ЮВІЛЕЙНА Х МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ СТАРТУВАЛА НА ФАКУЛЬТЕТІ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

• Пашечко М.І. – професор кафедри технології техніки Люблінського університету, республіка Польща;
• Бріндза Я. – професор Словацького аграрного університету в м. Нітра ;
• Робер Жерар – керівник метрологічної служби Ліонської ветеринарної школи, Франція
• Сафаров Ж.Е. – професор Ташкентського державного технічного університету, Узбекистан.
• Григорян К. – професор Єреванського державного університету, Вірменія;
• Елісовецкая Д.С. – старший науковий співробітник Інститут генетики, фізіології та захисту рослин Академії наук Молдови;
• Черник М.І. – провідний науковий співробітник лабораторії хвороб бджіл РУП "Інститут експериментальної ветеринарії ім. С.М. Вишелесського", Білорусь.

     Наступним доповідачем був начальник науково-дослідної частини, д.с.-г.н., професор Володимир Отченашко з доповіддю «Інновації у агросфері та виробництві продуктів харчування: погляд у майбутнє чи дійсність», який передав вітання всім учасникам від ректорату та коротко розповів про інновації в харчовій промисловості з використанням харчових принтерів та стовбурових клітин, ферми майбутнього, використанням відходів для енергозбереження, проблеми урбанізації країни, суттєвої зміни клімату. Проекти ароматичних садів, сучасних ферм, що базуються на принципах сталого розвитку також стали предметом обговорення професора Володимира Отченашка. Наприкінці своєї доповіді доповідач запевнив, що наші студенти будуть активними учасниками таких проектів, зважаючи на потужність факультету та наявну матерально-технічну лабораторну базу.

 

     В.о. зав. кафедри процесів і обладнання переробки продукції АПК Володимир Василів свою доповідь «Науковець з великої літери» присвятив наставнику кафедри – професору Юрію Григоровичу Сухенку, в пам’ять якого й відбувається даний захід.

 

 

     Зокрема в своїй доповіді Володимир Василів наголосив, що за плечима цієї ЛЮДИНИ багаторічний досвід успішної професійної діяльності, яка принесла Юрію Григоровичу заслужене визнання як одному з корифеїв теїнічної науки, видатному вченому, талановитому керівникові і наставнику. За час науково-педагогічної роботи Юрій Григорович передавав свої знання і досвід аспірантам, студентам, брав активну участь у підготовці і атестації наукових кадрів, був членом спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій, працював у редколегіях багатьох наукових збірників і журналів. Лекції ця Людина читала на високому професійному рівні, з інноваційним підходом, який поєднювався з науково-методичною майстерністю. 

 

     Професор Сухенко Ю.Г. автор понад 300 наукових праць, в тому числі двох підручників, п’яти монографій, семи навчальних посібників.

   Його сміливість, далекоглядність, виробнича етика, стиль спілкування з колегами та здатність до творчості дозволили робити впевнені кроки в розвитку кафедри, зміцнення її матеріально-технічної бази і формування професорсько-викладацького складу високого рівня.

     Талановитому вченому, керівникові та організаторові з великим потенціалом працездатності Юрію Григоровичу в цьому році виповнилось б 70 років. Та він відійшов у вічність…Але його трудовий шлях є взірцем служіння науці зокрема і державі взагалі, прагненням віддати всі свої сили, знання та вміння на благо України.

  Доцент кафедри технології м’ясних, рибних та морепродуктів Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат технічних наук Юлія Слива виступила з доповіддю «Концепція та методологія управління ризиками в системах менеджменту безпечності харчових продуктів».

   Юлія Слива відзначила, що відбуваються зміни в міжнародних стандартах щодо концепції управління безпечності продукції з урахуванням системного підходу для операторів ринку харчових продуктів. А також представила концепцію системного управління безпечністю харчових продуктів із застосуванням ризик орієнтованого підходу, що дозволить управляти ризиками навмисних чи ненавмисних загроз ймовірності виникнення в умовах виробництва.

 

     Розроблено концепцію управління безпечністю харчових продуктів, як об’єднує в цілісний підхід управління ризиками щодо якості, безпечності харчових продуктів, захисту від шахрайства та зумисної шкоди з врахуванням двох рівнів управління: організаційного та операційного, рівнів впливу – економічна складова оператора ринку та споживача, а також здоров’я споживачів.

     Перспективи подальших досліджень полягають у практичній апробації розробленої концепції та розроблення на базі неї методології, методів та математичних моделей управління ризиками в системах управління безпечністю харчових продуктів.

     Тема доповіді Леонори Адамчук, доцента кафедри стандартизації та сертифікації с.-г. продукції, кандидат сільськогосподарських наук «Нові оригінальні сорти меду на ринку України» теж викликала велику зацікавленість.

     Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше були дослідженні органолептичні характеристики та фізико-хімічних показники оригінальних сортів меду з України, зокрема гарбузового, чорничного, ехінацейного, падевого. Отримані результати будуть використані для подальшої автентифікації коріандрового, золотарникового, гарбузового, чорничного, чебрецевого, фацелієвого та ехінацейного медів як оригінальних сортів для подальшого вивчення їхніх властивостей та впровадження у функціональне харчування.

 

     Далі слово взяв професор кафедри технології м’ясних, рибних та морепродуктів Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор економічних наук Віктор Ємцев з доповіддю «Проблеми ресурсного забезпечення підприємств харчової промисловості  України».

     Він наголосив, що наявність певних проблем стримує зростання ефективності діяльності та розвиток підприємств практично всіх галузей АПК, що зумовлені: можливостями старої і зношеної інфраструктури, яка фактично вичерпала радянський запас міцності та не відповідає сучасним вимогам щодо якості ринкової інфраструктури; нерозвиненістю інформаційних систем; загальною економічною нестабільністю; недосконалістю правового забезпечення щодо вирішення ряду проблемних питань, які виникають в умовах посилення конкуренції на світовому ринку продовольчих товарів; слабкою готовністю менеджменту до роботи в умовах жорсткої конкурентної боротьби та посилення глобалізації тощо.

     Останнім часом, ці проблеми посилились появою нових ризиків, пов'язаних із знеціненням національної валюти, інфляцією, зростанням цін на всі види енергоносіїв та матеріальних ресурсів, труднощами в одержанні короткострокового й довгострокового фінансування, падінням реальних доходів населення, зміною структури його витрат тощо, які посилюють нестабільність внутрі­шнього ринку харчових продуктів.

 

     На фоні різкого зростання цін на всі види ресурсів, що використовуються в діяльності підприємств АПК - аналіз рентабельності різних напрямів їх діяльності демонструє згубність таких підходів і загрозу продовольчої безпеці держави та економічному стану абсолютної більшості підприємств АПК.

     Найбільш глибокі невідповідності склалися у галузі тваринництва, яке масово стало збитковим внаслідок глибокого диспаритету цін на продукцію тваринного походження та матеріально-технічні ресурси, що споживаються галуззю, а також відсутності ефективного фінансово-економічного механізму державної підтримки. Україна за останні роки втратила частку світового ринку тваринницької продукції, а разом з ним і робочі місця, податки, валютні надходження від експорту тощо. Питома вага України в світовому поголів’ї ВРХ знизилась майже у 6 разів, а у виробництві молока Україна, яка перебувала на п'ятому місці у світовому рейтингу, зараз займає тільки 18 позицію. У той же час, результати дослідження свідчать, що Україна має всі шанси збільшити свою частку на світовому ринку агропродукції, якщо докладатиме максимум зусиль та зможе розробити дієві виробничу та маркетингову стратегії для молочного продуктового підкомплексу АПК України. В цьому зацікавлені й постачальники послуг - селекційно-племінних, ветеринарних, науково-дослідницьких, логістичних, фінансових, лізингових, аутсорсингових, консалтингових, виробників техніки та обладнання для підприємств підкомплексу, виробників комбікормів та шроту, насіння для виробництва кормів, фармакологічних, миючих засобів тощо.

 

     Відсутність стратегічного планування, в тому числі в АПК, унеможливлює запровадження зваженої, науково-обґрунтованої цінової політики на продовольчу сировину. Як наслідок - цінові «гойдалки»: від загрозливих параметрів інфляції - до спаду цін та дефляції у продовольчому сегменті, бо дієвий механізм запобіганню цим диспропорціям, що вже давно використовують розвинені країни, у нашій країні залишається лише декларацією.

     Криза відносного «перевиробництва» певних видів сировини, надмірне зниження закупівельних цін на них - явище суто українське, адже регуляторна функція держави відсутня: немає реальних заставних закупівель у період великого врожаю, надзвичайно невеликі за обсягом державні закупівлі до Держрезерву та Агрофонду. Виживають у таких умовах лише великі птахівничі підприємства з прискореним обігом капіталу й деякі спеціалізовані свинарські та молочні господарства.

     Суттєвою складовою проблем є недосконала система кредитування, а іноді, абсолютна неможливість отримання кредитування підприємств в силу повної відсутності у більшості суб'єктів господарювання ліквідної застави. Дефіцит обігових коштів змушує виробників постійно спрощувати технології виробництва, йти на порушення вимог щодо якості та безпеки продукції.

     Також реальною проблемою для підприємств АПК став перегляд  спеціального режиму нарахування, використання та ставки ПДВ (для певних видів діяльності ) та існуючих пільг в оподаткуванні.

 

     В цих умовах дуже чутливо сприймаються проблеми, пов'язані з процесами глобалізації та залежністю української економіки від процесів на світових ринках агропродукції та продовольства. Зниження світових цін на продовольство та агросировину, в умовах практично повної залежності підприємств майже всіх галузей АПК від імпортних ресурсів (обладнання, технології, активні біодобавки, ароматизатори, синтетичні замінники тощо) веде до стабільних обсягів або зростання агровиробництва заради простих відтворення або виживання підприємств.

 

  В цілому, доповіді пленарного засідання викликали величезну зацікавленість у присутніх. Відбулось жваве обговорення та дискусія, до якої долучились заступник декана факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК доцент Слободянюк Наталія, завідувач кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції професор Сухенко Владислав, доцент цієї ж кафедри доцент Прядко Ольга, директор науково-дослідного інституту технологій та якості продукції тваринництва доцент Іван Чумаченко та інші учасники пленарного засідання.

 

Доповідачі дали вичерпні змістовні відповіді на запитання.

 

Після пленарного засідання робота конференції продовжилась у секціях:

• Стандартизація і сертифікація продукції АПК та технологій і засобів її виробництва;
• Актуальні проблеми виробництва продукції тваринництва і рибництва;
• Інноваційні технології переробки продовольчої сировини;
• Процеси і обладнання виробництва та переробки продукції АПК.

Тож бажаємо плідного продовження Свята науки

в секціях роботи конференції!

Марія Жеплінська

доцент кафедри процесів

і обладнання переробки продукції АПК