Міждисциплінарний досвід гуманітаріїв: кафедра соціальної роботи та реабілітації стала співорганізатором Всеукраїнської науково-практичної конференції «Психологія та етика в репродуктивній медицині: мультидисциплінарний підхід»

 Людина – надскладний конструкт. Намагаючись зрозуміти цей феномен, трудилось не одне покоління дослідників. З розвитком сучасних гуманітарних наук і поглибленням специфічних знань всередині кожної з них (недарма медики жартують, що скоро одне вухо буде лікувати один фахівець, а на іншому – спеціалізуватиметься вже інший), сучасні науковці і практики опинились перед необхідністю інтегрувати свої знання і досвід, щоб побачити об’єкт свого дослідження – людину – в усій її багатоплановості і складності, знайти відповідь на чисельні питання та потреби, що народились на перетині різних галузей знань та врешті решт, знайти істину.
4 червня на гуманітарно-педагогічному факультеті НУБіП України відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Психологія та етика в репродуктивній медицині: мультидисциплінарний підхід». У зв’язку з необхідністю дотримання карантинних вимог, захід відбувся у змішаному форматі – частина учасників взяла участь у режимі офлайн, частина – онлайн. В цілому, в конференції взяли учать 240 учасників, в тому числі з закордону.

На офіційній сторінці Української асоціації психосоматики репродуктивної перинатальної психології у Фейсбук, відбулась on-line трансляція конференції, що дозволило розширити межі просвітницької діяльності і соціального інформування населення України та зарубіжжя.

Ініціатором заходу стала ГО «Об’єднання «Українська асоціація психосоматики репродуктивної перинатальної психології». Президент цієї асоціації та водночас засновник Інституту репродуктивної перинатальної психології психосоматики в Україні і викладач кафедри загальної та медичної психології НМУ ім.О.О. Богомольця Антоніна Наконечна звернулась до з пропозицією для нашого університету стати співорганізатором конференції, внесеної в Реєстр з’їздів, конгресів, симпозіумів та науково-практичних конференцій МОЗ та НАМН України. НУБіП України, гуманітарно-педагогічний факультет, долучившись організаційно, не тільки гостинно відчинив свої двері й надав свою навчальну площу для проведення наукової дискусії, але й запропонував своє бачення обговорюваних проблем репродуктивної медицини.

Вадим Кондратюк, зазначив, що двадцять років тому, ще за часів його навчання на зооінженерному факультеті, в університеті обговорювались питання та проблеми репродуктивної медицини (про цей факт витоків сучасної репродуктивної медицини з досліджень в зооінженерії говорила в своєї доповіді і головний лікар клініки «Айвімед», д.м.н., член Української, Європейської та Американської асоціацій репродуктологів Галина Стрелко.

З вітальним словом та побажаннями плідної праці до учасників конференції звернулась в.о декана гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька. Вона наголосила на актуальності тематики конференції в часи депопуляції та зазначила складність й різноманітність запланованих для обговорення тем.

Цікавим та надзвичайно насиченим за змістом став блок медичної інформації, висвітлений фахівцями-практиками з клініки репродуктивної медицини «Айвімед». Щодня приймаючи пацієнтів, маючи справу з кріозаморожуванням яйцеклітин (ооцитів), сперматозоїдів, ембріонів та пересадкою останніх, знаючи достеменно всі психологічні й соціальні проблеми своїх клієнтів, ці професіонали наголошували на тому, що лікар здебільшого зосереджений на так званих технічних сторонах процесу запліднення. В той же час важливо, щоб із пацієнтом працювали фахівці інших галузей – психологи, соціальні працівники, юристи тощо. Це перетворюється на нагальну потребу, оскільки виникає багато супутніх проблем, пов’язаних з процесами відтворення – просвітницька робота, психологічний супровід безплідних сімей та клієнтів програм запліднення, медико-соціальний супровід сімей під час здійснення медичних втручань.Стурбованістю щодо збереження українськими жінками здатності народжувати та необхідності інформування про це була просякнута доповідь «Збереження фертильності» головного лікаря клініки «Айвімед», д.м.н., члена Української, Європейської та Американської асоціацій репродуктологів Галини Стрелко. До речі, як фахівець, Галина Володимирівна розвінчала широко розповсюджений в ЗМІ міф про те, що російська поп-зірка Алла Пугачова завагітніла шляхом кріоконсервування своїх яйцеклітин за часів своєї молодості і доступно пояснила, чому це було неможливо.

 У співдоповіді «Донація ооцитів. Медичні та ембріологічні аспекти» лікар акушер-гінеколог, репродуктолог клініки «Айвімед», к.м.н., секретар Української асоціації репродуктивної медицини, член Української та Німецької асоціації акушерів-гінекологів, Німецької асоціації із захисту репродуктивних функцій у пацієнтів з онкологічними захворюваннями FertiPROTEKT Оксана Онищук разом зі своєї колегою старшим ембріологом клініки «Айвімед» Ольгою Малютою фахово і популярно водночас розповіли учасникам про донорство яйцеклітин, технічні аспекти кріозаморожування і розморожування біоматеріалу, банк ооцитів, перспективи на майбутнє та багато іншого, що значно розширило знання учасників конференції, серед яких, до речі, було немало людей, які здійснюючи професійну діяльність за фахом психолога чи викладача, отримали ще й медичну освіту.

 Такими є тренди сучасної освіти – вже рідко зустрінеш фахівця, що має лише один диплом і все життя пропрацював на одному робочому місці. Це ще один аспект мультидисциплінарності.

Водночас учасники конференції пройнялись повагою до доповідачів – фахівців репродуктивної клініки як до людей, які, подібно деміургу, дарують парам, які відчаялись мати дітей, щастя батьківства. Тут доречно буде згадати слова ембріолога: «Ми думаємо, що найважливіші події в нашому житті - це закінчення університету і весілля, а насправді це бластуляція і гаструляція» (йдеться про процеси етапів ембріонального розвитку).
   Наукову дискусію продовжила президент Української асоціації психосоматики репродуктивної перинатальної психології, засновник Інституту репродуктивної перинатальної психології психосоматики в Україні, викладач кафедри загальної та медичної психології НМУ ім.О.О. Богомольця Антоніна Наконечна.

У своїй доповіді «Особливості психологічного здоров’я жінок репродуктивного віку» Антоніна Володимирівна наголосила на необхідності введення в штат репродуктивних клінік посади психолога. Постійно працюючи з цією категорією клієнтів на різних етапах програм запліднення, доповідачка поділилась чималим досвідом та результатами своїх наукових досліджень.
   Лікар-уролог Інституту урології НАМН України Степан Гусаковський в доповіді «Чоловіча фертильність. Сучасний погляд» поділився спостереженнями щодо збереження чоловіками здатності бути батьком та наголосив на тому, що успіх буде очікувати тільки ту безплідну пару, яка буде здатна підтримувати одне одного – психологічно, фізично, емоційно – на шляху до бажаної вагітності.

 Значну зацікавленість учасників конференції викликала доповідь «Правові аспекти допоміжних репродуктивних технологій» медичного адвоката Олени Бабіч, яка з 2003 року займається юридичним супроводом допоміжних репродуктивних технологій та програм сурогатного материнства. Як виявилось, в українському законодавстві прописані не всі норми, аби кожний з подружжя, яке наважилось на донорство яйцеклітин чи сперматозоїдів, чи сурогатне материнство, чи екстракорпоральне заплідненя (ЕКЗ), яке в народі називають «діти з пробірки», почувався в юридичній безпеці. Учасники почули приклади різних правових колізій, наприклад, як в правовому полі вирішується доля замороженого ембріону чи іншого генетичного матеріалу, якщо один із подружжя помер, або відбулось розлучення і утворилась нова сім’я.

Ці аспекти є особливо актуальними, зважаючи на те, що Україна знаходиться в стані військового конфлікту, і багато чоловіків, відбуваючи на передову, вдаються до здачі генетичного матеріалу, або до заморожування ембріонів.
   Дуже цінним був представлений на конференції погляд на проблеми репродуктології власне самого клієнта. Учасники почули досвід і бачення ситуації Марини Молчанової – письменниці, авторкі книги «In Vitro», книги, яка вперше в Україні розповіла про допоміжні репродуктивні технології очима пацієнта. Пані Марина розповіла про свої спроби завагітніти, про важкі клінічні ситуації, які трапились з нею на цьому шляху, про необхідність для медиків слідувати не тільки стандартним протоколам, але й клінічному мисленню (адже в цій новій галузі так багато ще невідкритого) і запропонувала кожного клієнта вважати «комерційним проєктом», результатом якого має стати здорова народжена дитина. А ще доповідачка поділилась, що вийти їй з морально і фізично складних ситуацій допомогли бесіди з психологами, тому, крім медиків, поряд з пацієнтом так доречно буде перебування представників інших професій.

Лікар, гомеопат, психотерапевт, власник медичного центру Дем’ян Попов в доповіді «Сімейні та родові програми – їх вплив на репродуктивну функцію людини» розповів про те, що кожна людина акумулює в собі досвід роду своїх батьків – матері й батька та всіх їхніх попередників. Тому ключовою тезою Дем’яна Володимировича було право кожної дитини знати, хто є її біологічні батьки, навіть при використанні додаткових репродуктивних технологій (донорських сперматозоїдів, яйцеклітин, сурогатного материнства). Наводячи приклади законодавства різних країн, де здача біоматеріалу для репродуктивних потреб не є анонімною, доповідач наголосив на необхідності скасувати норму українського законодавства про анонімність донорів, адже кожна людина протягом всього подарованого їй життя шукатиме своїх біологічних батьків і відповідей на питання, які виникають під час реалізації нею своєї родової програми.

Кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України Олена Варава в доповіді «Дітородні орієнтації сім'ї як соціально-психологічна проблема українського соціуму» актуалізувала ціннісні орієнтації сучасної молоді щодо народження дітей. Проаналізувавши категорію «материнство» як соціальний інститут, що посідає помітне місце в діяльності соціальних працівників, соціальних служб і розглядається з позиції біологічної (репродуктивна функція), соціальної (виховна функція), правової сфери, Олена Борисівна зазначила, що в кожній культурі є цілий інститут материнства, що включає в себе різноманітні способи виховання жінки як матері, які не всі є усвідомлюваними. Було висвітлено значення етнокультурного контексту на конструювання сучасних досвідів материнства, зокрема, ставлення до безпліддя, до матерів-одиначок, народження дітей поза шлюбом, стереотипне розуміння фемінності (жіночності) тільки через поняття «материнство» (якщо не мати – то й не жінка, принаймні, не повноцінна). Актуальним для українського соціуму є боротьба двох дискурсів – консервативно-релігійного пролайф (рух проти абортів) та демократичного прочойс (рух за репродуктивний вибір, що відстоює право жінки робити аборт). На сьогодні постає проблема ставлення до квір-сім’ї, долання стереотипних, стигматизованих образів трансгендерності та гомосексуальності. Значний інтерес викликали тези про вплив фемінізму на материнство та необхідність врахування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Були досліджені також аргументи прихильників чайлдфрі, або чому люди не хочуть мати дітей; висвітлені аспекти соціальної роботи з молодою сім'єю. Адже дітородні ціннісні орієнтації українського суспільства постійно трансформуються.

 Українське суспільство тільки підходить до усвідомлення необхідності формування мультидисциплінарних робочих груп з лікаря, психолога, фізіотерапевта, священика і соціального працівника, тобто бригади фахівців медичної і соціальної сфери. За кордоном уже напрацьовано досвід міжгалузевої взаємодії в процесі надання допомоги людині у сфері охорони здоров’я та соціально-педагогічної підтримки материнства й дитинства.

Психолог, психотерапевт за напрямком психодрама, інструктор по підготовці до пологів Ірина Тулей продемонструвала учасникам конференції психологічні методи роботи та супроводу сімейних пар з порушенням репродуктивного здоров’я та розповіла про їхню результативність.

 Отже, на конференції відбувся обмін практичним досвідом між вітчизняними науковцями, лікарями, психологами, юристами та суміжними спеціалістами, що працюють в галузі репродуктивної медицини. Долучився до цієї дискусії й гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України. Адже, збереження здоров'я населення в Україні виходить за рамки суто медичного питання і стає загальнодержавною проблемою, яка потребує вирішення на національному рівні.

Олена Варава,
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації