IX Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В СУСПІЛЬСТВІ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ '2021» охопила широкий спектр використання ІТ

13-14 травня 2021 р. на базі факультету інформаційних технологій проведено IX Міжнародну науково-практичну інтернет-конференцію «Глобальні та регіональні проблеми інформатизації в суспільстві і природокористуванні '2021».

Міжнародну конференцію було проведено в режимі онлайн з використанням програмного забезпечення Cisco Webex.

Конференція розпочалася з привітальних слів декана факультету інформаційних технологій д.п.н., професора Глазунової Олени Григорівни, яка зазначила, що актуальність даної міжнародної конференції не викликає сумнівів, особливо в розрізі ефективного розвитку штучного інтелекту, машинного навчання, робототехніки, застосування моделей, методів та інформаційних технологій в економіці, проблем забезпечення кібербезпеки, використання інформаційно-комунікаційних технології в поширенні знань, геоінформаційних систем і технологій у природокористуванні, тощо.

Декан факультету зазначила, що в роботі конференції бере участь більше 100 учасників, які представляють різні навчальні та наукові заклади, організації та IT компанії з України, Австрії, Польщі, Словаччини, Ізраїлю, Казахстану, Узбекистану.

Потому з привітальними словами до учасників міжнародної конференції звернувся начальник навчальної частини д.с-г.н, проф. Отченашко Володимир Віталійович, який також підкреслив актуальність конференції та важливість всіх питань, що були внесені в програму для обговорення та побажав всім учасникам плідної праці.

Після цього учасників конференції привітав її модератор к.е.н, доцент кафедри інформаційних систем і технологій Харченко Володимир Віталійович. Представники організаційного комітету конференції подякували всім, хто відгукнувся на запрошення та надіслав свої тези на конференцію та підготував доповідь для виступу.

Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (Австрія) Швиденка Анатолія Зіновійовича з надзвичайно актуальною темою «Про деякі тренди динаміки сучасного світу».

Професор Швиденко А. З. зазначив, що саме системний аналіз – це єдиний шлях до проникнення в суттєвість навколишнього світу, оскільки, сучасний світ є незбагненною множиною нечітких систем, в яких необхідно планувати адаптаційні стратегії в умовах невизначеності, розглядати проблеми «повної складності».

Анатолій Зіновійович відмітив, що прикладний системний аналіз неможливий без сьогоднішніх досягнень інформаційних технологій – цифровізації людського буття, розумних систем, що обмінюються даними та інформацією між собою, доступу до передачі великих обсягів складного контенту на необмежену відстань, тощо. Також було обговорено основні ризики, що виникають в сучасному світі, висвітлено кліматичні зміни і емісії парникових газів, проаналізовано зміни клімату та майбутнє Українських лісів.

Менеджер агро проєктів компанії DroneUA Олег Грейцар виступив з доповіддю: «Робототехніка в сільському господарстві, дрони оприскувачі». Доповідачем зазначено, що нині одним із перспективних способів підвищення продуктивності праці є використання робототехніки. У виступі детально охарактеризовані особливості сучасних дронів оприскувачів.

Також проаналізовано портативні пристрої, що реагують на ближній інфрачервоний датчик і підключаються до бази даних ґрунтів AgroCares та бази даних Trouw Nutrition, для визначення рівня родючості ґрунту та рівня поживності кормів для тваринництва.

Наступним доповідачем був професор кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України Гетя Андрій Анатолійович, який виступив з доповіддю на тему «Інформаційні технології у тваринництві - завтра настає сьогодні».

У виступі проаналізовано сучасний стан тваринницької галузі. Висвітлено питання діджиталізації чи «Тваринництво 4.0», в основі якого є перехід на інтелектуальні цифрові системи управління виробництвом.

Зазначено, що метою діджиталізації є збір визначеної інформації про тварин, процеси та оточуюче середовище в режимі «онлайн». Це дозволяє робити прогнози з метою їх подальшого оперативного використання керівництвом підприємства, для ефективного використання ресурсів, зокрема, кормів.
Також проф. Гетя А.А. навів основні принципи функціонування системи «точного» тваринництва. Окрема увага була приділена вимогам щодо організації збору даних від тварин, наведені недоліки застосування інформаційних систем.

Разом з цим, було розглянуто різні можливості інноваційно-інформаційних технологій у молочному скотарстві, свинарстві, птахівництві, аквакультурі, бджільництві.

Грицюк Петро Михайлович, д.е.н., професор, завідувач кафедри комп’ютерних технологій та економічної кібернетики Національного університету водного господарства та природокористування м. Рівне виступив із доповіддю на тему «Прогнозування курсу криптовалют з використанням нейронних мереж».

Проф. Грицюк П.М. зазначив, що метою даної роботи було дослідження можливостей штучних нейронних мереж у прогнозуванні дохідності криптовалют та порівнянні отриманих результатів з класичними методами прогнозування. В доповіді було охарактеризовано структуру штучної нейронної мережі, наведено інформацію щодо капіталізації основних криптовалют світу, розглянуто авторегресійні моделі дохідності біткоїна.

Було продемонстровано та проаналізовано результати прогнозування дохідності біткоїна в середовищі RStudio (пакети NNET, NEURALNET-535) з використанням штучних нейронних мереж.

Наступним виступив Попов Олександр Олександрович, д.т.н., с.н.с, заступник директора ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» із темою «Математичні та програмні засоби моделювання та аналізу стану атмосферного повітря на техногенно навантажених територіях України». Дослідження даного питання є досить актуальним, оскільки забруднення атмосферного повітря є одним із найважливіших елементів оцінки комфортності середовища проживання людини, що спричиняє шкідливий вплив на її здоров’я.

Було наведено порівняльну характеристику моніторингу атмосферного повітря і моделювання розсіювання забруднюючих речових як інструментів для проведення оцінки якості повітряного середовища. Також було представлено велику кількість математичних моделей забруднення атмосфери та алгоритми ідентифікації даних моделей.

Жваву дискусію викликала доповідь д.е.н, професора кафедри економічної кібернетики НУБіП України Скрипника Андрія Васильовича на тему «Екстерналії і тарифи української енергетики».

В доповіді було наведено динаміку первісного енергопостачання України за роки незалежності в млн. т.н.е. та відсоток від загального енергопостачання.

Доповідач наголосив на витратах на встановлення потужності та порівняльній вартості для різних типів генерації.

Разом з цим було відзначено збитки в наслідок втрати дніпровського судноплавства. Андрій Васильович оцінив економічні, соціальні, екологічні екстерналії від діяльності каскаду Дніпровських ГЕС.

Досить цікавою була доповідь Летичевського Олександра Олександровича, д. фіз.-мат. наук, с.н.с., завідувача відділом теорії цифрових автоматів № 100 Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України на тему «Алгебраїчне моделювання та його застосування».

Доповідач відзначив особливості алгебраїчного моделювання в пошуку різних вразливостей в бінарному коді, а також при аналізі підозрілих процесів.

Також було наведено застосування алгебраїчного моделювання в блокчейн технологіях при виявленні атак.

Крім того доповідач зазначив, що алгебраїчне моделювання застосовується при виявленні нештатних функціональностей методом доведення еквівалентності специфікацій, пошуку бекдорів оберненим моделюванням, в технологіях фазінгу, моделюванні широкомасштабного кіберзахисту, тощо.
Після пленарного засідання робота міжнародної конференції продовжилася у п’яти секціях, де було більш детально обговорено багато складних та важливих питань інформатизації, при цьому кожна доповідь супроводжувалася жвавою дискусією учасників. 

 Секція 4 «Інформаційно-комунікаційні технології в поширенні знань» (керівник: к.е.н., проф. Швиденко М.З.)

У роботі секції прийняли участь близько 20-и учасників. Серед заслуханих доповідей особливо відрізнялись виступи О. Прокопенка «Інформаційно-комунікаційна взаємодія органів державної статистики з респондентами та споживачами статистичної інформації», доцента кафедри інформаційних систем О. Кузьмінської «Мережні інструменти відкритої науки як складові освітньо-наукового середовища сучасного університету», доцента кафедри інформаційних систем М. Мокрієва «Роль викладача при дистанційному навчанні студентів» та старшого викладача кафедри інформаційних систем С. Саяпіна «Доцільність створення бінарної системи дорадництва на цифровій платформі».

Першим до слова було запрошено Прокопенка О.М. з доповіддю «Державна Служба Статистики України Інформаційно-комунікаційна взаємодія органів державної статистики з респондентами та споживачами з статистичної інформації». Він охарактеризував Комунікаційну стратегію Держстату України на період до 2023 року. Олег Прокопенко у своїй доповіді розповів про новітні тренди взаємодії з респондентами та користувачами статистичної інформації та нові технологічні рішення, які активно застосовує у своїй діяльності Державна служба статистики України.

Наступною доповідачкою була д.п.н., доц. кафедри інформаційних систем і технологій Кузьмінська О.Г. з темою «Мережні інструменти відкритої науки як складові освітньо-наукового середовища сучасного університету».

Олена Геронтіївна подала аналіз положень відкритої науки, навела приклади проєктів та ресурсного забезпечення підтримки ініціатив відкритої науки, зокрема, наголосила на способах інтеграції зазначених інструментів у освітньо-наукове середовище університету. Також Олена Геронтіївна наголосила на важливості широкої співпраці, зокрема науковцями Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. Одним з таких фахівців є Марія Шишкіна - професор нашої кафедри за сумісництвом.

К.е.н, доц. кафедри інформаційних систем і технологій Мокрієв М.В. виступив з доповіддю «Роль викладача при використанні електронного навчання для економічних спеціальностей», який зазначив проблеми з використанням електронної освіти та відмітив напрями використання електронного курсу.

Сергій Саяпін у своїй доповіді висвітлив цифрову платформу електронного дорадництва, яка дозволяє накопичувати, систематизувати знання та інновації, є прогресивним інструментом їх донесення до користувача, забезпечуючи зворотній зв’язок щодо запитів та потреб насамперед від виробників сільськогосподарської продукції. Важливими аспектами при цьому є можливість дистанційного доступу до дорадника та навчання з можливістю індивідуальної консультації.

Також були представлені наукові дослідження: «Хмарні блокчейн рішення в ланцюжках поставок продукції» (Швиденко М.З.), «Факторно-кваліметрична модель оцінки якості хмаро-орієнтованого середовище для перевернутого навчання майбутніх іт-фахівців» (Глазунова О.Г., Корольчук В.І., Волошина Т.В., Мокрієв М.В.), «Теоретичні аспекти когнітивного моделювання слабкоструктурованих систем» (Харченко В. В., Харченко Г. А.), «Впровадження цифрової економіки в аграрному секторі» (Садко М.Г.), «Професійні цифрові сервіси для навчання майбутніх економістів» (Саяпіна Т.П.) тощо. В цілому робота секції проходила у вигляді жвавих дискусій і показала актуальність розглядуваних на ній питань. 

Харченко Володимир, представник організаційного комітету,
доцент кафедри інформаційних систем і технологій