Гуманітарно-педагогічний долучився до щорічної традиції весняної толоки

 Без толоки як без руки:
ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш
Усна народна творчість

   Для традиційного способу громадського буття українців особливо характерним був звичай колективної взаємодопомоги та колективного дозвілля. Його витоки сягають ще доби Київської Русі, але досить чітко він простежувався й у XVII-XVIII ст.
   Обряд толоки був добровільний. Господар, до якого приходили, не сплачував за роботу, а лише частував учасників обрядовою вечерею. Таке «одноденне товариство», як ще називали в Україні толоки, проходило весело: з жартами, піснями та забавами. На толоку сходилися цілими родинами, без запрошення, у ній брали участь навіть ті, хто перебував із господарем у конфліктних стосунках, що і сприяло їх полагодженню. Толока відігравала важливу роль у трудовому вихованні дітей. Підлітки й юнаки сприймали всі трудові процеси, в яких брали участь їхні батьки, діди та прадіди, як невід’ємну частину життя, як найвищий його прояв. Цей елемент суспільних взаємин згуртовував людей, у ньому виявлялися і утверджувалися такі людські цінності, як безкорисливість, високий громадський обов’язок, взаємовиручка, внутрішня потреба у спілкуванні, колективізм, високий вияв свідомості.

   Дотримання народних трудових традицій має відбуватися і у вищій школі, яка покликана навчити студентів розуміти толоку як процес добре організованої колективної громадської роботи, розвивати прагнення та вміння працювати в колективі, виховувати почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки і колективізму, сприяти відновленню народних трудових традицій під час виконання суспільно корисної праці.

   20 квітня 2021 року деканат гуманітарно-педагогічного факультету на чолі з деканом, Савицькою Інною Миколаївною, та викладачі кафедри філософії та міжнародної комунікації зорганізувалися для проведення традиційної весняної толоки біля території 3 корпусу. У результаті дружньої, добре організованої роботи була ретельно прибрана територія, обрізані та обкопані декоративні насадження, зачищені від минулорічного листя газони та клумби, підготовлені клумби до озеленення, територія була очищена від сміття та мотлоху.

   Попрацювавши дружно на толоці, побачивши корисні плоди своєї праці, можемо з приємністю й радістю у душі насолоджуватись весняною зеленню та зустрічати свято – Христове Воскресіння!

Олена Лаута, Світлана Гейко,
доценти кафедри філософії та міжнародної комунікації