НУБіП України приєднався до оновленої версії Великої Хартії Університетів Magna Charta

18 травня 2021 року
    Виклики часу спонукають до змін і тому навіть основоположні принципи університетського покликання було переглянуто та оновлено. Першу версію було запропоновано на розгляд ще у 1986 році та підписано наступного року. З того часу світ, країни та університети змінилися, що потребувало змін в основоположних підходах (принципах) діяльності університетів.

     Так, у 2019 році на огляд всіх підписантів Великої Хартії Університетів (а їх на той час вже було більше 900) винесено оновлено версію. Рік збирали пропозиції та запланували наступну конференцію з нагоди підписання оновленої версії. На жаль пандемія COVID-19 внесла свої корективи і конференція не була проведена 2020 року.
    В цьому році конференцію з нагоди презентації та підписання оновленої версії вирішено провести в змішаному форматі (online та з фізичною присутністю, якщо дозволятимуть карантинні обмеження) 16-17 червня в Італії, м. Болонья.
     Всі учасники мали підготувати коротку відеопрезентацію церемонії урочистого підписання Великої Хартії Університетів (Magna Charta Universitatum 2020).

     12 травня 2021 року ректором Університету Станіславом Ніколаєнко було підписано оновлену версію Великої Хартії Університетів, відповідно до якої університет зобов’язується дотримуватися оновлених принципів діяльності університетів Європи.

     Велика Хартія Університетів 2020

     Преамбула
Велика Хартія Університетів, будучи декларацією і підтвердженням фундаментальних принципів, на яких повинні базуватися місії університетів, була підписана в 1988 році в зв'язку зі святкуванням 900-річного ювілею Університету Болоньї.

Першим принципом, проголошеним в Хартії, стала незалежність: у своїй дослідницькій та викладацькій діяльності університет повинен мати моральну та наукову незалежність від політичної та економічної влади. Другим принципом є нерозривність викладання і досліджень з метою залучити студентів в пошук і поглиблення знань. Згідно з третім принципом університет є майданчиком для проведення вільних наукових досліджень і дебатів, характерною рисою яких є відкритість діалогу і неприйняття нетерпимості.
Великою Хартією Університетів визнається, що діяльність університетів, котрі намагаються відстояти дані принципи, може приймати різні форми під сукупним впливом культури, географії та історії. Незважаючи на те, що даний документ є продуктом певного періоду європейського розвитку, в ньому вже згадується інформаційний світ, в якому передача знань і здійснення впливу у прагненні досягти взаєморозуміння, не залежить від культурних кордонів.
Світ став взаємозалежний настільки, що це неможливо було уявити під час підписання першої декларації. Зросла кількість університетів в усьому світі, істотно розширилося їх різноманітність, охоплення їх діяльності та місії. У всьому світі зросла кількість і різноманіття студентів, які прагнуть здобути вищу освіту, так само як і мотиви отримання освіти, а також збільшилися очікування сімей та спільнот. На тлі різкого зростання числа публікацій підривається довіра до академічних кіл в зв'язку з втратою довіри до експертних знань. Під впливом нових технологій швидко змінюються форми навчання, методи викладання і досліджень; університети одночасно є провідними і відомими цих перетворень.
Незважаючи на ці зміни, зберігається потенціал вищої освіти, яке є ефективним провідником змін і соціальних трансформацій. Принципи, викладені у Великій Хартії Університетів, сьогодні так само актуальні, як і в 1988 році, і є необхідною передумовою для розвитку людини через дослідження, аналіз і ефективні дії. Серйозні перетворення, зазначені вище, вимагають від світового академічної спільноти визначити обов'язки і зобов'язання, які сторони, які підписали Хартію, визнають життєво важливими для всього світу в XXI столітті, що і послужило причиною для створення нової декларації.
Принципи, Цінності і Обов'язки
Університети визнають, що вони несуть відповідальність за взаємодію і реагування на сподівання і виклики світу і спільнот, яким вони служать, щоб принести користь людству і внести свій вклад у стійкий розвиток.
Наукова і моральна автономія є відмінною рисою будь-якого університету і необхідною умовою для виконання своїх обов'язків перед суспільством. Уряди країн і суспільство в цілому повинні визнавати і захищати цю незалежність, а самі вузи повинні її активно відстоювати.
Для реалізації свого потенціалу університетам необхідний надійний соціальний контракт з громадянським суспільством, в якому одночасно підтримується прагнення забезпечити максимально високу якість академічної діяльності та дотримується принцип інституційної автономії вузів.
Створюючи і поширюючи знання, університети ставлять під сумнів догми і усталені доктрини, заохочують критичне мислення всіх студентів і дослідників. Академічна свобода - це їхня життєва сила, а відкрите наукове дослідження і діалог - це їх джерело.
Університети визнають свій обов'язок викладати і проводити дослідження сумлінно і чесно, отримуючи надійні, які заслуговують на довіру і доступні результати.
Університети мають значимість в суспільстві і несуть цивільну відповідальність. Вони є частиною глобальних, інституційних наукових мереж, що спираються на загальні джерела знань і сприяють їх подальшому розвитку. Вони також є невід'ємною частиною місцевих культур і мають вирішальне значення для майбутнього і збагачення цих культур. Будучи повноправними учасниками глобальних подій і будучи пов'язаними з ними, університети беруть на себе провідну роль в місцевих громадах і екосистемах.
Університети - це простір терпимості і поваги, вільні від дискримінації, де процвітає різноманітність точок зору і переважає інклюзивність, втілена в принципах рівності і справедливості. Тому вони зобов'язуються забезпечити рівність і справедливість у всіх аспектах академічного життя, включаючи вступ до університету, набір співробітників і просування по службі.
Освіта - це право людини, суспільне благо, і воно має бути доступне для всіх. Університети визнають, що навчання триває протягом усього життя, а вищу освіту є частиною безперервного процесу. У цій частині університети відповідають потребам різних навчаються на всіх етапах їх життя.
Університети визнають, що окремі люди і спільноти, часто в силу несправедливих обставин, зазнають труднощів з отриманням доступу до вищої освіти, або не можуть вплинути на форму і зміст навчального процесу. З метою реалізації людського потенціалу університети усвідомлено прагнуть проявляти інтерес і приймати різні віяння і думки.
Підписуючи Велику Хартію Університетів 2020 року, університети заявляють про свою прихильність первісної декларації, відстоювання і просування викладених вище принципів, Цінностей і Обов'язків, метою яких є зміцнення ролі університетів у сприянні здоров'ю, процвітання і освіти в усьому світі.
     Затверджено Керуючим ради 12 березня 2020 р.

Олександр Лабенко,
директор ННЦ міжнародної діяльності

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook