Працівники НУБіП України вшанували пам'ять Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

     У ці весняні дні українці вшановують пам'ять славного Гетьмана України Петра Конаше́вича-Сагайда́чного, у зв’язку з 399-річчям від дня його смерті.

Петро Конашевич-Сагайдачний (1582-1622 рр.)

     20 квітня делегація нашого університету на чолі з Головою Наглядової ради НУБіП України Миколою Томенком провели чудову акцію пошанування Гетьмана в славній козацькій столиці Трахтемирові (Черкаська обл.)! До відзначення події долучилися працівники НУБіП України в складі директора музею історії НУБіП України Марії Поливач, начальника відділу виховної роботи та студентських справ Анни Хижняк, фахівця відділу виховної роботи та студентських справ Володимира Гонського, заступника декана агробіологічного факультету Віталія Коваленка, заступника декана економічного факультету Олега Криворота, директора наукової бібліотеки Тетяни Кіщак, доцента кафедри психологіі Дмитра Костюка, доцента кафедри філософії Ірини Матвієнко, доцента кафедри культурології Романа Рудого та доцента кафедри садівництва імені професора В.Л. Симиренка Наталії Шевчук. Саме тут, у Сербовій долині на березі Дніпра, 403 роки тому славетний козацький лідер був обраний Гетьманом перед походом на Москву в 1618 р.

     Трішки історії. На думку дослідника Миколи Жарких назва Трахтемирова походить від певної відантропономної форми назви (двір чи хутір якогось Терехтемира). Ім'я Терехтемир ймовірно складається з двох татарських слів «терек» («здоровий») та «темир» («залізо»), тобто «залізне здоров'я» або «людина з залізним здоров'ям».

     За свідченнями археологів територія села була заселена людьми вже близько 120-130 тис. р. тому. Підтвердженням цього є стоянка епохи мустьє (80-32 тис. р. до н.е.). Починаючи з тих часів ці землі були свідками існування багатьох культур: скіфської, зарубинецької, черняхівської, давньоруської та сучасної української. По сусідству розташовані вали Каратульського городища.
     Давньогрецький історик Геродот, відвідавши ці землі ще в 5 ст. до н.е., був вражений їх природними багатствами. Він описав сколотські племена, що жили в басейнах річок Дніпра, Південного Буга та Дністра.
     Першим Гетьманом у Трахтемирові був князь Богдан Ружинський. Стефан Баторій надав місто козакам з умовою, що вони будуть захищати межі від татарських нападів і при потребі будуть виставляти 6 000 війська. Для гетьманів був призначений трахтемирівський замок. Статус козацької резиденції Трахтемирів дістав у XVI-XVII ст., коли 1578 р. під тиском запорозьких козаків король Стефан Баторій офіційно передав його у володіння січовикам. Саме тут працював козацький уряд, обирали гетьманів, приймали іноземних послів і майстрували козацькі флотилії. Звідси виходили у далекі походи.

     В період козацької доби про Трахтемирів писав французький мандрівник Гійом Левассер де Боплан. Інформація міститься також у багатьох польських історичних джерелах. Гійом Левасер де Боплан, мандрівник XVII ст. склав для польського короля опис Українських земель, в якому згадує і Трахтемирівський монастир: – «Трохи нижче (Ржищева) слідує Трахтемирів – руський монастир, що стоїть (на підвищенні) серед пропастей, оточених неприступними скелями. Саме в цьому місці козаки ховають найцінніше, є також пором для переправи через ріку».

     У цьому місці на історичній горі Ритиця біля пам’ятника Петру Коношевичу-Сагайдачному працівники НУБіП разом з козаками Київщини і Черкащини, ветеранами російсько-української війни, волонтерами, митцями зі всієї України вшанували великого Гетьмана. Лунали козацькі гарматні сальви, промови та пісні. Варто додати, що Гетьман, окрім того, що був українським полководцем і політичним діячем, православним шляхтичем гербу Побуг, гетьманом реєстрового козацтва та кошовим отаманом Запорізької Січі, активно займався меценатством – підтримував православні братства та опікувався братськими школами. Канонізований (спочатку УАПЦ, а після припинення її існування канонізацію затвердила ПЦУ) як святий у лику благовірний Гетьман.

     Потім всі бажаючі здійснили екскурсію знаменитим козацьким кладовищем та іншими пам’ятними місцями Трахтемирова. Екскурсію провів місцевий історик Василь Манас. Особливо зачаровували краєвиди подніпровських круч та в’юнкі байраки. Чудово, що Благодійний фонд Миколи Томенка «Рідна країна» раніше встановив тут інформаційні стенди та упорядкував дорогу до козацьких могил Трахтемирова. А нині домовилися до 400-річчя перемоги у Хотинській битві (липень-вересень 1621 р. – битва між військами Речі Посполитої та Османської імперії біля міста Хотина), яку відзначатимемо в цьому році, встановити вказівники-інформатори про героїчну історію козацької доби Трахтемирова.

     Особлива подяка організаторам свята на чолі з Борисом Скребцовим за поминальний обід, а кафедрі культурології НУБіП за звукову апаратуру та чудовий меморіальний концерт, в якому взяли участь працівники університету заслужений діяч мистецтв України Володимир Гонський та заслужений артист України Роман Рудий, а також народний артист України кобзар Тарас Компаніченко, сестри Наруцькі, артисти й викладачі київської Консерваторії ім. П. Чайковського та інші.
     Поїздка була організована відділом виховної роботи та студентських справ Навчально-наукового центру виховної роботи і соціального розвитку.

ПАМ’ЯТАЙМО нашу ІСТОРІЮ!
ШАНУЙМО наших ГЕРОЇВ!

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України
Володимир Гонський,
фахівець відділу виховної роботи та студентських справ