Врятувати наші річки
Екологія українських річок сьогодні у вкрай складному стані. Про чистоту їх водних екосистем говорити не доводиться: щодня в наші водойми потрапляють небезпечні промислові відходи й тонни побутового сміття. Вони осідають на дні, накопичуються біля берегів, негативно впливають на річкову флору та фауну, завдають незворотної шкоди сільському господарству і – головне – здоров’ю людей.
Забруднення зачепило не одну-дві українські річки, а фактично більшість наших водних артерій, в результаті чого страждають цілі регіони. Ми за крок від екологічної “річкової” катастрофи, і її наслідки можуть бути непередбачуваними.
Наприклад, у головну водну магістраль України – Дніпро – постійно потрапляють солі важких металів, нафтопродукти, хлориди та інші небезпечні речовини.
А в басейнах Південного Бугу та Дністра фахівці спостерігають підвищений вміст сполук марганцю, міді, хрому, амонійного азоту тощо.
І це – найбільші річки країни!
Що вже казати про стан невеликих водойм. Вони стають жертвами безжальних атак з боку різних горе-підприємств, які економлять на очисних спорудах і безтурботно вважають, що вода змиє всі сліди їх недобросовісної діяльності.
Місцеві мешканці намагаються самотужки захистити малі річки й зберегти їх для нащадків, але часто сил активістів недостатньо для ефективного протистояння промисловим порушникам і їхнього покарання.
Річ у тім, що українське законодавство у разі порушення правил охорони вод, яке спричинило забруднення або зміну природних властивостей “джерела життя” і створило небезпеку для здоров’я людини, передбачає штраф у розмірі 1700-3400 грн.
Площа басейну Дніпра в межах України – понад 290 тисяч кілометрів квадратних. Водою Дніпра користується близько 70% населення країни. Ці цифри роблять зрозумілим той факт, наскільки Дніпро важливий для нас.
У Дніпро щорічно скидається від майже 10 тис. підприємств понад 10 куб. км стічних вод, з яких 0,15 без будь-якої очистки - це небезпечні води.
Критичний стан Дніпра є результатом господарська діяльність людини, кардинальна зміна гідрологічного режиму та значні постійно діючі хімічні та радіаційні забруднення протягом майже 80 років значно погіршили стан екосистем басейну ріки. Тобто «винними» є і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води.
Чи можна покращити ситуацію з Дніпром? Звісно можна, але якщо знизити відсоток промислового забруднення і обмежети використання мийних засобів з вмістом фосфору і провести заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра. Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю. Перш за все потрібна сформована державну політику, яка визнає критичний стан Дніпра і визначить стратегічні напрямки із збереження головної водної артерії України.
Смірнова Каріна
Студентка 2 групи, 1 курсу, спеціальність Екологія
