Студенти першого курсу, після практики, рекомендують «Соціальну роботу» в НУБіП України

 

     Київський міський центр соціальних служб надає послуги соціальної та психологічної допомоги та інформаційну підтримку мешканцям Києва. У центрі працюють методисти, юристи-консультанти, психологи, соціальні педагоги, фахівці з соціальної роботи, які здійснюють координаційну, консультаційну, правозахисну діяльність, проводять благодійні, тематичні заходи; співпрацюють з багатьма благодійними фондами, громадськими організаціями, лікарнями тощо. Фахівцями Центру надається соціальна допомога: сім’ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах; демобілізованим учасникам АТО/ООС та членам їх сімей; сім’ям внутрішньо переміщених осіб з дітьми; особам, які постраждали від домашнього насильства та торгівлі людьми; сім’ям, які виховують дітей та молодь з інвалідністю; людям із залежностями та членам їх родин, групи взаємодопомоги; особам, які мають соціально небезпечні хвороби (в тому числі ВІЛ/СНІД); дітям з числа сиріт, позбавленим батьківського піклування; дітям та молоді, які перебувають в конфлікті з законом; потенційним кандидатам у прийомні батьки, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, опікуни та піклувальники, усиновителі, а також у наставники, патронатні вихователі.

     Звичайно, студенти (а їх було 58 осіб!) жалкують про дистанційний формат практики, проте, вони зазначають, що навіть в таких умовах наставники практики (від НУБіП України наставниками були в.о. завідувача кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Сопівник та старший викладач цієї кафедри Олена Варава, з боку практичної бази першокурсниками опікуваласьфахівець із соціальної роботи КМЦСС Валентина Єрмачкова) організували два насичених тижня, протягом яких вони дізнались багато потрібної інформації, емоційно занурились в роботу та глибше пізнали свою майбутню професію.

     Для студентів-мешканців Києва, які мали величезне бажання долучитись до заходів КМЦСС очно, така можливість була надана. В їх числі – студенти груп СР-20001 б та СР-20002 б Вікторія Бізюка, Оксана Мажар, Інна Олійник, Єлизавета Руднік, Наталія Вальчевська, Аліна Нестерук, Олександра Долбєва, Лідія Бичкова, Дмітрій Тимошенко, Дарія Гордійчук, Ярослава Дубас, Юлія Чернієнко.

    Тільки-но центром планувались певні заходи, або зустріч із цікавим співрозмовником, ці студенти приїздили до КМЦСС на вул. Довженка, 2. І слід визнати, що жодного разу не були розчаровані цими візитами та витраченим часом. Чого тільки вартували зустрічі з методистом центру – давнім і відданим колегою кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України Леонідом Крисовим. Після спілкування з цим авторитетним майстром соціальної роботи студенти написали про свої враження.

     Вікторія Бізюка: «Я була дуже вражена роботою центру соціальних служб, а також людьми, які створили його та щоденно наповнюють своєю діяльністю. Навіть не вірилось, що існує таке місце, де можуть надати допомогу кожному, хто цього потребує! Тут панує атмосфера добра, любові та оптимізму.

 

     Зустрівшись з Леонідом Петровичем Крисовим, ми отримали величезний спектр емоцій та вражень, значно розширили свій багаж знань. Це Людина з великої літери. Завдяки його надзвичайно щирій і великій душі було врятовано стільки життів та сімей!

    Під час спілкуванням з ним і живих прикладів життєвих ситуацій, які йому доводилось вирішувати як професіоналу, кожен із нас відчував водночас радість і сум, гордість і відчай, а бажання спілкуватись з цим прекрасним фахівцем тільки примножилось! Практика подарувала нам багато знань та емоцій, дякуємо та до нових зустрічей!»

     Діана Лопатіна: «Важливо, що працівники центру постійно працюють над своїм рівнем та намагаються надати якомога більше знань і можливостей для професійної реалізації молодому поколінню, залучаючи студентів до громадського життя. Вони активно ведуть сторінки у соціальних мережах з метою популяризації заходів та привернення уваги громадян до певних соціальних проблем; тісно співпрацюють з багатьма волонтерськими, громадськими і молодіжними організаціями, благодійними фондами тощо. Усе це підтверджує одне: вони можуть надати важливий досвід майбутньому соціальному працівникові».     

     Основною метою ознайомчої практики з фаху було загальне ознайомлення студентів із системою соціальної роботи в Україні в цілому, ознайомлення з завданнями, структурою, категоріями клієнтів Київського міського центру соціальних служб та формування професійних умінь і навичок майбутніх фахівців. Студенти ознайомились з нормативними документами, за якими здійснюється діяльність соціального працівника та діяльність КМЦСС; з етичними принципами та правилами роботи соціального працівника / педагога в організації; з основними методичними матеріалами, які використовує в своїй роботі соціальний працівник.

     Першокурсники ознайомились з діяльністю партнерських організацій КМЦСС.

     Практикантам була запропонована діяльність в малих групах – розробити тренінг або бесіду, або консультацію для конкретної категорії осіб та презентувати онлайн цей діалог «соціального працівника» з «отримувачем соціальних послуг». Слід зазначити, що соціальний працівник має володіти різними комунікативними стратегіями, аби охопити весь спектр можливих ситуацій.

 

     Не менш важливою подією під час практики першокурсники вважають онлайн-вебінар «Секстинг – частина молодіжної культури чи небезпечне явище?», на якому спікер громадської організації А21 Катерина Яковенко висвітлила актуальну для молодого покоління тему та відповіла на запитання «Що таке секстинг, онлайн-грумінг та сексторшен? Як нібито безпечне романтичне спілкування онлайн може перетворитись на пастку? Як себе убезпечити?»

     Зустріч була продуктивною та цікавою, оскільки зараз, в період технологізації та інформатизації, коли комунікація здебільшого відбувається онлайн, як ніколи актуально підіймати теми інтернет-спілкування, розповідати про ситуації, коли порушується особиста свобода і молода людина потрапляє в тенета злочинців. Кожен учасник мав змогу задати питання та отримати підтримку і допомогу.

     Була приділена увага формуванню статевої культури дітей та молоді. Завдяки провідному фахівцю із соціальної роботи КМЦСС Ірині Цісар та її колезі із «Центру громадського здоров’я» Отто Стойку відбулася зустріч на платформі ZOOM – заняття на тему «Формування статевої культури дітей та молоді» для майбутніх соціальних педагогів.

 

     Фахівці вважають: «Головна мета статевої просвіти – надати молоді доступ до правдивої інформації, що зменшить ризиковану сексуальну поведінку. У світі, де панують епідемія ВІЛ, ранні вагітності та сексуальне насильство такий підхід є надзвичайно важливим.

     Хто має просвічувати дітей, школа чи родина? Головне, з чим бореться ця просвіта, – ранні незаплановані вагітності й захворювання, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекція та такі ризики ранніх статевих відносин, як психологічний дискомфорт, страх, тривога, депресія, порушення сну.

     Крім інформації, наданої студентам безпосередньо під час онлайн-зустрічі, Ірина Цісар рекомендувала першокурсникам численні покликання на вебінари та достовірні інтернет-ресурси з даної теми, серед яких, наприклад, сайт фонду «Здоров'я жінки та планування сім'ї», сайт для батьків та інших дорослих щодо репродуктивного здоров’я, сторінка для батьків «Свідомі батьки», сайт для підлітків тощо. Уся ця інформація є цінним ресурсом для організації соціальної роботи з цього питання.

     Завдяки участі в онлайн-семінарі «Здоров’я без сорому» (спільний проєкт ГО «Здоров'я дітей» з дитячим фондом ООН, доповідач Галина Перколаба) першокурсники дізналася, як правильно говорити з підлітками про особливості статевого дозрівання хлопців та дівчат, як пояснити процеси, що відбуваються в організмі в цей період, чим вони відрізняються у хлопців та дівчат, що це є нормальним і не потрібно соромитися говорити про це.

     Практика надала можливість ознайомитися з таким поняттями, як «бренд», «брендінг», «соціальний брендінг», «соціальна реклама», видами соціальної реклами, з позитивними та негативними прикладами соціальної реклами та її впливом.

     Кожний шукав цікаві матеріали і приклади соціального брендінгу і соціальної реклами – соціальне відео, художні фільми на соціальні теми, цікаві статті в журналах, рекламні постери, вдалі та негативні приклади реклами. Студентам було цікаво дізнаватись про те, як можна поширювати продукт з соціальним посилом, який зможе вплинути на певну групу отримувачів соціальних послуг, та змінювати світ на краще. Кожен обирав по два соціальні ролики та висловлювався на різну тематику.

 

     Дарія Ройко: «…Щодо мене, я обрала два пов’язані за тематикою ролики. Перший – про безкорисливість, про емпатію та будь-яку дрібну допомогу, яка може зробити людину щасливішою та наштовхнути на зміни у житті; другий – про елементарну ввічливість та вміння подякувати. Іноді продавцю солодощів достатньо посміхнутись, щоб комусь задати настрій на весь день».

     Також підіймалась тема домашнього насилля, та соціальна робота з групами осіб, які саме постраждали від домашнього насильства.

     «Як на мене, – висловлює свою думку Анна Єфремова, – це одне з найважливіших питань соціальної роботи, оскільки проблема домашнього насилля, яке проявляється в різних формах, є актуальною, кількість жертв, що постраждали від домашнього насильства зростає, і жертвами є не тільки жінки, а й чоловіки та діти. Тому окрема вдячність КМЦСС, що зачепили цю проблему під час нашої практики».

    Ще одним з завдань практики була творча індивідуальна робота, де кожен брав за основу фільм, знаходив в ньому соціальні проблеми та описував у своєму есе головну, на його погляд, соціальну проблему та шляхи її розв’язання.

     Анна Ющенко: «За рекомендацією наставника практики, я писала есе по міні-серіалу «Патрік Мелроуз», у сюжеті якого, ми бачимо низку соціальних проблем, – наркоманія, соціальний супровід сім’ї, відношення до людей похилого віку, домашнє насилля та ставлення до такого явища як евтаназія. Фільм зачепив за живе. За основну проблему, мною було обрано питання домашнього насилля в дитинстві.

     Діана Лопатіна: «Найбільше сподобалось творче завдання, коли ми можемо поєднати вивчений матеріал зі своїми думками та поглядами, а викладачі з об’єктивністю віднесуться до роботи. Таке завдання, як есе чи власне висловлювання щодо соціальних проблем, порушених у певному фільмі, не абияк зацікавило, адже це чудова можливість поєднати корисне з приємним. Зараз кінематограф та музика надзвичайно розповсюджені серед молоді, а поєднання цих улюблених занять з глибоким аналізом є вдалим прийомом. Це не викликає таких труднощів, як, наприклад, перечитування великих статей чи книг з соціальної роботи».

     Студенти також поширювали інформацію КМЦСС в соціальних мережах, для того, щоб якнайбільше людей змогли ознайомитись з корисною інформацією.

 

     На жаль, практика швидко добігла кінця. Проте навіть поза її межами, у свій вихідний день, деякі першокурсники зголосилися взяти участь у Дні батька, який відбувся у неділю, 13 червня у парку Відрадний. Ось їхні враження.

     Оксана Мажар: «Мене, студентку 1-го курсу, запросили у ролі волонтера. Для майбутнього соціального працівника – це гарна можливість застосувати теоретичний матеріал на практиці. Діти з задоволенням долучались до різноманітних ігор, весело проводили час, а я їм допомагала.

     Загалом гостями свята є сім’ї. Для них представлені різні конкурсні програми. Для малечі – це настільні ігри, для татусів – це суперництво за звання «СуперТато», де кожний тато має можливість продемонструвати свою силу, перетягуючи автівку.

 

     Батьки разом із дітьми можуть взяти участь у великій кількості творчих майстерень та активностей.

     Але й звичайний перехожий знайде для себе цікаву інформацію. 

     На заході також були представлені центри консультування, де будь-хто може отримати фахову підтримку, консультацію та допомогу».

     Крістина Янович доповнює: «Наша команда волонтерів відповідала за мильні бульбашки, а моїм завданням було створювати велику мильну бульбашку навколо дитини. Така робота приносила радість не тільки відвідувачам заходу, а й нам, волонтерам.

     На території парку було організовано чимало інших розваг. Через постійну роботу я не мала змоги оглянути всі, тому перерахую, які вдалось побачити: майстер-клас з антистресу, аквагрим, перша медична допомога, організована Товариством Червоного Хреста України, ознайомлення з правилами дорожнього руху представниками поліції, фото-зона. А на сцені постійно виступали з танцювальними і пісенними номерами, декламували вірші, відбувалось нагородження переможців… Найбільше вразив конкурс «Найкращий тато», де чоловіки тягли на швидкість автомобіль «Тесла».

     Як зазначали студенти під час заліку, «на жаль, пандемія, внесла свої корективи щодо проходження нашої першої практики. Та, не зважаючи на це, дякуємо за такий досвід Київському міському центру соціальних служб. Це були два продуктивних тижні, з яких, кожен виніс для себе багато корисного».

     Дар’яМоскаленко: «Під час проходження практики я, по-перше, дізналася про різноманітні громадські організації у місті Києві, що працюють з різними групами отримувачів соціальних послуг, а по-друге, стала більше цим цікавитися. Також я глибше зрозуміла сутність моєї майбутньої спеціальності – соціального працівника. І остаточно впевнилася, що хочу більше дізнаватися про соціальну роботу і розвивати свої знання в цій сфері. За час практики я чіткіше сформувала своє відношення до волонтерства, професії соціального працівника та соціального педагога… Хоча цьогорічна практика мені сподобалася, я маю бажання в наступному році відвідати Київський міський центр соціальних служб очно, аби глибше поринути в його діяльність».

     Відповідаючи на питання «Яка інформація, одержана на практиці, була найбільш цінною?», Олена Ушарук зазначила: «На мою думку, вся інформація яку нам надавали під час проходження практики, була корисною. Ми разом дізнавались про нашу майбутню спеціальність, відвідували цікаві й корисні семінари. Дякуючи всім нашим керівникам, ми засвоїли дуже багато інформації, яка не раз стане у нагоді… Це була наша перша практика, тому запитань було багато. Усі наші керівники та співробітники центру проявляли терпіння та доброзичливість. Нам одразу дали зрозуміти, що ми можемо отримати відповідь на будь-яке наше запитання, чи просто прийти за порадою. Познайомившись із викладачами, ми побачили, що кожен з них особистість і професіонал – це команда однодумців…».

     А от Анастасія Лівіцька вважає найбільш цінним надбанням ознайомчої з фаху практики наступне: «Мені сподобалось те, що не було «сухого» матеріалу… Найбільш цінною інформацією, одержаною на практиці, стала чітка сформованість уявлень про роботу соціального працівника. Це нелегка професія, оскільки вона потребує багато уваги, витрачання свого особистого вільного часу і терпіння. Проте, з іншого боку, це дуже цікаво та корисно для суспільства, необхідно для нього… Це був і захоплюючий, і корисний перший досвід застосування своїх знань, умінь і навичок на практиці. Я перейняла від фахівців, які мене навчали, слова, настанови й щире бажання допомагати».