Славетна історія університету сторінками старовинних книг: Дмитро Менделєєв - автор фундаментальних досліджень з хімії, фізики, метрології, метеорології, економіки, автор основних праць з повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології
Продовжуємо серію публікацій про наукові праці відомих вчених з фонду рідкісних і цінних видань нашої книгозбірні.
Сьогодні представляємо вам книгу вченого з світовим ім’ям, одного з авторів періодичної таблиці хімічних елементів Дмитра Івановича Менделєєва. (1834-1907 рр.)
Менделеев, Д. И. Химические исследования почв и продуктов с опытных полей Симбирской, Смоленской, Московской и Петербургской губерний, произведенные, в химической лаборатории Санкт-Петербургского университета, гг. Ф. Вреденом, Я. Оливье, Ф. Титовым, Г. Шмидтом и Э. Якоби / читано в заседании химич. секции 2-го съезда Русских естествоиспытателей, в Москве, 23 августа 1869 г., Д. Менделеевым ; — М. : Университет. тип. (Катков и К), 1870. — 33 с. – режим доступу : http://dglib.nubip.edu.ua:8080/jspui/handle/123456789/642
Слід зазначити, що Д. І. Менделєєв вперше розробив план організації сільськогосподарських дослідів. Його методикою з відбору ґрунтових зразків і написання етикеток стали користуватися ґрунтознавці при проведенні польових робіт. Менделєєв виділив ряд хімічних елементів, що характеризують ґрунтову родючість, під його керівництвом в університетській хімічній лабораторії Санкт-Петербургського університету проводилися ґрунтові аналізи, в тому числі і для роботи В.В. Докучаєва «Російський чорнозем». Засновник ґрунтознавства В. В. Докучаєв з глибокою повагою ставився до Д. І. Менделєєва, вважаючи його своїм учителем.
Цей документ потрапив до бібліотеки Київського сільськогосподарського інституту з бібліотеки Київського політехнічного інституту, про що свідчить печатка на першій і останній сторінках. А як відомо, наш Університет бере початок саме з цього вишу.
Історичні факти свідчать що автор книги в 1897 входив в «Комісію з питань вищих технічних навчальних закладів», до якої увійшли ще 40 видатних учених і фахівців. І вже 31 серпня 1898 року відбулися урочистості з нагоди відкриття Київського політехнічного інституту. Науково-методичну допомогу під час організації та становлення інституту надали корифеї науки Д. І. Менделєєв, М.Є. Жуковський, К.А. Тимірязєв та інші. Педагогічний колектив КПІ вперше в країні започаткував конкурсний порядок призначення професорів кафедр виключно з осіб, які мають учений ступінь.
Було визначено чотири відділення: механічне (109 студентів), інженерне (101 студент), сільськогосподарське (87 студентів), хімічне (63 студенти).
У січні 1903 р., відбувся перший випуск студентів інституту. Фахівці, які отримали дипломи Київської політехніки, блискуче підтвердили правильність концепції, покладеної в основу організації навчального процесу в інституті. Про це в доповідній записці, адресованій міністрові фінансів, написав, зокрема, корифей вітчизняної науки Дмитро Менделєєв, який очолював державну екзаменаційну комісію:
“Маючи 35-річний досвід у справі дипломування у вищих навчальних закладах, я маю сміливість стверджувати, що такої загальної сукупності спеціальних робіт студентів, які закінчують (курс), яку я бачив у студентів першого випуску Київського політехнікуму, не можна зустріти у відомих мені університетах і технологічних інститутах…
Таким чином я щасливий тим, що маю можливість довести до відома Вашого високопревосходительства про відмінний результат першого випуску КПІ, вони обіцяють багато для майбутнього…”.
Студентам, які успішно складали випускні іспити, присвоювали звання: на механічному й хімічному відділеннях — інженера-технолога, інженерному — інженера-будівельника, агрономічному — вченого-агронома. Звання учених-агрономів надавало право завідувати сільськогосподарськими фермами, станціями, заводами, займати посади на державній службі. Крім цього диплом про закінчення інституту відкривав шлях до викладацької роботи у спеціальних навчальних закладах.
Щодо самого Дмитра Менделєєва, то більшість його знає як визначного хіміка, але у біографії Менделєєва, власне, хімії присвячено менш ніж десяту частину його наукового доробку. Фундаментальні дослідження та праці Менделєєва стосувалися повітроплавання, метеорології, освоєння Арктики, проєктування криголама, народної освіти, судових експертиз, економіки.
Концепція сталого розвитку, раціональне природокористування, екологія – ці нові визначення аж ніяк не нових тем також цікавили Менделєєва й були предметом його досліджень.
Учений застерігав суспільство від нерозумного використання природних ресурсів. Він палко дискутував на тему вичерпних корисних копалин, закликав ощадно витрачати нафту, воду, вугілля, переконував у необхідності газифікації вугілля, нагадував про обов’язок модифікувати способи видобутку й транспортування нафти.
Менделєєв наголошував на важливості освіти як серцевини формування здорового суспільства і заможної держави: «Школа – це майстерня, де формується думка молодого покоління. Потрібно міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє».
До 150 річчя з дня народження Д.І. Менделєєва та до 100-річчя заснування Київського політехнічного інституту при підтримці Українського хімічного товариства та випускників хіміко-технологічного факультету було відкрито пам’ятник великому вченому - https://kpi.ua/mem-mendeleyev
Лариса Сідько,
завідувачка інформаційно-бібліографічним
відділом наукової бібліотеки