися із ґрунтовим укриттям та землевпорядним облаштуванням плодоовочевого саду НУБіП України, де побачили, що висадка дерев поперек схилу сприяла збереженню ґрунтів від водної ерозії, а застосовування крапельного зрошення оптимізувало водний режим ґрунтів. Також студенти відвідали споруди закритого ґрунту, обладнаних автоматизованим контролем не тільки водного, але й поживного та теплового режимів з метою забезпечення оптимального росту і розвитку овочевих культур.
     Загалом, за період практики проведено дослідження семи розрізів ґрунтів зони українського Полісся (дерново-підзолисті) та Лісостепу (сірі-лісові ґрунти, чорноземи, лучні), визначено їх генетичні особливості і агровиробничі характеристики. Варто зазначити, що основні моменти досліджень фіксувалися у фотовідбитках та відеороликах.

  

  

     Що стосується лабораторних досліджень та виконання камеральних робіт, то вони проводилися у лабораторіях кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. М.К. Шикули й музею ґрунтів кафедри, а також у лабораторії моніторингу ґрунтів фірми «Агроскоп Інтернешнл».
     Необхідно відмітити старанність і зацікавленість студентів при проведенні практики, якісне ведення ними щоденників практики, що дало змогу підготувати хороші звіти і отримати високі оцінки під час захисту.

     Окрему подяку висловлюємо завідуючій лабораторії моніторингу якості ґрунтів, канд. с.-г. наук Ользі Нагорній за можливість проведення агрохімічних досліджень, а також безмежно вдячні співробітникам плодоовочевого саду доценту Олександру Шеметуну, Катерині Шеметун, Марії Спірочкіній за цікаві ознайомлення на території саду та кваліфіковані консультації стосовно використання споруд закритого ґрунту.

Михайло Бережняк, Володимир Козак,
доценти кафедри ґрунтознавства і
охорони ґрунтів ім. М.К Шикули
Фото: Ірини Нестріляй,
студентки першого курсу
факультету землевпорядкування

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook