Ветеринарно-санітарна практика у притулку для тварин

Студенти 10 групи 1 курсу на чолі із завідувачем кафедри ветеринарної гігієни ім.проф.А.К.Скороходька Кучерук Марією  відвідали Центр захисту і допомоги безпритульним тваринам (м.Вишневе).

Я хотіла б поділитися своїми враженнями. Звісно, дещо морально важко знаходитись в таких місцях, адже ти бачиш сотні очей , які хочуть знову відчути людську любов та ласку. Надзвичайно тяжко слухати історії про те, як всі ці собаки потрапили сюди і що їм довелось пережити. Щемить серце від співчуття і співпереживань. Це все змушує задуматись і зробити певні висновки. Я ще раз зрозуміла якими жорстокими можуть бути люди і як добре, що є волонтери, які створили для знедолених тварин новий дім. На скільки важливим є популяризація гуманного ставлення до тварин і навчання власників правилам догляду, виховання і просто утримання домашніх улюбленців.

Нам провели екскурсію по притулку та розповіли основні принципи роботи. Насправді, порівнюючи з іншими притулками, я була приємно вражена станом цього. Є певні складнощі, але видно, що люди вкладають в це місце дуже багато сил та часу і дійсно горять своєю справою. Шкода, що мало хто підтримує та допомагає фінансово. Хоча пані Олена розповіла, що вони завжди раді допомозі та намагаються заохотити якомога більше волонтерів. Я щаслива, що наша група змогла хоч трохи сьогодні посприяти покращеною умов.

Оскільки ми навчаємось лише на 1 курсі ФВМ НУБІП України - поки що ми допомагали з облаштуванням і прибиранням вольєрів і кормокухні та переносили дрова. Не скажу, що це легка робота, але відчуття того, що ти допомагаєш братам своїм меншим неймовірно мотивує. Я впевнена, що це був не останній наш візит до притулку і ми ще будемо збиратися та допомагати, адже разом це робити набагато легше та веселіше.
А коли здобудемо навички лікувальної справи - повернемося для фахової ветеринарної допомоги цим знедоленим тваринам.

Я планую розповісти друзям та поширити інформацію про це місце, щоб якомога більше людей про нього дізналось. Я дійсно рада, що мала можливість відвідати притулок, адже отримала купу позитивних емоцій та вдосталь наобіймалась з його чотирилапими мешканцями.

староста групи Харченко Яна